Ухвала суду № 29749757, 13.12.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2012 р.Справа № 2-а-3993/10/1470

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.В.

- Зуєвої Л.Є.

за участю секретаря судового засідання - Тулби О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2010 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Інженерно-виробничий центр мастильного і фільтруючого обладнання» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2010 року, ВАТ «Інженерно-виробничий центр мастильного і фільтруючого обладнання» звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 13 листопада 2009 року № 0005561510/0, від 10 грудня 2009 року № 0005561510/1, від 19 лютого 2010 року № 0005561510/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 25.905,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що висновки податкового органу про порушення підприємством податкового законодавства є помилковими, оскільки: висновки камеральної перевірки зроблені на підставі непідтверджених даних документальної перевірки від 31.08.2009 року у частині завищення валових витрат у 2008 році і в І кварталі 2009 року, підприємством не були порушені вимоги п. 16.4 ст. 16 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», збиток у 2008 році утворився з об'єктивних причин, а саме: кошти від іноземного замовника надійшли наприкінці 2007 року, а роботи було виконано у 2008 році.

Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення де зазначив, що камеральною перевіркою на підставі акту планової виїзної перевірки № 4781/23-300/00225223 від 31.08.2009 року, встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2008 рік, за І квартал 2009 року. Уточнюючим розрахунком загальна сума витрат збільшена, однак суму збитку не скориговано згідно акту документальної перевірки. За результатами камеральної перевірки сума донарахування податкового зобов'язання складає 24.671,00 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду, від 27 серпня 2010 року, адміністративний позов ВАТ «Інженерно-виробничий центр мастильного і фільтруючого обладнання» задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 13 листопада 2009 року № 0005561510/0, від 10 грудня 2009 року № 0005561510/1, від 19 лютого 2010 року № 0005561510/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 25.905,00 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

В силу положень ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує адміністративний позову.

Судом встановлено, що 30 жовтня 2010 року, Державною податковою інспекцією у ленінському районі м. Миколаєва була проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток ВАТ «Інженерно-виробничий центр мастильного і фільтруючого обладнання».

За наслідками перевірки було складено акт № 6517/15-10/00225223 від 30 жовтня 2009 року, яким встановлено порушення ВАТ «Інженерно-виробничий центр мастильного і фільтруючого обладнання» вимог п.п.5.2.1, п.5.2. ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» в наслідок чого було встановлено заниження податку на прибуток на 24.671,00 грн.

Перевіркою встановлено, що платником податку на прибуток в декларації з податку на прибуток за І півріччя 2009 року з урахуванням уточнюючого розрахунку за І півріччя 2009 року та результатів документальної перевірки рядок 04.9 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року», суму збитків не скориговано згідно акту документальної перевірки «до зменшення» на суму 224.490,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки № 6517/15-10/00225223 від 30 жовтня 2009 року, Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва було прийнято податкове повідомлення-рішення від 13 листопада 2009 року № 0005561510/0, яким позивачу визначено суму платежу за податком на прибуток в розмірі 25.905,00 грн. в тому числі 24.671,00 грн. за основним платежем та 1.234,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Внаслідок застосування процедури адміністративного оскарження були прийняті податкові повідомлення-рішення від 10 грудня 2009 року № 0005561510/1, від 19 лютого 2010 року № 0005561510/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 25.905,00 грн.

Висновок акту перевірки обгрунтовано тим, що позивачем було порушено вимоги п.п.5.2.1, п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з яким забороняється відносити до складу валових витрат, витрати не підтвердженні відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Обгрунтовуючи свій позов, представники позивача категорично заперечували не надання податківцям документів на підтвердження валових витрат. В судовому засіданні суду першої інстанції головний бухгалтер ВАТ «Інженерно-виробничий центр мастильного і фільтруючого обладнання» зазначала, що всі документи на всю суму валових витрат у підприємства є, всі вони надавалися податківцям під час перевірки, також всі вони надавалися до ДПІ разом з запереченнями до акту перевірки (т.1 арк.спр.126).

Вирішуючи справу, суд першої інстанції зазначив, з чим погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, що відповідно до п.3.1.1 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок суб'єктів господарювання - юридичних осіб, а також їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів та документування виявлених порушень, які затвердженні наказом ДПА України №584 від 11.09.08 року «…у разі ненадання посадовими особами певних документів на вимогу перевіряючих, працівником підрозділу, відповідального за проведення перевірки, складається письмовий запит на надання необхідних документів, який вручається суб'єкту господарювання (його посадовій особі). Якщо в подальшому суб'єктом господарювання не надано відповідні документи, в акті перевірки вказується перелік таких документів та реквізити запиту на їх надання. У разі надання посадовими особами суб'єкта господарювання письмових пояснень щодо встановлених фактів порушень та (або) причин ненадання документів, в акті здійснюється запис про їх отримання та короткий зміст таких пояснень. При цьому письмові пояснення посадових осіб щодо встановлених порушень додаються до акта. Факт відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених фактів порушень, та (або) причин ненадання документів також відображається в акті...».

Під час розгляду справи судом встановлено, що письмовий запит на надання необхідних документів перевіряючими не надавався, перелік витребуваних та ненаданих документів не складений, факт відмови від надання необхідних документів не відображений.

На думку колегії, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що рішення податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтується на твердженні податкового ревізор-інспектора, яка безпосередньо проводила планову виїзну перевірку.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що твердження ревізора-інспектора є недостатнім для фіксування порушення податкового законодавства з боку платника податку, оскільки з акту планової виїзної перевірки від 31.08.09 року, неможливо дати оцінку змісту порушення де це порушення описано голослівно, без посилання на конкретні документи, господарськи операції, необхідні розрахунки.

Враховуючи наведене, суд дійшов правильного висновку, що податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва №0005561510/0 від 13.11.09, №0005561510/1 від 10.12.09, №0005561510/2 від 19.02.10 про визначення податкового зобов'язання ВАТ «Інженерно-виробничий центр мастильного і фільтруючого обладнання»з податку на прибуток підприємств, були прийняті необґрунтовано, а тому підлягають скасуванню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, лише повторюють доводи заперечень проти адміністративного позову.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 200, ст. 206, ст. 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2010 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Інженерно-виробничий центр мастильного і фільтруючого обладнання» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкових повідомлень-рішеньзалишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя /підпис/ Єщенко О.В.

суддя /підпис/ Димерлій О.О.

суддя /підпис/ Зуєва Л.Є.