Постанова № 29754745, 28.02.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/322/13-a

"28" лютого 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А.В. при секретарях судового засідання Твердохліб Н.В. та Яницькій О.Р.

за участю:

представника позивача - Лочман Я.О.

представника відповідача - Костишин Л.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду місті Тернополі адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-Лізинг»

до Гусятинської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення форми «В-4» від 28 січня 2013 року №0000042210 про зменшення суми від»ємного значення податку на додану вартість на суму 84 970 383 грн. за вересень 2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія-Лізинг» (далі по тексту - ТОВ «Мрія-Лізинг» або позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом до Гусятинської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області державної податкової служби (далі по тексту - Гусятинська МДПІ або відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення форми «В-4» від 28 січня 2013 року №0000042210 про зменшення суми від»ємного значення податку на додану вартість на суму 84 970 383 грн. за вересень 2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оспорюване податкове повідомлення-рішення є неправомірним у зв'язку з тим, що відповідач невірно застосував норми Податкового кодексу України до спірних правовідносин.

Представник позивача зокрема пояснила, що предметом перевірки є правомірність нарахування ТОВ «Мрія-Лізинг» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податковою кредиту у сумі 3 949 112 грн. податку на додану вартість порушень в даній частині не встановлено. Поряд з цим, податковий орган, як стверджує представник позивача, перевіряв також питання які не входили до їх повноважень, і фактично висновки перевірки, зроблені ревізорами на підставі цих даних, були покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення. На думку представника ТОВ «Мрія Лізинг», оскільки під час проведення перевірки досліджувались питання, що не є предметом перевірки, відповідно, висновки перевірки в цій частині є нелегітимними та зробленими податковим органом з порушенням приписів пп. 78.1.8 п. 78. ст. 78 ПКУ та Методичних рекомендацій та з перевищенням встановлених повноважень.

Крім того, представник позивача зазначила, що вважає неправомірним висновок податкового органу щодо порушення товариством п.200.4 ст.200 ПК України стосовно завищення від'ємного значення по податку на додану вартість за вересень 2012 року. В обґрунтування своєї позиції зазначила, що за ТОВ «Мрія-Лізинг» зберігається право на використання накопиченого ними податкового кредиту у майбутньому, зокрема в рахунок погашення платежів з ПДВ наступних податкових періодів (рядок 23.2 декларації) чи в рахунок податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації).

Представник позивача наголосила на тому, що Податковий кодекс України не містить норм, які б обмежували у часі обов'язок постачальника відкоригувати податкові зобов'язання з ПДВ у разі повернення ним передплати за товари (роботи) або обмежень стосовно включення від'ємного значення, який міститься в рядку 24 декларації по ПДВ, в тому числі сплаченого чи не сплаченого отримувачем товарів (послуг) (крім обмежень, коли заборгованість є безнадійною).

Щодо неврахування частини суми від'ємного значення в декларації з ПДВ за вересень 2012 року, які зменшені актами перевірок за період липень та серпень 2012 року та стосовно перенесення суми від'ємного значення в декларації по ПДВ за квітень 2012 року в декларацію по ПДВ за вересень 2012 року, представник позивача пояснила, що на момент прийняття оскарженого повідомлення-рішення від 28.01.2013, податкові повідомлення-рішення винесені за наслідками перевірок в липні, серпні 2012 року, на підставі яких зменшено від 'ємне значення, були оскаржені позивачем в адміністративному та судовому порядку, а тому в силу статті 56 Податкового кодексу грошові зобов'язання по них не були узгодженими.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, просила суд відмовити в їх задоволенні.

Свою позицію представник податкового органу обґрунтувала тим, що під час проведення перевірки було встановлено порушення пп. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та пп.4.6.7 пп.4.6 п.4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПС України від 25.11.2011 №1492, які полягали в тому, що ТОВ «Мрія Лізинг» в декларації з ПДВ за вересень 2012 року завищило значення рядка 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок22 - рядок 23) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду) в сумі 94565099 грн.

