Постанова № 29759370, 01.03.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2013 року № 2а-6331/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Колеснікової І.С., при секретарі судового засідання Гололобові В.Ю., за участю представників сторін

від позивача: Ріпа С.І.,

від відповідача: Борискевич М.І.,

від третьої особи: Макаревич О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт»до третя особаДержавної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києвапроскасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Київський річковий порт» (надалі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області (надалі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 12.09.2012 №0001392301/2282, за яким позивачеві нараховано грошове зобов'язання за платежем «плата за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення» у розмірі 1116584,83 грн. (за основним платежем - 893267,86 грн. та за штрафними санкціями - 223316,97 грн.).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.12.2012 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2013 залучено до участі в адміністративній справі № 2а-6331/12/1070 Державну податкову інспекцію у Подільському районі м. Києва в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що висновки відповідача про порушення норм Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин» від 26.03.2008 № 264 є необґрунтованими, оскільки розмір податкових зобов'язань зі сплати збору за користування надрами розраховано підприємством у відповідності до норм чинного законодавства і саме із застосуванням коефіцієнту « 2» (два). При цьому, позивачем вказано на порушення відповідачем процедури прийняття оскаржуваного податково-повідомлення рішення. Тому, на думку позивача, рішення податкового органу є незаконним, оскільки при його прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.

Представником позивача у судовому засіданні підтримано позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачем позов не визнано, надано заперечення суду у письмовій формі. В обґрунтування заперечень відповідачем зауважено, що розрахунок збору за користування надрами здійснювався позивачем не у відповідності до норм Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, що призвело до заниження ним відповідних податкових зобов'язань. Таким чином, на думку відповідача, оскаржуване рішення прийнято ним з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв у межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Представник третьої особи також заперечував з приводу задоволення позовних вимог та підтримав позицію відповідача, викладену у письмових запереченнях.

Представник відповідача та третьої особи у судовому засіданні просили суд відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, у період 31.07.2012 по 08.08.2012 посадовими особами Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства у частині користування надрами за період з 01.01.2008 по 30.06.2012.

За результатами перевірки ДПІ у Подільському районі м. Києва складено акт від 15.08.2012 № 311/22-205/03150071 (надалі - Акт перевірки).

У ході перевірки перевіряючими встановлено порушення позивачем положень Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин» від 26.03.2008 № 264, що виявилось у заниженні позивачем збору за користування надрами за перевіряємий період у розмірі 3015459,64 грн.

За висновками перевіряючих, ПАТ «Київський річковий порт» при обчисленні зобов'язання з платежів за користування надрами не враховано коефіцієнт, що застосовується до нормативів платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, який, для видобування піщано-гравійної сировини в межах акваторії морів, водосховищ, у річках та їх заплавах, становить « 2» (два).

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, позивачем надано податковому органу заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду яких відповідачем заперечення позивача залишено без задоволення, а акт перевірки - без змін, про що позивача повідомлено листом від 05.09.2012 № 8960/10/22-214.

У подальшому, листом від 05.09.2012 № 4743/7/22-213 ДПІ у Подільському районі м. Києва перенаправлено акт перевірки позивача до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області, де, як платник окремих податків, позивач перебуває на обліку.

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.09.2012 №0001392301/2282, за яким позивачеві нараховано грошове зобов'язання за платежем «плата за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення» у розмірі 1116584,83 грн. (за основним платежем - 893267,86 грн. та за штрафними санкціями - 223316,97 грн.).

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що сума основного платежу зі сплати за користування надрами у розмірі 893267,86 грн., донарахована відповідачем з урахуванням приписів статті 102 Податкового кодексу України, а саме: за 3 квартал 2009 року у розмірі 202542,74 грн., за 4 квартал 2009 року у розмірі 114166,69 грн., за 3 квартал 2010 року у розмірі 346541,94 грн. та за 4 квартал 2010 року у розмірі 230016,49 грн., що також підтверджується наявною у справі копією розрахунку сум штрафних санкцій по платі за користування надрами (а.с.19).

В той же час, позивач вважає податкове повідомлення-рішення щодо визначення грошового зобов'язання зі сплати за користування надрами таким, що суперечить вимогам чинного податкового законодавства, а тому оскаржив вказане рішення, звернувшись із позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд звертає увагу на таке.

