Постанова № 29749264, 26.02.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2013 р. Справа № 2а-9328/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Коцури Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче об'єднання "Східбуд" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2012р. по справі № 2а-9328/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче об'єднання "Східбуд"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-Виробниче Об'єднання "СХІДБУД", звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, про скасування податкового повідомлення - рішення № 0003072305 від 28.03.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2012р. по справі №2а-9328/12/2070 в задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2012р. по справі №2а-9328/12/2070 позивач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Відповідач вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2012р. по справі №2а-9328/12/2070 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача та представників сторін колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваного повідомлення - рішення був акт перевірки позивача працівниками відповідача № 322/2201/34859198 від 20.03.2012 року, в якому зроблені висновки про порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, ст. 2011 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-\/І, Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-Виробниче Об'єднання "СХІДБУД" завищено суму податкового кредиту з за грудень 2011 року на суму податкового кредиту в розмірі 236386,15 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 236384 грн. Зазначені порушення відбулися по господарським операціям позивача з ТОВ "Будспецтехнологія-3".

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та ТОВ "Будспецтехнологія-3" були укладені наступні договори: договір № 03/10-Б від 03.10.2011 року про надання транспортно-експедиційних послуг (далі за текстом - Договір 1), згідно умов якого ТОВ "Будспецтехнологія-3" як виконавець послуг за Договором здійснює організацію виконання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів позивача (замовника за Договором) автомобільним транспортом на території України. Надання послуг в рамках договору здійснюється шляхом подання замовником відповідних заявок на кожне окреме перевезення. У відповідності з п.п.3.1., 4.1., 4.3 договору розрахунки за надані послуги здійснюються замовником на підставі рахунків виконавця та актів прийому-передачі послуг; договір купівлі продажу № 26/-Б від 26.10.2011 року (далі за текстом - Договір 2), згідно умов якого ТОВ "Будспецтехнологія-3" (продавець за Договором2) зобов'язується поставити та передати у власність позивача (покупця за Договором 2) товар за плату.

На виконання умов Договору 1 постачальником були надані транспортно-експедиторскі послуги у грудні 2011 року, що підтверджується актами про надання транспортно-експедиторських послуг, крім того. постачальником були виписані податкові накладні на нижченаведені суми: податкова накладна № 1 від 01.12..2011 року на суму 50000,00 грн., податкова накладна №3 від 02.12..2011 року на суму 8000,00 грн., податкова накладна № 4 від 02.12..2011 року на суму 50000,00 грн., податкова накладна № 20 від 05.12..2011 року на суму 70000,00 грн., податкова накладна № 21 від 05.12..2011 року на суму 31117,00 грн., податкова накладна № 25 від 07.12..2011 року на суму 50000,00 грн., податкова накладна № 28 від 08.12..2011 року на суму 20900,00 грн., податкова накладна № 29 від 08.12..2011 року на суму 40000,00 грн., податкова накладна № 30 від 09.12..2011 року на суму 145000,00 грн., податкова накладна № 31 від 09.12..2011 року на суму 200000,00 грн., податкова накладна № 33 від 09.12..2011 року на суму 134000,00 грн., податкова накладна № 34 від 09.12..2011 року на суму 150000,00 грн., податкова накладна № 36 від 09.12..2011 року на суму 12000,00 грн., податкова накладна № 40 від 09.12..2011 року на суму 80000,00 грн., податкова накладна № 43 від 09.12..2011 року на суму 225000,00 грн., податкова накладна № 51 від 09.12..2011 року на суму 60000,00 грн.

На виконання умов Договору 2 між позивачем та постачальником була здійснена купівля-продаж товарів у грудні 2011 року, що підтверджується видатковими накладними, крім того, постачальником були виписані податкові накладні на нижченаведені суми: податкова накладна № 2 від 01.12.2011 року на суму 23900 грн., податкова накладна № 23 від 06.12.2011 року на суму 2000 грн., податкова накладна № 24 від 07.12.2011 року на суму 9400 грн., податкова накладна № 26 від 07.12.2011 року на суму 3700 грн., податкова накладна № 27 від 08.12.2011 року на суму 53900 грн., податкова накладна № 32 від 09.12.2011 року на суму 7800 грн., податкова накладна № 35 від 09.12.2011 року на суму 3900 грн., податкова накладна № 37 від 09.12.2011 року на суму 54900 грн., податкова накладна № 38 від 09.12.2011 року на суму 1800 грн., податкова накладна № 39 від 09.12.2011 року на суму 2400 грн., податкова накладна № 41 від 09.12.2011 року на суму 13450 грн., податкова накладна № 42 від 09.12.2011 року на суму 5400 грн., податкова накладна № 44 від 09.12.2011 року на суму 53900 грн., податкова накладна № 45 від 09.12.2011 року на суму 57600 грн., податкова накладна № 46 від 09.12.2011 року на суму 47400 грн., податкова накладна № 47 від 09.12.2011 року на суму 14300 грн., податкова накладна № 48 від 09.12.2011 року на суму 1500 грн., податкова накладна № 49 від 09.12.2011 року на суму 7700 грн., податкова накладна № 50 від 09.12.2011 року на суму 7100 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано первинних документів, які підтверджують реальність вчинення правочинів з ТОВ "Будспецтехнологія-3", а тому висновки акту перевірки від 20.03.2012 № 322/2201/34859198 ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС стосовно встановлених порушень податкового законодавства України, а саме порушень: п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, п. 201.1, п.201.4, ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ, Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-Виробниче Об'єднання "СХІДБУД" завищено суму податкового кредиту з ПДВ за грудень 2011 року на суму податкового кредиту в розмірі 236386,15 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 236384 грн., відповідають вимогам діючого законодавства України.

