Рішення № 29739874, 08.02.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" лютого 2013 р.Справа № 5/3/5022-20/2012(14/34-527)

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрушків Г.З.

Розглянув справу

за позовом Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку", вул. Дегтярівська, 8 "а", м. Київ, 04050

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2; поштова адреса: АДРЕСА_1

За участю представники від:

Позивача: не з"явився

Відповідача: ОСОБА_2 - підприємець.

Суть справи:

Акціонерний банк "Банк регіонального розвитку" звернувся в господарський суд Тернопільської області із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з врахуванням заяви про зміну предмету позову від 28.02.2012 року, яка по своїй суті є заявою про зменшення позовних вимог та яка прийнята до розгляду ухвалою суду від 29.02.2012року, про стягнення заборгованості в сумі 32907,84 доларів США, що в перерахунку на національну одиницю України в еквіваленті за курсом НБУ станом на 01.02.2012р. становить 262923грн.77коп. із яких: 26019,75 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 207890грн.00коп. - заборгованості за кредитом, 6888,09 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 55033грн.77коп. - заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом.

Разом з тим позивач звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог (лист №141/2-60/14 від 26.03.212 року) якою зменшує позовні вимоги в частині стягнення боргу по кредиту та збільшує позовні вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитом, надавши при цьому обґрунтований розрахунок і відповідно просить стягнути з відповідача 25589,75 дол.США заборгованості по кредиту, що в перерахунку в національну одиницю України становить 204454,43грн., 7065,60 дол.США заборгованість по відсотках, що в перерахунку в національну одиницю України становить 56452,02грн., а разом 32655,35дол.США, що в перерахунку в національну одиницю України становить 260906грн.45коп.

Розглянувши подану позивачем заяву про уточнення позовних вимог, яка по своїй суті є заявою про зменшення позовних вимог в частині стягнення боргу по кредиту та збільшення позовних вимог в частині стягнення процентів за користування кредитом, враховуючи, що дана заява подана позивачем відповідно до вимог ст.22 ГПК України до прийняття рішення у справі, а тому приймається судом і спір вирішується відповідно до уточнених позовних вимог.

В обґрунтування позовних вимог, та згідно пояснень повноважного представника в попередніх судових засіданнях, позивач посилається на те, що відповідач взяті на себе визначені умовами кредитного договору №18/Т від 28.10.2005р. зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом виконував неналежним чином, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом та заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом. У зв'язку із чим 24.10.2008р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за заявою позивача було вчинено виконавчий напис, за яким звернуто стягнення на предмет іпотеки (майно відповідача передане в забезпечення виконання зобов'язання по кредитному договору) з метою погашення заборгованості за кредитним договором. Внаслідок примусового продажу предмету іпотеки за виконавчим написом нотаріуса відбулось часткове погашення сум заборгованості, а саме погашено 27612,22 доларів США заборгованості за основною сумою кредиту та 10872,44 доларів США заборгованості по нарахованих відсотках. Однак зважаючи, що стягнення за виконавчим написом проведене органом ДВС лише 23.03.2010р. у гривневій валюті, в той час як кредитні кошти відповідачу надавалися у доларах США, і погашення згідно умов договору повинно проводитись у валюті в якій кредит надавався, а тому після отримання від органу ДВС коштів від реалізації предмету іпотеки в гривневій валюті, враховуючи зміну курсу долара США, непогашеними залишилися 25589,75 доларів США боргу по кредиту, і відповідно 7065,60 доларів США відсотків за користування кредитом, які позивач просить стягнути із відповідача в судовому порядку.