Представник відповідача вважає, що перевірка була проведена правомірно, висновки акту перевірки є обґрунтованими, а винесене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі норм чинного податкового законодавства, а тому просила суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Крім пояснень представників сторін, судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані представниками позивача та відповідача, а також витребувані з ініціативи суду.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що працівниками Гусятинської МДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Мрія - Лізинг» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість, що становить більше 100 тис. грн. за вересень 2012 року.

Результати перевірки оформлені актом від 29.12.2012 року № 17/22-10/35855770.

Проведеною перевіркою встановлено порушення пп. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та пп.4.6.7 пп.4.6 п.4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПС України від 25.11.2011 №1492, яке на думку податкового органу виразилось в тому, що ТОВ «Мрія Лізинг» в декларації з ПДВ за вересень 2012 року завищило значення рядка 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування вкдючаються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок22 - рядок 23) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду)» в сумі 94 565 099 грн.

На підставі висновків акту перевірки Гусятинською МДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення від 28 січня 2013 року №0000042210, яким зменшено розмір від»ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 84 970 383 грн.

Підставою для висновків податкового органу про порушення позивачем вимог п. 200.4 ст. 200 ПКУ та відповідного зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за вересень 2012 року в сумі 84 970 383,00 грн. послужили наступні обставини, які встановлені інспекторами-ревізорами МДПІ, а саме:

- включення до від'ємного значення з ПДВ суми, по яким встановлено залишок заборгованості за товари, роботи, послуги, тобто несплачене ПДВ;

- зайве включення до складу 24 - рядка декларації з ПДВ за вересень 2012 року від'ємне значення, яке відображено в декларації з ПДВ за квітень 2011 року;

- включення до складу від'ємного значення в декларації з ПДВ за вересень 2012 року суму ПДВ в розмірі 9 594 716 грн., яка зменшена актами перевірок.

Аналізуючи висновки податкового органу зроблені в акті перевірки та які лягли в основу оспорюваного податкового повідомлення-рішення, суд приходить до висновку про їх помилковість та необґрунтованість виходячи з наступного:

Щодо проведення перевірки та оформлення її результатів.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення перевірки послужив наказ голови ДПС у Тернопільській області від 04.12.2012 року № 532 (далі - «Наказ») «Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Мрія- Лізинг».

Згідно з п. 1 Наказу службові особи ДПС у Тернопільській області мали провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Мрія-Лізинг» щодо правомірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за період з 01.09.2012 року по 30.09.2012 року.

Пунктом 2.3 розділу II «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за N 34/18772 (далі - «Порядок № 984») передбачено, що вступна частина акта (довідки) документальної перевірки повинна містити, зокрема, серед інших даних, підстави для проведення перевірки відповідно до Податкового Кодексу та інших законодавчих актів.

У вступній частині Акта перевірки зазначено, що предметом перевірки є правомірність нарахування ТОВ «Мрія-Лізинг» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податковою кредиту у сумі 3 949 112 грн. податку на додану вартість, відображених в податковій декларації за вересень 2012 року».

Пунктом 4.6.2 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.12.2011 року за № 1490/20228 (далі - «Порядок») якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

З урахуванням викладеного, а також виходячи зі змісту Наказу, предметом перевірки ТОВ «Мрія-Лізинг» виступала правильність заповнення позивачем рядка 19 (від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9) (позитивне значення) декларації по ПДВ за вересень 2012 року. Не встановивши порушень в даній частині (п.4.2 Акту), перевіряючи проводять перевірку правильності даних зазначених в рядку 24 декларації «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22-рядок 23) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду)».

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що в акті перевірки зазначається про неправильність формування Товариством від'ємного значення попередніх звітних періодів, а саме: жовтень 2010 року, квітень - листопад 2011 року, січень - лютий 2012 року, квітень - серпень 2012 року, в той час як період перевірки обмежувався вереснем 2012 року. В даному випадку дії працівників Гусятинської МДПІ суперечать вимогам Наказу ДПА України від 11.09.2008 року N 584 «Про затвердження зразків форм актів перевірок та Методичних рекомендацій щодо їх оформлення», з положень якого вбачається, що перевірка суб'єкта господарювання може бути проведена вибірковим методом за визначений період чи по визначеним операціям. Як зазначалося вище і в наказі на проведення перевірки і у всупній частині акту перевірки період перевірки був обмежений вереснем 2012 року.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що податковий орган всупереч вимог п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України, Наказів Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984 та від 11.09.2008 року N 584, під час проведення перевірки дослуджував питання, що не входили до предмету перевірки, а також вийшов за межі встановленого періоду перевірки.

