Постанова № 29759258, 06.02.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2013 року (о 10 год. 35 хв.)Справа № 808/38/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря Батечко М.Д.

за участю представника позивача Марковій Н.В.

представника відповідача Кияна В.Я.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі

до Державного закладу «Запорізька районна санітарно-епідеміологічна станція Запорізької області» МОЗ України в особі ліквідаційної комісії

про стягнення капіталізованих платежів

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі (далі позивач або Відділення Фонду) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі суд) з позовом до Державного закладу «Запорізька районна санітарно-епідеміологічна станція Запорізької області» МОЗ України в особі ліквідаційної комісії (далі - відповідач або ДЗ Запорізька районна санітарно-епідеміологічна станція Запорізької області» МОЗ України в особі ліквідаційної комісії) в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму капіталізованих платежів в розмірі 532251,46 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що Наказом Державного закладу «Запорізька обласна санітарно-епідеміологічна станція » від 16.10.2012 №23-09 «Про ліквідацію санітарно-епідеміологічних закладів Запорізької області» було прийнято рішення про ліквідацію без правонаступника Державного закладу «Запорізька районна санітарно-епідеміологічна станція Запорізької області» МОЗ України.

Так 01.08.2012 на ДЗ «Запорізька районна санітарно-епідеміологічна станція Запорізької області» МОЗ України з робітником ОСОБА_3 стався нещасний випадок. Дана обставина підтверджується Актом №1 від 01.08.2012 про нещасний випадок на підприємстві пов'язаний з виробництвом та Актом проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 01.08.2012 о 14 год. 25 хв. від 29.08.2012. На підставі постанови від 12.10.2012 №0809/7193/7193.1/5 потерпілому ОСОБА_4 призначено щомісячну грошову виплату в сумі 4387,17 грн.

16.11.2012 позивач звернувся до відповідача з заявою №04/4230 про визнання грошових вимог по капіталізації коштів.

12.12.2012 на адресу позивача надійшов лист №13-40.2/1966 Голови ліквідаційної комісії Запорізької райСЕС про відмову у визнання грошових вимог щодо капіталізації платежів, у зв'язку з чим відділення Фонду звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення з спірної суми в розмірі 532251,46 грн.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та наполягав на задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні після надання представником позивача додаткових доказів стосовно правомірних підстав для отримання ОСОБА_4 щомісячної страхової виплати на момент страхового випадку проти позову не заперечив

На підставі ст.160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

Наказом Державного закладу «Запорізька обласна санітарно-епідеміологічна станція» від 16.10.2012 №23-09 «Про ліквідацію санітарно-епідеміологічних закладів Запорізької області» було прийнято рішення про ліквідацію без правонаступника Державного закладу «Запорізька районна санітарно-епідеміологічна станція Запорізької області» МОЗ України.

16.11.2012 позивач звернувся до відповідача з заявою №04/4230 про визнання грошових вимог по капіталізації коштів.

12.12.2012 на адресу позивача надійшов лист Голови ліквідаційної комісії Запорізької райСЕС про відмову у визнання грошових вимог щодо капіталізації платежів.

Відповідно до поданого позивачем Розрахунку потреби в капіталізації коштів по потерпілому на виробництві ДЗ «Запорізька районна санітарно-епідеміологічна станція Запорізької області» МОЗУ загальна сума капіталізованих платежів складає 532251,46 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Частиною 2 ст. 161 КАС України визначено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 ч.1 ст. 237 КАС України.

Приписи наведеної норми процесуального закону прямо кореспондуються з положеннямист. 244-2 КАС України, відповідно до ч.1 якої рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Як з'ясовано судом, питання наявності у суб'єкта господарювання, що ліквідується, обов'язку проводити капіталізацію страхових виплат, було предметом розгляду Верховного Суду України, висновки якого з даного питання викладені, зокрема, у постанові від 26.06.2012, і полягають у тому, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 112 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

За змістом частини третьої статті 110 цього Кодексу (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Частиною другою статті 1205 ЦК встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом №1105-ХІV.

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.

В силу вимог пункту 2 частини другої статті 45 Закону №1105-ХІV. (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.

За змістом статей 15, 46 цього Закону Фонд - це некомерційна самоврядна організація, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків.

За приписами статті 46 Закону №1105-ХІV, фінансування Фонду здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців та капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення і сплати страхових внесків до Фонду визначений Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року № 36 (зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за № 867/14134; чинною на час виникнення спірних відносин), пунктом 5.9 якої встановлено, що для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що капіталізація платежів платоспроможної юридичної особи, яка ліквідується, здійснюється на підставі Порядку.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 Порядку капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

За змістом пункту 3 Порядку капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Виходячи з наведеного висновок суду касаційної інстанції про те, що на випадок ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги статті 46 Закону №1105-ХІV та положення Порядку не поширюються, є помилковим.

Порядок такої капіталізації деталізований Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №765 «Про порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю та здоров'ю, відповідно до п. 1 якого капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів.

Пункт 2 Порядку визначає порядок розрахунку щодо кожного платежу, що підлягає капіталізації.

На підставі ст. 17 Закону №1105-ХІV, Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків, зокрема, затверджує Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст. 86 КАС України, суд не встановив неправильності розрахунку суб'єктом владних повноважень заявленої до стягнення суми коштів. Відповідач проти розрахункової правильності заявленої до стягнення суми коштів в ході розгляду справи не заперечував.

Додатково при розв'язанні спору суд зазначає, що відповідно до положень ст.ст. 110-112 Цивільного кодексу України строк заявлення кредиторами вимог в разі ліквідації юридичної особи не визначений законодавцем як присікальний, а згідно зі ст. 268 Цивільного кодексу України, позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, крім випадків завдання такої шкоди внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не встановлено наявності фактичних даних, які б указували на те, що заявлена позивачем вимога про стягнення спірної суми заборгованості порушує права та інтереси відповідача, то грошова вимога підлягає задоволенню, так як її обґрунтованість доведена матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 7-11, 158-163 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Державного закладу «Запорізька районна санітарно-епідеміологічна станція Запорізької області» МОЗ України в особі ліквідаційної комісії на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі суму капіталізованих платежів в розмірі 532251,46 грн.( п'ятсот тридцять дві тисячі двісті п'ятдесят одна гривна сорок шість копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Батрак