Відповідач у запереченні на позовну заяву, відзиві на позовну заяву, відзиві на заяву про зміну предмету позову, та згідно пояснень в судових засіданнях зазначає, що позивач хибно вважає, що кредитні кошти надавалися відповідачу в доларах США, оскільки документально не підтверджено отримання відповідачем жодного цента США на його розрахункові рахунки. Ініціюючи звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом вчинення виконавчого напису, Банк визначив розмір зобов'язання позичальника, який становив 308183грн.33коп.. А тому вважає, що оскільки виконавчий напис складений у національній валюті України в сумі 308183грн.33коп., що погашає заборгованість по кредитному договору №18/Т, то такий перерахунок є безпідставним. Ч.2 ст.524 ЦК України допускає використання значень у іноземній валюті, а згідно з ст.533 ЦК України виконання такого зобов'язання є можливим виключно у гривнях. Позивач на протязі терміну від моменту вчинення виконавчого напису і до моменту отримання коштів від реалізації майна мав повну можливість реалізувати майно, що перейшло в його власність за ціною і умовами, що повністю відповідали його потребам в той період, однак зволікаючи був сам наражений на фінансові ризики. Відшкодування збитків від курсової різниці суперечить розділу кредитного договору, який визначає погашення можливих витрат Банку, пов'язаних з несвоєчасним поверненням кредитних коштів за рахунок пені у розмірі 0,2% простроченої кредитної лінії. Вважає, що використання валютного кредиту у сумі 32500, 16500, 7900, 4506 доларів США документально не підтверджено, оскільки відсутні будь-які квитанції, або чеки на одержання ОСОБА_2 валютних коштів по даному кредиту, а тому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. При цьому відповідач зазначив, що заяв про продаж іноземної валюти він не підписував, а також не може пригадати чи підписувались ним додаткові угоди, на які позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог

Враховуючи наведені вище заперечення відповідача на позов та за його клопотанням проти якого не заперечував позивач, у справі було призначено судово-почеркознавчу експертизу, за результатами проведення якої Тернопільським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надано Висновок експерта №3990/12-22 від 14 грудня 2012 року

Згідно зазначеного Висновку експерта підписи від імені фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на додатковій угоді №2 від 09.11.2005 року, додатковій угоді №3 від 08.12.2005р на на додатковій угоді № 4 від 16.06.2005р., на додатковій угоді №5 від 11.07.2005р., по два підписи на заявах про продаж іноземної валюти № 3 від 03.03.2006р., №3 від 16.06.2006р., №3 від 11.07.2006р. виконано ОСОБА_2.

За результатами ознайомлення сторін з даним Висновком експерта, будь-яких зауважень сторонами суду не надано.

Позивач звернувся до суду з клопотанням (лист №22/1172 від 06 лютого 2013 року), яким просить суд справу розглядати без участі його уповноваженого та задовольнити позов у повному обсязі.

Учасникам судового процесу, судом були забезпечені рівні умови для надання необхідних доказів шляхом відкладення розгляду справи та оголошення перерви в судовому засіданні, в зв'язку з чим строк вирішення справи за клопотанням сторін продовжувався в порядку ст.69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, подані сторонами докази в обґрунтування відповідно їх вимог і заперечень, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

28 жовтня 2005 року між АБ "Банк регіонального розвитку" та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір №18/Т, далі - кредитний договір, згідно з умовами якого Банк відкриває Позичальнику (позивачу по справі) відновлювальну кредитну лінію (ліміт кредитної лінії складає 250000.00 грн. або еквівалент в доларах США по курсу НБУ на момент видачі) без безумовних зобов'язань щодо надання грошових коштів з можливістю надання Позичальнику в її межах кредитів в національній валюті та доларах США, що надалі іменуються "Кредити", а Позичальник зобов'язується використати Кредити на цілі, зазначені в п.1.5. цього Договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування ними (розмір процентів за користування кожним з Кредитів та сума кредиту визначається в Додатковій угоді, на підставі якого цей Кредит надається), виконати інші умови цього Договору і своєчасно повернути Кредити Банку, надані в межах кредитної лінії не пізніше 27 жовтня 2007 року включно (п.п.1.1., 1.2., 1.3., 1.4. кредитного договору).

У п.1.5. кредитного договору сторони погодили, що кредити надаються на поповнення оборотних коштів. Кредити, надані в дол. США, можуть бути повністю або частково конвертовані Позичальником у гривню або іншу іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України чи на міжнародних валютних ринках згідно законодавством України.

Пунктом 4.5 розділу 4 кредитного договору передбачено, що Банк надає кожен з кредитів на підставі Додаткових договорів до цього Договору. В Додаткових договорах Банк та Позичальник встановлюють суму кожного з Кредитів, розмір процентної ставки за користування ним та строк повернення Кредиту.

За користування кожним з Кредитів Позичальник зобов'язується сплачувати Банку відсотки у розмірі, що зазначений у п.1.3. цього Договору; проценти нараховуються 26-го числа кожного місяця на суму загальної заборгованості; нарахування процентів за Кредитами повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення Кредитів, причому цей день не враховується при нарахуванні процентів; проценти, нараховані за місяць відповідно до пункту 6.1-6.5 цього Договору, Позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця не пізніше 30(31) числа поточного місяця (пп. 6.1, 6.2, 6.3, 6.4, 6.5, 6.6 розділу 6 Договору).

Згідно п.9.1. кредитного договору позичальник зобов'язується повернути Банку загальну заборгованість за Кредитною лінією не пізніше дня закінчення строку дії Кредитної лінії.

Надання, повернення кожного з Кредитів та сплата процентів за користування ним здійснюється у відповідній валюті, зазначеній в пункті 1.1. цього Договору (п.9.2. кредитного договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання Банком та Позичальником та діє до повного виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим Договором (пп. 12.2, 12.3 розділу 12 Договору).

В подальшому між сторонами по справі були укладені додаткові договори, а саме:

- Додаткова угода №1 від 28.10.2005 року до Кредитного договору №18/Т від 28.10.2005р., згідно якої Банк надає Позичальнику Кредит в сумі 44868.96 грн.; Позичальник зобов'язується повернути Банку Кредит, що надається згідно цієї Додаткової угоди, не пізніше 28 жовтня 2006 року; за користування Кредитом Позичальник зобов'язується сплачувати Банку проценти в розмірі 21% річних; ця угода набуває чинності з дати її підписання Банком та Позичальником.

- Додаткова угода №2 від 09.11.2005 року до Кредитного договору №18/Т від 28.10.2005 р., згідно якої Банк надає Позичальнику Кредит в сумі 32500,00 дол. США; Позичальник зобов'язується повернути Банку Кредит, що надається згідно цієї Додаткової угоди, не пізніше 09 жовтня 2006 року; за користування Кредитом Позичальник зобов'язується сплачувати Банку проценти в розмірі 14% річних; після надання Кредиту згідно з цією Додатковою угодою загальна сума Кредитів, наданих Банком Позичальнику на підставі Договору, складе 44868,96 грн. та 32500,00 дол. США.

- Додаткова угода №3 від 08.12.2005 року до Кредитного договору №18/Т від 28.10.2005р., згідно якої Банк надає Позичальнику Кредит в сумі 16500,00 дол. США; Позичальник зобов'язується повернути Банку Кредит, що надається згідно цієї Додаткової угоди, не пізніше 08 листопада 2006 року; за користування Кредитом Позичальник зобов'язується сплачувати Банку проценти в розмірі 14% річних; після надання Кредиту згідно з цією Додатковою угодою загальна сума Кредитів, наданих Банком Позичальнику на підставі Договору, складе 49000,00 дол. США.

- Додаткова угода №4 від 01.03.2006 року до Кредитного договору №18/Т від 28.10.2005р., згідно якої збільшено ліміт мультивалютної кредитної лінії за Договором до суми, що становить в гривневому еквіваленті 350000,00 грн.; ця угода набуває чинності з дати її підписання Банком та Позичальником;

- Додаткова угода №4 від 16.06.2005 року до Кредитного договору №18/Т від 28.10.2005р., згідно якої Банк надає Позичальнику Кредит в сумі 7900,00 дол. США; Позичальник зобов'язується повернути Банку Кредит, що надається згідно цієї Додаткової угоди, не пізніше 11 липня 2006 року; за користування Кредитом Позичальник зобов'язується сплачувати Банку проценти в розмірі 14% річних; після надання Кредиту згідно з цією Додатковою угодою загальна сума Кредитів, наданих Банком Позичальнику на підставі Договору, складе 64800,00 дол. США та 23129,38 грн..

- Додаткова угода №5 від 11.07.2005 року до Кредитного договору №18/Т від 28.10.2005р., згідно якої Банк надає Позичальнику Кредит в сумі 4506,00 дол. США.; Позичальник зобов'язується повернути Банку Кредит, що надається згідно цієї Додаткової угоди, не пізніше 11 липня 2006 року; за користування Кредитом Позичальник зобов'язується сплачувати Банку проценти в розмірі 14% річних; після надання Кредиту згідно з цією Додатковою угодою загальна сума Кредитів, наданих Банком Позичальнику на підставі Договору, складе 69306.00 дол. США.

Про те, що в додаткових угодах №4 від 16.06.2005р. та №5 від 11.07.2005р. була допущена описка щодо року укладення, і те, що дані угоди фактично були укладенні №4 - 16.06.2006р. та №5 - 11.07.2006р., підтверджується тим, що в даних угодах сторони посилаються на кредитний договір №18/Т від 28.10.2005 року, а також свідчать оформлені на їхнє виконання наступні документи: - розпорядження бухгалтерії №1 від 16.06.2006р., меморіальний валютний ордер №1 від 16.06.2006р., заява позичальника про продаж іноземної валюти №3 від 16.06.2006р., меморіальний валютний ордер №11/41 від 16.06.2006р.; - розпорядження бухгалтерії №1 від 11.07.2006р., меморіальний валютний ордер №3 від 11.07.2006р., заява позичальника про продаж іноземної валюти №3 від 11.07.2006р., меморіальний валютний ордер №09/41 від 11.07.2006р.

Вищезазначене ( а саме про допущення описки щодо року укладення зазначених додаткових угод) було також встановлено і рішенням господарського суду Тернопільської області від 17.05.2011р. у справі №12/20/5022-343/2011, яке в установленому законом порядку набрало законної сили, між тими самими сторонами, що й у даній справі, а саме за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання таким, що не підлягає до виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3

- Додаткові угоди №7 від 26.10.2007р. та №8 від 25.04.2008р. до кредитного договору №17/Т, якими пролонговано термін погашення кредитної лінії за кредитним договором №18/Т від 28.10.2005р. на дев'ять місяців, із кінцевим терміном до 25.07.2008р.;

- Додатковий договір №9 від 21.05.2008 року до Кредитного договору №18/Т від 28.10.2005р., згідно якого, починаючи з 30.05.2008р. відсоткова ставка за користування кредитом встановлюється в розмірі 15% відсотків річних в доларах США; цей додатковий договір набуває чинності з дати її підписання Банком та Позичальником.

Як вбачається із вищезазначеного, між позивачем та відповідачем виникли зобов'язання з кредитного договору, згідно якого, в силу ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З умов кредитного договору №18/Т від 28.10.2005р. та додаткових угод до нього, вбачається, що укладений між сторонами кредитний договір №18/Т від 28.10.2005р. є мультивалютним.

Згідно зі статтями 173, 193 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Як слідує із матеріалів справи, на виконання кредитного договору №18/Т від 28.10.2005р. та вищезазначених додаткових угод №2 від 09.11.2005р., №3 від 08.12.2005р., №4 від 16.06.2005р. та №5 від 11.07.2005р. до нього, позивачем було надано відповідачу кредитні кошти в загальній сумі 61406 доларів США, що підтверджується: - розпорядженням бухгалтерії №1 від 05.11.2005р. та меморіальним валютним ордером №1 від 08.11.2005р.; - розпорядженням бухгалтерії №1 від 08.12.2005р. та меморіальним валютним ордером №3 від 08.12.2005р.; - розпорядженням бухгалтерії №1 від 16.06.2006р., меморіальним валютним ордером №1 від 16.06.2006р., заявою позичальника про продаж іноземної валюти №3 від 16.06.2006р. та меморіальним валютним ордером №11/41 від 16.06.2006р.; - розпорядженням бухгалтерії №1 від 11.07.2006р., меморіальним валютним ордером №3 від 11.07.2006р., заявою позичальника про продаж іноземної валюти №3 від 11.07.2006р., меморіальним валютним ордером №09/41 від 11.07.2006р.

