Постанова № 29758386, 27.02.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3576/2011

27 лютого 2013 року 09год. 45хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Сисун Н.В., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції доПриватного підприємства фірми "ВІВ" про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ :

Костопільська міжрайонна державна податкова інспекція (далі - Костопільська МДПІ) звернулася з адміністративним позовом до Приватного підприємства фірми "ВІВ" (далі - ППФ "ВІВ) про стягнення податкового боргу в сумі 16282,36грн., з них: 5452,12грн. - податок на прибуток, 10830,24грн. - пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 24.06.2011 за ППФ "ВІВ" рахується борг перед бюджетом у сумі 16282,36грн. (5452,12грн. - податок на прибуток, 10830,24грн. - пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності). Вказаний борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений.

У судове засідання представник позивача не прибув, у поданому суду клопотанні позовні вимоги підтримав та просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідач заперечень суду не надав, у судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Судом не визнавалася обов'язковою участь сторін у судовому засіданні. За таких обставин суд вважає за можливе вирішити спір без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не забезпечується.

Повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

ППФ "ВІВ" зареєстроване як юридична особа Костопільською районною державною адміністрацією Рівненської області 17.05.2000 та взяте на облік, як платник податків в органі державної податкової служби 29.05.2000 за №207/625.

Станом на 24.06.2011 за відповідачем рахується податковий борг у сумі 16282,36грн., з них: 5452,12грн. - податок на прибуток, 10830,24грн. - пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Борг з податку на прибуток у відповідача в сумі 5452,12грн. виник на підставі самостійно поданої до податкового органу декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал від 06.05.2011 №9002925011.

Позивачем на суму податкового боргу за несвоєчасне погашення ППФ "ВІВ" узгодженого податкового зобов'язання була нарахована пеня з податку на прибуток в сумі 73,13грн.

Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, не виконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в сумі 10830,24грн. у ППФ "ВІВ" виникла на підставі податкового повідомлення-рішення форми "У" від 03.06.2011 №0000092200, прийнятого на підставі акта перевірки від 26.05.2011 №411/22/30923950.

Відповідно до пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181-III, чинного до 01.01.2011 (далі - Закон №2181-III) Костопільською МДПІ для ППФ "ВІВ" було сформовано та вручено податкові вимоги форми "Ю1" від 10.07.2009 №1/145 на загальну суму податкового боргу за узгодженим податковим зобов'язанням у сумі 4277,03грн. (4160,66грн. - основний платіж, 116,37грн. - пеня) та форми "Ю2" від 13.08.2009 №2/164 на загальну суму податкового боргу за узгодженим податковим зобов'язанням у сумі 7524,33грн. (7351,49грн. - основний платіж, 172,84грн. - пеня).

Вказані податкові вимоги відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржувалися.

Ці обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: довідкою про стан податкової заборгованості станом на 24.06.2011 (а.с.5), свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №194314 (а.с.6), довідкою №000102 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 29.01.2007 (а.с.7), довідкою про взяття відповідача на облік як платника податків від 04.10.2006 №60/29-02 (а.с.8), декларацією з податку на прибуток підприємства на 2011 рік від 06.05.2011 №9002925011 (а.с.9), корінцем податкового повідомлення-рішення форми "У" від 03.06.2011 №0000092200 (а.с.10), актом перевірки від 26.05.2011 №411/2230923950 (а.а.с.11-17), корінцями вимог форми "Ю1" від 10.07.2009 №1/145 та форми "Ю2" від 13.08.2009 №2/164 (а.с.18).

Згідно зі ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 9 Податкового кодексу України встановлено, що податок на прибуток належать до загальнодержавних податків і зборів та справляються на всій території України.

Згідно з п.23 ч.2. ст.29 Бюджетного Кодексу України від 08.07.2010 №2456-VI до доходів загального фонду Державного бюджету України належать кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону.

Відповідно до п.16.1.4. ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до абз."а" пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

Підпунктом 129.3.1 п.129.3 ст.129 Податкового кодексу України встановлено, що нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Ці ж норми були передбачені у Законі №2181-III.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 №185/94-ВР (далі - Закон №185/94-ВР) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно зі ст.4 Закону №185/94-ВР порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

В силу ч.1 ст.72, ч.2 ст.255 КАС України, обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Рівненського окружного суду перебувала адміністративна справа №2а/1770/3909/2011 за позовом Приватного підприємства фірми "ВІВ" до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення форми "У" від 03.06.2011 №0000092200. Постановою суду від 29.09.2011 у задоволені позовних вимог ППФ "ВІВ" відмовлено повністю (а.а.с.37-41).

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2012 постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 29.09.2011 залишено без змін (а.с.42).

Відтак, правомірність нарахування відповідачу пені за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності на підставі податкового повідомлення-рішення форми "У" від 03.06.2011 №0000092200 в сумі 10830,24грн. підтверджена у судовому порядку та не потребує доказування.

Таким чином, податкове зобов'язання в сумі 16282,36грн. є узгодженим, а тому підлягає сплаті.

Відповідно до пп.14.1.175 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Підпунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу України передбачено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Пунктом 11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-XII від 04.12.1990 встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Підстави для застосування ст.94 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства фірми "ВІВ" до Державного бюджету України податковий борг у сумі 16282,36грн., з них: 5452,12грн. - податок на прибуток, 10830,24грн. - пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.