Ухвала суду № 29764048, 19.05.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2011 р.справа № 2а-6462/09/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Новошицькій О.О.

за участю представників сторін:

позивача : - Олейнікова К.А. дов. від 13.05.11р., Бордюг Т.Є. дов. від 01.03.11р.

відповідача: - Заболотній О.А. дов. від 29.07.10р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 січня 2010 р.

у справі № 2а-6462/09/0870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвей - 1»

до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя за участю Прокуратури Запорізької області

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Грінвей-1»заявлено позов до ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя про визнання недійсним податкового повідомлення -рішення № 0000322303/0 від 16 серпня 2004 року.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12 жовтня 2004 року позов задоволено.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 12 грудня 2008 року рішення господарського суду Запорізької області від 12 жовтня 2004 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.09.09р. рішення господарського суду Запорізької області від 12 жовтня 2004 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 12 грудня 2008 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 січня 2010 р. у справі № 2а-6462/09/0870 (головуючий суддя -Стрельнікова Н.В.) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвей - 1»до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Прокуратура Запорізької області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення - задоволено. Визнано протиправним та нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Комунарському районі м. Запоріжжя № 0000322303/0 від 16.08.2004 р.

Постанова суду мотивована не доведеністю відповідачем правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Відповідачем безпідставно зменшено ТОВ «Грінвей-1»суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 79175858 грн. та застосовано штрафні санкцій в сумі 71754018,00 грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м. Запоріжжя подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 січня 2010 р. у справі № 2а-6462/09/0870 як таку, що винесена з порушенням норм процесуального права. Скаржник вважає, що суд не врахував фактів, які доводять не існування покупця -нерезидента, укладення контрактів з неіснуючим зовнішньоекономічним контрагентом, що свідчить про метою заволодіння майном держави, Контрагента позивача - MGR United International INC з ідентифікаційним номером федерального податку на підприємницьку діяльність 13-3848005 визнано недійсним -примусово ліквідовано штатом Нью-Йорк 29.12.1999р.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні. Представники позивача просили залишити без змін постанову суду першої інстанції посилаючись на її законність та обґрунтованість.

Також відповідач звернувся з клопотанням про необхідність звернення суду з дорученням про проведення процесуальних дій до суду штату Нью Йорк Сполучених Штатів Америки з метою встановлення існування компаній GR United Corporation»United International INC»та правомочності їх на момент укладання зовнішньоекономічних контрактів.

Враховуючи факт повторного розгляду справи, того що дане клопотання відповідачем станом до розгляду справи в Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді не заявлялось, враховуючи те, що заявлене клопотання не містить вказівки на конкретну процесуальну дію, яка повинна бути вчинена, доказ, який повинен бути отриманий в результаті виконання судового доручення, колегія суддів вважає заявлене клопотання таким, що задоволенню не підлягає.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, в термін з 03.08.2004 р. по 16.08.2004 р. Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м. Запоріжжя проведено позапланову документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвей-1»з питань законності заявлення до відшкодування сум ПДВ за період з 01.01.2003 р. по 30.06.2004 р., за результатами якої складено акт № 19/35-01/31757201 від 16.08.2004 р.

Проведеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «Гріней-1» п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997р. в редакції, дійсній на момент здійснення господарських операцій (надалі -Закон про ПДВ), п. 5 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 р. № 574, внаслідок чого, підприємством незаконно заявленаб до відшкодування сума податку на додану вартість, що виникла в результаті застосування «нульової ставки», на загальну суму 79 175 858,00 грн., в т.ч. по періодах: квітень 2003 р. -21 816 000,00 грн., червень 2003 р. -24 703 762,00 грн., серпень 2003 р. -25 234 256,00 грн., вересень 2003 р. -7 421 840,00 грн.

Так, даний висновок здійснено на підставі наступного.

13.05.2003 р. ТОВ «Грінвей-1»(комітент) уклало з ПП «Комерційні послуги»(комісіонер) договір комісії №13/05, за яким доручило укласти зовнішньоекономічні контракти з продажу комплексів автоматизованого контролю складських приміщень та виробничих територій ДОСТУП- 112РГЛ-002СТ відповідно до додаткових угод у кількості 38 шт. на загальну суму 123 965 310,00 грн.

Згідно до звіту комісіонера, на виконання умов договору комісії ПП «Комерційні послуги»уклало чотири контракти з поставки ДОСТУП-112РГЛ-002СТ з нерезидентом -фірмою United Corporation»(1501 Kings Highway Brooklyn, NY 11229): № 005К-05 від 14.05.2003 р. (на 10 шт.), № 006К-05 від 15.05.2003 р. (на 9 шт.), № 007К-05 від 16.05.2003 р. (на 8 шт.), № 008К-05 від 19.05.2003 р. (на 11 шт.).