Окрім того, судом також встановлено, що на виконання кредитного договору №18/Т від 25.10.2005р. позивачем було надано відповідачу кредитні кошти в сумі 7900 доларів США, що підтверджується розпорядженням бухгалтерії №1 від 03.03.2006р., меморіальним валютним ордером №1 від 03.03.2006р., заявою позичальника про продаж іноземної валюти №3 від 03.03.2006р., меморіальним валютним ордером №07/49 від 03.03.2006р. (копії в матеріалах справи, в тому числі і копії, які наданні самим же відповідачем).

З вищенаведених первинних документів (меморіальних валютних ордерів) вбачається, що позивачем надано відповідачу кредитні кошти в загальній сумі 69306 доларів США.

Позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання згідно кредитного договору та додаткових угод до нього щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом в сумах та в строки, обумовлені у кредитному договорі та додаткових угодах до нього, виконував несвоєчасно і не в повному обсязі, а саме за період з 08.11.2007р. по 29.03.2010р. погашено лише 43716,25 доларів США заборгованості по кредиту, в тому числі і 28042,22 доларів США за рахунок реалізованого іпотечного майна відповідача, а також за період з 08.11.2005р. по 29.03.2010р. погашено лише 39064,97 доларів США заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, із нарахованих 46130,57 доларів США, в тому числі і 10631,10 доларів США за рахунок реалізованого іпотечного майна відповідача, і відповідно заборгував позивачу станом на 01.03.2012р. (згідно розрахунку позивача) - 25589,75 доларів США по кредиту та 7065,60 доларів США по сплаті відсотків за користування кредитом.

При цьому слід зазначити, що як слідує, із довідки №14/345 від 19.03.2012р. за підписом в.о. ліквідатора та головного бухгалтера Акціонерного Банку "Банк регіонального розвитку", 29 березня 2010 року до АБ "БРР" надійшли грошові кошти від реалізації заставного майна, згідно виконавчого напису №5381 від 24.10.2008р. про стягнення заборгованості з ФОП ОСОБА_2, які були отримані від Другого відділу ДВС (м. Тернопіль), у розмірі 308183грн.33коп.. На виконання умов кредитного договору №18/Т від 28.10.2005 року зазначені грошові кошти були направлені на погашення: - прострочених процентів у сумі 10422,44 долари США, що складає по офіційному курсу НБУ на 29.03.2010р. (1 дол. США 7,93 гривні) - 82808грн.55коп.; - часткове погашення простроченого кредиту у сумі 28042,22 долари США, що складає по офіційному курсу НБУ на 29.03.2010р. - 222374грн.80коп.; - відшкодування витрат за вчинення виконавчого напису №5381 від 24.10.2008р. - 3000грн. Після погашення заборгованість по кредитному договору №18/Т від 28.10.2005 року укладеного між ФОП ОСОБА_2 та АБ "БРР" склала: - по кредиту 25589,75 доларів США; - по процентам - 0 доларів США.

Твердження відповідача про те, що оскільки документально не підтверджено отримання ним кредитних коштів в доларах США, а тому погашення кредиту повинно проводитись виключно у гривневій валюті, судом не може бути прийнято до уваги, так як згідно п.9.2. кредитного договору надання, повернення кожного з Кредитів та сплата процентів за користування ним здійснюється у відповідній валюті, зазначеній в пункті 1.1. цього Договору, а матеріалами справи доведено, що кредит видавався відповідачу в доларах США, що підтверджується меморіальним валютним ордером №1 від 08.11.2005р. на суму 32500 доларів США, меморіальним валютним ордером №3 від 08.12.2005р. на суму 16500 доларів США, меморіальним валютним ордером №1 від 03.03.2006р. на суму 7900 доларів США, меморіальним валютним ордером №1 від 16.06.2006р. на суму 7900 доларів США, меморіальним валютним ордером №3 від 11.07.2006р. на суму 4506 доларів США, і за заявами самого ж відповідача , які ним підписані і справжність його підпису підтверджено Висновком експерта №3990/12-22 від 14 грудня 2012 року, складеним за результатами проведеної судово-почеркознавчої експертизи, призначеної судом за клопотання самого ж відповідача, враховуючи його заперечення на позов, отримані ним кошти в сумі 7900 доларів США, 7900 доларів США та 4506 доларів США були продані, і отриманні від цього кошти в гривневій валюті були перераховані на рахунок відповідача, що підтверджується меморіальним валютним ордером №07/49 від 03.03.2006р., меморіальним валютним ордером №11/41 від 16.06.2006р., меморіальним валютним ордером №09/41 від 11.07.2006р., а тому погашення кредиту та процентів за користування ним повинно здійснюватись в валюті в якій кредит отримано, а саме в доларах США. Окрім того, відповідачем до матеріалів справи долучено копії банківських виписок по рахунку, з яких вбачається, що погашення валютного кредиту здійснювалося ним в валюті, в якій кредит було отримано, а саме в доларах США.

