Рішення № 29759022, 26.02.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №0609/2-1703/12 Головуючий у 1-й інст. Бондарчук В.В.

Категорія 79 Доповідач Гансецька І. А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді: Гансецької І.А.

суддів: Микитюк О.Ю.,

Товянської О.В.

при секретарі: Валяник А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Укрсоцбанк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

за апеляційною скаргою ПАТ «Укрсоцбанк» на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 20 листопада 2012 року,

встановила:

В січні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Укрсоцбанк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 06.06.2008 року між ним та ПАТ «Укрсоцбанк» укладено іпотечний договір за яким він передав в іпотеку в якості забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту № 280/44-305 від 06.06.2008 року квартиру АДРЕСА_1.

22.04.2011 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на нерухоме майно. Вважає що нотаріус порушив вимоги п.283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій щодо вчинення виконавчого напису після сплину 30 днів з моменту одержання іпотекодавцем письмової вимоги про усунення порушень. Такої вимоги нотаріус не направляв. Крім того, нотаріусне пересвідчився у безспірності вимог про стягнення заборгованості.

Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 20.11.2012 року позов задоволено. Визнано виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В апеляційній скарзі ПАТ «Укрсоцбанк» просить скасувати рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 20 листопада 2012 року та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 06.06.2008 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Укрсоцбанк» було укладено кредитний договір. На забезпечення даного договору сторонами в цей же день було укладено іпотечний договір, предметом якого є нерухоме майно, квартира АДРЕСА_1, що належить на праві власності позивачу. В зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 умов кредитного договору, 15.11.2010 року йому було направлено вимогу про погашення заборгованості. Дану вимогу позивач отримав 17.11.2010 року. 22.04.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу здійснено виконавчий напис за яким звернуто стягнення на предмет іпотеки, квартиру АДРЕСА_1.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд зазначив, що спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна є Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Положення закону України «Про іпотеку» застосовуються лише в частині, що не суперечать вказаному Закону. Цей закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, на 22.04.2011 року не було передбачено.

Натомість, суд не звернув увагу, що цей Закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна. Предметом договору Іпотеки, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Укрсоцбанк» є нерухоме майно.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 32 вказаного Закону встановлено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Тобто, вказаними нормами передбачено право іпотекодержателя розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса у разі незадоволення іпотекодавцем вимоги іпотекодержателя про виконання порушеного боржником зобов'язання у тридцятиденний строк.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5, передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Частиною 4 пункту 283 Інструкції передбачено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.

Згідно пункту 284 зазначеної Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Пунктом 283 Інструкції встановлено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, має бути зазначено: відомості про найменування і адресу стягувача та боржника; дата та місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код в ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Пунктом 286 Інструкції передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 від 29 червня 1999 року для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Тобто, вказаними приписами законодавства встановлено, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки не перевіряє безспірність заборгованості, не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.

Дії нотаріуса при вчиненні ним 22.04.2011 року виконавчого напису відповідають зазначеним приписам законодавства.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального права, тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.209,218,303,304,307,309,313,314,316,317,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ПАТ «Укрсоцбанк» задовольнити.

Скасувати рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 20 листопада 2012 року.

Ухвалити нове рішення. Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову до ПАТ «Укрсоцбанк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на нього може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: (підпис) Судді:(підписи)

З оригіналом згідно:

Головуючий: