Рішення № 29741686, 01.03.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" березня 2013 р. Справа № 911/282/13-г

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія - Агро», м. Миколаїв,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Центр», смт. Згурівка Київської області,

про стягнення 88 049,80 грн.

Суддя О.В. Конюх;

з участю представників сторін:

від позивача: Дорогань О.М., уповноважений, довіреність від 04.05.2012р. б/н;

від відповідача: Мікульський К.В., уповноважений, довіреність від 01.04.2009р. б/н;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Імперія - Агро», м. Миколаїв, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 15.01.2013р. №15/01/4 до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Центр», смт. Згурівка Київської області, в якій просить суд стягнути з відповідача 88 049,80 грн. заборгованості за Договором поставки №КВ-1312 від 09.08.2012р., з яких: 68 068,80 грн. основної заборгованості, 36% річних в сумі 4 498,14 грн., пеню в сумі 1 869,10 грн. пені та 20% штрафу в сумі 13 613,76 грн., а також стягнути з відповідача адвокатські витрати в сумі 1 500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, на виконання умов Договору поставки №КВ-1312 від 09.08.2012р., поставив відповідачу товар згідно видаткової накладної від 16.08.2012р. №1565 на загальну суму 85 086,00 грн., проте відповідач свої господарські зобов'язання за зазначеним договором не виконав та в повному обсязі грошові кошти за отриманий товар не сплатив. В результаті порушення умов договору за відповідачем рахується заборгованість в сумі 68 068,80 грн. Також, як стверджує позивач, у зв'язку із порушенням грошового зобов'язання з відповідача належить до стягнення 36% річних в сумі 4 498,14 грн., 1 869,10 грн. пені та штраф в розмірі 20%.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.01.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі №911/282/13-г та призначено справу до розгляду.

В судове засідання 06.02.2013р. з'явився представник позивача та в усних поясненнях просив суд позов задовольнити. Представник відповідача у судове засідання 06.02.2013р. не з'явився та вимоги ухвали господарського суду від 23.01.2013р. не виконав.

В судове засідання 20.02.2013р. з'явились повноважні представники позивача та відповідача. Представником відповідача виконані вимоги ухвали господарського суду та подані витребувані документи та докази.

В судовому засіданні 20.02.2013р., відповідно до частини третьої ст. 77 ГПК України, судом за клопотанням відповідача оголошено перерву до 01.03.2013р., у зв'язку із наданням сторонам часу для врегулювання спору. Сторін зобов'язано подати суду повний текст мирової угоди , в разі її укладання та/або докази сплати боргу, у разі його повного або часткового погашення, про що представникам сторін було оголошено особисто під розпис.

Після оголошеної перерви в судове засідання 01.03.2013р. з'явились представники обох сторін, доказів врегулювання спору або вжиття певних заходів для його врегулювання сторонами суду не подано, за таких обставин справа розглянута по суті. Відповідачем заявлено усне клопотання в порядку пункту 3 ст. 83 ГПК України про зменшення судом розміру штрафних санкцій, які є завеликими порівняно із збитками позивача.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія - Агро»,

м. Миколаїв (далі по тексту - ТОВ «Імперія - Агро»), до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Центр», смт. Згурівка Київської області (далі по тексту - ТОВ «ВП «Центр»), вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 09.08.2012р. між ТОВ «Імперія - Агро» (продавець) та ТОВ «ВП «Центр» (покупець) Договір поставки №КВ-1312 (далі - Договір), згідно якого в терміни, визначені договором, продавець зобов'язується передати у власність покупця продукцію виробничо - технічного призначення (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти та сплатити за нього грошову суму. Відповідно до умов Договору:

- за даним договором постачається виключно оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна якої визначаються додатками та/або накладними та/або рахунками - фактурами, що є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.1. Договору);

- ціна продукції, що поставляється за цим договором, вказується у додатках в національній валюті та визначається, в залежності від виду товару (засоби захисту рослин (ЗЗР), насіння, насіння вітчизняного виробництва, міндобрива та мікродобрива). Для товару (ЗЗР, насіння та мікродобрива) сторони встановлюють ціну та його вартість у гривнях, а також визначають їх еквівалент у доларах США (п. 2.2. Договору);

- загальна сума договору визначається сукупністю додатків та/або накладних та/або рахунків - фактур, що зазначені в п. 2.1. Договору, та які є невід'ємною частиною цього договору. У випадку розбіжностей даних у додатках щодо кількості та ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній, перевагу має видаткова накладна. Видаткова накладна є невід'ємною частиною договору та підписується з боку покупця особою, уповноваженою довіреністю на отримання товарно - матеріальних цінностей (товару) (п. 2.3. Договору);