Висновки суду першої інстанції не можуть бути визнані обґрунтованими з наступних підстав.

В акті перевірки зазначено, що ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова було складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки постачальника Позивача - ТОВ «Будспецтехнологія-3» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за грудень 2011 року, згідно якого встановлено відсутність факту реального здійснення господарської діяльності.

Лише на підставі даних, відображених в цьому акті, на обліку в якому знаходиться ТОВ «Будспецтехнологія-З», перевіряючий прийшов до висновків щодо заниження Позивачем податку на додану вартість у грудні 2011р. в розмірі 236 384 грн.

Суд першої інстанції зазначив, що позивачем до перевірки, а також до суду не надано первинні документи, які підтверджують реальність вчинення правочинів з ТОВ «Будспецтехнологія-3».

Проте доказів того, що до перевірки не надавались первинні документи, по вчиненню правочинів з ТОВ «Будспецтехнологія-3», матеріали справи не містять.

Слід зазначити, що до матеріалів справи позивачем приєднані первинні документи, які підтверджують реальність вчинення правочинів з ТОВ «Будспецтехнологія-3».

Між позивачем та ТОВ «Будспецтехнологія-3» було укладено договори, договір №03/10-Б від 03.10.2011 року про надання транспортно- експедиційних послуг та договір купівлі продажу №2б/-Б від 26.10.2011 року.

На виконання умов договору №03/10-Б від 03.10.2011 року ТОВ «Будспецтехнологія-3» були надані транспортно-експедиційні послуги, що підтверджуються Актами про надання транспортно- експедиторських послуг.

ТОВ «Будспецтехнологія-3» були виписані податкові накладні, які містяться в матеріалах справи.

Позивачем здійснено оплату за отримані послуги згідно платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи.

На виконання умов договору №26/-Б від 26.10.2011 року ТОВ «Будспецтехнологія-3» були передані у власність Позивача товари, що підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

ТОВ «Будспецтехнологія-3» були виписані податкові накладні, які містяться в матеріалах справи.

Позивачем здійснено оплату за отримані послуги згідно платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи.

Транспортування товарів підтверджується товарно-транспортними накладними, які містяться в матеріалах справи.

У відповідності зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» документами, що містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, є первинні документи. Крім того, згідно п.2.1., п.2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення; й первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. У свою чергу господарською операцією вважається дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, факт здійснення господарської операції, в даному випадку виконання сторонами зобов'язань згдіно умов вищезазначених договорів, у відповідності з умовами таких договорів та діючим законодавством України, зокрема Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджений саме первинними документами, які підтверджують дійсність та реальність угод, укладених у перевіряємий період.

Жодних доказів нереальності здійснення угод між позивачем та його контрагентом в акті перевірки та в рішенні суду першої інстанції не наведено.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України та свідоцтв про реєстрацію як платників податку на додану вартість Позивач та ТОВ «Будспецтехнологія-3» на момент виконання зобов'язань являлись платниками податку на додану вартість.

Враховуючи наявність у Позивача належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій, висновки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС про заниження податку на додану вартість у грудні 2011 р. в розмірі 236384 грн. є безпідставними, а тому в діях Позивача відсутні порушення п.19 8.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України.

Викладені в акті про неможливість проведення зустрічної звірки від 29.02.2012 року №187/182/33901070 висновки органу ДПС про нереальність здійснення господарської діяльності ТОВ «Будспецтехнологія-3» не можуть вважатись обґрунтованими, оскільки зроблені без співставлення бухгалтерських та інших документів та без фактичного проведення зустрічної звірки.

Судом першої інстанції не взято до уваги, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» позивач та його контрагент є окремими суб'єктами права зі статусом фізичної особи - підприємця та юридичної особи відповідно, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагент позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюється на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Колегія суддів також вважає доцільним зауважити, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі.

Слід зазначити, що згідно ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не було надано доказів правомірності прийнятого рішення.

Згідно з п. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже лише відсутність податкової накладної чи митної декларації позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Позивачем виконані всі вимоги щодо правомірності включення сум ПДВ до складу податкового кредиту відповідно до вимог чинного законодавства. Податкові накладні складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Таким чином висновки акту стосовно порушень позивачем п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України є безпідставним .

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2012р. по справі №2а-9328/12/2070 прийнята при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 3 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче об'єднання "Східбуд" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2012р. по справі № 2а-9328/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-Виробниче Об'єднання "СХІДБУД" задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0003072305 від 28.03.2012 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Тацій Л.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М.

Повний текст постанови виготовлений 04.03.2013 р.