Постанова № 29745701, 05.03.2013, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 902/489/12

20

1-н/339/1/13

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.03.2013 м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Головенко О.С.

секретаря Галів І.Б.

з участю прокурора Площанської Н.А.

підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

їх захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

представника кримінальної міліції в справах дітей ОСОБА_7

представника служби у справах дітей ОСОБА_8

неповнолітньої ОСОБА_9

законного представника неповнолітньої ОСОБА_10, захисника ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду постанови слідчих Долинського РВ УМВС України в Івано-Франківській обл., погоджені з Долинським міжрайонним прокурором про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінальної справи у зв'язку з застосуванням примусових заходів виховного характеру щодо

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, учениці 8 класу Оболонської ЗОШ

яка обвинувачуються у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяннь, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

07 квітня 2012 року неповнолітня ОСОБА_9 разом з особою 1, справа відносно якої про обвинувачення на ч.2., ч.3 ст.185, ч.2 ст.304 КК України знаходиться на розгляді в суді , та особою 2 , справа відносно якого про обвинувачення за ч.3 ст.185 КК України знаходиться на розгляді в суді, який керував автомобілем НОМЕР_1, поїхали в с.Тисів Болехівської міської ради. Особа 2 залишився чекати в автомобілі, а особа 1 з малолітньою ОСОБА_9 направились до будинку ОСОБА_12 За допомогою ключа, що був залишений господарями в замковій щілині, особа 1 відчинила ним вхідні двері і разом з ОСОБА_9 проникли в будинок, з якого особа 1 таємно викрала мобільний телефон марки «Самсунг С6712», вартістю 1350грн., з двома сім картами оператора мобільного зв»язку «МТС» та «Київстар», вартістю 25грн., та золоті ювелірні вироби : жіночий браслет, вагою 7 грам. вартістю 1950,90грн., сережки, вагою 2 грами, вартістю 557,40грн., сережки, вагою 5грам, вартістю 1393грн., два жіночі колечка, вагою 2 грами кожне, вартістю 557,40грн., всього майна на суму 7000грн., заподіявши майнової шкоди потерпілому.

Окрім того, ОСОБА_9 11 червня 2012 року о 05 год. 30 хв. поблизу житлового будинку №65 по вул. Міцкевича в м.Долина разом з особою 3 , справа відносно якої про обвинувачення за ч.2 ст.186 КК України знаходиться на розгляді в суді, з метою заволодіння чужим майном підійшли до ОСОБА_13 та шляхом застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілої, що виразилось у нанесенні ОСОБА_13, ударів кулаками та ногами по тілу, відкрито викрали в останньої мобільний телефон «Нокіа-101» вартістю 370.00 гривень, в якому знаходились 2 сім картки «МТС» вартістю 15.00 гривень, «діджус» вартістю 15.00 гривень, чим завдали потерпілій ОСОБА_13 майнової шкоди на загальну суму 400.00 гривень та при цьому заподіяли їй легкі тілесні ушкодження у вигляді: садна на долоні поверхні лівої кисті, синців в ділянці правого плеча, лівого стегна.

Прокурором Долинської міжрайонної прокуратури в порядку ст.7-3 КПК України направлено в суд кримінальну справу відносно ОСОБА_9 для вирішення питання про застосування до неї примусового заходу виховного характеру, так як на момент скоєння суспільно-небезпечного діяння їй виповнилося 13 років, тобто вона не досягла віку, з якого можлива кримінальна відповідальність.

В судовому засідання неповнолітня ОСОБА_9 вину у інкримінованому їй суспільно-небезпечному діянні з приводу вчинення крадіжки у потерпілого ОСОБА_12 визнала та пояснила, що 07.04.2012 року її мама ОСОБА_1 сказала, що вона разом із батьком ОСОБА_2 їдуть шукати квартиру. Коли приїхали в с.Тисів, батько залишився в машині, а вони з матір'ю ходили по селу і коли хтось на подвір'ї був вдома, то запитували чи вони не продають худобу. Вони підійшли до одного з будинків, в якому у вхідних дверях був ключ, за допомогою якого мати відчинила двері. Зайшовши у будинок, вона залишилась чекати у коридорі, а мама пішла по кімнатах, де знаходилась біля 5 хв. Пізніше мати показала мобільний телефон, при цьому не говорила, що викрала його з будинку.

Щодо викрадення мобільного телефону у потерпілої ОСОБА_13 пояснила , що у них з ОСОБА_3 не було ніяких намірів та попередньої домовленості щодо вчинення крадіжки у потерпілої. Наздогнавши їх біля поштового відділення, потерпіла попросила у ОСОБА_3 сигарету, на що остання відповіла що немає. ОСОБА_13 стала виражатися нецензурними словами в їх сторону. Після цього ОСОБА_3, підійшовши до потерпілої, штовхнула її, внаслідок чого остання впала на землю і в неї з рук випав телефон. Вона не наносила потерпілій ніяких ударів, а тільки розбороняла їх. Потерпіла, піднявшись із землі почала втікати, залишивши телефон, який пізніше підняла ОСОБА_3 та поставила у свою кишеню.

