ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.02.13 Справа№ 5015/5291/12
За позовом: Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», м. Київ
до відповідача 1: Приватного підприємства «ВПК-Ресурс-Інвест», с. Свидниця
до відповідача 2: Приватного підприємства «Штатойл-Україна», с. Свидниця
про стягнення 380 864грн. 93коп.
Суддя Гоменюк З.П.
Секретар судового засідання Юрків М.Г.
Представники:
від позивача: не з’явився
від відповідача 1: не з’явився
від відповідача 2: не з’явився
Суть спору: Позов заявлено Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» до Приватного підприємства «ВПК-Ресурс-Інвест» та Приватного підприємства «Штатойл-Україна» про солідарне стягнення 380864грн. 93коп. заборгованості по поверненню кредитних коштів.
Ухвалою суду від 17.12.2012р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 22.01.2013р. В зв'язку з неявкою представників відповідача в судове засідання 22.01.2013р., ухвалою суду відкладено розгляд справи на 12.02.2013р.
В судове засідання 12.02.2013р. позивач явку повноважного представника не забезпечив, вимог ухвали суду від 22.01.2013р. не виконав, однак направив суду клопотання від 11.02.2013р. за № 8113 про відкладення розгляду справи з метою збільшення позовних вимог у даній справі та необхідністю доплати судового збору.
Відповідачі в судове засідання 12.02.2013р. явку повноважних представників не забезпечили, причин неявки та невиконання вимог суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.
Розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, суд прийшов до висновку відмовити в його задоволенні оскільки сплив передбачений ст. 69 ГПК України строк вирішення спору, а клопотання про його продовження суду не заявлялось.
Господарському суду представлено достатньо матеріалів, що дає можливість розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності пояснень (заперечень) відповідачів щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
30.11.2007р. між АКБ „Форум” (правонаступником якого з 19.04.2010р. є Публічне акціонерне товариство „Банк Форум” (кредитор) та Приватним підприємством „ВПК-Ресурс-Інвест” (позичальник, відповідач-1) укладено кредитний договір №0038/07/10-КL, відповідно до п.1.1 якого позивач надає позичальнику кредитні кошти у формі відновлювальної кредитної лінії строком по 28.11.2008р. для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 230000грн. 00коп. За користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 18 % річних.
27.11.2009р. між цими ж сторонами укладено договір № 2 про внесення змін до кредитного договору № 0038/07/10-КL, яким внесено зміни до п. 1.2, 1.3, 2.1 договору, виклавши їх у наступній редакції: 1.2 кредитні кошти надаються строком по 26.11.2010р., 1.3 за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 26 % річних; 2.1. забезпеченням повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами є: 2.1.1 нежитлова будівля (крита стоянка для транкторів), літ. Е, загальною площею 924,9 м.кв, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Мостиський р-н, м.Судова Вишня, вул.Лісозаводська, 2. Договір іпотеки укладений між АКБ „Форум” та ПП „ВПК „Ресурс-Інвест”; 2.1.2 порука ПП „Штатойл-Україна”. Договір поруки укладений між АКБ „Форум” та ПП „Штатойл"- Україна”.
Договір № 2 про внесення змін до кредитного договору № 0038/07/10-КL від 30.11.2007р. вступає в силу з 27.11.2009р., окрім п.1 договору про внесення змін в частині зміни відсоткової ставки, який вступає в силу з 28.11.2009р.
Відповідно до п. п.3.3.2, 3.3.1 кредитного договору №0038/07/10-КL позичальник зобов”язувався не пізніше визначеного п.1.2 договору строку повернути банку суму наданих кредитних коштів в повному обсязі, сплачувати проценти за користування кредитними коштами; сплачувати кошти, передбачені п.п.2,7, 2.8 цього договору, витрати, пов”язані з проведенням дій по примусовому погашенні простроченої заборгованості, а також на вимогу банку сплачувати можливі неустойку, штраф та пеню.
На виконання умов договору позивачем надано відповідачу-1 кредитні кошти в сумі 230000грн. 00коп., що підтверджується меморіальним ордером №68312 від 27.11.2009р.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №0038/07/10-КL, 27.11.2009р. між Приватним підприємством „Штатойл-Україна” (поручитель) та позивачем укладено договір поруки, відповідно до п.2.1 якого поручитель зобов”язується в разі невиконання та/або порушення боржником своїх зобов”язань перед кредитором погасити заборгованість за кредитним договором, а саме: суму заборгованість за кредитною лінією в розмірі 230000грн. 00коп., нараховані відсотки по кредиту, відсотки по простроченій позиції (штраф, пеню) та інші платежі, передбачені кредитним договором протягом 30 (тридцяти) банківських днів з моменту отримання від кредитора відповідного повідомлення. Черговість проплат погоджується з кредитором.
Кредитор зобов’язується письмово повідомити поручителя про невиконання боржником своїх зобов’язань (п.п.3. договору поруки).
п.3.1 договору поруки передбачено, що у випадку невиконання зобов”язань за кредитним договором та даним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі(ч.ч.1,2 ст 553 ЦК України).
п.2.3 кредитного договору №0038/07/10-КL передбачено, що позичальник здійснює повернення кредитних коштів в національній валюті на відкритий йому позичковий рахунок.
Проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником в національній валюті згідно з п.2.6 цього договору. Несплата позичальником процентів протягом 20-ти календарних днів після встановленої п.2.6 цього договору дати є підставою для вимоги щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойки та є підставою для звернення банком стягнення на заставлене майно (п.2.4 кредитного договору).
