Постанова № 29739480, 05.03.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

05 березня 2013 р. справа № 820/1686/13-а

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши в порядку письмового провадження у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за поданням Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби до Ізюмського комунального виробничого водопровідно - каналізаційного підприємства про стягнення коштів за податковим боргом, -

В С Т А Н О В И В:

Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція у Харківській області Державної податкової служби (далі - Ізюмська ОДПІ у Харківській області ДПС) 04.03.2013 року звернулась до суду з поданням до Ізюмського комунального виробничого водопровідно - каналізаційного підприємства (далі - Ізюмське КВ ВКП) про стягнення з рахунків Ізюмського КВ ВКП у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь Державного бюджету України суму коштів за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 67257,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Ізюмське КВ ВКП має податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 67257,00 грн. Вказаний борг виник внаслідок самостійного нарахування відповідачем по податку на додану вартість відповідно до декларації №9008170935 від 20.02.2013 року у розмірі 67257,00 грн.. У встановлений Податковим кодексом України строк для погашення податкового зобов'язання, підприємство не сплатило узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірах визначеній в поданій декларації. На підставі п.п.20.1.18, п.п.20.1.28 п.20.1 ст.20, п.95.1, п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України просив задовольнити подання про стягнення коштів за податковим боргом.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується телефонограмою від 04.03.2013 року. Від представника позивача 05.03.2013 року до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду, до початку розгляду справи, надійшло клопотання від 05.03.2013 року про розгляд справи без участі представника Ізюмської ОДПІ у Харківській області ДПС.

Представник Ізюмського КВ ВКП в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується телефонограмою від 04.03.2013 року. До початку судового засідання заперечень та клопотань не надав.

Відповідно до п.3 ч.7 ст.183-3 КАС України, неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

Згідно з вимогами ч.6 ст.128 КАС України справа підлягає розгляду у письмовому провадженні на основі наявних у суду матеріалів.

У зв'язку з неявкою учасників судового засідання, відповідно до положень ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України суд розглянув адміністративну справу без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Ізюмське КВ ВКП зареєстроване в якості юридичної особи 16.04.1997 року Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Ізюмське КВ ВКП перебуває на обліку, в якості платника податків у Ізюмській ОДПІ у Харківській області ДПС з 07.05.1995 року згідно довідки Ізюмської ОДПІ у Харківській області ДПС від 29.01.2013 року №400/10/19-023.

Суд зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України.

Статтею 203 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Як вбачається з матеріалів справи, Ізюмське КВ ВКП надало до Ізюмської ОДПІ у Харківській області ДПС податкову декларацію з податку на додану вартість №9008170935 від 20.02.2013 року, відповідно до якої задекларувало податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 67257,00 грн.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до положень п.57.1 ст.57 зазначеного Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.56.11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

З наявних матеріалів справи, а саме з облікової картки Ізюмського КВ ВКП та довідок Ізюмської ОДПІ у Харківській області ДПС від 04.02.2013 року, вбачається, що сума заборгованості, яка виникла на підставі самостійно поданої декларації від 20.02.2013 року №9008170935, станом на 04 березня 2013 року не сплачена, податковий борг підприємства з моменту направлення першої податкової вимоги №1/47 від 16.10.2001 року не переривався, перша податкова вимога від 16.10.2001 року №1/47 та друга податкова вимога від 21.11.2001 року №2/107 не скасовувались та на теперішній час є дійсними.

Статтею 95 Податкового кодексу України врегульовано питання щодо податкової вимоги, а саме у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, з огляду на наявність несплаченої суми податкових зобов'язань Ізюмського КВ ВКП, Ізюмською ОДПІ у Харківській області було винесено першу податкову вимогу №1/47 від 16.10.2001 року та другу податкову вимогу №2/107 від 21.11.2001 року, які були вручені секретарю Ізюмського КВ ВКП 25.10.2001 року та 27.07.2001 року, згідно повідомлень про вручення поштових відправлень.

Пунктом 59.5 ст.59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що з метою погашення суми податкового боргу Ізюмського КВ ВКП 23.05.2011 року зареєстровано податкову заставу на майно Ізюмського КВ ВКП відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Згідно з пп. 20.1.18 п.20.1 ст.20 ПК України, начальник державної податкової інспекції вправі звернутися до суду щодо стягнення коштів платника податків, що має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Крім того, право керівника державної податкової служби щодо стягнення до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу передбачено пп.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Абзацом першим пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зазначена норма Податкового кодексу України кореспондується з пунктом третім частини першої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Згідно частини 2 статті 183-3 КАС України, подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом. В даному випадку при зверненні до суду, податковим органом дотримано визначені ч.2 ст.183-3 КАС України строки звернення до адміністративного суду, а саме не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи Ізюмське КВ ВКП має відкриті розрахункові рахунки у наступних банківських установах: р/р 37124007003237, 35448008003237, 35447010003237, 35447009003237, 35446011003237, 37128003003237, 35440006003237, 35433002003237, 35430005003237 в ГУДКСУ у Харківській області МФО 851011; р/р 26054060351764, 26004060384996 в Харківське ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" м.Харків МФО 351533, р/р 26046010082419, 26002010082419 в АТ "Банк Золоті ворота" МФО 351931, р/р 260273011487 в Філії Харківського обласного АТ Ощадбанку м.Харків МФО 351823.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи те, що доказів погашення відповідачем зазначеної суми станом на день розгляду цього спору не надано, самостійне узгодження суми податкового боргу, виходячи з заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в поданні доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 7 ст.183-3 КАС України передбачено, що у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню. З огляду на вказане суд зазначає, що постанова підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.ст. 12, 17, 41, 50, 128, 160-163, 167, 183-3, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Подання Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби до Ізюмського комунального виробничого водопровідно - каналізаційного підприємства про стягнення коштів за податковим боргом, в порядку ст.183-3 Кодексу адміністративного судочинства України - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з розрахункових рахунків: р/р 37124007003237, 35448008003237, 35447010003237, 35447009003237, 35446011003237, 37128003003237, 35440006003237, 35433002003237, 35430005003237 в ГУДКСУ у Харківській області МФО 851011; р/р 26054060351764, 26004060384996 в Харківське ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" м.Харків МФО 351533, р/р 26046010082419, 26002010082419 в АТ "Банк Золоті ворота" МФО 351931, р/р 260273011487 в Філії Харківського обласного АТ Ощадбанку м.Харків МФО 351823, Ізюмського комунального виробничого водопровідно - каналізаційного підприємства (вул. Калініна, буд. 11, м. Ізюм, Ізюмський район, Харківська область, 64300, код ЄДРПОУ 24673063) суму коштів за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 67257.00 грн. (шістдесят сім тисяч двісті п'ятдесят сім гривень 00 копійок) до Державного бюджету України (одержувач: Ізюмське УДКСУ у Харківської області код отримувача - 3728392, банк отримувача: ГУДКСУ у Харківській області, МФО банка 851011, рахунок - 31110029700012, код платежу 14010100, назва платежу: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 05.03.2013 року.

Суддя Біленський О.О.