Однак винність ОСОБА_9 у вчиненні сусільно-небезпечних діянь, що мають ознаки діянь, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, передбачених доведена матеріалами справи.

По епізоду викрадення майна у потерпілого ОСОБА_12

З пояснень підсудного ОСОБА_2 вбачається, що зранку до нього прийшла ОСОБА_1 та запропонувала поїхати шукати їй квартиру при цьому сказала взяти дочку ОСОБА_9 Він їхав за кермом своєї машини, на передньому сидінні сиділа ОСОБА_1, яка вказувала дорогу, а на задньому сидінні сиділа дочка. Коли заїхали в с.Тисів, на центральній дорозі він зупинив автомобіль, після цього ОСОБА_1 та його дочка ОСОБА_9 вийшли та кудись пішли, а він залишився їх чекати. Через 20 хвилин вони удвох повернулись та сіли до нього у автомобіль, після чого поїхали в м.Долину.

Підсудна ОСОБА_1 пояснила що ОСОБА_2 вечером 06.04.2012р повідомив їй , що вранці поїдуть вчиняти крадіжки.. Так як вона не погоджувалась він її побив, наносив удари по тілу, при цьому наказав узяти дочку. Вранці в 07 год. вона розбудила дочку, яка ночувала у сусідки ОСОБА_10 та вийшли на вулицю, де вже їх чекав ОСОБА_2 біля свого автомобіля. Заїхавши в с.Тисів, проїхали трохи по центральній дорозі, зупинились, вона з дочкою вийшла з машини. Вони проходили вуличкою та заходили на подвір»я. ОСОБА_8, де були господарі, питали чи не продають корову. Прийшовши на подвір»я ОСОБА_12, побачили, що у вхідних дверях є ключ і за допомогою якого відчинила вхідні двері. В коридорі залишилась чекати дочка, а вона пішла по кімнатах. В одній із кімнат знайшла мобільний телефон та золоті вироби, які викрала. Зачинивши двері ключем, вона зателефонувала до ОСОБА_2 і він під'їхав до них. Не доїжджаючи до м.Болехів, ОСОБА_2 відібрав у неї телефон та викинув сім картки. Дочка пішла додому, а вони поїхали в м.Долину, де вона частково здала золото, а частково залишилось в ОСОБА_2

З пояснень потерпілого ОСОБА_12 вбачається, що 07.04.2012р. близько 12 год. невідомі особи, відчинивши двері будинку за допомогою ключа, який знаходився у дверях, проникли в його будинок та викрали мобільний телефон марки «Самсунг С6712» з двома сім картами оператора , золоті вироби. Від сусідів дізнався, що двоє жінок приходили та питались чи не продають вони корову, після цього пішли до його будинку. В цей день вдома був тесть, який знаходився у літній кухні, а тому у дверях будинку був ключ. Половину викраденого йому повернуто: мобільний телефон та золоті вироби ( одні сережки, кольцо та браслет) на загальну суму 3000 грн.

Пояснення потерпілого узгоджуються з матеріалами справи :

- протоколом обшуку , яким підтверджується, що в результаті обшуку знайдено ювелірні вироби, мобільний телефон у помешканні ОСОБА_1

- протоколом огляду та добровільної видачі мобільного телефону Самсунг С6712( т.2 а.с.65)

- протоколом відтворення обстановки та обставин події, де ОСОБА_9 вказує будинок потерпілого ОСОБА_12, звідки були викрадені речі ( т.2 а.с.68-73).

- протоколом огляду речового доказу , де зазначено , що потерпілий ОСОБА_12 впізнав серед викрадених речей мобільний телефон марки Самсунг С6712 та золоті вироби під №3,№11,№15.

По епізоду вчинення відкритого викрадення чужого майна (грабежу) поєднаному з насильством, яке є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілої ОСОБА_13 .

З пояснень підсудної ОСОБА_3 вбачається, що коли вона поверталася разом з ОСОБА_9, то зустрілися із ОСОБА_13, і між ними виникла сутичка чрез те, що потерпіла обізвала їх нецензурними словами. Вона підійшла до потерпілої та штовхнула її, внаслідок чого остання впала та з її кишені випав мобільний телефон. Коли ОСОБА_13 піднялась із землі, то побігла до власного будинку. Піднявши із землі мобільний телефон, поклала собі в кишеню, яким в подальшому користувалась. Наступного дня прийшли працівники міліції та вилучили в неї телефон.

