Рішення № 29745682, 05.03.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/8210/2012

Провадження № 2/344/1080/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Шамотайло О.В.

секретаря Устинської Н.С.

з участю представник позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Бетон Груп ІФ» про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги та за зустрічним позовом ТОВ «Бетон Груп ІФ» до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору про надання поворотної фінансової допомоги,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, у якому просив суд стягнути з ТОВ «Бетон Груп ІФ» 73000,00 грн. боргу за договором поворотної фінансової допомоги та 10000,00 грн. моральної шкоди.

Відповідач не погоджуючись із вимогами позову подав в суд зустрічний позов про визнання недійсним договору про надання поворотної фінансової допомоги.

Ухвалою суду зазначені позови обєднанні в одне провадження.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю, просили задовольнити позовні вимоги, а у задоволенні зустрічного позову просила відмовити, оскільки він безпідставний.

Відповідач позов не визнав у повному обсязі, просив відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті встановив наступне.

Судом встановлено, що 01.02.2012 року між ТОВ «Бетон Груп ІФ» та ОСОБА_3 укладено договір №1 про надання поворотної фінансової допомоги, та згідно з умов даного договору ОСОБА_3 надає ТОВ «Бетон Груп ІФ» поворотну фінансову допомогу, яка за своєю суттю є безпроцентною, в межах суми 110000,00 грн. терміном на три місяця (а.с. 5). При цьому факт внесення готівки підтверджується відповідними заявами на перекази готівки (а.с. 70-72), де вказано призначення платежу внесення фінансової поворотної допомоги, платник - ОСОБА_3, отримувач - ТОВ «Бетон Груп ІФ», на суми 25000,00 грн., 37000,00грн. та 48000,00 грн., а всього на суму 110000,00 грн.

Позивач за первісним позовом вказує, що частково йому повернуто внесені ним грошові кошти і на момент звернення в суд заборгованість становить 73000,00 грн.

Відповідач за первісним позовом просив суд визнати недійсним правочин від 01.02.2012 року №1 про надання поворотної фінансової допомоги, укладений між ТОВ «Бетон Груп ІФ» та ОСОБА_3, оскільки вказаний договір укладений між директором ТОВ «Бетон Груп ІФ» ОСОБА_3 з одного боку та від імені фізичної особи засновника ТОВ «Бетон Груп ІФ» ОСОБА_3 з іншого боку, а тому суперечить вимогам ч.1 ст. 626 ЦК України та ч. 3 ст. 238 ЦК України і тому відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України та ч.ч. 1,2 ст. 215 ЦК України є недійсним. Окрім того посилався на те, що директор не уповноважений на підписання такого роду договорів, оскільки відповідно до розділу 7 статуту ТОВ «Бетон Груп ІФ» до прерогативи загальних зборів учасників товариства відноситься прийняття рішення про надання позик.

Проте погодитися із вказаними висновками суд не може виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Згідно з імперативними приписами ч.3 ст.238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом. При цьому судом не встановлено порушення нормативної заборони, передбаченої ч.3 ст.238 ЦК України при укладенні оспорюваного правочину, оскільки ОСОБА_3 уклав договір, тобто вчинив правочин не у своїх інтересах, а в інтересах підприємства. Чинне законодавство не встановлює прямої заборони на укладення такого договору. Згідно з визначенням ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. У свою чергу, як передбачено ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Зокрема, ОСОБА_3 виступає у вказаному правочині в двох статусах як представник однієї сторони договору (директор підприємства) та як фізична особа, уособлюючи іншу сторону договору. При цьому обидві сторони вільні, згідно з цивільним законодавством, у виборі одна одної як контрагента щодо укладання оспорюваного договору. Стосовно посилань позивача за зустрічним позовом на неможливість укладення ОСОБА_3, як директором ТОВ «Бетон Груп ІФ» договору про фінансову поворотну допомогу так, як це компетенція найвищого органу товариства «Бетон Груп ІФ», слід зазначити, що той же таки розділ 7 статуту ТОВ «Бетон Груп ІФ» передбачає право директора, як виконавчого органу товариства, який здійснює керівництво поточною діяльністю, на укладення угод від імені товариства на суму, що не перевищує 500 тис. грн.

Підсумовуючи наведене підстав для визнання укладеного між сторонами правочину недійсним не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ст.526 ч.1 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Із урахуванням наведених вище обставин та вимог закону, суд вважає, що заявлені ОСОБА_3 позовні вимоги до ТОВ «Бетон Груп ІФ» про стягнення заборгованості в розмірі 73000,00 грн. за договором поворотної фінансової допомоги підлягають задоволенню.

При цьому, задовольняючи вимоги щодо стягнення заборгованості в розмірі 73000,00 грн. за договором поворотної фінансової допомоги, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог позивача стосовно відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн., виходячи з того, що за договором поворотної фінансової допомоги, укладеним між сторонами, не передбачено відшкодування моральної шкоди за неналежне виконання умов договору, а крім того позивачем не надано суду жодного доказу в обґрунтування заявленої моральної шкоди, не підтверджено суму, на яку, як стверджує позивач, ним понесені моральні страждання та з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір моральної шкоди, як це передбачено постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та вимогами ст. 23 ЦК України, ст. 1167 ЦК України.

Документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України.

Виходячи з викладеного, на підставі ст. 23,203, 215, 238, 526, 626, 627, 629, 1046,1049, 1167 ЦК України, постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Первісний позов ОСОБА_3 до ТОВ «Бетон Груп ІФ» про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги №1 від 01.02.2012 року задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Бетон Груп ІФ» (код ЄДРПОУ 37183330, м. Івано-Франківськ, вул. Крайківського, 1б) на користь ОСОБА_3 (і.п.н. НОМЕР_1, м. Івано-Франківськ, вул. Довженка, 1а/87) заборгованість за договором поворотної фінансової допомоги №1 від 01.02.2012 року в сумі 73000 (сімдесят три тисячі) гривень 00 коп.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Стягнути з ТОВ «Бетон Груп ІФ» (код ЄДРПОУ 37183330, м. Івано-Франківськ, вул. Крайківського, 1б) на користь ОСОБА_3 (і.п.н. НОМЕР_1, м. Івано-Франківськ, вул. Довженка, 1а/87) 730,00 грн. витрат по оплаті судового збору при подачі позовної заяви, 107,30 грн. по оплаті судового збору при подачі заяви про вжиття заходів забезпечення позову та 1500,00 грн. оплати за юридичні послуги.

У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Суддя О.В.Шамотайло