Ухвала суду № 29743878, 06.02.2013, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

Провадження № 11/792/95/13 Головуючий в 1-й інстанції

Справа № 2209/2678/12 Вознюк Р.О.

Категорія: ч. 3 ст. 185; ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України Доповідач Цугель І. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого-судді Цугеля І.М.,

суддів Задворного О.Л., Латюка П.Я.,

з участю прокурора Павлишина В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Красилівського районного суду від 6 грудня 2012 року, -

В с т а н о в и л а :

Цим вироком

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, судимого:

1) 15.06.1990 року Красилівським районним судом Хмельницької області за ч. 2 ст. 84 КК України від 1960 року на 1 рік 6 місяців виправних робіт з утриманням 20 % заробітку та з конфіскацією 1/4 частини майна;

2) 09.04.1992 року Красилівським районним судом Хмельницької області за ч. 2 ст. 84, ст. 172, ст. 42, ст. 44 КК України від 1960 року на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права займати матеріально-відповідальні посади строком на 4 роки та з конфіскацією 1/2 частини майна. Звільненого 06.01.1995 року із заміною на виправні роботи з утриманням 20% заробітку (не відбутий строк 1 рік 1 місяць 14 днів);

3) 30.05.2000 року Красилівським районним судом Хмельницької області за ч. 2 ст. 140 КК України від 1960 року на 2 роки виправних робіт з утриманням 20 відсотків заробітку та з конфіскацією 1/2 частини майна;

4) 24.12.2003 року Красилівським районним судом Хмельницької області за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі;

5) 25.02.2004 року Красилівським районним судом Хмельницької області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України на 5 років позбавлення волі. Звільненого 27.12.2007 року умовно достроково (не відбутий строк 10 місяців 28 днів);

6) 27.05.2011 року Шевченківським районним судом міста Києва за ч. 1 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на 1 рік, -

засуджено за:

- ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;

- ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до даного покарання, призначеного цим вироком, постановлено частково приєднати невідбуте покарання за вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 27 травня 2011 року і за сукупністю вироків призначено остаточне покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишено попередній - тримання під вартою.

Постановлено строк відбуття покарання рахувати з 18 жовтня 2012 року.

Цивільні позови ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 3641 грн. матеріальної та 2000 грн. моральної шкоди; на користь ОСОБА_4 - 1300 грн. матеріальної та 2000 грн. моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_2 352 грн. 80 коп. судових витрат.

Долю речових доказів вирішено згідно вимог ст. 81 КПК України від 1960 року.

За вироком суду ОСОБА_2, будучи раніше судимим за ст. 185 КК України, протягом травня 2012 року декілька разів скоював крадіжки з домогосподарства ОСОБА_3

Так, повторно в ніч на 11 травня 2012 року, з метою крадіжки чужого майна, ОСОБА_2 проник до складу, який знаходиться на подвір'ї ОСОБА_3 по АДРЕСА_2, і розташований над приміщенням літньої кухні, використовуючи металевий прут арматури, вирвав металеву скобу, на якій знаходився навісний замок, після чого відкрив вхідні двері та проник в приміщення складу, де таємно, з корисливих мотивів викрав один поліетиленовий мішок вартістю 1 грн., 500 метрів різного кабелю, що становить вагу 10 кг міді, вартістю 500 грн. та 2 алюмінієвих бідони ємністю по 40 літрів, загальною вартістю 800 грн., що належать ОСОБА_3 Своїми діями ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_3 матеріального збитку на суму 1301 грн.

Крім того, повторно, в ніч на 14 травня 2012 року, з метою крадіжки чужого майна ОСОБА_2 прийшов до обгородженого подвір'я ОСОБА_3, що по АДРЕСА_2, через хвіртку пройшов на територію домогосподарства до приміщення літньої кухні, по східцях пройшов на другий поверх складу, що над літньою кухнею та використовуючи плоскогубці, перерізав металевого скобля, на якому знаходився навісний замок, пройшов в приміщення складу, звідки таємно, з корисливих мотивів викрав запчастини до автомобіля на загальну суму 3640 грн., чим завдав матеріальних збитків ОСОБА_3 на суму 2340 грн., та матеріальних збитків ОСОБА_4 на суму 1300 грн.

Повторно, 20 травня 2012 року близько 01 год., з метою крадіжки чужого майна, ОСОБА_2 прийшов на обгороджену територію домогосподарства ОСОБА_3, що по АДРЕСА_2, звідки таємно викрав дрібний метал вагою до 35 кг, вартістю 70 грн. та чавунний корпус від заднього моста трактора вагою 35 кг, вартістю 70 грн., що знаходилися зліва під фундаментом літньої кухні, чим завдав ОСОБА_3 матеріальних збитків на суму 140 грн.

Крім того, повторно 27 травня 2012 року близько 00 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння , з метою скоєння крадіжки, ОСОБА_2 через хвіртку пройшов на територію домогосподарства ОСОБА_3, що по АДРЕСА_2, де через незачинені на замок вхідні двері проник у приміщення складу, що над літньою кухнею, звідки таємно викрав один поліетиленовий мішок, фрикційний вал вартістю 3570 грн. та водяний насос вартістю 1500 грн., що належать ОСОБА_3, які помістив у викрадений мішок. Вийшовши з літньої кухні з викраденим майном, ОСОБА_2 був помічений ОСОБА_3, який затримав ОСОБА_2 на території свого господарства, а тому останній не зміг довести свій злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі.

В апеляції засуджений ОСОБА_2, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації його дій, просить вирок суду змінити в частині призначеного йому покарання. Стверджує, що під час досудового та судового слідства свою вину у скоєних злочинах визнав повністю, давав правдиві показання, в ході слідства сприяв об'єктивному та всебічному розслідуванню кримінальної справи, щиро розкаявся в своїх неправомірних діях, а тому призначене йому покарання є надто суворим. Крім того, звертає увагу на свій похилий вік і незадовільний стан здоров'я та просить пом'якшити йому покарання.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні злочинів за викладених у вироку обставин, за які його засуджено, ґрунтуються на зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні доказах і ніким не оспорюються.

Фактичних обставин справи ОСОБА_2 не оспорював. На досудовому слідстві, при розгляді справи в суді першої інстанції свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, підтвердив усі викладені обставини вчинення злочинів, показав, що дійсно за вказаних обставин 11, 14 та 20 травня 2012 року він вчиняв крадіжки вказаного в обвинуваченні майна з господарства ОСОБА_3 27 травня 2012 року під час спроби вчинити нову крадіжку з господарства ОСОБА_3 він був затриманий останнім на місці злочину.

Його показання узгоджуються з матеріалами справи і ніким з учасників процесу не оспорюються.

Судом першої інстанції дотримано вимог ст. 299 КПК України1960 року.

Дії винного вірно кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище; за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, як замах на таємне викрадення чужого майна, вчинений повторне, поєднаний з проникненням у сховище.

Покарання засудженому призначене з дотриманням вимог ст. 65 КК України, із врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного, фактичних обставин справи, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, тих обставин, на які засуджений посилається у своїй апеляції.

ОСОБА_2 раніше судимий, наявний рецидив злочинів, які скоєно в стані алкогольного сп'яніння, щодо особи похилого віку, він не працює, характеризується негативно.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що виправлення ОСОБА_2 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, а тому обрав покарання у виді позбавлення волі, яке необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Підстав для зміни вироку та призначення ОСОБА_2 більш м'якого покарання колегія суддів не вбачає.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України від 1960 року, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 6 грудня 2012 року стосовно ОСОБА_2 залишити без зміни, а його апеляцію - без задоволення.

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Хмельницької області Цугель І.М.