Рішення № 29748875, 25.02.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" лютого 2013 р. Справа № 3/906/20/13-Г

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

при секретарі судового засідання: Кобилінському К.П.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газторг Україна" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Керамік" (м. Житомир)

про стягнення 44028,40 грн.

02 січня 2013 року позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Газторг Україна" (м. Київ) пред'явлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Керамік" (м. Житомир) про стягнення на його користь 44028,40 грн., з яких: 35902,14 грн. - основного боргу по договору на постачання природного газу №47/ДК від 31.05.2011р., 2513, 00 грн. - штрафу, 1484, 00 грн. - 3% річних з простроченої суми, 4129,26 грн. - інфляційних витрат.

Позовні вимоги обгрунтовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань щодо належного проведення розрахунків за фактично переданий у липні 2011 року газ відповідно до Договору №47/ДК на постачання природного газу, в результаті чого спір передано 6на вирішення господарського суду.

Ухвалою від 04.01.13 р. господарський суд порушив провадження у справі та вжив заходів щодо підготовки справи до розгляду.

Позивач в засідання суду 25.02.13р. не з'явився, однак в судовому засіданні 17.01.13р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі. На виконання вимог ухвали суду від 17.01.13р. надіслав суду письмові пояснення в яких зазначив, що згідно банківських виписок відповідач за поставлений у червні 2011р. газ повністю розрахувався 12.07.2011р., станом на 12.07.2011р. сплачено суму у розмірі 202500 грн. За поставлений товар у липні 2011р. оплата здійснювалась в період з 12.07.2011р. по 29.09.2011р., сплачено в зазначений період - 190757, 78 грн., борг складає - 35902, 14 грн., згідно договору кінцевий термін розрахунку - 05.08.2011р.

Відповідач в засідання суду не з'явився, вимоги ухвали суду від 17.01.13р., 01.02.13р. не виконав, однак 22.02.13р. вдруге надіслав суду клопотання за №7 про відкладення розгляду справи з підстав перебування директора товариства Баранівського В.І. у період з 22.02.13р. по 01.03.13р. у відрядженні, а представника за довіреністю - юриста Кузьміна О.О. - у відпустці, що підтверджується наказами №107-К від 21.02.13р. та №106-К від 18.02.2013р.

Господарський суд відхилив клопотання відповідача №7 від 22.02.2013р. про відкладення розгляду справи як необгрунтоване, оскільки п. 6 резолютивної частини ухвали від 04.01.2013р. господарський суд наголосив сторонам спору на тому, що аналогічного змісту доводи сторони судом будуть відхилені ( п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Матеріали справи свідчать, що аналогічного змісту клопотання відповідача вже розглядалося господарським судом в ухвалі суду від 17.01.13р. та було відхилене (а.с. 34).

Заявленими клопотаннями про відкладення розгляду справи з підстав неможливості забезпечення участі в судовому процесі представника без наведення переконливих доводів про те, чому його участь є обов'язковою та одночасним ухиленням від виконання вимог ухвали суду від 04.01.13 року в частині подання витребуваних доказів, відповідач допускає зловживання процесуальними правами ( п.3.14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18). Оскільки про порушення провадження у справі відповідачу стало відомо ще 08.01.13 року, заявленим клопотанням № 7 від 22.02.13 року та доданими до нього наказами про відрядження директора та відпустку юриста , прийнятими напередодні дня судового засідання у справі , відповідач також проявляє неповагу до суду.

Таким чином, приймаючи до уваги виконання судом вимог ч. 3 ст. 4-3 ГПК України, а також ті обставини, що неявка представника відповідача ТОВ "Торговий дім "Керамік" не перешкоджає вирішенню спору, господарський суд у відповідності до ст. 75 ГПК України здійснив розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

31 травня 2011р. між ТОВ "Газторг Україна" (позивач) та ТОВ "Торговий дім "Керамік" (відповідач) був укладений Договір №47/ДК на постачання природного газу, предметом якого сторони визначили обов'язок позивача як постачальника передати у власність відповідача як споживача у 2011 році природний газ та обов'язок відповідача як споживача прийняти його та оплатити на умовах, визначених договором (надалі за текстом - Договір №47/ДК) ( а. с. 9).

Відповідно до п. 2.1 Договору №47/ДК позивач мав передати у власність відповідача в 2011р. газ в обсязі, визначеному у відповідній таблиці щодо кожного місяця окремо. Однак обсяг поставки газу визначено лише за червень - 60, 0 тис. куб.м.

В другому абзаці п.2.1 Договору №47/ДК сторони домовились про те, що обсяги споживання на наступний місяць підтверджуються письмовими повідомленнями у формі заявки та у подальшому викладаються у додаткових угодах до договору із зазначенням обсягу та вартості газу.

Сторони в абз. 3 цього пункту також домовились про те, що допускається зменшення або перевищення місячних обсягів споживання природного газу, встановлених у даному пунктів розмірі до 5,0 (п'яти) відсотків.

У пункті 3.3 Договору №47/ДК визначено , що кількість газу , поставленого споживачу , закріплюється щомісячними актами приймання - передачі газу, які підписуються повноважними представниками постачальники і споживача та газотранспортної організації.

У пункті 5.1. Договору №47/ДК сторони погодили ціну 1000 куб. м. газу за червень 2011 року з врахуванням збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на газ, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2005р. №442 зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 14.04.2009р. №359, у розмірі 2% до діючого тарифу на газ - 51,06 грн., крім того, ПДВ 20% - 520, 85 грн., разом - 3125, 11 грн..

В абз. 2 цього пункту зазначено, що ціна газу на 2011 рік визначається у додаткових угодах до даного договору.

Сторони також домовились, що у випадку, коли ціна природного газу на наступний місяць його споживання не змінюється , додаткова угода щодо ціни газу сторонами даного договору не підписується та залишається діяти ціна газу, що діяла у попередньому місяці ( п.5.4). Якщо ціна на газ змінюється як в сторону зменшення, так і сторону збільшення - сторони підписують додаткову угоду на зміну ціни ( п.5.3).

Оплата замовлених обсягів природного газу, згідно п. 6.1. Договору №47/ДК здійснюється грошовими коштами в такому порядку:

- 30% - до 5 числа місяця споживання природного газу;

- 30% - до 15 числа місяця споживання природного газу;

- 40% - до 25 числа місяця споживання природного газу.

Однак остаточний розрахунок за фактично отриманий обсяг газу у звітному місяці здійснюється до 5 числа місяця, наступного за місяцем споживання газу.

Таким чином, останнім днем строку платежу за поставлений позивачем газ у липні 2011 року слід вважати 05.08.2011 року.

У п. 6.3 Договору №47/ДК сторони домовились, що у платіжних дорученнях відповідач повинен обов'язково вказувати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості у споживача за даним Договором постачальник зараховує кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по даному Договору, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу.

Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором визначена у розділі 7 .

Так, в разі несплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1. даного Договору, споживач (відповідач) сплачує на користь постачальника (позивача) крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу до повного розрахунку, а за прострочення понад 30 днів, споживач (відповідач) додатково сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості (п. 7.2. Договору №47/ДК).

Строк дії Договору №47/ДК, згідно п. 11.1., становить з 01 червня 2011р. по 31.12.2011р., а в частині проведення розрахунків за газ - до повного здійснення.

Судом встановлено, що в період дії Договору №47/ДК позивачем здійснено поставку природного газу у червні та липні 2011 року.

Факт постачання позивачем природного газу відповідачу у червні місяці 2011р. об'ємом 60, 642 тис.куб.м. та його прийняття останнім підтверджується Актами прийому-передачі вартісних показників природного газу за червень №0000000320 від 30.06.2011р. на суму 2728, 90 грн. та №00000000319 від 30.06.2011р. на суму 189513, 32 грн., підписаними сторонами.

Позивач письмово підтверджує, що між сторонами відсутні спірні відносини щодо оплати поставленого газу у червні 2011 року, оскільки остаточний розрахунок за нього відповідачем проведено станом на 12.07.2011 року.

Натомість спірною є заборгованість за поставлений відповідачу природний газ у липні 2011 року на загальну суму 35902,14 грн., яка фактично є залишком боргу від загальної суми поставки - 226659,92 грн.

Факт постачання позивачем природного газу відповідачу у липні місяці 2011р. об'ємом 60,511 тис. куб.м та його прийняття останнім підтверджується Актами прийому-передачі вартісних показників природного газу за липень 2011р. за №0000000399 від 31.07.2011р. на суму 223936, 93 грн., №0000000400 від 31.07.2011р. на суму 2722, 99 грн., підписаними сторонами, а також реєстром фактично протранспортованих обсягів природного газу газовими мережами ПАТ "Житомиргаз" у липні 2011 року. ( а с. 13,14).

На підтвердження часткового виконання відповідачем обов'язку з оплати поставленого газу у липні 2011 року, позивач надав банківські виписки про всі здійснені боржником оплати на загальну суму 383 000,00 грн.

Окрім матеріально-правової вимоги про стягнення основного боргу, позивачем заявлені додаткові окремі матеріально-правові вимоги про стягнення штрафу в сумі 2513 грн., інфляційних втрат в сумі 4129,26 грн. та 3% річних в сумі 1484 грн.

На дату винесення рішення у справі відповідачем не подано докази виконання зобов'язання зі сплати основного боргу належним чином та добровільної сплати суми штрафу, інфляційних та 3% річних з простроченої суми.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в сукупності за правилами ст. 43 ГПК України, господарський суд прийшов до висновку задовольнити позовні вимоги, з огляду на наступне.

Аналіз положень Договору №247/ДК від 31.05.2011р. на постачання природного газу дає підстави відносити його до договору поставки, тому спірні відносини, регулюються главою 30 розділом 1 Господарського кодексу України та главою 54 розділом 1 Цивільного кодексу України (ч.6 ст. 265 ГК України).

Згідно з приписами статті 265 Господарського Кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено господарським судом, в період строку дії Договору №47/ДК сторони відступили від досягнутих домовленостей, оскільки додаткову угоду до Договору №47/ДК про обсяги поставки газу у липні 2011 року та його ціну , яка змінилася, не уклали.

Сторони відступили також від досягнутих у п.3.1 Договору №47/ДК домовленостей про те, що кількість газу , поставленого споживачу , закріплюється щомісячними актами приймання - передачі газу, які підписуються повноважними представниками постачальники і споживача та газотранспортної організації ( ПАТ "Житомиргаз").

Натомість , сторони спору у червні та липні 2011 року підписали двосторонні акти прийому-передачі вартісних показників природного газу , які визнали такими, що є невід'ємною частиною Договору 47/ДК (35.05.11).

Оскільки Акти прийому-передачі вартісних показників природного газу за липень 2011р. за №0000000399 та № №0000000400 від 31.07.2011р. містять відомості про обсяг природного газу - 60,511 тис. куб.м, вартість - 3023,50 грн. за 1 тис. кум. м без ПДВ та вказівку на те, що останні визнаються сторонами спору невід'ємною частиною Договору 47/ДК (35.05.11), господарський суд оцінює зазначені акти як підставу виникнення між сторонами зобов'язання з поставки та прийняття і оплати природного газу за липень 2011 року ( в абз. 2 п. 2.1, абз. 2 п.5.1, п.5.3 Договору). Окрім того, зазначені акти суд оцінює одночасно доказом виконання позивачем зобов'язання з поставки природного газу у липні 2011 року.

Зобов'язання, як це передбачено у статтях 11 та 509 ЦК України, що виникли з договору, інших юридичних фактів мають виконуватися належним чином відповідно до його умов, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства ( ст. 526 ЦК України).

Визнання сторонами спору невід'ємною частиною Договору 47/ДК (35.05.11) Актів прийому-передачі вартісних показників природного газу за липень 2011р. за №0000000399 та № №0000000400 від 31.07.2011р. дають підстави суду дійти висновку, що порядок та строк виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати поставленого у липні 2001 року природного газу визначається за умовами п.п. 6.1 та п.6.3 Договору 47/ДК (35.05.11).

Таким чином, остаточний розрахунок за поставлений у липні 2011 року природний газ обсягом 60,511 тис. куб.м на загальну суму 226659,92 грн. відповідач мав здійснити до 05.08.2011 року.

У письмових поясненнях позивач визнає , що відповідач почав здійснювати розрахунок за природний газ липня 2011 року починаючи з 12.07.11 року по 29.09.2011 року включно. За цей період відповідач сплатив 190757,78 грн. Борг становить 35902,14 грн.

Господарський суд при оцінці наявних у справі доказів врахував зміст п. 6.3 Договору №47/ДК в частині досягнутих сторонами домовленостей про вимоги до платіжних доручень відповідача, які обов'язково повинні містити номер договору, дату його підписання, призначення платежу.

Господарський суд за відомостями з банківських виписок встановив, що відповідач за період з 26.06.2011р. по 29.09.2011р. сплатив позивачу 110 000, 00 грн. за платіжними дорученнями, що містили посилання на Договір №47/ДК, дату його укладання, в окремих випадках, на місяць липень 2011 року, за який проведено оплату.

Оцінені судом банківські виписки доводять, що відповідач сплачував позивачу кошти також за договором № 1 від 31.05.2011 року.

