Постанова № 29739589, 05.03.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

27.02.2013 р. справа №5006/20/129/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф.суддівБойченка К.І., Стойка О.В.від позивача:Храброва А.М. - жлв. №30/08/2012-4 від 30.08.2012р.від відповідача:Лапшин Є.В. - дов.№б/н від 13.08.2012р.від третьої особи Брожик С.В. - дов. №б/н від 01.03.2012р. Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» на рішення господарського суду Донецької областівід11.12.2012 рокуу справі№5006/20/129/2012 (суддя Огороднік Д.М. )за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай»до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Донецький хлібозавод №14»за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відкритого акціонерного товариства «Селидівський хлібокомбінат»про стягнення заборгованості в розмірі 350281,50грн.

Судове засідання було відкладено з 20.02.2013р. до 27.02.2013р.

ВСТАНОВИВ:

У 2012 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Донецький хлібозавод №14» про стягнення заборгованості в розмірі 350281,50грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.10.2012р. до справи залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відкрите акціонерне товариство «Селидівський хлібокомбінат».

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.12.12р. у позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» було відмовлено.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай», з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому, він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 11.12.12р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник третьої особи у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача, Відкрите акціонерне товариство «Донецький хлібозавод №14» у судовому засіданні надав відзив, який долучено до матеріалів справи.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду не відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2010р. між Відкритим акціонерним товариством «Селидівський хлібокомбінат» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» був укладений договір №13 (далі - основний договір), відповідно до п.1.1 якого продавець продає, а покупець приймає та оплачує муку в асортименті (далі-товар), в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Датою поставки товару вважається дата, яка зазначена у накладній на передачу товару (п.3.3 основного договору).

Оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 5-ти днів з дати поставки товару на підставі рахунку на оплату. Сторони допускають іншу форму розрахунків, додатково узгодженою сторонами в ході виконання зобов»язань за даним договором (п.5.1, 5.3 основного договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до остаточного виконання сторонами своїх зобов»язань за договором, здійснених належним чином (п.8.1 основного договору).

Договір підписаний обома сторонами без розбіжностей та зауважень, скріплений печатками обох підприємств.

Так, на виконання умов основного договору, продавець поставив товар покупцю на загальну суму 350281,50грн. відповідно до видаткових накладних, які є в матеріалах справи та виставлені рахунки на оплату цього товару.

Відповідачем зобов»язання з оплати поставленого та прийнятого товару не виконані, тому рахується борг 350281,50грн.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму ( ст. 712 Цивільного кодексу України).

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

14.06.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» (позивач) та Відкритим акціонерним товариством «Селидівський хлібокомбінат» (третя особа) та Відкритим акціонерним товариством «Донецький хлібозавод №14» (відповідач) був укладений договір №6/2 про переведення боргу (далі - договір), за яким, первісний боржник зобов»язаний перевести на нового боржника грошове зобов»язання перед кредитором у сумі 350281,50грн. відповідно до поставки товару за основним договором №13 від 01.09.2010р.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно з ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути змінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

У зв»язку з цим переведення боргу можна вважати багатостороннім правочином (договором), в силу якого первісний боржник по зобов»язанню за згодою кредитора переводить свій обов»язок на нового боржника вибуваючи, таким чином, з цього зобов»язання.

Переведення боргу у зобов»язанні опосередковує зміну суб»єктного складу зобов»язання, але залишає незмінним його зміст.

Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень ст. ст.513 , 521 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що договір про переведення боргу укладений у простій письмовій формі за згодою кредитора, як це передбачено п. 8.4 основного договору та нормами чинного законодавства.

Ст. 527 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

На виконання умов договору, позивач здійснив поставку товару на підставі видаткових накладних, тобто, умови договору щодо поставки виконані відповідно до договору №13.

У данному випадку за договором №6/2 від 14.06.2012р. (про переведення боргу) позивачем доведено своє порушене право, посилаючись на вищевказаний договір, видаткові накладні, довідку про наявність заборгованості на суму 350281,50грн. на момент укладання договору про переведення боргу. Крім того, в матеріалах справи є копія акту звірки взаємних розрахунків, за яким існує заборгованість (том 1 арк.спр.156).

Судова колегія вважає, що грошове зобов»язання з оплати товару отриманого на вищевказану суму покупцем, всупереч приписів ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України та умов договору - не виконано.

Зокрема, договір № 6/2 від 14.06.2012р. підписаний всіма учасниками правовідносин переведення боргу та скріплений печатками підприємств та вважається чиним та таким, що породжує права та обов»язки сторін, а зобов»язання первісного боржника переходить до нового боржника в момент підписання цього договору. Позивач надав пояснення щодо технічної описки дати укладання вищевказаного договору, які долучені до матеріалів справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права та неповно з»ясовані всі обставини, що мають значення для справи, тому рішення господарського суду Донецької області від 11.12.2012р. у справі №5006/20/129/2012 підлягає скасуванню, задовольнивши позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» на рішення господарського суду Донецької області від 11.12.2012 року у справі №5006/20/129/2012 задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 11.12.2012 року у справі №5006/20/129/2012 - скасувати.

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» до Відкритого акціонерного товариства «Донецький хлібозавод №14», М.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 350281,50грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Донецький хлібозавод №14», м.Донецьк (83112, м.Донецьк, вул.Адигейська, 13а, м.Донецьк, 8312, ЄДРПОУ 00374539) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» (03115, м.Київ, вул.Ф.Кричевського, 19; м.Донецьк, пр-т Ілліча, 107а, ЄДРПОУ 34940079), заборгованість в розмірі 350 281,00грн., судовий збір за подачу позовної заяви 7005,64грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Донецький хлібозавод №14», м.Донецьк (83112, м.Донецьк, вул.Адигейська, 13а, м.Донецьк, 8312, ЄДРПОУ 00374539) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» (03115, м.Київ, вул.Ф.Кричевського, 19; м.Донецьк, пр-т Ілліча, 107а, ЄДРПОУ 34940079) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3502,82грн.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді К.І.Бойченко

О.В.Стойка