Відповідно до п.2.6 кредитного договору проценти сплачуються позичальником на рахунок за перший місяць користування кредитними коштами не пізніше останнього робочого дня першого місяця користування кредитними коштами за період з моменту видачі кредитних коштів по 25-те число першого місяця користування кредитними коштами включно. В подальшому проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником щомісячно за період з 26-го числа попереднього місяця по 25-те число поточного місяця включно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця. Проценти за останній місяць користування кредитними коштами сплачуються в день повернення кредитних коштів.
П.3.2.3 кредитного договору передбачено право банку вимагати повернення кредитих коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами у випадку невиконаня чи неналежного виконання позичальником своїх зобов”язань за цим договором, а також у випадку невиконаня чи неналежного виконання поручителем/заставодавцем/іпотекодавцем зобов”язань за договорами, які є забезпеченням виконання позичальником зобов”язань за цим договором, а відповідно до п.3.2.6 банк має право стягувати з позичальника неустойку, штраф, пеню за невиконаня чи неналежне виконання умов цього договору.
Позичальник зобов'язаний повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування ним на письмову вимогу банку у випадках, передбачених цим договором та договором/ами, які є забезпеченням виконання зобов’язань по цьому договору (п.3.3.6 кредитного договору).
Згідно ст. 1052 ЦК України, у разі невиконання позичальником обов’язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов’язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
Позивач звертався до відповідача-1 з вимогою №6615/8.10.4.1 від 12.08.2009р. в тридцятиденний термін з дати отримання даної вимоги сплатити весь кредит, яка залишена ним без задоволення.
Згідно п. 4.1. кредитного договору, за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 (нуль цілих два десятих) процентів, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати процентів за користування кредитними коштами до моменту фактичного погашення заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання ( ч.1 ст. 549 ЦК України).
Ч.3 ст. 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
З огляду на викладене, позивач згідно представленого суду розрахунку просить суд солідарно стягнути з відповідачів 230000грн. 00коп. простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів, 140855грн. 63коп. простроченої заборгованості за нарахованими процентами та 10009грн. 30коп. пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за простроченим кредитом та процентами (з яких пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів за період з 06.04.2011р. по 29.05.2011р. становить 5274грн. 25коп. та пеня в сумі 4735грн. 05коп. за несвоєчасне повернення нарахованих процентів за період з 06.04.2011р. по 05.04.2012р.).
Статтею 541 ЦК України передбачено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Згідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються натаких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідачами не виконано своїх зобов”язань за кредитним договором в частині своєчасного повернення кредиту, сплати процентів та штрафних санкцій. Також позивач покликається на те, що в зв’язку з порушенням умов кредитного договору та з метою досудового врегулювання спору відповідачам неодноразово надсилались позивачем вимоги щодо погашення заборгованості, однак позивачем до матеріалів справи долучено лише одну вимогу №6615/8.10.4.1 від 12.08.2009р. за кредитним договором №0038/07/10-КL від 30.11.2007р. адресовану боржнику - Приватному підприємству „ВПК-Ресурс-Інвест”. Доказів звернення до поручителя – ПП «Штатойл-Україна» з повідомленням відповідно до п.п.2.1., 2.3 позивачем суду не надано. Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що в частині солідарного стягнення з ПП «Штатойл-Україна» позовні вимоги слід залишити без розгляду.
Розглянувши вимоги позивача про стягнення 230000грн. 00коп. простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів, 140855грн. 63коп. простроченої заборгованості за нарахованими процентами, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача-1.
Вимога позивача про стягнення 10009грн. 30коп. пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за простроченим кредитом та процентами (з яких пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів за період з 06.04.2011р. по 29.05.2011р. становить 5274грн. 25коп. та пеня в сумі 4735грн. 05коп. за несвоєчасне повернення нарахованих процентів за період з 06.04.2011р. по 05.04.2012р.) також є обгрунтованою та підлягає стягненню з відповідача-1.
Таким чином, загальна заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором становить 380864грн. 93коп. Докази погашення вказаної заборгованості суду не представлені і в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині стягнення 230000грн. 00коп. простроченої заборгованості по оверненню кредитних коштів, 40855грн. 63коп. простроченої заборгованості за нарахованими процентами та 10009грн. 30коп. пені за простроченим кредитом та процентами (з яких пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів за період становить 5274грн. 25коп. та пеня в сумі 4735грн. 05коп. за несвоєчасне повернення нарахованих процентів).
В частині солідарного стягнення заборгованості по поверненню кредиту з ПП «Штатойл-Україна» позовні вимоги - залишити без розгляду.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача-1 повністю.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 541, 543, 546, 549, 551, 553, 599, 610, 612, 625, 626, 1048, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст. 193, 230 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 44, 49, 75, 81, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «ВПК-Ресурс-Інвест», Львівська обл.., Яворівський район, с.Свидниця, буд.6 (ідентифікаційний код 32234427) на користь Публічного акціонерного товариства „Банк Форум”, м.Київ, бул.Верховної Ради, 7 (ідентифікаційний код 21574573) 230000грн. 00коп. простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів, 140855грн. 63коп. простроченої заборгованості за нарахованими процентами, 5274грн. 25коп. пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів, 4735грн. 05коп. пені за несвоєчасне повернення нарахованих процентів та 3219 грн. 00коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.
3. Стягнути з Приватного підприємства «ВПК-Ресурс-Інвест», Львівська обл., Яворівський район, с.Свидниця, буд.6 (ідентифікаційний код 32234427) в доход державного бюджету 4398грн. 30коп. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.
4. В частині солідарного стягнення заборгованості по поверненню кредиту з ПП «Штатойл-Україна» Львівська обл., Яворівський район, с.Свидниця, буд.6 (ідентифікаційний код 35413762) позовні вимоги - залишити без розгляду
Суддя Гоменюк З.П.
Судове рішення № 29739538, Господарський суд Львівської області було прийнято 12.02.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5015/5291/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: