Ухвала суду № 29763853, 04.03.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

УХВАЛА

04 березня 2013 року Справа № 29/5014/3302/2012.

Суддя Якушенко Р.Є., розглянув матеріали справи

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного

майна України по Луганській області, м. Луганськ,

до відповідача: Публічного акціонерного товариства

«Лисичанський склозавод «Пролетарій»,

м. Лисичанськ Луганської області,

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на

предмет спору на стороні

позивача: Управління Державної казначейської служби

України у м. Лисичанськ Луганської області,

м. Лисичанськ Луганської області,

про стягнення 5 077 309 грн. 44 коп.

Без виклику представників сторін.

Обставини: 04.03.2013 позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області, звернувся до господарського суду Луганської області з заявою від 04.03.2013 б/н про виправлення описки в ухвалі господарського суду Луганської області від 26.02.2013 у справі № 29/5014-3302/2012, якою повернуто позивачу судовий збір.

При з’ясуванні обставин, суд

В С Т А Н О В И В :

При друкуванні ухвали господарського суду Луганської області від 26.02.2013 у справі № 29/5014-3302/2012 були допущені описки у мотивувальній (абзац 5,6, зворот а.с.101) та резолютивній (пункт 1, а.с.102) частинах з огляду на наступне.

Вирішуючи спір по суті суд дійшов висновку про обгрнутованність заявлених позовних вимог та задоволення позову повністю.

Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору. Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадку зменшення розміру позовних вимог.

Вирішуючи питання про судові витрати суд враховував правила статті 49 Господарського процесуального кодексу України та положення пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», яким встановлено, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством.

Суд рішенням господарського суду Луганської області від 21.02.2013 у справі № 29/5014-3302/2012 розподілив сплачений позивачем судовий збір наступним чином: із вимог про стягнення боргу в сумі 4 861 821 грн. 03 коп., пені в сумі 204 843 грн. 80 коп. та 3 % річних в сумі 10 644 грн. 61 коп. покласти на відповідача, а решта сплаченого судового збору в сумі 4 262 грн. 55 коп. підлягає поверненню позивачу, у зв’язку із зменшенням позовних вимог в сумі 359 999 грн. 99 коп., про що зазначив в мотивувальній частині цього рішення.

Питання про повернення судового збору вирішено в ухвалі суду від 26.02.2013.

Проте, в абзаці 5,6 мотивувальної частини ухвали господарського суду Луганської області від 26.02.2013 у справі № 29/5014-3302/2012, що стосується суми повернення судового збору Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Луганській області з Державного бюджету України допущено описки, які не відповідають змісту мотивувальної частини рішення у даній справі, замість цифри « 4 262 грн. 55 коп. вказано цифру « 4 252 грн. 55 коп.».

Відповідно до частини 1 статті 89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

Враховуючи зазначене, суд вважає заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області від 04.03.2013 б/н про виправлення описки слід задовольнити.

Отже, абзац 5,6 мотивувальної частині ухвали господарського суду Луганської області від 26.02.2013 у справі № 29/5014-3302/2012 слід викласти в наступній редакції:

«Вирішуючи питання про судові витрати суд врахував правила статті 49 Господарського процесуального кодексу України та положення пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, та розподілив сплачений позивачем судовий збір наступним чином: із вимог про стягнення 5 077 309 грн. 44 коп. покласти на відповідача, а решта сплаченого судового збору в сумі 4 262 грн. 55 коп. підлягає поверненню позивачу, у зв’язку із зменшенням позовних вимог в сумі 359 999 грн. 99 коп.

На підставі викладеного, позивачу слід повернути з Державного бюджету України судовий збір у сумі 4 262 грн. 55 коп., сплачений за платіжним дорученням від 19.12.2012 № 734, оригінал якого залишається в матеріалах справи.»

Враховуючи викладене, необхідно внести виправлення описки в пункті 1 резолютивної частини ухвали господарського суду Луганської області від 26.02.2013 у справі № 29/5014/3302/2012 стосовно суми судового збору, яку необхідно повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Луганській області з Державного бюджету України, замінити цифри « 4 252 грн. 55 коп.» на « 4 262 грн. 55 коп. (чотири тисячі двісті шістдесят дві гривні 55 копійок)».

Вказані виправлення допущені в ухвалі не зачіпають суті та не змінюють зміст рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 86, 89 Господарського процесуального кодексу України, суддя господарського суду Луганської області

У Х В А Л И В:

1. Заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області від 04.03.2013 б/н про виправлення описки задовольнити.

2. Виправити описки, які допущені в ухвалі господарського суду Луганської області 26.02.2013 у справі № 29/5014/3302/2012, а саме:

- абзац 5,6 мотивувальної частини (зворот а.с.101) викласти в наступній редакції:

«Вирішуючи питання про судові витрати суд врахував правила статті 49 Господарського процесуального кодексу України та положення пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, та розподілив сплачений позивачем судовий збір наступним чином: із вимог про стягнення 5 077 309 грн. 44 коп. покласти на відповідача, а решта сплаченого судового збору в сумі 4 262 грн. 55 коп. підлягає поверненню позивачу, у зв’язку із зменшенням позовних вимог в сумі 359 999 грн. 99 коп.

На підставі викладеного, позивачу слід повернути з Державного бюджету України судовий збір у сумі 4 262 грн. 55 коп., сплачений за платіжним дорученням від 19.12.2012 № 734, оригінал якого залишається в матеріалах справи.»;

- пункту 1 резолютивної частини (а.с.102) викласти в наступній редакції:

«Повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Луганській області, пл. Героїв ВВВ, буд.3“а”, м. Луганськ, 91016, ідентифікаційний код 13398493, з Державного бюджету України судовий збір у сумі 4 262 грн. 55 коп. (чотири тисячі двісті шістдесят дві гривні 55 копійок), сплачений за платіжним дорученням від 19.12.2012 № 734, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.».

3. Ухвала господарського суду Луганської області 26.02.2013 у справі № 29/5014/3302/2012 підлягає виконанню з урахуванням цієї ухвали, у зв’язку з цим дана ухвала, підписана суддею та засвідчена гербовою печаткою господарського суду Луганської області.

Суддя Р.Є. Якушенко