Рішення № 29746497, 26.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/430/13 26.02.13За позовом Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування

житлового фонду Подільського району" Подільської районної у м.

Києві ради

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Київ"

про стягнення 605 315, 77 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

від позивача: Савка В.В. (діє за дов. № 42 від 10.01.13 року)

від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 26.02.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району" Подільської районної у м. Києві ради (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Київ" (далі за текстом - відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди транспортних засобів від 18.02.2011 року в розмірі 605 315, 77 грн., з яких 535 276, 71 грн. основного боргу, 56 349, 14 грн. пені, 13 689, 92 грн. 3 % річних, також позивач просить покласти на відповідача судовий збір.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/430/13, розгляд справи призначено на 12.02.2013 року.

Ухвалою 12.02.2013 року відповідно до ст. 77 ГПК України судом відкладено розгляд справи на 26.02.2013 року, у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, невиконанням відповідачем та неповним виконанням позивачем вимог ухвали суду, необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

В судовому засіданні 26.02.2013 року представник позивача надав усні пояснення по справі, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача надав суду витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 28.01.2013 року, за яким адреса відповідача є тією ж, на яку направлялась ухвала про порушення провадження у справі, а саме: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 7-Б, кв. 47.

Згідно п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 р." у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому суд зазначає, що Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2011 року між комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району" Подільської районної у м. Києві ради (далі по тексту - Позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грінко-Київ» (далі по тексту - Відповідач, орендар) було укладено договір оренди транспортного засобу б/н від 18.02.2013 року (далі - договір).

Відповідно п. 1.1. договору позивач зобов'язався передати відповідачу в строкове платне користування транспортні засоби, перелік яких зазначений у додатку № 1 до цього договору.

Згідно п. 3.1. договору позивач зобов'язаний в 5-ти денний строк після підписання сторонами цього договору передати в орендне користування відповідачу визначені цим договором транспортні засоби в належному технічному стані, який забезпечує Ії нормальному експлуатацію. Передача транспортних засобів здійснюється за актом приймання - передачі (додаток № 2), який підписується Орендодавцем і Орендарем та скріплюється печатками.

Відповідно п. 3.2 договору позивач має право розірвати в односторонньому порядку договір згідно чинному законодавству України.

Відповідно п. 3.3. відповідач зобов'язаний проводити плату згідно п. 4.1. цього договору.

Згідно п. 4.1. договору за оренду транспортних засобів відповідач до 30 числа кожного місяця наступного за поточним, сплачує орендну плату у розмірі 25021, 26 шляхом перерахування на розрахунковий рахунок орендодавця з моменту підписання цього договору.

Пунктом п. 5.1. договору встановлено, що у випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього договору сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним законодавством України.

Відповідно п. 5.7. договору у разі прострочення сплати орендних платежів Орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 1% від суми боргу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно п. 6.1 та 6.2. договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання «сторонами» та діє протягом одного року, договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за один місяць до закінчення терміну дії Договору жодна із сторін письмово не буду заявлено про його припинення.

За твердженням позивача, факт передання транспортних засобів, передбачених договором, в оренду відповідачеві підтверджено актом приймання-передачі від 18.02.2011 року до договору б/н від 18.02.2011 року.

Як на те посилається позивач у позовній заяві, відповідач не виконував своїх зобов'язань за договором , внаслідок чого за період з лютого 2011 року по листопад 2012 року виникла заборгованість за не сплату орендної плати за використання транспортного засобу, яка на момент подання позову становить 535 276, 17 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача 56349, 14 грн. пені та 13 689, 92 грн. трьох відсотків річних за неналежне виконання грошового зобов`язання.

За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача перед позивачем складає 605 315, 77 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 56349, 14 грн. підлягають залишено без розгляду, інші позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою договір № 330610 від 15.04.2004 року. між сторонами щодо оренди автомобільного транспорту є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 ЦК України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 ГК України, ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Згідно ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Згідно ч. 1 ст. 774 ЦК України, передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, згідно договору б/н від 15.04.2004 року та акту приймання-передачі до договору б/н від 18.02.2011 року позивачем було передано відповідачу в оренду транспортний засіб. Відповідачем своїх зобов'язань, щодо оплати орендної плати виконано не було, відповідно до чого виникла заборгованість у розмірі 535276, 71 грн., що також підтверджено довідкою розрахунків по ТОВ "Грінко-Київ" №2239 від 05.12.2012 року згідно договору б/н від 18.02.2011року.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що основний борг відповідача перед позивачем становить 535276, 71 грн.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки відповідачем не доведено факту належного виконання своїх зобов`язань по сплаті орендної плати по договору оренди, позовні вимоги про стягнення основного боргу по сплаті орендних платежів у розмірі 535276,17 грн. підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення пені за неналежне виконання грошових зобов`язань на підставі п. 5.7 договору у розмірі 56349,92 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 року залишаються судом без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України, у зв'язку з невиконанням ухвал суду щодо надання обґрунтованого розрахунку пені, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5.7 договору оренди транспортних засобів від 18.02.2011 року, у разі прострочення сплати орендних платежів Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі 1% від суми боргу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Умовами п. 5.7 договору, укладеного між сторонами, інших строків нарахування пені не встановлено, а отже, нарахування пені має припинитися через шість місяців від дня, коли відповідач мав здійснити орендний платіж.

В поданому позивачем розрахунку, позивач нараховує пеню за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, тобто на рік без обґрунтування дати початку нарахування пені та закінчення строків нарахування пені.

Ухвалою суду від 08.01.13 року про порушення провадження у справі та ухвалою суду від 12.02.13 року позивача у справі було двічі зобов`язано здійснити розрахунок пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ не більше ніж на шість місяців від дати порушення зобов`язання.

Проте позивач ці вимоги суду двічі проігнорував, обґрунтованого розрахунку пені суду не надав.

Відповідно до ст. п. 5 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

Враховуючи те, що обґрунтування розрахунку та подання обґрунтованого розрахунку штрафних санкцій, зокрема пені, є обов`язком позивача, позивач вимоги суду щодо подання обґрунтованого розрахунку пені двічі не виконав, судом залишаються без розгляду вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 56349, 14 грн. на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних за період з 31.03.2011 по 31.12.2012 року у розмірі 13689,92 грн. підлягають повному задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з встановлення судом факту прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, на підставі норм ст. 625 ЦК України, вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню на суму 13689,92 грн. відповідно до розрахунку позивача, правильність якого перевірено судом.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором б/н від 18.02.2011 року в розмірі 548996, 63 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати за оренду транспортного засобу, у відповідності до умов договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 535349, 14 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 13689, 92 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, п. 5 ст. 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 56349, 14 грн. залишити без розгляду.

2. Інші позовні вимоги задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Київ" (01133, м. Київ, б-р Л. Українки, 7-б, кв. 47, код ЄДРПОУ - 32982190, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району" Подільської районної у м. Києві ради (04071, м. Київ, вул. Хорива, 36, код ЄДРПОУ - 35669250) 535 276 (п'ятсот тридцять п'ять тисяч двісті сімдесят шість) грн. 93 (дев'яносто три) коп. основного боргу, 13 689 (тринадцять тисяч шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 92 (дев'яносто дві) коп. 3% річних, судовий збір у розмірі 10980 (десять тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн. 14 (чотирнадцять) коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.03.2013 р.

Суддя Г.П. Бондаренко