Потерпіла ОСОБА_13 пояснила, що коли вона поверталась додому 11 червня 2012 року біля 4 години 30 хвилин після святкування дня народження в кафе «Фараон», біля поштового відділення «Укрпошта» її наздогнали ОСОБА_3 та ОСОБА_9, яка попросила в неї телефон, щоб подзвонити. Вона попросила віддати телефон. Однак вони повалили її на землю та почали наносити удари ногами і руками по тілу. Жінки, які стояли на зупинці, почали кричати, щоб її відпустили, в цей момент вона піднялась та почала бігти до будинку. Біля будинку ОСОБА_3 та ОСОБА_9 наздогнали і знову повалили на землю. За рот її тримала ОСОБА_3, а ОСОБА_9 в цей момент забирала телефон. Оскільки телефон їй повернуто, то претензій до винних осіб немає.

Ці пояснення узгоджуються із протоколом огляду місця події, речового доказу (т.3 а.с.60-63), (т.3 а.с.8-12,15 ), висновком судово-медичної експертизи.

Згідно вказаної експертизи ОСОБА_13 отримала такі ушкодження: садно по долонній поверхні лівої кисті, синці в ділянці правого плеча лівого стегна. Описані тілесні ушкодження спричинені дією тупих твердих предметів і могли утворитися як при нанесенні ударів останніми в ділянку правого плеча,лівої кисті, лівого стегна, так і при неодноразовому падінні з наступними ударами вказаними вище ділянками до таких можливо в термін вказаний у постанові та відносяться до легких тілесних ушкоджень . ( т.3 а.с.69-70).

Прокурор, підтримуючи вимоги постанови про застосування до ОСОБА_9 примусових заходів виховного характеру, просив суд застосувати до неї застереження та передачу на виховання законному представнику ОСОБА_14 , з чим погодились всі учасники процесу.

Суд, вислухавши думку всіх учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що до ОСОБА_9, яка вчинила суспільно-небезпечні діяння, що підпадають під ознаки діяннь, передбачених ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України слід застосувати примусові заходи виховного характеру виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 97 КК України примусові заходи виховного характеру суд застосовує до особи, яка до досягнення віку, з якого може настати кримінальна відповідальність вчинила суспільно- небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.

В ч.2 ст. 105 КК України міститься вичерпний перелік примусових заходів виховного характеру: застереження, обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього, передача під нагляд батьків, осіб, які їх заміняють, направлення до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків для їх виправлення на строк, що не перевищує трьох років.

Розглядаючи дане подання та визначаючись із заходами, які слід застосувати в даному випадку, суд бере до уваги також умови, в яких росла та виховувалася неповнолітня, зокрема те, що вона зростала в неповноцінній сім`ї, є дитиноЮ позбавленою батьківського піклування.

Так, її мати ОСОБА_1 за вчинення злочинів тривалий час перебувала в місцях позбавлення волі і тому їй призначено опікуна ОСОБА_10, який і займався її вихованням.

Як встановлено судом, зі своєю матір'ю неповнолітня ОСОБА_9 перебуває в неприязних стосунках, між ними немає взаєморозуміння та поваги, які зазвичай існують між матір'ю та дочкою.

Народження ОСОБА_9 зареєстровано у відділі рацсу в порядку ст. 55 КпШС України (1969р.) за заявою матері, що не перебуває в шлюбі і відомості про батька записані зі слів матері.

З пояснення законного представника ОСОБА_10 вбачається, що на даний час неповнолітня ОСОБА_9 зрозуміла протиправність своїх дій, змінила поведінку, навчається із вчителями за індивідуальним планом, постійно перебуває в сім'ї в позаурочний час. Він має на неї вплив і здатний проконтролювати її поведінку.

Такі ж пояснення надав представник кримінальної міліції у справах дітей ОСОБА_7

вказавши, що після вчинення протиправних дій ОСОБА_9 взята на облік, де зарекомендувала себе з позитивної сторони: більше приділяє уваги навчанню та знаходиться вдома, уникаючи вулиці та сумнівних друзів.

Як вбачається з свідоцтва про народження, на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння ОСОБА_9 виповнилося 13 років, тобто вона не досягла віку з якого можлива кримінальна відповідальність, розкаялися у вчиненому, а її подальше виправлення можливе при умові застосування до неї примусових заходів виховного характеру.

На підставі викладеного, керуючись ч.2,3 447, 448 Кримінально-процесуального кодексу України, суд, -

по с т а н о в и в :

Застосувати до неповнолітньої ОСОБА_9 примусові заходи виховного характеру:

1. Обмежити дозвілля і встановити особливі вимоги до її поведінки, а саме:

обмежити перебування поза місцем проживання, заборонивши вихід з будинку, який є місцем проживання неповнолітньої щоденно в період з 20.00 години вечора до 07.00 години ранку;

заборонити відвідування розважальних заходів, що проводяться після 20.00 години.

2. Застосувати застереження та передати її під нагляд законному представнику - ОСОБА_10 .

Встановити тривалість примусових заходів виховного характеру - два роки.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Івано-Франківської області через Болехівський міський суд протягом семи діб з моменту проголошення шляхом подачі апеляції.

Суддя Головенко О.С.