Ухвала суду № 29754019, 28.02.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11784/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

28 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.11.2012 року у справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Аделіна Холдинг» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0003742202 від 21.05.2012.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.11.2012 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно наказу ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Аделіна-Холдинг» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Український інвестиційний холдинг»та ПП «Альфа-Л»за період з 01.08.2011 по 31.08.2011.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт перевірки від 04.05.2012 №231/22-2/36588728 та винесено податкове повідомлення-рішення №0003742202 від 21.05.2012, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 353614,00грн. (основний платіж) та 10629,00грн. штрафні (фінансові) санкції (штраф).

Як вбачається з акту перевірки, підставою для завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, є акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 07.03.2012 №119/22-3/33547165 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Український інвестиційний холдинг» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період з 25.06.2005 до 30.11.2011 та порушена кримінальна справа №50-6270 відносно службових осіб ПАТ КБ «Інтербанк» за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

Як свідчать обставини справи, між ТОВ «Аделіна Холдинг»(Орендар) та ТОВ «Український інвестиційний холдинг»(Орендодавець) укладено договір №ДГ-АЛ-4-12/10 від 24.12.2010. Предметом даного договору є те, що Орендодавець передає, а Орендар приймає у оплачуване строкове користування систему запису робочих місць операторів саll centre, комплектність та вартість якого встановлюється актом приймання/передання, який на підставі цього Договору буде розміщений за адресою: м. Львів, вул. Федьковича, 58, 4 поверх.

Між ТОВ «Аделіна Холдинг» (Орендар) та ТОВ «Український інвестиційний холдинг»(Орендодавець) укладено договір №ДГ-АЛ-3-12/10. Предметом договору є те, що Орендодавець передає, а Орендар приймає у оплачуване строкове користування програмно-апаратний комплекс Call Centre Alcatel-Lucent Omnitoch, комплектність та вартість якого встановлюється актом приймання/передання, який на підставі цього Договору буде розміщений за адресою: м. Львів, вул. Федьковича, 58, 4 поверх.

ТОВ «Аделіна Холдинг» (Замовник) укладено договір №18/10-У від 18.10.2010 року з ТОВ «Український інвестиційний холдинг». Предметом договору є те, що Виконавець на замовлення Замовника за винагороду надає Замовнику послуги, а саме (згідно додаткової угоди №1) -послуги з обробки, актуалізації, аналізу та підготовки контактної інформації по фізичним та юридичним особам.

На виконання вищезазначених умов договорів сторонами підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) послуги на загальну суму 1387842,24грн.

ТОВ «Український інвестиційний холдинг» виписано ТОВ «Аделіна Холдинг» податкові накладні по податковим періодам за грудень 2010 -червень 2011, у зв'язку з чим у позивача виник податковий кредит, який задекларовано в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Між ТОВ «Аделіна Холдинг» (Орендар) та ТОВ «Альфа-Л» (Орендодавець) укладено договір №У-15/12-10 від 23.12.2010. Предметом договору є те, що Орендодавець передає, а Орендар приймає у оплачуване строкове користування телекомунікаційне обладнання, перелік та вартість якого встановлюється актом приймання/передання, який діє на підставі цього Договору буде розміщений за адресою: м. Львів, вул. Федьковича, 58, 4 поверх.

На виконання вищезазначених умов договорів сторонами підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) послуги на загальну суму 733837,26грн.

ТОВ «Альфа-Л» виписано ТОВ «Аделіна Холдинг» податкові накладні по податковим періодам за грудень 2010 -квітень 2011, у зв'язку з чим у позивача виник податковий кредит, який задекларовано в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Відповідно до ч.1 ст.207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: 1) невідповідністю його змісту вимогам закону; 2) наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; 3) укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). До оспорюваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст.234 ЦК України).

Відповідачем не надано доказів визнання укладених позивачем та ТОВ «Альфа-Л», ТОВ «Український інвестиційний холдинг» правочинів недійсними, а тому посилання на його фіктивність є безпідставним.

Крім того, акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоди, здійснені позивачем нікчемними правочинами, в чому саме, на думку відповідача, дані угоди порушують публічний порядок. Матеріали справи містять докази виконання умов договорів.

Відповідно до п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу.

Згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, визначено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

З наданих податкових декларацій ТОВ «Аделіна Холдинг» можна зробити висновок, що вказане підприємство задекларувало податкові зобов'язання, які дозволяють прийти до висновків про декларування сум зобов'язань з податку на додану вартість співставними з обсягом операцій позивача.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт порушення кримінальної справи, за відсутності обвинувального вироку, не є достатнім доказом для висновку про податкове зобов'язання, адже повинні бути відповідні судові рішення, що набрали законної сили, які б підтверджували ті чи інші юридичні факти.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення №0003742202 від 21.05.2012 року винесено ДПІ у Печерському районі міста Києва з порушенням вимог чинного законодавства, а саме не дотримано приписів Податкового кодексу України щодо статусу матеріалів перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону і порядок визначення органом державної податкової служби податкового зобов'язання за наслідками такої перевірки.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.11.2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: А.Ю. Коротких

О.Г. Хрімлі

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.