Щодо порушення п. 200.4 ст. 200 ПКУ стосовно завищення від'ємного значення по податку на додану вартість за вересень 2012 року, суд вважає за необхідне зазначити насупне:

Згідно з поданою Товариством до МДПІ податковою декларацією з ПДВ за вересень 2012 року (від 20.10.2012 року вх. № 9064847921) залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного додаткового періоду, складає 117 249 514 грн.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) визначений в ст. 200 ПК України.

Згідно з п.п. 200.1 - 200.3 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні ((податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПКУ якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка лорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за втримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З аналізу вищезазначених норм, суд приходить до висновку, що платник податку має право самостійно вирішувати, як йому використати дану суму - відшкодувати чи зарахувати її у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникатимуть протягом наступних звітних періодів. У разі обрання другого варіанта, зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних періодів.

Відповідно до Порядку, дана сума відображається в рядку 23 декларації за поточний зитний період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування - чи то на рахунок платника у банку, чи то у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів - така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2 відповідно.

Лише після визначення суми бюджетного відшкодування, або, іншими словами, визначення всього оплаченого від'ємного значення, залишок включається до складу сум, що виносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що ТОВ «Мрія-Лізинг» має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, до повного його погашення або шляхом зарахування податкових зобов'язань, або шляхом отримання права на бюджетне | відшкодування.

Таким чином, до рядка 24 декларації по ПДВ потрапляє лише сума такого від'ємного значення, яка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного періоду та проходить таку ж процедуру підтвердження від'ємного значення в наступному періоді.

Згідно з пп. 4.6.6 п. 4 розділу V Порядку, залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Таким чином, за ТОВ «Мрія-Лізинг» зберігається право на використання накопиченого ними податкового кредиту у майбутньому, зокрема в рахунок погашення платежів з ПДВ наступних податкових періодів (рядок 23.2 декларації) чи в рахунок податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Податковий кодекс України не містить норм, які б обмежували у часі обов'язок постачальника відкоригувати податкові зобов'язання з ПДВ у разі повернення ним передплати за товари (роботи) або обмежень стосовно включення від'ємного значення, який міститься в рядку 24 декларації по ПДВ, в тому числі сплаченого чи не плаченого отримувачем товарів (послуг) (крім обмежень, коли заборгованість є безнадійною).

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до переконання про те, що висновки перевірки про порушення п. 200.4 ст. 200 ПК України є необґрунтованими та безпідставними.

В чому полягає невідповідність залишків заборгованості станом на 1 вересня 2012 року нормам ПК України та те, що вони не можуть включатися до рядка 24 декларації з ПДВ ні в Акті перевірки ні під час судового розгляду справи представники відповідача всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України, не довели.

Щодо неврахування частини суми від'ємного значення в декларації з ПДВ за вересень 2012 року, які зменшені актами перевірок за період липень та серпень 2012 року та стосовно перенесення суми від'ємного значення в декларації по ПДВ за квітень 2012 року в декларацію по ПДВ за вересень 2012 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне:

За наслідками документальної перевірки ТОВ «Мрія-Лізинг», результати якої оформлені Актом документальної перевірки від 10.10.2012 року № 508/22-35855770 «Про результати позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-Лізинг» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість, що становить більше 100 тис. грн. за липень 2012 року», Гусятинська МДПІ Тернопільської області ДПС прийняла податкове-повідомлення рішення від 08.11.2012 року № 0000052210 (Форма «В-4») про зменшення суми від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 5 339 652 грн. за липень 2012 року за декларацією, що зареєстрована 20.08.2011 року.