- порядок розрахунків за поставлений товар визначається в додатках до даного договору (п. 3.1. Договору);

- товар що був переданий покупцю в межах цього договору тільки згідно накладних (без укладання письмових угод - додатків), має бути ним оплачений не пізніше 10 днів з моменту його отримання за відповідною накладною (п. 3.5. Договору);

- за порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки в порядку, передбаченому чинним законодавством та з урахуванням даного договору (п. 7.1. Договору);

- крім відповідальності, встановленої п. 7.1. Договору даного договору, за несвоєчасну оплату продукції, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожен день прострочення, а також, додатково штраф 20% від суми несплаченого боргу (п. 7.1.1. Договору);

- в разі невиконання покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару та невиконання зобов'язань передбачених розділом 3 цього договору, покупець, відповідно до ст. 625 ЦК України, сплачує на користь продавця крім суми заборгованості, 36% річних, якщо інший розмір річних не встановлено відповідним додатком до договору. Річні нараховуються на загальну суму прострочено оплати (п. 7.7. Договору);

- договір набуває чинності з дня його підписання представниками обох сторін і діє до повних розрахунків (п. 11.2. Договору).

Крім того, сторонами погоджено та підписано Додаток від 09.08.2012р. №1 до Договору поставки №КВ-1312 від 09.8.2012р. (далі - Додаток до Договору), відповідно до умов якого:

- поставці підлягають товари в наступному асортименті, кількості, ціни та вартості: насіння ріпаку Ексагон на суму 42 054,00 грн. без ПДВ та насіння ріпаку Екзотик на суму 43 032,00 грн. без ПДВ (п. 1 Додатку до Договору);

- загальна сума товару за даним додатком становить 85 086,00 грн. (п. 2 Додатку до Договору);

- покупець сплачує постачальнику в порядку попередньої оплати 20% вартості товару, що складає 17 017,20 грн., зазначеної в п. 32 цього додатку та рахунку(-ах) - фактурі(-ах) шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок постачальника в строк до 10.08.2012р. (п. 3.1. Додатку до Договору);

- залишок суми 80%, що складає 68 068,80 грн. оплачується покупцем до 25.10.2012р. (п. 3.2. Додатку до Договору).

Відповідно до частини першої ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою ст. 173 та пунктом 2 частини першої ст. 175 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною першою ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлі-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, на виконання своїх господарських зобов'язань, позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 85 086,00 грн., що відповідачем не заперечується та підтверджується підписаною обома сторонами та засвідченою печатками обох сторін видатковою накладною від 16.08.2012р. №1565 та відповідною довіреністю на отримання матеріальних цінностей (належним чином засвідчені копії наявні в матеріалах справи).

Згідно частини першої ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк .

Відповідно до пункту 3.1. Додатку до Договору покупець сплачує постачальнику в порядку попередньої оплати 20% вартості товару, що складає 17 017,20 грн., зазначеної в п. 2 цього додатку та рахунку (-ах) - фактурі (-ах) шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок постачальника в строк до 10.08.2012р.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов пункту 3.1. Додатку до Договору, 10.08.2012р. відповідачем було перераховано на розрахунковий рахунок позивача попередню оплату 20% вартості товару, що складає 17 017,20 грн., що підтверджується відповідною банківською випискою (копія наявна у матеріалах справи).

Згідно пункту 3.2. Додатку до Договору залишок суми 80%, що складає 68 068,80 грн. оплачується покупцем до 25.10.2012р. Проте, як стверджує позивач, відповідач зазначену умову Договору не виконав та грошові кошти в сумі 68 068,80 грн. в строк до 25.10.2012р. не сплатив, у зв'язку з чим за відповідачем - ТОВ «ВП «Центр» рахується заборгованість за Договором поставки №КВ-1312 від 09.08.2012р. в розмірі 68 068,80 грн.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною другою ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як н підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач проти заявлених позовних вимог не заперечував та визнав їх у повному обсязі.

Отже, судом встановлено факт порушення з боку відповідача - ТОВ «ВП «Центр» зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару в сумі 68 068,80 грн. в строк, визначений пунктом 3.2 Додатку до Договору, а саме до 25.10.2012р.

Статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 68 068,80 грн. є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

У зв'язку з наявністю вказаної простроченої заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, передбаченої пунктом 7.1.1. Договору, в розмірі подвійної ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення, що в сумі складає 1 869,10 грн.

