Ухвала суду № 29757704, 27.02.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/132/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

про припинення провадження у справі

27.02.13 справа № 5009/4692/12

м. Запоріжжя

за позовом Приватного акціонерного товариства «КРАЙ КЕРАМА», (08292, м. Буча Київської області, вул. Заводська, буд. 2)

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1)

про стягнення 25 897,14 грн. основного боргу за договором поставки № 110 від 04.01.2012 р.

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача - Балан Д.Р., довіреність № 8 від 03.12.2012 р.;

від відповідача - ОСОБА_4, довіреність б/н від 17.01.2013 р.;

13.12.2012 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Приватне акціонерне товариство «КРАЙ КЕРАМА», м. Буча Київської області (ПрАТ «КРАЙ КЕРАМА») з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя (ФОП ОСОБА_2) про стягнення 25 897,14 грн. основного боргу за договором поставки № 110 від 04.01.2012 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.12.2012 р. порушено провадження у справі № 5009/4692/12, справі № 5009/4692/12 присвоєно номер провадження справи 4/132/12, судове засідання призначено на 17.01.2013 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

В судовому засіданні, на підставі ст. 77 ГПК України, за відповідними клопотаннями представників сторін оголошувалася перерва до 11.02.2013 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.02.2013 р. судом за клопотанням представника позивача на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України продовжений процесуальний строк вирішення спору у справі № 5009/4692/12 на 15 днів, до 28.02.2013 р., у зв'язку із неявкою в судове засідання відповідача розгляд справи, на підстав ст. 77 ГПК України, відкладався до 27.02.2013 р.

За письмовим клопотанням представників сторін судове засідання 27.02.2013 р. здійснювалося без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

26.02.2013 р. на адресу господарського суду Запорізької області від ПрАТ «КРАЙ КЕРАМА» в порядку ст. 22 ГПК України надійшла заява № 47/1 від 04.02.2013 р. «Уточнення до позовної заяви (збільшення ціни позову)», якою позивач просить суд додатково до первісно заявлених вимог стягнути з ФОП ОСОБА_2 83 571,96 грн. основного боргу за договором поставки № 110 від 04.01.2012 р. Подана заява мотивована тим, що з моменту звернення до суду з позовною заявою у справі № 5009/4692/12 у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за умовами договору поставки № 110 від 04.01.2012 р. заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар збільшилася на 83 571,96 грн.

Представник відповідача щодо заяви ПрАТ «КРАЙ КЕРАМА» «Уточнення до позовної заяви (збільшення ціни позову)» пояснив суду, що на час проведення судового засідання 27.02.2013 р. відповідачем не отримана зазначена заява, а тому вирішити спір по суті з урахуванням збільшених позовних вимог в судовому засіданні 27.02.2013 р. є неможливим, оскільки відповідачу необхідний час для ознайомленні із збільшеними позовними вимогами та підготовки своїх пояснень стосовно них.

Розглянувши в судовому засіданні заяву ПрАТ «КРАЙ КЕРАМА» № 47/1 від 04.02.2013 р. «Уточнення до позовної заяви (збільшення ціни позову)», матеріали справи № 5009/4692/12 та заслухавши думку представників сторін з цього приводу, суд вирішив заяву «Уточнення до позовної заяви (збільшення ціни позову)» повернути позивачу без розгляду у зв'язку із наступним.

На підтвердження направлення відповідачу заяви «Уточнення до позовної заяви (збільшення ціни позову)» позивачем надано належним чином посвідчені копії фіскального чеку № 0560 від 22.02.2013 р. та опис вкладення до цінного пріоритетного листа від 22.02.2013 р.

Відповідно "Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень і поштових переказів", затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 1149 від 12.12.2007 р., та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19.12.2007 р. за № 1383/14650, нормативні строки пересилання пріоритетної письмової кореспонденції з оголошеною цінністю операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) між обласними центрами України вираховуються за формулою: день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання + 3 дні.

З урахуванням вищенаведеного, заява «Уточнення до позовної заяви (збільшення ціни позову)» відповідачем може бути отримана не раніше 27.02.2013 р.

Частиною 3 ст. 69 ГПК України встановлено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більше як на п'ятнадцять днів.

Отже, 27.02.2013 р. є передостаннім днем процесуального строку вирішення спору у справі № 5009/4692/12, встановленого ст. 69 ГПК України, який більше не може бути продовжений, виходячи з приписів чинних процесуальних норм.

Статтею 22 ГПК України унормовано, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Таким чином, суд не має можливості з метою недопущення порушення процесуальних прав та охоронюваних законом інтересів відповідача надати йому час для ознайомленні із заявою про збільшення позовних вимог та підготовки до розгляду спору по суті.

За таких обставин, збільшені позовні вимоги не приймаються судом до розгляду, а заява «Уточнення до позовної заяви (збільшення ціни позову)» та додані до неї документи підлягають поверненню на адресу позивача. При цьому, повернення судом без розгляду заяви про збільшення позовних вимог не є перешкодою для позивача звернутися до суду з цими вимогами в окремому позовному провадженні.

У зв'язку із поверненням судом без розгляду заяви «Уточнення до позовної заяви (збільшення ціни позову)» суд вважає наявними підстави для повернення позивачу за відповідною ухвалою суду з Державного бюджету України, згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", судового збору в сумі 1 720,50 грн., сплаченого платіжним дорученням № 474 від 18.02.2013 р.

Враховуючи викладене, в судовому засіданні 27.02.2013 р. судом розглядалися первісно заявлені позовні вимоги про стягнення 25 897,14 грн. основного боргу за договором поставки № 110 від 04.01.2012 р.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях ст., ст. 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України і полягають в тому, що 04.01.2012 р. ПрАТ «КРАЙ КЕРАМА» та ФОП ОСОБА_2 укладений Договір поставки № 110, за умовами якого позивач (Постачальник) зобов'язався поставляти на користь відповідача (Покупця) товари будівельної кераміки та керамограніту (Товар), а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати товар відповідно до умов Договору. (п., п. 1.1 і 1.2 Договору). На виконання умов Договору на підставі відповідних видаткових накладних позивачем відповідачу був поставлений обумовлений Договором товар на загальну суму 32 880,50 грн., втому числі ПДВ. Відповідачем вказаний товар був отриманий без жодних претензій та зауважень, про що свідчать підписи відповідача на кожній з вказаних видаткових накладних. Пунктом 3.4 Договору сторони визначили, що відповідач зобов'язаний оплатити позивачу повну вартість поставленого товару протягом 120 календарних днів з дати поставки, вказаної у видатковій накладній, крім випадків, передбачених в п. 3.5 Договору. В порушення умов Договору відповідач за отриманий товар розрахувався частково, перерахувавши всього позивачу за поставлений товар 6 983,36 грн. Решту суми боргу відповідач не сплатив. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар на час звернення позивача до суду з даним позовом становить 25 897,14 грн. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з ФОП ОСОБА_2 25 897,14 грн. основного боргу за поставлений товар за Договором поставки № 110 від 04.01.2012 р.

Відповідач в судовому засіданні звернувся до суду з письмовим клопотанням, яким пояснив, що станом на 27.02.2013 р. заборгованість перед позивачем за поставлений товар за Договором поставки № 110 від 04.01.2012 р. в розмірі 25 897,14 грн. повністю погашена, у зв'язку із чим відповідача просить суд на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України припинити провадження у справі № 5009/4692/12. На підтвердження заявленого клопотання відповідачем надані суду платіжні доручення № 129 від 11.01.2013 р., № 135 від 04.02.2013 р., № 137 від 13.02.2013 р. і № 144 від 26.02.2013 р.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

04.01.2012 р. ПрАТ «КРАЙ КЕРАМА» (позивачем у справі) та ФОП ОСОБА_2 (відповідачем у справі) укладений Договір поставки № 110 (далі за текстом - Договір).

За умовами Договору позивач (Постачальник) зобов'язався поставляти на користь відповідача (Покупця) товари будівельної кераміки та керамограніту (Товар), а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати товар відповідно до умов Договору. (п., п. 1.1 і 1.2 Договору).

