Постанова № 29752532, 07.02.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

11:39

07 лютого 2013 року Справа № 2а-6013/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І. А. за участю секретаря судового засідання Дворник Г. Г. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомприватного підприємства "Астра Лайф",

додержавної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської област Державної податкової служби,

проскасування податкового повідомлення - рішення від 27.09.2012р. № 0001120231,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Астра Лайф» (далі - позивач, ПП «Астра Лайф») звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС (далі - відповідач, ДПІ) з вимогами визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.09.2012 року № 0001120231, № 0001130321.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при проведенні перевірки відповідач дійшов необґрунтованого висновку про порушення позивачем вимог чинного законодавства.

Відповідач позов не визнав, надав до суду заперечення та докази на підтвердження своєї позиції.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

04 вересня 2012 року посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Альфа-К» за період 2009-2011 роки, за результатами якої 07.09.2012 року складено акт № 2697/22-200/35513211 (а. с. 10-23).

На підставі акту перевірки та з урахуванням розглянутих заперечень позивача відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.09.2012 року № 0001120231 (а. с. 24), якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 7393,00 грн., № 0001130231 (а. с. 25), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 6430 грн., у тому числі за основним платежем - 6429 грн. та за штрафними санкціями - 1 грн.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.1, 138.2 ст.138 п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених відповідачем в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та суджень відповідача, відображених в акті перевірки позивача на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи (податкові, видаткові накладні, довіреності, акт перевірки), ТОВ «Альфа-К» постачало позивачу господарські товари в період з 05.05.2011 по 31.05.2011 року.

Згідно витягу з ЄДРЮОФОП, основним видом діяльності ТОВ «Альфа-К» є оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин. Проте, як вбачається з акту перевірки, основним видом діяльності ТОВ «Альфа-К» є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним приладдям (а. с. 12), але відсутня інформація про те, що ТОВ «Альфа-К» фактично займався своїм основним чи будь-яким іншим видом діяльності. Зазначені господарські операції не співпадають з видом господарської діяльності ТОВ «Альфа-К».

Суд зазначає, що у відповідності до матеріалів справи позивачем придбались товари, які жодним чином не мають відношення до тих видів господарської діяльності, які заявлені ТОВ «Альфа-К». Відтак ДПІ обґрунтовано поставлена під сумнів реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Альфа-К».

Крім того, згідно наданого відповідачем рішення від 01.07.2011 року № 19 внесено запис 30.06.2011 року про відсутність за юридичною адресою ТОВ «Альфа-К», свідоцтво платника ПДВ анульовано.

Позивачем в якості доказів отримання товарів від ТОВ «Альфа-К», надані документи про реалізацію ПП «Астра Лайф» товарів контрагентам-покупцям - податкові та видаткові накладні. Проте, асортимент товарів, зазначених в наданих позивачем накладних на придбання товару, не співпадає з асортиментом, зазначеним у накладних на реалізацію товарів придбаних у ТОВ «Альфа-К». Крім того суд зазначає, що сам факт реалізації позивачем певного товару не є свідченням того, що саме цей товар був придбаний у ТОВ «Альфа-К».

В судовому засіданні позивач не зміг пояснити, чому саме придбані у ТОВ «Альфа-К» товари не співпадають з реалізованими.

В ході судового розгляду справи позивачем не надано доказів на підтвердження транспортування товарів, придбаних у контрагента ТОВ «Альфа-К», а також доказів на підтвердження зберігання товарів, оскільки у позивача відсутні складські приміщення. Позивач не зміг пояснити, де він зберігав придбаний товар, тому-що у відповідності до наданих ним же документів від часу покупки до часу продажу пройшов певний проміжок часу, а відтак цей товар повинен був десь зберігатись.

Суд вважає, що сама наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, виданих йому виконавцем послуг та оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з ПДВ не є достатніми підставами для визначення податкового кредиту.

Для правильного вирішення спору встановленню підлягає факт реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Альфа-К» із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо технічних можливостей здійснення господарських операцій, наявності трудових ресурсів, тощо.

Як встановлено відповідачем та не спростовано позивачем під час слухання справи, між позивачем та ТОВ «Альфа-К» укладено недійсні правочини. Тобто право позивача на податковий кредит з ПДВ на підставі податкових накладних на виконання недійсних правочинів та на включення сум до складу валових витрат не виникає.

При розгляді даної справи суд не обмежується виключно формальним застосуванням приписів Податкового кодексу України, а віддає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів. Господарські операції позивача з вищевказаним підприємством це є ніщо інше як штучне створення документообігу з метою імітації господарських операцій, що дають право на формування сум податкового кредиту.

Таким чином, висновки акту перевірки та рішення про результати розгляду скарги є обґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення від 27.09.2012 року № 0001120231, № 0001130321, прийняті на підставі вимог податкового законодавства, отже підстав для їх скасування немає.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і таким, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати слід віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя І. А. Устинов

Постанова оформлена у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України та підписана суддею 11.02.2013 року.