Відповідно до п. 56.2 ст. 56 ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь- яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Податкове повідомлення - рішення від 08.11.2012 року № 0000052210 було оскаржене Товариством відповідно до ДПС у Тернопільській області та в подальшому до ДПС України. За результатами розгляду скарги ДПС України прийнято рішення від 22.01.2013 року № 1044/6/10-2115, яким податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скаргу Товариства без задоволення.

Після отримання вказаного Рішення ДПС України Товариство 31.01.2013 року звернулося з адміністративним позовом до Тернопільського окружного адміністративного суду про скасування податкового повідомлення - рішення від 08.11.2012 року № 0000052210.

З долученої представником позивача в судовому засіданні ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.02.2013 року по справі 819/228/13-а відкрито провадження за позовом ТОВ «Мрія-Лізинг» до Гусятинської МДПІ скасування податкового повідомлення - рішення від 08.11.2012 року № 0000052210.

Таким чином, до прийняття судового рішення, яке набере законної сили, податкове повідомлення - рішення від 08.11.2012 року № 0000052210 є неузгодженим.

Крім того, за наслідками документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-Лізинг», результати якої оформлені Актом від 23.11.2012 року 666/22-35855770 «Про результати позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-Лізинг» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість, що становить більше 100 тис. грн. за серпень 2012 року» Гусятинська МДПІ Тернопільської області ДПС прийняла податкове-повідомлення рішення від 10.12.2012 року № 0000072210 (Форма «В-4») про зменшення суми від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 4 255 064 грн. за серпень 2012 року за декларацією, що зареєстрована 19.09.2012 року за № 9057632742.

Вказане податкове повідомлення - рішення від 10.12.2012 року № 0000072210 також оскаржене товариством в адміністративному порядку, а тому воно є неузгодженим.

Таким чином, на момент прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення 28.01.2013 року № 0000042210, податкові повідомлення-рішення від 08.11.2012 року 0000052210 та від 10.12.2012 року № 0000072210, були оскаржені ТОВ «Мрія-Лізинг» в адміністративному та судовому порядку, а тому в силу ст.56 ПК України податкові зобов'язання, що в них визначені є неузгодженими, а тому податкове повідомлення-рішення 28.01.2013 року № 0000042210 в цій частині є протиправним.

Також суд не вважає порушенням вимог податкового законодавства ту обставину, що в додатку 2 декларації по ПДВ за вересень 2012 року (довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишаються непогашеними після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) в розшифруванні значення рядка 24 декларації звітного податкового періоду, у рядку 2 - квітень 2011 року зазначена сума від'ємного значення в розмірі 836 843 грн. Суд вважає, що таке порушення допущено через те, що в декларації з ПДВ за квітень 2011 року та уточнюючих розрахунках до декларації за 2011 року відсутнє від'ємне значення за квітень 2011 року, через технічну помилку допущену при складанні даної декларації, а сааме: неправильне зазначення періоду виникнення від'ємного значення. Сума від'ємного значення в розмірі 836 843 грн. повинна відображатися в декларації по ПДВ за березень 2011 року.

Таким чином, в додатку 2 декларації по ПДВ за вересень 2012 року зазначено суму 836 843 грн. в рядку квітень 2011 року помилково, оскільки сума повинна відображатися в рядку березень 2011 року. При цьому, залишок від'ємного значення за березень 2011 року в розмірі 836 843 не змінюється та природа його виникнення не заперечується в Акті перевірки.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Як суд зазначав вище, незважаючи на заперечення проти позову, представником позивача належними та допустимими доказами не доведено правомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи оспорюване податкове повідомлення-рішення від 28 січня 2013 року №0000042210, суд приходить до висновку, що воно прийняте в порушення вимог Конституції України, Податкового кодексу України не обґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин справи.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до ч.1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Гусятинської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області державної податкової служби форми «В-4» від 28 січня 2013 року №0000042210 про зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість на суму 84 970 383 грн. за вересень 2012 року.

3. Повернути з державного бюджету України на користь ТОВ «Мрія-Лізинг» 2 294 грн. сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 4 березня року.

Головуючий суддя Осташ А. В.

копія вірна

Суддя Осташ А. В.