На виконання вищезазначених експортних контрактів, згідно чотирьох вантажно-митних декларацій від 25.06.2003 р. проданий товар вивезений за межі митної території України.

Згідно Акту звірки розрахунків від 29.08.2003р., сума в розмірі 65 722 572,00 грн. перерахована на рахунок ТОВ «Грінвей-1», а заборгованість погашена векселями.

Таким чином, договір комісії № 13/05 від 13.05.2003 р. та експортні контракти № 005К-05 від 14.05.2003 р., № 006К-05 від 15.05.2003 р., № 007К-05 від 16.05.2003 р. та № 008К-05 від 19.05.2003 р. виконані сторонами в повному обсязі.

22.09.2003 р. ТОВ «Грінвей-1»(комітент) уклало з ПП «Технопроект»(комісіонер) договір комісії № 22/09Т, за яким доручило укласти зовнішньоекономічні контракти з продажу обладнання КУОТКС-172114 у кількості 10шт. на загальну суму 37 197 50,00 грн.

Згідно звіту комісіонера, на виконання умов договору комісії ПП «Технопроект»уклало 23.09.2003 р. контракт № 025/ТЕХ з поставки КУОТКС-172114 у кількості 10шт. на загальну суму 6 978 846,10 доларів США з нерезидентом - фірмою United Corporation»(1501 Kings Highway Brooklyn, NY 11229) .

Згідно вантажно-митної декларації від 26.09.2003р. проданий товар вивезений за межі митної території України. Розрахунки з позивачем здійснені своєчасно та у повному обсязі, що підтверджується виписками з особового рахунку.

Таким чином, договір комісії № 22/09Т від 22-09.2003 р. та експортний контракт № 025/ТЕХ від 23.09.2003 р. виконані сторонами в повному обсязі.

В акті позапланової перевірки № 19/35-01/31757201 від 16.08.2004 р. (арк. 38) ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя встановлено, що відповідно до розділу 3 усіх зазначених у цьому акті експортних контрактів, укладених через ПП «Технопроект»і ПП «Комерційні послуги», продавець поставляє товар на користь United Corporation», що визначено у графі 8 вантажно-митних декларацій. Однак, в листі Запорізького Представництва Укрбюро Інтерполу № 55/173 від 24.03.2004 р. міститься інформація про те, що фірма United Corporation»(США) була зареєстрована на території США 22.08.1995 р. під реєстраційним номером 1949708, а 29.12.1999 р. зазначена фірма оголосила про свою ліквідацію. Тобто, на момент укладення угод між ТОВ «Грінвей-1», комісіонерами -ПП «Технопроект»і ПП «Комерційні послуги»та фірмою-нерезидентом United Corporation»(США), останній не існував, як суб'єкт діяльності з причини ліквідації ще у 1999 році. Це підтверджує неправдивість даних, визначених у ВМД по всім контрактам, які були укладені з United Corporation». Виходячи з відповідей, отриманих з Укрбюро Інтерполу, про те, що &T Sp.z.o.o.»(Польща) ніяких фінансово-господарських відносин з ТОВ «Грінвей-1»не мала, а фірма United Corporation»(США) з 29.12.1999 р. ліквідована, що підтверджує неможливість фактичного укладання угод та здійснення операцій з експорту товару (обладнання). Отже, надані до перевірки вантажно-митні декларації не можуть служити підставою для підтвердження вивезення (експорту) товару за кордон, оскільки це суперечить вимогам Закону України «Про податок на додану вартість», в якому зазначено: згідно п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 «податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України. Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо його вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією». У зв'язку з наведеним, ТОВ «Грінвей-1»не може бути використане право на експортне відшкодування податку на додану вартість, передбачене ст. 8 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки комісіонери не є власниками експортованого товару та здійснювали усі дії при повному контролі з боку ТОВ «Грінвей-1». Це також підтверджується умовами, зазначеними у п. 2.1.9 та п. 2.1.10 угод комісії (які є однотипними). Посадові особи ТОВ «Грінвей-1», завдяки здійсненню вищенаведеної зовнішньоекономічної діяльності за 13 контрактами, укладеними через комісіонерів з фірмою-нерезидентом R United Corporation» (США), незаконно отримали право на відшкодування ПДВ у розмірі 79 175 858,00 грн.

За результатами розгляду акту перевірки, ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000322303/0 від 16.08.2004 р., відповідно до якого, у позивача виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 79 175 858,00 грн. та донараховано 71 754 018,00 грн. штрафних санкцій, яке оскаржується позивачем в даній адміністративній справі.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов виходив з того, що підставою для отримання позивачем відшкодування є дані тільки податкової декларації та розрахунку експортного відшкодування. Позивачем при заповненні граф вантажних митних декларацій, зокрема графи 8, дотримано вимоги Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації та Положення про вантажну митну декларацію. Факт вивезення (експорту) товару за митну територію України підтверджується належним чином оформленими вантажними митними деклараціями. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що контрагент позивача як юридична особа на території США не існує. Докази, якими відповідач обґрунтовує свою позицію містять певні розбіжності та не можуть бути прийняті за належні та однозначні.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає за необхідне погодитись з висновками суду першої інстанції внаслідок наступного.

