Рішення № 29751777, 28.02.2013, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 429/12533/12

28 лютого 2013 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Кононенко Т.О.

за участю секретаря: Кисіль Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Павлоградська міська рада, Відділ Держкомзему в м. Павлограді про визнання права власності на 1/3 частки земельної ділянки -

вcтановив:

В Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області звернулась ОСОБА_1 з вищезазначеним позовом, в якому просить з урахуванням уточнених позовних вимог припинити право власності ОСОБА_2 на 1/3 частину земельної ділянки, площею 244,67 кв.м., призначеної для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1, визнати за позивачем право власності на зазначену ділянку та зобов'зяти відділ Держкомзему в м. Павлограді зареєструвати право власності на зазначену частину замельної ділянки.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що вона є власником житлового будинку АДРЕСА_1. Також їй належить 2/3 частки земельної ділянки. Інша 1/3 частка земельної ділянки площею 0,0244 га належить на праві власності відповідачу. Всім будинком та земельною ділянкою користується позивач. Враховуючи, що відповідачу належить право лише на 1/3 частину земельної ділянки, яка не може бути виділена в натурі, просить припинити право власності ОСОБА_2 на належну їй 1/3 частку земельної ділянки та визнати таке право за позивачем.

Позивач в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надала заяву про розгляд спарви без її особистої участі, надавши квитанцію, про внесення на депозитний рахунок суду, позивачем суму у розмірі 7 855 грн., на виконаня вимог ч. 2 ст. 365 ЦК України, як компенсацію за належну частину земельної ділянки відповідачу, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судовго розгляду повідомлений належним чином, причини не явки суду не відомі.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, через канцелярію суду надали клопотання про розгляд справи без участі представників.

Суд дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_3, яка мешкала по АДРЕСА_1.

На праві приватної власності, ОСОБА_3, належав будинок, розташований на земельній ділянці, загальною площею 0,0734 га, призначеної для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю, кадастровий номер 1212400000:02:051:0083 ( а.с.27).

Після смерті матері, ОСОБА_3, право на спадщину отримали позивач, ОСОБА_4 та відповідач - ОСОБА_2, кожний з яких отримав свідоцтво про право на спадщину за законом по 1/3 частині зазначеного домоволодіння та 1/З частині земельної ділянки кожному (а.с.8-11).

У 2011 році, позивач звернулась до Павлоградського міськрайонного суду з позовом про визнання за останньою права власності на будинок та виплати іншим співвласникам грошової компенсації. В період розгляду справи, ОСОБА_4 подарував свою 1/3 частини домоволодіння позивачу, що підтверджується договором дарування від 12.04.2011 року, ВРІ №837947 (а.с.13) та 1/3 частини земельної ділянки, зареєстрований приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Г.І. Шлегою, в реєстрі за №669 (а.с.14).

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетрвоьскої області від 16 травня 2011 року, за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/3 частини домоволодіння АДРЕСА_1 та припинено право власності за ОСОБА_2 на 1/3 частини домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с.17).

Згідно витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно №23410768 від 27.07.2009р., №31121250 від 30.08.2011р., № 26969222 від 30.08.2011р. та технічного паспорту, будинок АДРЕСА_1, позивачу належить зазначений будинок на праві приватної власності та 2/3 частин земельної ділянки, наданої для обслуговування будинку (а.с.21-23).

Згідно свідоцтва про право на спадщину від 18.07.2009 року, 1/3 частини земельної ділянки, призначеної для обслуговування будинку АДРЕСА_1, площею 244,67 кв. м належить ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 18.07.2009 року, BMI №392836, яке зареєстровано в реєстрі за №2-4355(а.с.37).

Відповідно до ч. 1 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників у випадках: якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї, кожен з яких є самостійною підставою для застосування цієї норми.

Заявляючи вимоги про позбавлення права власності відповідача на 1/3 частину вищезазначеної земельної ділянки, позивач посилається на те, що спірну земельну ділянку не можливо поділити, оскільки річ є неподільною так як має цільове призначення - обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1, та спільне володіння і користування цим майном є також неможливим.

Тобто, позивач зазначила підстави визначені в п.2,3 ч.1 ст. 365 ЦК України. Перевіряючи ці вимоги суд встановив вищенаведені обставини, з яких вбачається, що фактично все домоволодіння АДРЕСА_1 знаходиться у користуванні позивача. Згідно технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 - загальна площа земельної ділянки складає 0,0734 га, площа під будівлями: 0,0424 га, площа частки, право власності на яку залишилось за відповідачем складає 0,0244 га.

Виділ частки земельної ділянки площею 244,67 кв.м. технічно не можливий, так як при поділі зазначеної земельної ділянки відсутні можливоситі утворити самостійні земельні ділянки, використання якої не дозволено і не може здійснюватися без переведення її до земель іншої категорії, поділу підлягає самостійна земельна ділянка певного розміру, технологічно і господарсько-самостійна, з визначеним місцем розташування.

З зазначених приичин поділ данної земельної ділянки не можливий, земельна ділянка, на якій розміщенні будинки, будівлі, споруди, які належать декільком власникам, завжди є неподільною. За власниками будинку закріплені частки в праві власності на земельну ділянку, частки в натурі виділятися не можуть, а лише зареєстровані в реєстрі прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 4 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок кількома особами, право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності житлового будинку. Так як, позивач є єдиною власницею будинку АДРЕСА_1, то суд приходить до висновку, що земельна ділянка, яка складає 1/3 частину є незначною і не може бути виділена.

Так як, частка в праві об'єкта спільної часткової власності визначена неможливістю її поділу без зміни її цільового призначення, а саме обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1(а.с.28).

Відповідно до ст. 183 ЦК України - подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Функціональне призначення спірної земельної ділянки - обслуговування будинку та побутових будівель. Останні ж знаходяться у власності позивача.

Таким чином це унеможливлює поділ земельної ділянки.

Так, зважаючи на положення ст. 365 ЦК України, яка допускає можливість припинення права одного зі співвласників на частку в спільному майні на підставі рішення суду за умови: якщо частка цього співвласника є незначною і не може бути виділена або річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдає істотної шкоди інтересам співвласника і членів його сім'ї.

Суд, з огляду на конкретні обставини справи і при відсутності згоди власника, що виділяється, та за наявності виконаних вимог позивачем, відповідно ч.2 ст. 365 ЦК України, ОСОБА_1 внесла грошову компенсація за належну, ОСОБА_2, 1/3 частку земельної ділянки на депозитний рахунок суму у розмірі 7855 грнивень, вартість якої підтверджується експертною оцінкою, виданою ТОВ «Дніпроленд» від 21.02.2011 року до прийняття рішення у справі та за наявності відповідних мотивів, зокрема, частка в праві спільної власності на земельну ділянку є незначною і не може бути виділена в натурі та внаслідок особливих обставин спільне користування земельною ділянкою неможливе, а відповідач не проживає і не є співвласником будинку АДРЕСА_1, не проживає і забезпечений іншою житловою площею, тому, вочевидь припинення права спільної часткової власності на 1/3 частину земельної ділянки виділеної для обслуговування вищезазначеного житлового будинку є можливим.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 356, 358, 365 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218, 246, 249 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_2 на 1/3 частину земельної ділянки площею 244,67 кв.м. призначеної для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину земельної ділянки площею 244,67 кв.м. призначеної для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1.

Зобов'язати відділ Держкомзему в м. Павлограді зареєструвати право власності на 1/3 частину земельної ділянки площею 244,67 кв.м. призначеної для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_1.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його прийняття до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Мотивований текст рішення виготовлений 04.03.2013 року .

Суддя Павлоградського

міськрайонного суду

Дніпропетровської області Т.О. Кононенко