Постанова № 29737269, 25.01.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2013 р. 11 год.54 хв.Справа №2а- 3457/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представників позивача Стецун Н.О., Корба Л.В., представників відповідача Савченко І.А., Гученко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-грецьке сільськогосподарське підприємство "Афіни" до Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю українсько-грецьке сільськогосподарське підприємство "Афіни" (позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції у Херсонській області Державної податкової служби від 09 серпня 2012 року № 0000092301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 227127 грн. та застосування 113563 грн. штрафу, від 09 серпня 2012 року № 0000082301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 39176 та застосування 19588 грн. штрафних санкцій, від 09 серпня 2012 року № 0000102301 про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на суму 13164 грн. за деклараціями листопада 2011 року, грудня 2012 року. Рішення були прийняті за наслідками планової виїзної перевірки, яка виявила порушення податкового законодавства у вигляді укладання нікчемних правочинів, включення до декларацій зі спеціальним режимом оподаткування у сфері сільського господарства операцій, які не пов'язані з сільськогосподарською діяльністю і повинні відображатись в загальних деклараціях, завищення коригування податкового кредиту в сумі 26756 грн. скороченої декларації за листопад 2011 року. Позивач вважає висновки акту перевірки щодо укладання нікчемних правочинів та відповідно неправомірного формування податкового кредиту по придбанню у ТОВ "Агроінженерінг", ТОВ "Бізнес Юниверсум", ТОВ "Тредікроун", ПП "Алекс Групп", ПП "Інвестюгагротранс", ПВКФ "Аверс", ПП "Агросталкер" не підтверджені належними доказами і носять характер суб'єктивних припущень податкового органу, оскільки ТОВ УГСП "Афіни" як покупець не може нести відповідальність, ані за несплату податків продавцями, ані за можливу недостовірність відомостей про них своїх постачальників, а тим паче посередників. Оскільки вчинення господарських операцій ТОВ УГСП "Афіни" підтверджено під час перевірки всіма необхідними первинними документами податкового та бухгалтерського обліку, товари використані в господарській діяльності, податковим органом в акті перевірки не наведено жодного доказу відсутності реального виконання угод. ДПІ не зазначає, в чому полягає податкова вигода позивача. Позивач вказує, що зважаючи на невеликі обсяги придбаних товарів, товарно-транспортних накладних не складалось, перевезення здійснювалось транспортом ТОВ УГСП "Афіни".

В додаткових обґрунтуваннях до позовних вимог позивач зазначає про неправомірність висновку ДПІ щодо необхідності включення до загальної декларації податкових зобов'язань по ПДВ з операцій надання в оренду нежитлового приміщення та сільськогосподарської техніки, а не до скороченої декларації. Вказує на те, що діяльність по наданню в оренду сільгоспінвентарю, допоміжних складських приміщень суб'єкту господарювання, який займається сільськогосподарською діяльністю та є платником фіксованого податку (ТОВ "Алеф ЛТД"), безпосередньо пов'язана з наданням послуг у сільськогосподарській діяльності. Що стосується включення до загальних декларацій з податку на додану вартість сум ПДВ (до податкових зобов'язань та податкового кредиту) по взаємовідносинам з ТОВ "Дружба" щодо надання позивачем в суборенду земельних ділянок товариству та отримання позивачем в суборендну земельних ділянок від ТОВ "Дружба", позивач вказує на пов'язаність даних операцій між собою та здійснених не в межах основної діяльності з метою оптимізації посівної площі, а не з метою отримання прибутку від операцій оренди.

Позивач зазначає про суперечність висновку ДПІ про завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за декларацією листопада 2011 року на 19746 грн. приписам п. 209.4 ст.209 ПКУ, мотивуючи тим, що в скороченій декларації з ПДВ за листопад 2011 року товариство відобразило обсяг експортних операцій з реалізації продукції власного виробництва, які оподатковуються за нульовою ставкою. Факт експорту сільгосппродукції дає підстави для декларування відшкодування податку на додану вартість в загальному порядку. Позивач відобразив в рядку 16.3 загальної декларації суми ПДВ, включені до податкового кредиту за операціями сільгосппідприємств із вивезення сільськогосподарської продукції у митному режимі експорту, значення цього рядка переноситься з рядка 12.3 декларації скороченої.

Представники позивача прибули в судове засідання, просять задовольнити позов.

Відповідач (Генічеська міжрайонна ДПІ у Херсонській області) заперечує проти позову, мотивуючи тим, що податкові повідомлення-рішення винесені правомірно і підстав для задоволення позовних вимог відсутні. Платником податків включено до податкового кредиту суми ПДВ згідно податкових накладних, які видані контрагентами, що відсутні за юридичними адресами, не мають умов для здійснення господарської діяльності внаслідок відсутності майна, транспорту, трудових ресурсів. Позивач не надав до перевірки доказів фактичного одержання товарів, їх переміщення, належним чином оформлення списання товарів у господарській діяльності, сертифікатів якості. Законом України "Про податок на додану вартість" передбачено, що однією з обов'язкових вимог включення до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету. Якщо постачальника продукції по ланцюгу неможливо перевірити внаслідок відсутності його за місцезнаходженням, або ліквідацією, податкова інспекція не має можливості встановити факту надмірної сплати податку позивачем по ланцюгам постачання. При проведенні перевірки відповідачем були використані акти перевірок постачальників позивача, зміст яких свідчать про відсутність організаційно - розпорядчих господарських умов необхідних для здійснення поставок позивачу товарів, складських приміщень; будівель; транспорту, фізичних ресурсів тощо.

Представники відповідача прибули в судове засідання, просять відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю українсько-грецьке сільськогосподарське підприємство "Афіни" є юридичною особою, платником податків, перебуває на обліку в Іванівському відділенні Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції, є платником фіксованого податку, податку на додану вартість.

Фахівцями Іванівського відділення Генічеської МДПІ Херсонської області Державної податкової служби була проведена планова виїзна перевірка ТОВ українсько-грецьке сільськогосподарське підприємство "Афіни" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.10 по 31.03.12, за наслідками якої встановлено порушення:

- пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.2.3, пп. 7.2.6. п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість всього на 227 127 грн., у тому числі: за деклараціями спеціального режиму оподаткування за листопад 2010 року у сумі 111 353 грн., за грудень 2010 року у сумі 61678 грн., за листопад 2011 року у сумі 54069 грн. (за рахунок нікчемних операцій);

- пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.2.3, пп. 7.2.6. п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість всього у сумі 39181 грн. по загальним деклараціям, у т.ч. за вересень 2010 року у сумі 6101 грн., за грудень 2010 року у сумі 12489 грн., за грудень 2011 року у сумі 20586 грн.,

- ст. 200, пп. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209, п. 198.4, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6, п. 198.2 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого не підтверджено відображене ТОВ "УГСП "Афіни" бюджетне відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 12 948 грн., за наступні податкові періоди: за грудень 2011 року у сумі 12 948 грн., за січень 2012 у сумі 216 грн.,

- ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 655, ст. 656, ст. 658, ст. 662, ст. 664, ст. 902 ЦК України; пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п.7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"; п. 198.1 п. 198.2,п. 198,6 ст. 198 Податкового кодексу України, відповідно до пп. 1, 2 ст. 215, пп.1, 5 ст. 203, ч. 1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, 629, 655, 662, 658, 664 Цивільного кодексу України, угоди укладені з суб'єктами господарювання постачальниками: ТОВ "Агроінженерінг" за серпень 2010 року на суму ПДВ 5437,50 грн., ТОВ "Бизнес Юниверсум" за серпень 2010 року на суму ПДВ 56666,38 грн.; ТОВ "Тредікроун" за листопад 2010 року у сумі 3230 грн., ПП "Інвестюгагротранс" за березень 2011 року в сумі 933,33 грн., ПП "Алексгрупп" за квітень 2011 року у сумі 10600 грн., ПП "Алексгруп" за травень 2011 року у сумі 746,67грн., ПП "Алексгрупп" за вересень 2011 року у сумі 3626367 грн., ПВКФ "Аверс" за вересень 2011 року у сумі 53883,75 грн.,

- ст. 200, пп. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209, п. 198.4, п.198.3, п. 198.5, п. 198.6, п. 198.1, п. 198.2 ст.198, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст. 187, п. 188.1 ст.188, п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення по податку на додану вартість всього у сумі 63786 грн., у т.ч. за серпень 2010 року у сумі 62104 грн., за вересень 2011 року у сумі 1682 грн. Перевіркою встановлено заниження від'ємного значення у сумі 16050 грн.. у т.ч. за березень 2011 року у сумі 933 грн., за квітень 2011 року у сумі 7377 грн., за травень 2011 року у сумі 746 грн., за грудень 2011 року у сумі 6994 грн.

Перевіркою встановлено завищення позитивного значення всього у сумі 31940 грн. в т.ч. за вересень 2010 року у сумі 5396 грн., за листопад 2011 року у сумі 26544 грн.

В ході перевірки були встановлені взаємовідносини позивача з контрагентами, фінансово-господарські операції з якими, на думку МДПІ, підпадають під ознаки нікчемних правочинів. Одним з постачальників позивачу раксилу "Вимпел" (27л) на загальну суму 27187,50 грн., в тому числі ПДВ 5437,50 грн., було ТОВ "Агроінженерінг", факт поставки підтверджується податковою накладною № 137 від 31.08.2010, видатковою накладною РН-00111 від 31.08.2010, придбані ТМЦ були використані в господарській діяльності ТОВ "УГСП "Афіни". ТОВ "Агроінженерінг" знаходиться на обліку в ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, у ТОВ немає власних офісних, виробничих будівель та споруд, транспортних засобів. Відповідно до баз даних ДПС, податкової звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки, ТОВ "Агроінженерінг" по взаєморозрахункам з контрагентами ТОВ "Фінарт Корпорейшн" та ТОВ "Агро СК", встановлено укладення цивільно - правових відносин та проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. Це свідчить про відсутність фактичного надання ТОВ "Фінарт Корпорейшн" та ТОВ "Агро СК" послуг та ТМЦ на користь ТОВ "Агроінженерінг".

У ТОВ "Бизнес Юниверсум", м. Донецьк, в серпні 2010 року ТОВ "УГСП "Афіни" було придбано борони у кількості 4 штук на загальну суму 283 333,33 грн., в тому числі ПДВ в сумі 56666,67 грн., на підтвердження вказаної операції для перевірки було надано податкову накладну № 169 від 09.08.2010 року, видаткові накладні РН-00142 від 09.08.2010 року, РН-011141 від 09.08.2010 року, ТТН, інші документи. Актом ДПІ у Куйбишевському районі м.Донецька від 24.07.2012 № 56/22-3/34557525 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Бизнес Юниверсум" зафіксовано, що ТОВ "Бизнес Юниверсум" має стан платника - 11 (припинено), підприємство відсутнє за податковою адресою. Станом на 22.02.12 підприємству "Бизнес Юниверсум" присвоєно стан - 14 (визнано банкрутом), скасована держреєстрація 03.04.2012.

У ПП "Інвестюгагротранс", м. Херсон, позивачем було придбано раксилу "Вимпел" на загальну суму 4666,67 грн., в тому числі ПДВ 933,33 грн., що підтверджується податковою накладною № 10 від 09.03.2011, видатковою накладною РН-0000060 від 09.03.2011. Перевіркою не встановлено факту завантаження та розвантаження товару, оскільки товариством УГСП "Афіни" не укладались договори на завантажувальні та розвантажувальні роботи. Перевіркою не встановлено фактичного переміщення продукції від продавця до покупця, кількість працюючих на підприємстві "Інвестюгагротранс" у березні 2011 року 1 особа, що, враховуючи загальний обсяг поставки та придбання товарів (робіт, послуг), не можливо. На думку МДПІ, у ПП "Інвестюгагротранс" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, тому згідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1.2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначена угода має ознаки нікчемності.

В ході перевірки ТОВ УГСП "Афіни" встановлено, що згідно первинних документів придбано у ПП "Алексгрупп" добриво "Гранстар" на загальну суму 3733,36 грн., в тому числі ПДВ 641 грн., раксил на суму 18133,33 грн. (в т.ч. ПДВ 3626,67 грн.), факт придбання підтверджується податковими накладними № 22 від 12.05.2011, № 28 від 09.09.2011. ТОВ УГСП "Афіни" також було відображено придбання товару "Харнес" на загальну суму 56 000 грн., в тому числі ПДВ 10600 грн., що підтверджується податковою накладною № 23 від 20.04.2011 року. Документальною перевіркою ПП "Алексгрупп" (акт від 21.07.11) було встановлено, що звітність за травень, вересень 2011 року визнана недійсною, відсутні основні засоби, в штаті є тільки директор підприємства. Податковою міліцією здійснено виїзд за юридичною адресою даного підприємства та виявлено, що квартира використовується як житло гр. ОСОБА_5 Опитуванням ОСОБА_6, як директора ПП "Алексгрупп", останній на питання щодо основних принципів ведення бухгалтерського обліку та порядку заповнення податкової звітності ОСОБА_6 взагалі нічого відповісти не зміг. У зв'язку з тим, що гр. ОСОБА_6 постійно ухиляється від надання пояснень щодо фінансово-господарської діяльності ПП "Алексгрупп" податкова інспекція зробила висновок, що на ПП "Алексгрупп" ОСОБА_6 формально виконує обов'язки директора. Звіркою суб'єкта господарювання документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин у вересні 2011 року із покупцями.

Позивачем придбано у ПВКП "Аверс" паливно-мастильні матеріали на загальну суму 269168,75 грн., в тому числі ПДВ 53833,75 грн. Актом ДПІ у м. Херсоні від 21.05.12 №874/22-4/24948399 документальної позапланової перевірки ПВКП "Аверс" з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ "Новатор - Груп" за вересень 2011 року було встановлено, що ПВКП "Аверс" включено до податкового кредиту від контрагента ТОВ "Новагор-Груп" суму ПДВ - 428641 грн. 83 коп. Переяслав-Хмельницькою об'єднаною ДПІ складено акт від 20.01.12 №7/23-1/37517244 про результати проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Новатор-Груп" з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за період з 01.06.2011 по 31.12.2011, з якого вбачається, що ТОВ "Новатор-Груп" відсутнє за місцезнаходженням, у період з 01.06.2011 по 31.12.2011 на підприємстві жодних господарських операцій не проводилось, діяльність відсутня, товариство не декларувало наявності основних фондів. В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ "Новатор-Груп" до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутністю документів про приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, інших первинних документів. Правочини ТОВ "Новатор-Груп" та підприємствами-постачальниками здійснені без мети настання наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч. 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 Цивільного України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

ТОВ "УГСП "Афіни" придбало послуги від ТОВ "Тредікроун", м. Київ, а саме на підставі договору підряду б/н від 10.10.2010 року отримало послуги по збиранню врожаю сої. На виконання вказаних послуг було отримано податкову накладну № 11101 від 01.11.2010 року, сторонами підписано акти виконаних робіт від 29.10.2010. Актом документальної невиїзної перевірки даного суб'єкта підприємницької діяльності було встановлено відсутність ТОВ "Тредікроун" за місцезнаходженням, до ЄДР внесено запис про відсутність за юридичною адресою, зареєстроване товариство на підставну особу ОСОБА_7, який не має відношення до фінансово-господарської діяльності. Згідно податкової звітності у ТОВ "Тредікроун" немає майна, трудових ресурсів, обладнання, техніки.

Позивачем було придбано у ПП "Агросталкер" добриво "Гранстар" на загальну суму 18666,67 грн., в тому числі ПДВ 3733,33 грн., отримано податкову накладну № 3 від 06.04.2011. Актом від 17.08.11 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Агросталкер" було підтверджено відсутність даного суб'єкта господарювання за місцезнаходженням, неналежне оформлення товарно-транспортної накладної.

Отже, при перевірці правильності формування податкового кредиту податкова інспекція встановила завищення показників на 321810 грн. внаслідок здійснення нікчемних операцій з ТОВ "Агроінженерінг", ТОВ "Бізнес Юниверсум", ТОВ "Тредікроун", ПП "Алекс Групп", ПП "Інвестюгагротранс", ПВКФ "Аверс", ПП "Агросталкер".

Крім того, в акті перевірки зазначено про необґрунтоване включення до складу податкового кредиту листопада 2011 року суми 212 грн. на підставі копії податкових накладних Аграрної біржи. До складу податкового кредиту за вересень 2010 року суму 705 грн. ПДВ за операцією придбання запасних частин згідно податкової накладної від 09.09.2010 року № 333, отриманої від ФОП ОСОБА_8 3гідно реєстраційної інформації по даному платнику податків виявлено стан припинення, кількість працюючих 1 чоловік, відомості щодо наявності офісних, складських приміщень відсутні. ТОВ УГСП "Афіни" були списані запчастини, але при їх списанні не визначено, на який об'єкт було списано запчастини, не надано підтверджуючих документів на доставку (перевезення) запчастин до ТОВ УГСП "Афіни".