Згідно матеріалів справи позиція податкового органу ґрунтується на тому, що контрагенти позивача -нерезиденти є такими, що примусово ліквідовані до дати укладання контрактів. Також скаржник вказує на те, що замість того товару, який вказано в контрактах позивачем вивозились за межі України старе комп'ютерне та електронне обладнання, вартість якого в декілька разів завищена.

З твердженням про те, що позивачем вивозилась за межі України інша продукція, ніж вказана в контрактах колегія суддів не може погодитись з огляду на відсутність підтвердження такого факту з боку органів, на які законом покладено обов'язок по контролю товару, що належить до експорту за межі України. Враховуючи факт наявності вантажно-митних декларацій на товар, докази оплати товару за контрактами дані посилання є припущеннями, жодним чином не підтвердженими належними доказами.

Так, згідно п. 1 Постанови КМУ № 243 від 01.03.2002 р. «Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції», для підтвердження факту вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт) платник податку на додану вартість, який здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України, подає разом з іншими передбаченими законодавством документами оригінал п'ятого основного аркуша (примірника декларанта) вантажної митної декларації, що є її складовою частиною, оформленого митним органом під час здійснення митного оформлення експорту товарів, на якому зазначеним митним органом за зверненням платника податку вчиняється напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України, який засвідчується підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу.

Наявними в матеріалах справи вантажними митними деклараціями підтверджується фактичне вивезення (експорт) товару за митну територію України, що посвідчується відповідними штампами на зворотному боці 5 екземпляру кожної вантажної митної декларації

Стосовно посилання податкового органу на фіктивність контрагентів, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач безпідставно змінює назву нерезидента - контрагента позивача.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що нерезидент -United Corporation»як юридична особа на території США не існує.

Зокрема, посилання на листи Національного центрального бюро Інтерполу в Україні від 18.03.2004 р., 02.09.2004 р., 15.03.2005 р., відповідь НЦБ Інтерполу в США від 19.08.2003 р. відповідно до яких компанію з назвою United Corporation»на території США не знайдено, а знайдено товариство United International Inc.»з датою реєстрації 22.08.1995 р. та адресою 248 Дуан Авеню, Стейт Айленд, Нью-Йорк 10308, яке 29.12.1999 р. прийняло рішення про примусову ліквідацію й мало ідентифікаційний номер федерального податку 13-3848005 є безпідставними, оскільки у вказаних відповідях адреса компанії вказана інша, ніж та, що зазначена у контрагента в контрактах - 1501 Kings Highway Brooklyn, NY 11229. Окрім того, листом НЦБ Інтерполу від 25.08.2004 р. першому заступнику голови ДПА полковнику податкової міліції Ковальову П.І. зазначено, що в тексті відповіді НЦБ Інтерполу МВС України (вих. № ІР/4839/03/С38/15618/ЕС/К11/3 від 19.08.2004 р.) та відповідно у тексті повідомлення Запорізького представництва Інтерполу від 24.03.2004 р., вих. № 55/173 міститься помилка. Зазначено, що компанія United Corporation»(США) була зареєстрована 22.08.1995 р., проте її було ліквідовано 29.12.1999 р. В останньому реченні співробітником НЦБ Інтерполу в Україні, який здійснював провадження в даній справі, було пропущено слово »у назві компанії. Тому, зміст листа від 24.03.2004 р. не відповідає змісту відповіді американських колег. НЦБ Інтерполу в США не встановлено факту відсутності реєстрації компанії United Corporation»(Бруклін, м. Нью-Йорк), а надало відомості про іншу компанію з подібною назвою - United Corporation, Inc.»(м. Річмонд, штат Нью-Йорк). У зв'язку із цим, висловлено пропозицію вважати лист НЦБ Інтерполу в Україні від 18.03.2004 р. недійсним.

Тотожність юридичних осіб за наявними в матеріалах справи документами встановити неможливо. Так, зокрема, згідно листа Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України від 16.03.2005 р. вих. № 83-24/172 зазначено, що правовий статус іноземного суб'єкта господарювання підтверджується випискою з торговельного (банківського, судового) реєстру країни, де такий суб'єкт господарювання має офіційно зареєстровану контору. Також правовий статус іноземних суб'єктів господарювання може також підтверджуватися еквівалентними доказами правового статусу, що визнаються як такі законодавством країни створення, громадянства або місця знаходження такого суб'єкта і видані компетентними органами цієї країни.

