Рішення № 29766197, 20.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-7/19139-2012 20.02.13

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»

про стягнення 152 884,34 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - довіреність б/н від 26.10.2012;

від відповідача: Шабанов С.В. - довіреність б/н від 08.08.2012;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про стягнення 152 884,34 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що після розірвання 16.11.2011 року Договору оренди нежилого приміщення від 27.12.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстраційним номером 5247, відповідач повернув орендоване майно позивачу з затримкою, а саме 31.12.2011 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 152 884,34 грн. - неустойки, 3 060,00 грн. - судового збору.

Ухвалою від 29.12.2012 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 05.02.2013 року.

31.01.2013 року через канцелярію суду від представника позивача надійшли документи по справі.

05.02.2013 року через канцелярію суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, згідно якого просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 05.02.2013 року оголошено перерву до 20.02.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні 20.02.2013 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.02.2013 року позовні вимоги не визнав та просив суд в їх задоволенні відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20.02.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.12.2006 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі по тексту - орендодавець, позивач) та Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» (перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», далі по тексту - відповідач, Орендар) було укладено Договір оренди нежилого приміщення (далі по тексту - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1. Договору) Орендодавець зобов'язався передати, а Орендар - прийняти в платне, тимчасове користування на умовах оренди нежилі приміщення з № 1 по № 12 (групи приміщень № 61) загальною площею 117,8 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до п. 2.1 Договору орендоване майно передається Орендарю для його використання у відповідності з статутною діяльністю Орендаря.

Згідно з п. 3.1 Договору, сторонами погоджено, що строк оренди становить п'ять років з дня передачі орендованого майна Орендарю, яким є дата підписання акту прийому-передачі майна в оренду.

Пунктом 4.2. Договору (з врахуванням змін внесених Договором про внесення змін та доповнень до Договору від 25.08.2007 року) розмір орендної плати за місяць становить 18 534,56 грн. (вісімнадцять тисяч п'ятсот тридцять чотири гривні 56 копійок) без ПДВ, що еквівалентно 2 808 (дві тисячі вісімсот вісім) ЕВРО по курсу НБУ з розрахунку 6.60грн. за 1 ЕВРО). Сума орендних платежів корегується щомісячно з урахуванням зміни курсу гривні по відношенню до євро за даними НБУ та індекс інфляції на день здійснення платежу.

Відповідно до п. 5.1 Договору встановлено, що прийом-передача орендованого майна здійснюється на підставі акту прийому-передачі, підписаного уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 11.2. Договору передбачено, що він діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по ньому. У разі, якщо не одна із сторін не менш як за один місяць до закінчення строку оренди письмово не заявить про свої наміри припинити договір він вважається автоматично продовженим на один рік на тих же умовах.

Факт передачі позивачем відповідачу майна підтверджується Актом приймання-передачі майна від 30.12.2006 року.

Рішенням господарського суду м. Києва від 03.03.2011 року у справі № 51/106-30/381, яке відповідно до Постанови Вищого Господарського суду України від 16.11.2011 року у справі № 51/106-30/381 набрало законної сили з 16.11.2011 року, було розірвати Договір оренди нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, укладений 27.12.06. між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідач повернув позивачу майно орендоване 31.12.2011 року, на підтвердження чого позивач надав суду Акт приймання передачі майна від 31.12.2011 року.

Спір виник у зв'язку з тим, що на думку позивача відповідач має сплатити позивачу неустойку в розмірі 152 884,34 грн. за користування майном за час прострочення за період з 17.11.2011 року по 30.11.2011 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у тимчасове платне користування майно на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач після розірвання дії Договору не повернув орендоване майно та користувався ним в період з 17.11.2011 року по 30.11.2011 року.

Відзив відповідача не приймається судом в якості належного та допустимого доказу та спростовується наявними в матеріалах справи документами.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача неустойки в розмірі 152 884,34 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (04053, м. Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ АРТЕМА, будинок 15, код ЄДРПОУ 20025456) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 152 884 (сто п'ятдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят чотири) грн. 34 коп. - неустойки, 3 057 (три тисячі п'ятдесят сім) грн. 69 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 25.02.2013 року.