Умовами п. 2.2 Договору сторони передбачили, що товар поставляється партіями з урахуванням замовлень покупця.

Згідно з п. 2.8 Договору фактичний асортимент, кількість та ціна кожної партії товару зазначається у видаткових накладних, що є невід'ємними частинами Договору.

Право власності на товар та ризик його випадкової втрати чи пошкодження переходять від позивача до відповідача з моменту підписання видаткової накладної. (п. 2.9 Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору фактична сума Договору визначається як вартість товару, що був поставлений протягом періоду його дії за відповідними видатковими накладними.

Матеріалами справи доведено, що на виконання умов Договору на підставі видаткових накладних № 4536 від 27.06.2012 р, № РД-909 від 02.07.2012 р., № 47110 від 04.07.2012 р., № 5106 від 18.07.2012 р. і № 5322 від 25.07.2012 р. позивачем відповідачу був поставлений обумовлений Договором товар на загальну суму 32 880,50 грн., втому числі ПДВ.

Відповідачем вказаний товар був отриманий без жодних претензій та зауважень, про що свідчать підписи відповідача на кожній з вказаних видаткових накладних.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, факт поставки позивачем відповідачу товару згідно умов Договору підтверджується видатковими накладними на поставку товару за спірний період та довіреностями на отримання товару.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Пунктом 3.4 Договору сторони визначили, що відповідач зобов'язаний оплатити позивачу повну вартість поставленого товару протягом 120 календарних днів з дати поставки, вказаної у видатковій накладній, крім випадків, передбачених в п. 3.5 Договору.

Зобов'язання покупця з оплати товару вважається виконаним з моменту зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника (п. 3.6 Договору).

В порушення умов договору відповідач за отриманий товар розрахувався частково, перерахувавши всього позивачу за поставлений товар 6 983,36 грн. Решту суми боргу відповідач не сплатив.

Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору № 110 від 04.01.2012 р. зобов'язання та вимоги чинного законодавства.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар на час порушення провадження у справі № 5009/4692/12 становила 25 897,14 грн.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 68 Конституції України закони України підлягають обов'язковому виконанню на всій території України всіма юридичними та фізичними особами.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

В судовому засіданні 27.02.2013 р. відповідач надав суду клопотання про припинення провадження у справі № 5009/469212, оскільки сума заборгованості за Договором № 110 від 04.01.2012 р. в розмірі 25 897,14 грн. була погашена в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 129 від 11.01.2013 р., № 135 від 04.02.2013 р., № 137 від 13.02.2013 р. і № 144 від 26.02.2013 р. Як вбачається з вказаних платіжних доручень призначення платежів: «За керамічну плитку та вироби згідно договору № 110 від 04.01.2012 р.».

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Пунктом 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Вивчивши матеріали даної справи, суд визнав за можливе клопотання відповідача задовольнити, провадження у справі № 5009/4692/12 припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача на користь позивача, виходячи з наступного.

Розділ VI Господарського процесуального кодексу України містить, в тому числі, порядок розподілу грошових витрат.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки заборгованість оплачена відповідачем саме в ході розгляду справи, матеріалами справи доведено, що спір виник з вини відповідача, то судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача.

Крім того, стаття 7 Закону України «Про судовий збір» передбачає вичерпаний перелік підстав для повернення з державного бюджету судового збору.

Відповідно до цієї статті, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3)відмови у відкритті провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); 5) закриття провадження у справі.

Отже, з наведеного вбачається, що зазначена норма не містить такої підстави для повернення судового збору, як припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету позову.

З урахуванням викладеного, керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст., ст. 22, 49, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі № 5009/4692/12 за позовом Приватного акціонерного товариства «КРАЙ КЕРАМА», м. Буча Київської області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя про стягнення 25 897,14 грн. основного боргу за договором поставки № 110 від 04.01.2012 р. припинити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства «КРАЙ КЕРАМА», (08292, м. Буча Київської області, вул. Заводська, буд. 2, код ЄДРПОУ 25290826) 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Суддя Зінченко Н.Г.