Стосовно посилання податкового органу на відсутність відносин позивача та &T Sp.z.o.o.»(Польща), матеріали справи підтверджують, що згідно зовнішньоекономічних угод, укладених між комісіонерами ПП «Технопроект», ПП «Комерційні послуги»та нерезидентом - United Corporation», фірма &T Sp.z.o.o.»(Польща) значиться вантажоотримувачем товару та здійснювала експедиторські послуги з доставки вантажу нерезиденту, а тому відповідно ніяких фінансово-господарських відносин з ТОВ «Грінвей-1»не мала, внаслідок чого даний доказ також не може бути прийнятий за належний.

Посилання скаржника на відповіді державних та недержавних органів, наданих у відповідь на звернення відповідача з приводу встановлення існування особи-нерезидента (контрагента позивача) не підтверджені належними доказами. До матеріалів апеляційної скарги та після відкриття провадження за апеляційною скаргою -до матеріалів справи, жодних відповідей відповідачем не надано, внаслідок чого, дані посилання колегія суддів вважає припущеннями та не приймає, як належний довід в аргументацію позиції відповідача.

Щодо правомірності заповненні граф вантажних митних декларацій та податкових накладних колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону про ПДВ встановлено, що податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України. Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.

Пунктом 5 «Положення про вантажну митну декларацію», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997року № 574, достовірність зазначених декларантом відомостей у ВМД, яка заповнена згідно з діючими правилами та засвідчена ним у встановленому порядку, закріплюється одним з видів митного забезпечення (штамп «Під митним контролем») на всіх аркушах ВМД та реєстраційним номером, а також реєстрацією ВМД у журналі обліку вантажних митних декларацій. Після завершення цієї процедури декларант несе юридичну відповідальність за відомості, зазначені у ВМД. Ця декларація не може бути відкликана декларантом. Відповідальність за неточні відомості у ВМД установлюється законодавством.

Пунктом 4.7 статті 4 Закону про ПДВ, у випадках коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі-комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобов'язань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 7.3 цього Закону, а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів. При цьому датою збільшення податкових зобов'язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.

Згідно п.п.7.7.3 п.7.7. ст.7 Закону про ПДВ, у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації. Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. Платник податку має право будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету

Пунктами 8.1, 8.6 ст. 8 Закону про ПДВ передбачається, що платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом ЗО календарних днів з дня подання такого розрахунку. Зазначений розрахунок подається разом із такими документами: а) митною декларацією, яка підтверджує факт вивезення (експортування) товарів за межі митної території України, б) копіями платіжних доручень, завірених банком, про перерахування платником податку коштів на користь іншого платника податків, в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), з урахуванням податків, нарахованих на ціну такого придбання. У разі коли платник податку не. подає розрахунок експортного відшкодування у встановлені строки, експортне відшкодування не надається, а суми такого відшкодування враховуються у розрахунку зобов'язань такого платника податку з податку майбутніх податкових періодів. Розрахунок експортного бюджетного відшкодування подається разом з декларацією за відповідний звітний період.

Таким чином, підставою для отримання позивачем відшкодування є дані тільки податкової декларації та розрахунку експортного відшкодування.

Матеріалами справи підтверджено, що за квітень, червень, серпень та вересень 2003 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Грінвей-1»надало Державній податковій інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя декларації з податку на додану вартість встановленої форми, на загальну суму бюджетного відшкодування у розмірі 79 175 858,00 грн. Крім того, на підтвердження права на отримання бюджетного відшкодування товариством надано до податкового органу і розрахунки експортного відшкодування з вантажними митними деклараціями та копіями платіжних доручень, копії яких долучені до матеріалів справи.

Також колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає за необхідне зазначити, що жодних підстав для висновку про неправомірність заповнення або неправомірність даних, наведених в деклараціях, окрім посилань на фіктивність особи контрагента та невідповідність проданого товару податковим органом не наведено.

Долучені до справи вантажні митні декларації заповнена товариством у повній відповідності до умов контрактів (United Corporation»), які в свою чергу не визнані недійсними в установленому законодавством порядку, що підтверджує позицію суду першої інстанції про дотримання позивачем вимог Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації та Положення про вантажну митну декларацію.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалено законне рішення, . Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови, судовою колегією під час розгляду даної справи не встановлено, тому колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, частина доводів взагалі містить характер припущень в зв'язку з відсутністю доказів їх наявності, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст. 196, п.1.ч.1 ст.198, 200, п.1.ч.1.ст.205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 січня 2010 р. у справі № 2а-6462/09/0870 - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 січня 2010 р. у справі № 2а-6462/09/0870 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у двадцятиденний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко