Постанова № 29737271, 19.02.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 лютого 2013 року 15:44 № 2а-14432/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. за участю секретаря судового засідання Хилі та представників сторін:

від позивача: Кружільного С.О., Рабчуна Р.О.,

від відповідача: Шуневич В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000951750 від 18 вересня 2012 року,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО» (далі за текстом - позивач, ТОВ «ЕКО») з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000951750 від 18 вересня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників у сумі 1 275,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 318,75 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва 08 листопада 2012 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач безпідставно прийшов до висновку про те, що ТОВ «ЕКО» було виплачено заробітну плату колишньому працівнику ОСОБА_4, з якої не перераховувався та не сплачувався до бюджету податок з доходів фізичних осіб, оскільки в відповідач в ході перевірки не встановив відповідних доказів на підтвердження таких виплат.

В судових засіданнях представники позивача наполягали на задоволенні позовних вимог з підстав, визначених у позові.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову. У запереченнях зазначив про порушення позивачем пп. 14.1.54, пп.14.1.56, п. 14.1 ст. 14, пп. 164.1.2. п.164, п. 167.1 ст.167, п.171.1 ст. 171, п.176.а ст. 176 Податкового кодексу України, що полягало в ухиленні ТОВ «ЕКО» від оподаткування виплаченої найманій особі заробітної плати, в результаті чого донараховано податок з доходів найманих працівників на суму 1 275,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 318,75 грн.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд

В С Т АН О В И В:

Позивач - ТОВ «ЕКО» (код ЄДРПОУ 32104254) зареєстрований Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 30.08.2002 року, що підтверджується Витягом № 30543 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 48).

З матеріалів справи вбачається, що 28 серпня 2012 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС було проведено фактичну перевірку господарської одиниці ТОВ «ЕКО» - магазину «Еко-Маркет», розташованого в м. Києві по вул. Касіяна,4, з питань дотримання чинного трудового та податкового законодавства.

За результатами проведеної перевірки було складено акт № 20/17-517/32104254 від 06 вересня 2012 року (далі за текстом - Акт, Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем пп. 14.1.54, пп.14.1.56, п. 14.1 ст. 14, пп. 164.1.2. п.164, п. 167.1 ст.167, п.171.1 ст. 171, п.176.а ст. 176 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 1 275,00 грн.

Не погоджуючись з висновками податкового органу, 12 вересня 2012 року позивачем було подано до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС заперечення на Акт перевірки (а.с. 9 - 11).

18.09.2012 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС надано відповідь на заперечення (вих. № 7690/10/17-511), в якій податковий орган вказав на те, що порушення, викладені в акті перевірки, встановлені відповідно до чинного законодавства, заперечення позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, а висновки акту перевірки залишаються без змін (а.с. 12-15).

18 вересня 2012 року, на підставі вказаного Акту перевірки, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000951750, яким позивачу за порушення пп. 14.1.54, пп.14.1.56, п. 14.1 ст. 14, пп. 164.1.2. п.164, п. 167.1 ст.167, п.171.1 ст. 171, п.176.а ст. 176 Податкового кодексу України було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників у розмірі 1 593,75 грн., з яких 1 275,00 грн. основного платежу та 318,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а. с. 17).

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Під час перевірки повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб працівниками органу державної податкової служби встановлено заниження відповідачем податку з доходів фізичних осіб під час виплати доходів громадянину ОСОБА_4 внаслідок не повного утримання та неперерахування зазначеного податку до бюджету.

Висновок перевіряючих ґрунтується на тому, що згідно з заявою громадянина ОСОБА_4, який працював на ТОВ «ЕКО» з 19.01.2012 р. по 07.04.2012 р., йому було виплачено за час роботи на підприємстві «неофіційну» заробітну плату без обов'язкових відрахувань до бюджету в сумі 8 500,00 грн., в результаті чого підприємством занижено податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб

Враховуючи викладене, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем пп. 14.1.54, пп.14.1.56, п. 14.1 ст. 14, пп. 164.1.2. п.164, п. 167.1 ст.167, п.171.1 ст. 171, п.176.а ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого було занижено суму грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників на 1 275,00 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з висновками Акту перевірки, що стали підставою для визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників, виходячи з наступних мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС надійшла заява громадянина ОСОБА_4 від 10.07.2012 р., в якій він стверджував, що в період його роботи директором магазину «Еко-маркет» він відмовився видавати «другу зарплату» (друга частина заробітної плати, з якої податки не сплачують), за що був звільнений з займаної посади. У поданій заяві ОСОБА_4 засвідчив, що три місяці (лютий, березень, квітень) він був свідком видачі грошей в конверті. Також повідомив, що йому відомо, що в магазині «Еко-маркет» по вул. Касіяна, 4 таким чином заробітна плата виплачувалась з самого початку роботи (з вересня 2011 року).

06 серпня 2012 року в приміщенні ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС ОСОБА_4 було надано додаткові письмові пояснення (а.с. 61), в яких останній повідомив, що 19.01.2012 року він був прийнятий на посаду директора магазину «Еко-маркет» з посадовим окладом 1 100,00 грн. Заробітна плата складала: за січень 500,00 грн., за березень 1 000,00 грн., за лютий 1000,00 грн.

Також, згідно пояснень ОСОБА_4, за вказаний період йому доплатили 7 000,00 грн. без обов'язкових відрахувань до бюджету та 1 500,00 грн. за березень 2012 року (з/п «в конвертах»). Одночасно ОСОБА_4 повідомив, що заробітна плата в «конвертах» виплачувалась іншому персоналу підприємства (магазину). Неофіційна заробітна плата в середньому складала: продавець - 1 500,00 грн., зав.відділу - 2 200,00 грн., зам.директора - 4 000,00 грн.

За результатами розгляду вказаної заяви ДПІ було проведено перевірку ТОВ «ЕКО», під час якої встановлено, що з 19.01.2012 року по 07.04.2012 року ОСОБА_4 було виплачено «неофіційну» заробітну плату без обов'язкових відрахувань до бюджету в сумі 8 500,00 грн.

Так, за даними підприємства ОСОБА_4 було нараховано заробітної плати 3 222,45 грн., з якої утримано податок у розмірі 163,82 грн.; за даними перевірки виплачено заробітної плати 8 500,00 грн., з якої не утримано податок; відхилення з податку на доходи фізичних осіб складає 1 275,00 грн. Розрахунок сум отриманого доходу у вигляді заробітної плати та суми не утриманого податку на доходи фізичних осіб здійснено пропорційно відпрацьованим 4-м місяцям, виходячи з того, що гр. ОСОБА_4 отримував дохід щомісячно протягом періоду з 19.01.2012 р. по 07.04.2012 р.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, інформацію, викладену в заяві, поданій до ДПІ, підтвердив. Зокрема, ОСОБА_4 пояснив, що 10.01.2012 року був прийнятий на роботу до магазину «Еко-маркет» по вул Касіяна, 4 в м. Києві з 10.01.2012 року. При прийнятті на роботу було обумовлено розмір заробітної плати у розмірі 7 000,00 грн. на місяць, однак вподальшому з'ясувалось, що частина вказаної суми виплачувалась на йому картку, з якої утримувались податки, а інша частина виплачувалась «неофіційно» готівкою.

Після того, як ОСОБА_4 відмовився від виплати заробітної плати у «конвертах» працівникам магазину, він звільнився за власним бажанням.

Як пояснив свідок, за вказаний період йому доплатили 7 000,00 грн. без обов'язкових відрахувань до бюджету та 1 500,00 грн. за березень 2012 року.

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які працюють головними державними ревізорами-інспекторами ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС та проводили перевірку магазину «Еко-маркет» по вул Касіяна, 4 в м. Києві, підтвердили, що ОСОБА_4 дійсно звернувся до податкової інспекції з заявою, в якій повідомив про виплату заробітної плати з приховуванням від оподаткування йому та іншим працівникам. В ході фактичної перевірки було опитано інших працівників підприємства, які не підтвердили отримання ними «неофіційної» заробітної плати. В свою чергу, надані підприємством документи свідчили про те, що ОСОБА_4 було офіційно виплачено заробітну плату у меншому розмірі, ніж той, що заявник повідомив у поданій заяві, тому донарахування податку було проведено лише щодо доходу, який виплачувався ОСОБА_4

Суд, надаючи оцінку обставинам справи, враховуючи матеріали перевірки, пояснення свідків по справі та всі наявні докази в їх сукупності приходить до наступних висновків.

Згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 75.1.3 статті 75 Податкового Кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно пункту 80.1 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до ст.35 Закону України «Про оплату праці» контроль за додержанням законодавства про оплату праці на підприємствах здійснюють: Міністерство праці України та його органи; фінансові органи; органи Державної податкової інспекції; професійні спілки та інші органи (організації), що представляють інтереси найманих працівників. Вищий нагляд за додержанням законодавства про оплату праці здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори. Не допускається приховування від зазначених органів будь-якої інформації з питань оплати праці. Зазначені державні органи мають право одержувати від суб'єктів господарювання та найманих ними осіб інформацію, документи і матеріали та відвідувати місця здійснення господарської діяльності під час виконання трудової функції такими найманими особами. Податковий орган має право на проведення позачергової перевірки без попереднього попередження платника у випадках, передбачених законодавством.

У відповідності до пп. 83.1.6 п. 83.1 статті 83 Податкового кодексу для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Звернення громадянина ОСОБА_4 з приводу порушення його прав на оплату праці суб'єктом господарювання було підставою для податкового органу для проведення позапланової перевірки.

Таким чином, при проведенні перевірки ТОВ «ЕКО» ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС діяла правомірно та в межах своїх повноважень.

Згідно п.п.14.1.48 п.14.1 ст.14 кодексу, заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Керуючись п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

В п.18.1 ст.18 цього ж кодексу, податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків. (п.18.2 ст.18 Податкового кодексу).

Пунктом 162.1 статті 162 кодексу передбачено, платниками податку є:

фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

податковий агент.

Також в п.163.1 ст.163 Податкового кодексу, зазначено, що об'єктом оподаткування резидента є:

- загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

- доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

В статті 164 кодексу передбачено, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Ставка податку передбачена пунктом 167.1 статті 167 кодексу, а саме становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри.

Оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Податковий агент як учасник податкових правовідносин зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок. Порядок нарахування та сплати податку деталізовано в п. 168.1 ст. 168 ПК.

На податкового агента покладається обов'язок подавати у встановлені ПК для податкового кварталу строки податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Цей обов'язок податкового агента продубльовано і в ст.51 Податкового кодексу «Подання відомостей про суми виплачених доходів платникам податків - фізичним особам».

В п.171.1 ст.171 Податкового кодексу України передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Крім того, стаття 67 Конституції України наголошує, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Тобто з урахуванням викладеного, платник податків повинен був своєчасно та в повному обсязі сплачувати податки до бюджету та нести відповідальність за свої дії.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що за перевіряємий період, а саме з 19.01.12 по 07.04.12 громадянин ОСОБА_4 працював у позивача. За зазначені звітні періоди позивачем надано до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (а.с. 103 - 108), в яких відображено суму доходу, виплаченого на користь ОСОБА_4 у загальному розмірі 3 222,45 грн.

Перевіркою підтверджено відомості про те, що ОСОБА_4, працював у позивача, та що офіційно отримував заробітну плату у розмірі, що відображено в податковій звітності.

В той же час, згідно пояснень ОСОБА_4, наданих податковому органу, зміст яких ОСОБА_4 особисто підтвердив будучи допитаним судом у якості свідка із попередженням про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, за вказаний період йому доплатили 7 000,00 грн. без обов'язкових відрахувань до бюджету та 1 500,00 грн. за березень 2012 року.

Позивач не надав жодного доказу на спростування того факту, що ОСОБА_4 не отримував будь-яких інших коштів у позивача, крім заробітної плати, зазначеної у звітності.

Надані позивачем відомості про виплату заробітної плати такими доказами бути не можуть, оскільки даними відомостями можуть підтверджуватись виключно офіційно виплачена заробітна плата, в той час як поясненнями свідка ОСОБА_4 спростовано факт отримання заробітної плати саме у тому розмірі, що відображався підприємством у податковій звітності.

Відповідно до положень статей 69, 71, 77, 86 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з наведеного суд оцінює критично намагання позивача заперечити факт отримання гр.-ном ОСОБА_4 грошових коштів у загальному розмірі 8 500,00 грн. без обов'язкових відрахувань до бюджету за весь період роботи.

В той же час у суду не виникло сумнівів щодо правдивості показань зазначеного свідка, наданих у судовому засіданні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем, який є податковим агентом щодо нарахування та утримання податку з доходів фізичних осіб найманих працівників, не утримав та не перерахував цього податку всього в розмірі 1 275,00грн. (детальний розрахунок в додатку до акту перевірки - а.с.16). На зазначену суму відповідачем правомірно нараховано штрафні (фінансові) санкції на суму 318,75 грн.

Відповідно до пп.54.3.5 п.54.3 ст.54 ПКУ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Відповідно до п.127.1 ст.127 ПКУ не нарахування, неутримання та/або несплата податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Таким чином, акт перевірки від 20/17-517/32104254 від 06 вересня 2012 року складено у повній відповідності із чинним законодавством, а податкове повідомлення-рішення від 18.09.2012р. № 0000951750, що прийняте на підставі цього акту, також винесено у відповідності з чинним законодавством.

Відповідач довів суду правомірність прийнятого оскаржуваного рішення та вчинених дій, оскаржуване рішення прийняте суб'єктом владних повноважень в межах своєї компетенції та у спосіб встановлений законодавством.

Доводи позивача не спростовують законності прийнятого рішення та не можуть бути підставою для скасування податкового-повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 18.09.2012р. № 0000951750.

У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі покладені на позивача.

У судовому засіданні 19.02.2013 року проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 160-165, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В.Патратій

Повний текст постанови складено та підписано 21.02.2013 року.