З приводу зауважень позивача щодо направлення акту перевірки до ДПІ в Обухівському районі Київської області та порушення відповідачем строків надсилання податкового повідомлення-рішення, суд завертає увагу на таке.

За приписами розділу І Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, ведення обліку платників податків є одним із способів податкового контролю. Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення органами державної податкової служби контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

З метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в органах державної податкової служби за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Так, якщо відповідно до законодавства в платника податків, окрім обов'язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов'язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов'язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному органі державної податкової служби (пункт 7.1 Порядку обліку платників податків і зборів).

Як то встановлено судом, сторонами не заперечується той факт, що ПАТ «Київський річковий порт» перебуває на обліку, як платник окремих податків, у ДПІ в Обухівському районі Київської області.

Окрім того, на момент виникнення спірних правовідносин, порядок сплати плати за користування надрами визначався Інструкцією про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету України по геології і використанню надр, Міністерства праці та соціальної політики України від 30 грудня 1997 року N 207/472/51/157.

У відповідності до розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, розрахунки плати за користування надрами для видобування корисних копалин складаються користувачами надр та їх філіями, зазначеними в пункті 2.2 цієї Інструкції, щокварталу, накопичувальним підсумком з початку року, і подаються до органів державної податкової служби за місцезнаходженням родовища корисних копалин протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Плата до бюджетів сплачується за місцезнаходженням родовища корисних копалин щокварталу протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання розрахунку плати, тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, а за видобуток корисних копалин у межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони - за місцезнаходженням платника.

Відтак, по відношенню до позивача ДПІ в Обухівському районі Київської області є контролюючим органом щодо сплати плати за користування надрами.

Статтею 20 Податкового кодексу України передбачено права органів державної податкової служби, до яких відноситься, зокрема, право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Як то встановлено судом, посадовими особами ДПІ у Подільському районі м. Києва проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства у частині користування надрами, на підставі підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, при цьому підстави проведення перевірки позивачем не оскаржують ся.

У подальшому, листом від 05.09.2012 № 4743/7/22-213 ДПІ у Подільському районі м. Києва перенаправлено акт перевірки позивача до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області.

Суд звертає увагу, що у відповідності до Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації від 14.04.2011 № 213, у разі встановлення за результатами перевірки порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за розглядом матеріалів перевірки керівником (заступником керівника) органу ДПС, на обліку в якому перебуває платник податків, приймаються та надсилаються платнику податків податкові повідомлення-рішення за формою, визначеною наказом ДПА України від 22.12.2010 № 985 «Про затвердження Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень-рішень платникам податків». Якщо порушення було встановлено в ході перевірки, яку здійснювали (очолювали) працівники органу ДПС іншого, ніж орган ДПС, де на обліку перебуває платник податків, орган ДПС, працівники якого здійснювали (очолювали) таку перевірку, забезпечує складання та надання такому органу ДПС матеріалів перевірки.

З огляду на той факт, що позивач перебуває на обліку як платник окремих податків саме у ДПІ в Обухівському районі м. Києва, суд дійшов висновку, що дії перевіряючих щодо перенаправлення акту перевірки позивача за місцем його обліку узгоджуються з нормами чинного законодавства, а посилання позивача на порушення приписів статті 58 Податкового кодексу України є помилковими, оскільки така норма передбачає винесення податкового повідомлення-рішення контролюючими органами і не містить вказівок щодо безпосереднього прийняття такого рішення лише територіальним органом податкової служби, який здійснював перевірку.

Матеріалами справи встановлено, що акт перевірки позивача отримано відповідачем 10.09.2012, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції на копії супровідного листа від 05.09.2012 № 4742/7/22-213, а 12.09.2012 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001392301/2282.

Проте, посилання позивача на порушення терміну прийняття відповідачем податкового-повідомлення-рішення не у строки, встановлені статтею 86 Податкового кодексу України не може свідчити про протиправність донарахування позивачеві грошового зобов'язання та порушення його прав з підстав того, що наявність такого порушення за своїми правовими наслідками жодним чином не спростовує висновків акта перевірки, що складено за результатами її проведення та не звільняє суб'єкта підприємницької діяльності від передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущені ним порушення вимог податкового та іншого законодавства.