В межах вирішення цього спору, господарський суд не встановлює порядок зарахування позивачем сплачених відповідачем коштів на загальну суму 383 000,00 грн., однак враховує, що згідно досягнутих домовленостей про точне формулювання такого реквізиту платіжного доручення як "призначення платежу" кошти в сумі 110 000, 00 грн. є такими, що сплачені відповідачем на виконання Договору №47/ДК за липень 2011 року, тоді як поставка природного газу в цьому місяці здійснена на загальну суму - 226659,92 грн.

З врахуванням вище викладеного та встановлених судом обставин, вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 35902, 14 грн. доведена у повному обсязі та підлягає задоволенню у судовому порядку.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як зазначалося раніше, п. 7.2. Договору №47/ДК передбачено, що відповідач за прострочення сплати коштів понад 30 днів сплачує позивачу штраф в розмірі 7% від суми заборгованості.

Із розрахунку позивача вбачається, що сума нарахованого штрафу становить 2513 грн. та розрахована за наступною формулою: 35902,14 грн. х 7% : 100%.

Зазначена умова Договору №47/ДК не суперечить ст.ст. 230, 231 ГК України.

Оскільки прострочка відповідача в оплаті за поставлений газ почалася з 06.08.11 року та станом на звернення з позовом до суду перевищила 30 календарних днів, вимога позивача про стягнення штрафу в сумі 2513грн. доведена у повному обсязі та підлягає задоволенню у судовому порядку.

Господарський суд прийшов до висновку частково задовольнити позовні вимоги про стягнення 1484 грн. - 3 % річних за період 06.08.2011р. по 20.12.2012р. та 4129,26 грн. - інфляційних за період вересня 2011р. по квітень 2012р., з наступних підстав.

Право кредитора вимагати у боржника сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми визначене у ч.2 ст. 625 ЦК України.

Судом встановлено, що прострочка відповідача в оплаті за поставлений газ почалася з 06.08.11 року.

Тому, перевіривши наданий позивачем розрахунок, господарський суд встановив, що за період з 06.08.2011р. по 20.12.2012р. кількість днів прострочки становить 503, а сума 3% річних - 1481, 42 грн., а не 1484, 00 грн., як заявлено позивачем.

Отже, у задоволенні 2, 58 грн. 3% річних слід відмовити.

Оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна відносити до їх штрафних санкцій (пені, штрафу).

При обрахунку суми інфляційних втрат слід врахувати, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з врахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помножений на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т.п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007р. №265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Індекс інфляції має нараховуватися в наступному місяці за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж.

Як вбачається із розрахунків позивача, останнім застосовано індекси інфляції за місяцями, в яких відповідач мав здійснити платіж.

Господарським судом самостійно здійснено розрахунок суми інфляційних нарахувань.

Так, за період з вересня 2011р. по квітень 2012р. (100, 1 x 100, 0 x 100,1x 100, 2 x 100, 2 x 100, 2 x 100, 3 x100, 0) середній індекс інфляції за даний період становить 101, 10491131. Сума основного боргу 35902,14 грн. за цей період збільшилася та становить 36298, 82 грн. ( 35902,14 грн. x 101, 10491131). Сума інфляційних втрат, відповідно, становить 396, 68 грн.

Таким чином, обгрунтованою сумою інфляційних нарахувань є - 396, 68 грн. проти заявленої позивачем 4129, 26 грн., отже у задоволенні 3732, 58 грн. інфляційних нарахувань слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, виходячи із нової ціни позову 40293, 24 грн.

На підставі ст.ст. 11, 265, 525, 526, 530, 538,610,625,629,655,692 ЦК України, ст.ст. 193, 230-231 ГК України, керуючись ст.ст. 4-3, 4-7, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Керамік" (м. Житомир, Богунський р-н, вул. Богунська, буд. 50, ідентифікаційний код 33020139) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газторг України" (м. Київ, вул. Мечникова, 14/1, офіс 511, ідентифікаційний код 36185253):

- 35902, 14 грн. - боргу;

- 2513, 00 грн. - штрафу;

- 1481, 42 грн. - 3% річних з простроченої суми;

- 396, 68 грн. - суми інфляційних нарахувань;

- 1472, 95 грн. - судових витрат.

3. В частині стягнення 2, 58 грн. 3% річних з простроченої суми, 3732, 58 грн. - суми інфляційних нарахувань - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 05.03.2013р.

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1 - у справу

2- позивачу на поштову адресу (01010, м. Київ, вул. Суворова, 18/20, а/с 26) - рек.

3- відповідачу ТОВ "Торговий дім "Керамік" (10020, м. Житомир, вул. Богунська, 50) - рек.