Відповідно до частини першої ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Відповідно до частини 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною четвертою ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступені його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини шостої ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до частини шостої ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини другою статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Постановою правління НБУ від 21.03.2012р. №102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,5%.

Крім того, у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф 20% від суми несплаченого боргу в розмірі 13 613,76 грн.

Відповідно до частини 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. За таких обставин законом не заборонено передбачити в договорі інші види забезпечення виконання зобов'язання, і нарахування пені не звільняє порушника зобов'язання від застосування інших передбачених договором санкцій, в даному випадку штрафу.

Відповідно до частини 2 ст. 231 ГК України можливе одночасне стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань. Чинне законодавство не обмежує право учасників господарських відносин встановлювати одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України. Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд України (постанова від 27.04.2012р. у справі № 3-24гс12).

Згідно положень пункту 7.1.1 Договору у разі несвоєчасної оплати продукції покупець сплачує продавцю штраф в розмірі 20% від суми несплаченого боргу. Отже, оскільки за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем за поставлений товар в сумі 68 068,80 грн., то відповідно штраф в розмірі 20% від суми заборгованості становить 13 613,76 грн.

Крім того, у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання, позивач просить суд стягнути з відповідача 36% річних в сумі 4 498,14 грн.

Відповідно до положень частини другої ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інший розмір процентів річних сторони передбачили пунктом 7.7. Договору, відповідно до якого в разі невиконання покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару та невиконання зобов'язань передбачених розділом 3 Договору, покупець, відповідно до ст. 625 ЦК України, сплачує на користь продавця крім суми заборгованості, 36% річних, якщо інший розмір не встановлений відповідним додатком до договору; річні нараховуються на загальну с уму простроченої заборгованості.

Отже, враховуючи:

- наявність у відповідача простроченого боргового зобов'язання перед позивачем;

- строк та порядок оплати вартості поставленого товару, встановлені пунктом 3.2 Додатку до Договору;

- відповідальність за порушення грошового зобов'язання, визначені розділом 5 Договору, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ст. 625 Цивільного кодексу України;

- визначений постановою правління НБУ від 21.03.2012р. №102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» розмір облікової ставки НБУ на рівні 7,5% та виходячи з наступного розрахунку, який враховує встановлені судом розмір простроченого грошового зобов'язання відповідача, належні строки його виконання, передбачені законом та Договором (Додаток від 09.08.2012р. №1 до Договору) та встановлену ставку НБУ, судом встановлено,

документСума поставки, грн.строк оплати (п. 3.2 додатку №1 до Договору)фактично сплачено, грн.основний борг, грн.штраф 20%, грн. (пункт 7.1.1 договору)період простро- ченняпеня, грн. (пункт 7.1.1 договору36% річних, грн. (пункт 7.7 договоруплатіжне доручення від 10.08.12р. 17 017,200 видаткова накладна від 16.08.12р. №156585 086,0025.10.12 68 068,80 26.10.2012р.-31.12.2012р. (67 днів)*1 869,104 498,14всього85 086,00 17 017,2068 068,8013613,76 1 869,104 498,14* за заявлений позивачем період.

що з відповідача належать до стягнення пеня в сумі 1 869,10 грн., 36% річних в сумі 4 498,14 грн. та штраф в сумі 13 613,76 грн.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення судом суми санкцій. Щодо зазначеного клопотання суд зазначає таке. Відповідно до пункту 3 ст. 83 ГПК України господарський суд має право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідачем не наведено жодних обставин та не подано жодних доказів на підтвердження цих обставин, які б могли свідчити про винятковість стану відповідача, який не дозволив йому належним чином виконати свої зобов'язання перед позивачем. Враховуючи те, що відповідачем не вжито жодних заходів для оплати заборгованості та врегулювання спору, в тому числі і після порушення провадження у справі, а також враховуючи те, що принципом господарського судочинства є саме захист законних прав та інтересів суб'єктів господарювання, а не звільнення або зменшення відповідальності осіб, які ці права інтереси порушили, зазначене клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

За таких обставин, повно та обґрунтовано дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія - Агро» повністю. Суд приймає рішення про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Центр» на користь позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро» заборгованості в розмірі 88 049,80 грн., з яких 68 068,80 грн. основного боргу, 36% річних в сумі 4 498,14 грн., пеня в сумі 1 869,10 грн. та штраф в розмірі 13 613,76 грн. У зв'язку із задоволенням позову, судові витрати суд, відповідно до ст. 49 ЦК України, покладає на відповідача.

позивач просить суд включити до складу судових витрат також витрати на послуги адвоката в сумі 1 500,00 грн. На підтвердження зазначених витрат до позову додані копія Договору №04/2013 про надання адвокатських (правових) послуг від 03.01.2013р., укладеного між ТОВ «Імперія - Агро» (замовник) та фізичною особою - підприємцем Бонтлабом Василем Васильовичем (виконавець), що є платником податку та основним видом діяльності якого є діяльність у сфері права (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 24.04.2008р. №3280, копія якого залучена до матеріалів справи), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати замовнику комплекс адвокатських правових послуг щодо аналізу правовідносин між замовником та ТОВ «ВП «Центр», які виникли на підставі Договору поставки №КВ-1312 від 9.08.2012р. Крім того, суду подана копія акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських (правових) послуг від 15.01.2013р. на суму 1 500,00 грн. та оригінал платіжного доручення від 10.01.2013р. №84, яким позивач сплатив адвокату Бонтлабу В.В. обумовлену суму 1 500,00 грн. Щодо зазначених вимог суд зазначає наступне.

Склад судових витрат визначений ст. 44 ГПК України і складається з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 29 листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008р. №01-8/164 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році» витрати, понесені стороною у зв'язку з реалізацією процесуальних прав у розгляді справи в господарському суді, відносяться до судових витрат, то вони відшкодовуються згідно зі статтею 49 ГПК, і їх не може бути стягнуто за позовною вимогою про відшкодування збитків.

Пунктом 5 листа Вищого господарського суду України від 14.07.2004р. №01-8/1270 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003 р. щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», визначено, що статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини третьої ст. 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Таким чином, судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Статтею 44 ГПК України передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником. Така ж позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01.10.2002р. у справі №30/63.

За таких обставин вимога позивача про віднесення до складу судових витрат оплати послуг адвоката в сумі 1 500,00 грн., яка підтверджуються належними фінансовими документами, підлягає задоволенню.

Відповідно до підпункту 1) пункту 2 частини 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» подана ТОВ «Імперія - Агро» позовна заява мала бути оплачена судовим збором в розмірі 1 761,00 грн. (2% ціни позову). Як вбачається з доданого до позовної заяви платіжного доручення від 10.01.2013р. №83, позивач сплатив судовий збір в сумі 1 800,00 грн., тобто в розмірі, більшому, ніж передбачено законом. За таких обставин зайве сплачений судовий збір підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 6, ч. 1 ст. 11, ст. 16, ч. 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 546, ст. ст. 547, частини 1, 2 ст. 549, ст. 610, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 614, ч. 2 ст. 625, ст. ст. 627, 629, 712 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 173, п. 2 ч. 1 ст. 175, ч. 1 ст. 193, ст. 230, частини 4, 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232, ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. ст. 22, 33, 34, 44, 48, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія - Агро» до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Центр» задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Центр» (07600, Київська обл., смт. Згурівка, вул. Молодіжна, буд. 16, код ЄДРПОУ 34099325)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія - Агро» (54000,

м. Миколаїв, вул. Велика Морська, буд. 143, код ЄДРПОУ 35472893)

68 068,80 грн. (шістдесят вісім тисяч шістдесят вісім гривень вісімдесят копійок) основного боргу,

1 869,10 грн. (одну тисячу вісімсот шістдесят дев'ять гривень десять копійок) пені,

4 498,14 грн. (чотири тисячі чотириста дев'яносто вісім гривень чотирнадцять копійок) 36% річних,

13 613,76 грн. (тринадцять тисяч шістсот тринадцять гривень сімдесят шість копійок) штрафу,

1 761,00 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят одну гривню нуль копійок) судового збору та

1 500,00 грн. (одну тисячу п'ятсот гривень нуль копійок) витрат на послуги адвоката.

3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Імперія - Агро» (54000,

м. Миколаїв, вул. Велика Морська, буд. 143, код ЄДРПОУ 35472893)

з державного бюджету України (ГУ ДКСУ у Київській області, код ЄДРПОУ 37955989, банк ГУ ДКСУ у Київській області, рахунок 31214206783001, МФО 821018)

зайве сплачений платіжним дорученням від 10.01.2013р. №83 судовий збір в сумі 39,00 грн. (тридцять дев'ять гривень нуль копійок).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя Конюх О.В.

Повний текст рішення підписано 05.03.2013р.