Щодо правомірності донарахування позивачеві грошового зобов'язання за платежем «плата за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення», суд зазначає таке.

Статтею 13 Кодексу про надра встановлено, що користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни.

Статтею 14 Кодексу України про надра передбачено, що надра надаються у користування для геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, видобування корисних копалин.

Відповідно до статті 28 Кодексу України про надра, користування надрами є платним. Плата за користування надрами справляється у вигляді платежів за користування надрами.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, чинної на момент виникнення спірних правовідносин, платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є всі суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які здійснюють видобування корисних копалин, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями.

Як то встановлено судом та не заперечується сторонами, ПАТ «Київський річковий порт» протягом 2008-2009 років здійснено гідронамив піску в акваторії Канівського водосховища на підставі акту про надання гірничого відводу від 24.06.1997 № 8 та спеціального дозволу від 05.11.1996 № 672.

Відтак, позивач є платником плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

За приписами статті 30 Кодексу України про надра, нормативи плати за користування надрами та порядок її справляння встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, у період виникнення спірних правовідносин, справляння платежів за користування надрами регламентувалося Порядком справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин" від 26.03.2008 № 264. (надалі - Порядок справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин).

Відповідно до пункту 3 Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, об'єктом справляння платежу є обсяг (кількість) погашених або видобутих корисних копалин, який визначається платником за відповідною інструкцією, затвердженою Мінприроди. До об'єкта справляння платежу включаються втрати корисних копалин, крім втрат запасів корисних копалин, що згідно з технічними проектами розташовані в охоронних і бар'єрних ціликах (між шахтами) поблизу неякісно затампонованих свердловин або виникли внаслідок аварійних викидів в атмосферу вуглеводнів та вимушених продувок нафтогазових свердловин.

Вартість видобутих у звітному (податковому) періоді корисних копалин (готової продукції) обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства) за більшою з таких її величин: за фактичними цінами реалізації видобутих корисних копалин; за розрахунковою вартістю видобутих корисних копалин (пункт 4 Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин).

При цьому за приписами пункту 7 Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, вартість одиниці кожного виду видобутих корисних копалин обчислюється як співвідношення суми доходу, отриманого платником від реалізації корисних копалин, визначеної відповідно до пункту 5 цього Порядку, та обсягу (кількості) реалізованих корисних копалин, що визначається за даними бухгалтерського обліку запасів готової продукції платника.

Згідно пункту 12 Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, розрахункова вартість одиниці видобутих корисних копалин (Цр) обчислюється за такою формулою:

