Ухвала суду № 29750434, 26.02.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2013 р.Справа № 1570/1190/2012

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.

Одеський апеляційний адміністративний суду у складі колегії:

головуючого судді -Кравченко К.В.,судді -Градовського Ю.М.,судді -Вербицькій Н.В.при секретарі -Конончук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 липня 2012 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Восход» до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових-повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Восход» (надалі - позивач, товариство) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, ДПІ) про скасування наступних податкових повідомлень-рішень від 06.02.2012 року:

- №0000432301 яким позивачу збільшені грошові зобов'язання з податку на прибуток на суму 32573,00 грн., у тому числі 27917,00 грн. - за основним платежем та 4656,00 грн. - за штрафними санкціями ;

- №0000052334, яким збільшені податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 30831,55 грн., з яких 23803,30 грн. - за основним платежем, а 7028,25 грн. - за штрафними санкціями.

Спірні податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акту перевірки від 23.01.2012 року №135/23-34/20981098/14 про результати невиїзної позапланової перевірки позивача з питань взаємовідносин з ПП «Грузовозофф», ТОВ «Гражданпромспецпроект», ТОВ «Реконструкція» за період з 01.10.2010 року по 30.07.2011 року (надалі - акт перевірки).

За актом перевірки підставою для нарахування спірними рішеннями зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ стали висновки податкового органу про завищення позивачем валових витрат на суму 111667,00 грн. та податкового кредиту на суму 23803,25 грн. по господарським операціям з постачальниками ПП «Грузовозофф», ТОВ «Гражданпромспецпроект», ТОВ «Реконструкція» в жовтні, листопаді, грудні 2010 року та січні і липні 2011 року.

В акті перевірки ДПІ стверджує, що операції позивача з цими контрагентами були безтоварними, оскільки фактично товарів позивачу від них не поставлялось, а здійснювалося лише документування неіснуючих господарських операцій. ДПІ зазначає, що вказані контрагенти мають ознаки фіктивності та входили до складу «конвертаційного центру», а оформлені ними накладні та податкові накладні не мають статусу юридично значимих і не можуть підтверджувати задекларовані позивачем на їх підставі валові витрати та податковий кредит.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що донарахування йому спірними рішеннями податкових зобов'язань по операціям з ПП «Грузовозофф», ТОВ «Гражданпромспецпроект», ТОВ «Реконструкція» здійснено безпідставно, скільки при здійсненні операцій з цими контрагентами не було допущено порушень податкового законодавства, які стали підставою для спірних рішень. Ці операції підтверджені належним чином складеними первинними документами, і виконувались реально. Також позивач посилається на порушення відповідачем процедури проведення перевірки позивача, за результатами якої складено акт перевірки.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04.07.2012 року позовні вимоги задоволені.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У висновках акту перевірки ДПІ кваліфікує дії позивача по формуванню валових витрат та податкового кредиту по операціям з ПП «Грузовозофф», ТОВ «Гражданпромспецпроект», ТОВ «Реконструкція» як порушення п.5.3.1, п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та відповідно п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

За змістом цих норм податкового законодавства не дозволяється включати до складу валових витрат та податкового кредиту суми, які не підтверджені належними первинними документами (платіжними документами, видатковими та податковими накладними, митними деклараціями, актами виконаних робіт тощо), а також суми витрат на придбання або виготовленням товарів та послуг, які не підлягають використанню в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

ДПІ вважає, що задекларовані позивачем суми валових витрат та податкового кредиту по операціям із ПП «Грузовозофф», ТОВ «Гражданпромспецпроект», ТОВ «Реконструкція» не підтверджені належними первинними документами. В розділі 2 акту перевірки ДПІ підтверджує факт надання позивачем накладних, податкових накладних, банківських виписок по операціям з вказаними контрагентами. Про надання позивачем первинних документів по цим операціям свідчить також і супроводжувальний лист позивача в адрес ДПІ від 29.12.2011 року №29/12-01 (т.1 а.с.11).

Крім того, позивач в повному обсязі долучив до матеріалів даної справи первинні документи по операціям із ПП «Грузовозофф», ТОВ «Гражданпромспецпроект», ТОВ «Реконструкція», як то: накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, а також копії укладених позивачем з цими постачальниками договорів та банківських виписок про оплату отриманих від них товарів та послуг.

Наявність цих документів також підтверджена і в постанові суду першої інстанції.

ДПІ не посилається на невідповідність вимогам законодавству вищевказаних первинних документів, а також не заперечує проти того факту, що вказані контрагенти на момент проведення операцій із позивачем мали право на виписку податкових накладних і були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

При вирішенні даного спору колегія суддів враховує, що будь-які первинні документи (у тому числі договори, накладні, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

В той же час, з урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з ПП «Грузовозофф», ТОВ «Гражданпромспецпроект», ТОВ «Реконструкція» в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення валових витрат та податкового кредиту без фактичного отримання від них товарів чи послуг. Але такі дії тягнуть за собою кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України для тих, хто їх вчиняє.