Також судом не може бути прийнято до уваги висновок №1131 від 31.01.2011р. судово-економічної (бухгалтерської) експертизи по справі №14/34-527, який складений експертами Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з огляду на вищенаведене та вимоги ст..42 та 43 ГПК України згідно яких Висновок судового експерта для господарського суду не є обов"язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст..43 цього Кодексу, а саме господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Оскільки у даному Висновку, всупереч вимог Закону України "Про судову експертизу" та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30.12.2004р. №50/379), судовими експертами надано правову оцінку документам, зокрема, додатковим угодам №4 від 16.06.2005р. та №5 від 11.07.2005р. в частині відповідності дати складання документів, а також надано правову оцінку кредитним правовідносинам, що склалися між сторонами у даній справі, що не входить у компетенцію судових експертів, і при цьому не досліджено первинних документів (меморіальних валютних ордерів), які підтверджують факт надання відповідачу кредитних коштів на загальну суму 69306 доларів США, а тому суд не може оцінити даний Висновок як об"єктивний.

Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про повне погашення кредиту суду не надав, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг по кредиту в сумі 25589,75 доларів США, що в перерахунку на національну одиницю України в еквіваленті за курсом НБУ 7,9897 станом на 01.02.2012р. становить 204454грн.43коп. .

Що стосується позовних вимог в частині стягнення 7065,60 дол.США заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом ( в гривневому еквіваленті 56452грн.02коп.), то позов в цій частині задоволенню не підлягає, оскільки як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості ФОП ОСОБА_2 по кредитному договору №18/Т від 28.10.05р. станом на 01.03.2012р., ним нараховуються відповідачу відсотки за користування кредитом в тому числі, наданому по меморіальному валютному ордеру №1 від 03.03.2006р. в сумі 7900 доларів США (розпорядженням бухгалтерії №1 від 03.03.2006р. заява позичальника про продаж іноземної валюти №3 від 03.03.2006р. меморіальний валютний ордер №07/49 від 03.03.2006р), в той час, Додаткової угоди на видачу даної суми кредиту позивачем суду не надано, а згідно п.4.5 кредитного договору саме в додаткових договорах Банк та Позичальник встановлюють, зокрема, розмір процентної ставки за користування кредитом, а оскільки сторони такої додаткової угоди не укладали, то відповідно не встановили і розмір відсотків за користування виданою сумою кредиту - 7900дол.США, а відтак і безпідставним є нарахування відсотків за весь час користування цим кредитом, , який (строк користування ) згідно розрахунку позивача встановлений з 03.03.2006 року по 29.02.2012 року

При таких обставинах та відповідно до вимог ст.ст.509, 525, 526, 530, 612, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.173,193 ГК України та ст.ст.33,34 ГПК України позов в частині стягнення 25589,75 доларів США, що в перерахунку на національну одиницю України в еквіваленті за курсом НБУ станом на дату винесення рішення у даній справі становить 204454грн.43коп. боргу по кредиту підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений, підтверджений матеріалами справи.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог без врахування зменшених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 42, 43, 49, 82, 84, 85, 111-12 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2 (ідент. код НОМЕР_1) на користь Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку", вул. Дегтярівська,8 "а", м. Київ (код ЄДРПОУ 19338316) - 25589,75 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 204454грн.43коп. боргу по кредиту, 2044грн.54коп. витрат по сплаті державного мита, 85грн.02коп. витрат по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено "18"лютого 2013р.

Суддя Г.З. Андрушків