Рішення № 29741648, 05.03.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.02.13 р. Справа № 16/904/319/2013

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про визнання орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 23.03.2007р. такою, що повинна обчислюватись у розмірі земельного податку, а не у трикратному розмірі земельного податку та зобов'язання здійснити перерахунок орендної плати

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - представник, дов. від 18.04.2011р. б/н.;

від відповідача: Підсівна А.О. - представник, дов. від 03.01.2013р. №7/26-07.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить визнати орендну плату за договором оренди земельної ділянки від 23.03.2007р. (державна реєстрація 25.04.2007р.), укладеним між сторонами, такою, що повинна обчислюватись у розмірі земельного податку, а не у трикратному розмірі земельного податку; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок заборгованості за договором від 23.03.2007р., розрахувавши орендну плату у розмірі земельного податку, починаючи з моменту укладення договору оренди.

Відповідач у запереченнях (вх.№7282/13 від 05.02.2013р.) заперечує проти заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що: - на підставі внесених змін до Законів України „Про плату за землю" та „Про оренду землі" 24.09.2008р. відповідачем було прийнято рішення №2741 „Про надання згоди на внесення змін до діючих договорів оренди земельних ділянок"; - згідно положень пункту 2 вказаного рішення, орендарям рекомендовано звернутись до Криворізької міської ради щодо внесення змін до діючих договорів оренди земельних ділянок в частині розміру річної орендної плати за землю; - зазначені вимоги позивачем було проігноровано, зміни до договору оренди земельних ділянок у письмовому вигляді не внесено; - після зміни розмірів річної орендної плати за землю позивачем до Криворізької Південної міжрайонної податкової інспекції подавалися уточнені податкові декларації з орендної плати за землю; - згідно яких сума орендної плати нею особисто розрахована у трикратному розмірі земельного податку, про що також свідчить отримання нею довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 24.06.2010р. №1191; - орендна плата за земельну ділянку, яка знаходиться в орендному користуванні позивача має бути не меншою трикратного розміру земельного податку.

Позивач у заяві (вх.№12693/13 від 27.02.2013р.) просить задовольнити позовні вимоги повністю та/або у випадку необхідності та можливості вийти за межі позовних вимог, а також зазначає, що між сторонами виникають розбіжності з приводу наявності у позивача обов'язку сплачувати орендну плату понад розмір встановлений договором та розбіжності щодо наявності у позивача права на сплату орендної плати у розмірі не більшому від встановленого договором.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.03.2007р. між відповідачем - Криворізькою міською радою, як орендодавцем, та позивачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як орендарем, було укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір оренди), відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець на підставі рішення міської ради від 22.06.2005 №3265, 24.01.2007 №842 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення магазину продовольчих товарів, яка знаходиться на АДРЕСА_1

25.04.2007р. Договір оренди було зареєстровано у Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства „Центр державного земельного кадастру", про що вчинено запис за №040710800378.

Згідно пункту 2 Договору оренди в оренду передається земельна ділянка площею 0,0854 га; кадастровий номер земельної ділянки 1211000000:02:118:0001 (пункт 3 Договору оренди).

У пункті 6 Договору оренди сторони погодили, що річна орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у розмірі земельного податку, що встановлюється Законом України „Про плату за землю", на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виконаного Криворізьким міським управлінням земельних ресурсів на рахунок Управління держказначейства у м. Кривому Розі №332 188 157 00020 код ЄДРПОУ 24230992, у банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012.

15.01.2011р. позивачем відповідачу було спрямовано лист „Щодо нарахування орендної плати за землю", в якому позивач просив надати пояснення щодо нарахування орендної плати у розмірі 3%, а не у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що орендується.

На звернення позивача відповідачем у листі від 02.12.2011р. №2259 „Про орендну плату" було повідомлено, що з 04.06.2008р. орендна плата повинна вноситись у трикратному розмірі земельного податку, та запропоновано терміново звернутись з заявою щодо внесення змін до договору в частині розміру орендної плати.

Позивач стверджує, що дії відповідача щодо нарахування йому орендної плати за договором у трикратному розмірі земельного податку із орендованої земельної ділянки є незаконними, у зв'язку з чим позивач вважає, що між сторонами виник спір, і просить визнати орендну плату за договором оренди земельної ділянки від 23.03.2007р. (державна реєстрація 25.04.2007р.), укладеним між сторонами, такою, що повинна обчислюватись у розмірі земельного податку, а не у трикратному розмірі земельного податку та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок заборгованості за договором від 23.03.2007р., розрахувавши орендну плату у розмірі земельного податку, починаючи з моменту укладення договору оренди; відповідач проти цього заперечує.

Враховуючи викладене суд вважає вимоги позивача необґрунтованими, виходячи з наступного:

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Також відповідно до статті 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом: - визнання наявності або відсутності прав; - визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; - визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; - відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; - припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; - присудження до виконання обов'язку в натурі; - відшкодування збитків; - застосування штрафних санкцій; - застосування оперативно-господарських санкцій; - застосування адміністративно-господарських санкцій; - установлення, зміни і припинення господарських відносин; - іншими способами, передбаченими законом.

Отже, як вбачається відсутні такі способи захисту, згідно яких можна визнати орендну плату за договором оренди земельної ділянки від 23.03.2007р. такою, що повинна обчислюватись у розмірі земельного податку, а не у трикратному розмірі земельного податку.

Крім того, вимога про визнання є нічим іншим як встановленням факту, що має юридичне значення; цей факт може встановлюватися господарським судом лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне; його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

Заявлена позивачем вимога щодо визнання орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 23.03.2007р. такою, що повинна обчислюватись у розмірі земельного податку, а не у трикратному розмірі земельного податку, не призводить до поновлення порушених прав; вона не може бути предметом спору, самостійно розглядатися в окремій справі, а тому відсутні підстави для її задоволення.

Крім того, у пункті 10 Договору оренди сторони погодили, що розмір нормативної грошової оцінки не є сталим і змінюється у зв'язку з проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог діючого законодавства; орендар самостійно зобов'язується щорічно відповідно до інформації Держкомзему про коефіцієнт індексації грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, здійснювати індексацію грошової оцінки земельної ділянки; зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору.

Відповідно до пункту 12 Договору оренди встановлено, що розмір та сума орендної плати переглядається без внесення змін до цього Договору, в т.ч. у разі зміни (збільшення або зменшення за рішення міської ради) розмірів річної орендної плати за землю, базової вартості 1 кв. м земель міста, розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Також згідно пункту 14 Договору оренди орендар (крім громадян) самостійно обчислює суму орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подає відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями.

Відповідно до підпункту „а" пункту 30 Договору оренди орендодавець має право в односторонньому порядку збільшити розмір орендної плати у разі збільшення відповідно до законодавства України розміру земельного податку; це право орендодавця підтверджується у відповідності до частини 4 статті 21 Закону України „Про оренду землі", якщо орендна плата за земельну ділянку буде менше за розмір земельного податку.

Відповідно до частин 1-3 статті 21 Закону України „Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Як вбачається частину 4 статті 21 Закону України „Про плату за землю", на яку відсилає підпункт а) пункту 30 Договору оренди, було виключено на підставі Закону України від 02.12.2010р. „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України".

Згідно із статтею 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 288.5. статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: - для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Отже, відповідно до зазначених правових норм та Договору оренди, у відповідача, як орендодавця, обов'язок щодо нарахування орендної плати відсутній, а позивач, як орендар, повинен самостійно обчислювати розмір орендної плати за землю.

Тому вимога позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок заборгованості за Договором оренди є необґрунтованою.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що пунктами 2 та 4 рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 24.09.2008р. №2741 „Про надання згоди на внесення змін до діючих договорів оренди земельних ділянок" рекомендовано орендарям звернутися до Криворізької міської ради щодо внесення змін до діючих договорів оренди земельних ділянок в частині розміру річної орендної плати за землю, а державним податковим інспекціям міста (ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7.) при здійсненні контролю за правильністю обчислення і справляння орендної плати за земельні ділянки враховувати, що орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальної власності, не може бути меншою: - для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку.

На момент розгляду справи доказів в підтвердження внесення змін до Договору оренди в частині розміру річної орендної плати за землю не надано.

З урахуванням викладеного позовні вимоги необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід віднести за рахунок позивача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Судові витрати у справі віднести за рахунок позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, „04„ березня 2013р.