Цр = Вмп +(Вмп х Крмпе) / Vмп , де Вмп - витрати, обчислені згідно з пунктами 8 - 11 цього Порядку (гривень); Крмпе - коефіцієнт рентабельності гірничодобувного підприємства, обчислений у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених Державною комісією по запасах корисних копалин (десятковий дріб); Vмп - обсяг (кількість) корисних копалин, видобутих за податковий (звітний) період. Так, у відповідності до пункту 14 Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, зобов'язання з платежів за користування надрами для видобування корисних копалин (Пзн) за податковий (звітний) період обчислюються: у разі застосування базових нормативів платежів, що належать до абсолютних, за такою формулою: Пзн = Vф х Назн х Кпп, де Vф - обсяг (кількість) видобутих (погашених) корисних копалин у податковому (звітному) періоді (в одиницях маси або об'єму); Назн - величина визначеного в абсолютних значеннях базового нормативу платежів для видобування корисних копалин; Кпп - коефіцієнт, зазначений у додатку; у разі застосування базових нормативів платежів, що належать до відносних, за такою формулою: Пзн = Vф х Вкк х Нвзн х Кпп, де Vф - обсяг (кількість) видобутих корисних копалин у податковому (звітному) періоді (в одиницях маси або об'єму); Вкк - вартість одиниці видобутих корисних копалин, обчислена згідно з пунктами 4 - 13 цього Порядку; Нвзн - величина визначеного у відносних значеннях базового нормативу платежів для видобування корисних копалин; Кпп - коефіцієнт, зазначений у додатку. За приписами пунктів 15-18 Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, платник до закінчення визначеного Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" граничного строку подання податкових розрахунків за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає за встановленою ДПА формою податкові розрахунки з платежів органу державної податкової служби: за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини; за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України. У разі коли місце обліку платника не збігається з місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, копія податкового розрахунку з платежів подається органу державної податкової служби за місцем обліку платника. Платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період виконує зобов'язання щодо внесення платежів у сумі, визначеній в розрахунку з платежів, поданому ним органу державної податкової служби: за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини; за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України. Платник несе відповідальність за правильність обчислення суми платежів, повноту і своєчасність їх внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно із законодавством. Як то вбачається з матеріалів справи позивачем подано відповідачеві розрахунки плати за користування надрами (назва корисних копалин - пісок річковий), а саме: за 9 місяців 2009 року, відповідно до якого за звітній період нараховано плату за користування надрами у розмірі 202542,74 грн.; за 2009 рік, відповідно до якого за звітній період нараховано плату за користування надрами у розмірі 114166,69 грн.; за 9 місяців 2010 року, відповідно до якого за звітній період нараховано плату за користування надрами у розмірі 346541,94 грн.; за 2010 рік, відповідно до якого за звітній період нараховано плату за користування надрами у розмірі 230016,49 грн.Як вже зазначалося судом, у ході перевірки перевіряючими встановлено порушення позивачем положень Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, а саме, при обчисленні зобов'язання з платежів за користування надрами позивачем не враховано коефіцієнт « 2» (два), що застосовується до нормативів платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, який, для видобування піщано-гравійної сировини в межах акваторії морів, водосховищ, у річках та їх заплавах, зазначений у додатку до Порядку. За поясненнями представника позивача наданими у ході судової розгляду справи, перевіряючи помилково дійшли висновку про незастосування позивачем при розрахунку плати за користування надрами коефіцієнту « 2» (два). На підтвердження чого позивачем надано до матеріалів справи детальний розрахунок нарахованих зобов'язань (а.с.74-75). Дослідивши вказані розрахунки, судом встановлено таке. При розрахунку позивачем застосовано формулу, що застосовується до базових нормативів платежів, що належать до відносних (Пзн = Vф х Вкк х Нвзн х Кпп). Зокрема, за 9 місяців 2009 року плата за користування надрами становить 268283,30 грн., з урахуванням наступних показників: 407520,74 тон - обсяг (кількість) видобутих корисних копалин у податковому (звітному) періоді; 6,58 грн. - вартість одиниці видобутих корисних копалин; 5% - величина визначеного у відносних значеннях базового нормативу платежів для видобування корисних копалин; 2- коефіцієнт, зазначений у додатку. Всього нараховано за звітній квартал 202542,74 грн. (268282,30 грн. (грф.14 розрахунку) - 65740,53 грн. (грф.17 розрахунку)). За 2009 рік плата за користування надрами становить 382449, 99 грн., з урахуванням наступних показників: 590264,74 тон - обсяг (кількість) видобутих корисних копалин у податковому (звітному) періоді; 6,48 грн. - вартість одиниці видобутих корисних копалин; 5% - величина визначеного у відносних значеннях базового нормативу платежів для видобування корисних копалин; 2- коефіцієнт, зазначений у додатку. Всього нараховано за звітній квартал 114166,69 грн. (382449,99 грн. (грф.14 розрахунку) - 268282,30 грн. (грф.17 розрахунку)). За 9 місяців 2010 року плата за користування надрами становить 346541,94 грн., з урахуванням наступних показників: 472892,01 тон - обсяг (кількість) видобутих корисних копалин у податковому (звітному) періоді; 7,33 грн. - вартість одиниці видобутих корисних копалин; 5% - величина визначеного у відносних значеннях базового нормативу платежів для видобування корисних копалин; 2- коефіцієнт, зазначений у додатку. Всього нараховано за звітній квартал 346541,94 грн. (346541,94 грн. (грф.14 розрахунку)- 0,00 грн. (грф.17 розрахунку)). За 2010 рік плата за користування надрами становить 576558, 43 грн., з урахуванням наступних показників: 708124,47 тон - обсяг (кількість) видобутих корисних копалин у податковому (звітному) періоді; 8,14 грн. - вартість одиниці видобутих корисних копалин; 5% - величина визначеного у відносних значеннях базового нормативу платежів для видобування корисних копалин; 2- коефіцієнт, зазначений у додатку. Всього нараховано за звітній квартал 230016,49 грн. (576558,43 грн. (грф.14 розрахунку) - 346541,94 грн. (грф.17 розрахунку)). При цьому вартість одиниці видобутих корисних копалин визначена позивачем як співвідношення доходу, отриманого від реалізації корисних копалин із обсягом реалізації корисних копалин в тонах. Суд зауважує, що застосування позивачем при розрахунку зобов'язань зі сплати корисних копалин інших показників відповідачем не заперечується. Спірні правовідносини виникли внаслідок того, що, на думку перевіряючих, позивачем не застосовано саме коефіцієнт « 2» (два), зазначений у додатку, оскільки у графі 4 «коефіцієнт до базового нормативу плати» у розрахунках за користування надрами, що подані відповідачеві за перевіряємий період відповідачеві, проставлено прочерк. Проте, дослідивши арифметичні розрахунки, надані позивачем, та співставивши їх із показниками, визначеними позивачем у відповідних розрахунках, суд дійшов висновку, що позивачем під час здійснення нарахування зобов'язань за користування надрами враховано саме коефіцієнт базового нормативу « 2» (два). Водночас, що сам по собі факт невідображення у відповідних розрахунках за користування надрами коефіцієнту базового нормативу « 2» (два) у графі 4 не може свідчити про неправомірність визначення позивачем зобов'язань, за умови проведення належного розрахунку, у тому числі й арифметичного. Між тим, а ні відповідачем, а ні перевіряючими суду не надано належних обґрунтувань та розрахунків на підтвердження правомірності нарахування позивачеві грошового зобов'язання за платежем «плата за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення» у розмірі 893267,86 грн. Фактично, перевіряючі під час здійснення донарахувань подвоїли суму визначену платником податків у податкових розрахунках, при цьому не здійснювали перевірку самостійно визначеного позивачем зобов'язання з урахуванням положень пункту 14 Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин. Окрім вказаного судом встановлено, що податковими органами у 2010 та 2012 роках здійснювалися планові документальні перевірки публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» з питань дотримання вимог податкового законодавства, у тому числі й законодавства у частині користування надрами, на підтвердження чого позивачем надано відповідні копії актів перевірок, зокрема, акту від 22.03.2010 №55/23-304/03150071 про результати планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого за період з 01.01.2007 по 30.09.2009 та акту від 05.01.2012 №1/23-205/03150071 про результати планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого за період з 01.10.2009 по 30.09.2011. Суд звертає увагу на те, що предметом акту перевірки позивача від 15.08.2012 № 311/22-205/03150071, що слугував підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, було питання дотримання вимог законодавства у частині користування надрами за період з 01.01.2008 по 30.06.2012. Тобто, предмет та терміни, за який проведена перевірка є тотожними із попередніми актами перевірки. Судом досліджено надані документи та встановлено, що предметом попередніх перевірок, зокрема, було й питання правильності обчислення повноти і своєчасності перерахування до бюджету плати за користування надрами для видобування корисних копалин за період з 01.01.2007 по 30.09.2011. При цьому, перевіряючими не було встановлено заниження або завищення задекларованих позивачем показників збору за користування надрами, що свідчить про правомірність визначення позивачем зобов'язань за користування надрами. Таким чином, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин» від 26.03.2008 № 264 є помилковими і безпідставними.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення від 12.09.2012 №0001392301/2282 прийнято відповідачем безпідставно та підлягає скасуванню.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не доведено правомірності свого рішення.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Жодних заяв з приводу відшкодування судових витрат позивачем суду не заявлено, у зв'язку з чим судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області від 12.09.2012 №0001392301/2282, за яким публічному акціонерному товариству «Київський річковий порт» нараховано грошове зобов'язання за платежем «плата за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення» у розмірі 1116584,83 грн. (за основним платежем - 893267,86 грн. та за штрафними санкціями - 223316,97 грн.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Колеснікова І.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 05 березня 2013 р.