В обґрунтування своєї позиції ДПІ вказувала на те, що вищезазначені контрагенти мають ознаки фіктивності, і їх діяльність є предметом розслідування в рамках кримінальної справи.

З метою перевірки цих обставин судом апеляційної інстанції направлялись запити в адрес органу досудового слідства щодо результатів розслідування такої кримінальної справи,

Проте ці запити залишились без відповіді, і відповідачем також не надана суду будь-яка інформація щодо результатів розслідування вказаної кримінальної справи.

Як в акті перевірки, так і під час судового розгляду ДПІ в обґрунтування своєї позиції посилалось на інформацію від інших податкових органів стосовно діяльності вказаних контрагентів позивача, яка міститься в актах перевірок ДПІ в Овідіопольському районі Одеської області №6/23-2/35640933 від 15.09.2011 року та № 9/23-2/35640933 від 27.09.2011 року, акті ДПІ в Малиновському районі міста Одеси №219/23-513/32623124 від 04.07.2011 року, актах ДПІ в Приморському районі міста Одеси про неможливість проведення зустрічної звірки із ТОВ «Гражданпромспецпроект» № 2143/23-513/36502478 від 29.08.2011 року, №2370/23-5/36502478 від 16.09.2011 року, №2680/23-513 від 24.10.2011 року.

Отже, крім посилань на вищезазначені акти перевірок, відповідач не надав достовірних доказів фіктивності задекларованих позивачем операцій із ПП «Грузовозофф», ТОВ «Гражданпромспецпроект», ТОВ «Реконструкція», про що також вірно було зазначено судом першої інстанції.

Зазначені акти ДПІ не можуть бути належними доказами порушень позивачем вимог податкового законодавства.

Колегія суддів зазначає, що встановлені податковим органом будь-які факти незаконної діяльності контрагента платника податків повинні оцінюватися судом з урахуванням можливої обізнаності позивача щодо таких обставин, або наявної у позивача реальної можливості з'ясувати їх.

Наведені у вказаних актах перевірок результати перевірочної роботи по контрагентами позивача, з якими ДПІ пов'язує безтоварність операцій із позивачем, були виявлені податковим органом вже після проведених позивачем з ними операцій.

Докази, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний про обставини діяльності своїх постачальників, в матеріалах справи відсутні. ДПІ не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливості з'ясувати всі обставини діяльності його постачальників на момент проведення з ними операцій.

Слід також зазначити, що під час проведення господарської операції із суб'єктом господарювання, що має ознаки фіктивності, платник податків може бути необізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності свого контрагента і реально отримати товари (роботи чи послуги) від фізичних осіб, які діють від імені такого контрагента і мають наміри порушити податкове законодавство, або ж бути обізнаним щодо фіктивності такого контрагента, і використовувати його з метою незаконної конвертації грошових коштів, завищення своїх валових витрат та податкового кредиту.

При цьому в першому випадку дії платника податків є добросовісними, і такими, що не порушують приписи податкового законодавства, а в другому випадку його дії є незаконними, що вичиняються із прямим умислом на порушення норм податкового законодавства і тягнуть як податкову, так і кримінальну відповідальність.

Стосовно механізму підтвердження платниками податків реальності тих господарських операцій, по яким були сформовані валові витрати та податковий кредит з ПДВ, слід зазначити, як Законами України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість», так і Податковим кодексом України встановлені вимоги лише щодо документального підтвердження задекларованих господарських операцій, а як вже зазначено вище, акт перевірки не містить зауважень щодо правильності складання наданих позивачем первинних документів.

Підсумовуючи викладене, слід дійти висновку, що за відсутності доказів проведення посадовими особами чи представниками позивача фіктивних господарських операцій з вищевказаними контрагентами та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціям з ними, висновок ДПІ про завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту за такими операціями не може вважатися законним та обґрунтованим.

Лише сам факт наявності господарських відносин з контрагентом, який порушує податкове законодавство, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту чи валових витрат, оскільки платник податків може бути необізнаним стосовно таких порушень та дійсних намірів тих фізичних осіб, які представляють його контрагента.

Такий висновок узгоджується із правової позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 31.01.2011 року по справі №21-47а10, та з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії та Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки акту перевірки про завищення позивачем податкового кредиту та валових витрат по операціям із ПП «Грузовозофф», ТОВ «Гражданпромспецпроект», ТОВ «Реконструкція» є такими, що не підтверджені належними доказами, в зв'язку з чим винесені на підставі цього акту перевірки спірні податкові повідомлення-рішення не можуть вважатися законними та обґрунтованими, а тому підлягають скасуванню.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 липня 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 27 лютого 2013 року.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: Ю.М. Градовський Н.В. Вербицька