ТОВ УГСП "Афіни" віднесено до складу податкового кредиту за листопад 2010 року суму 6213,34 грн. ПДВ згідно податкових накладних від 09.11.2010 року № 1024, від 09.11.2010 року № 1023 , отриманих від ТОВ "Союз Орхідея" за придбані запчастини. МДПІ вважає факт списання запчастин неналежним чином оформленим, не визначено, саме на який об'єкт було списані запчастини. На перевірку не надано договору на купівлі-продажу запчастин, не надано підтверджуючих документів на доставку (перевезення) запчастин від постачальника до ТОВ УГСП "Афіни".

ТОВ УГСП "Афіни" віднесено до складу податкового кредиту за листопад 2010 року суму ПДВ 320,36 грн. згідно податкової накладної від 25.11.2010 року № 14777, отриманої від ТОВ "Дніпротрактор", при списанні запчастин не визначено на який об'єкт було списано запчастини, відсутні підтверджуючі документи на доставку (перевезення) запчастин від постачальника до ТОВ УГСП "Афіни".

ТОВ УГСП "Афіни" віднесено до складу податкового кредиту за листопад 2010 року суму ПДВ 101589 грн. згідно податкової накладної від 02.11.2010 №448, від 24.11.2010 №478 на суму ПДВ 13883,33грн., від 25.11.2010 на суму ПДВ 45710,83 грн. за дизпаливо, отримане від ФОП ОСОБА_9 Згідно реєстраційної інформації по платнику податків: стан платника ФОП ОСОБА_9 "3" - прийнято рішення про припинення, відсутні документи на перевезення, відсутній договір купівлі-продажу ПММ, не надано актів на списання ПММ.

ТОВ УГСП "Афіни" віднесено до складу податкового кредиту за грудень 2010 року суму 74167 грн. ПДВ згідно податкової накладної № 48920 від 20.12.2010 року насіння кукурудзи, отриманої від МП ПФ "Еридон". Відповідач вважає необґрунтованим включення даної суми до податкового кредиту, оскільки на перевірку не надано договору купівлі-продажу, не надано документів на перевезення насіння, актів на списання. До податкового кредиту квітня 2011 року включено суму 6616 грн. 67 коп. від придбання карбаміду у ТОВ ВКФ "Ріф" на підставі податкової накладної № 31 від 22.04.11, на перевірку не надано документів на перевезення товару, доказів використання ядохімікатів.

За висновком відповідача викладені недоліки є доказом неможливості фактичного отримання і доставки від ТОВ "Союз Орхідея", ФОП ОСОБА_8, ТОВ "Дніпротрактор", ФОП ОСОБА_9 ,МП ПФ "Еридон", ТОВ ВКФ "Ріф" насіння, міндобрив, ядохімікатів, палива. В акті перевірки зазначено про відсутність при перевірці сертифікатів якості на отриманий товар.

На підставі викладеного, в акті перевірки ТОВ УГСП "Афіни" викладено висновок про завищення податкового кредиту на суму 118685 грн., у тому числі за вересень 2010 року на 705 грн., за листопад 2010 року - на суму 108123 грн., за квітень 2011 року на 10350 грн., за листопад 2011 року на 212 грн.

При перевірці МДПІ було виявлено надання позивачем в оренду сільгосптехніки та нежитлових приміщень товариству з обмеженою відповідальністю "Алеф ЛТД", суму ПДВ позивачем включено до розділу "податкові зобов'язання" спеціальних декларацій вересня 2010 року 6101 грн., грудня 2010 року - 5884 грн. На думку відповідача, ПДВ з даних операцій повинно бути включеним до загальних декларацій з ПДВ, оскільки операції не пов'язані з сільськогосподарською діяльністю. У зв'язку з чим податкові зобов'язання в загальних деклараціях вересня, грудня 2010 року є заниженими на суми відповідно 6101 грн. та 5884 грн.

Перевіркою показників загальної декларації за листопад 2011 року встановлено завищення показника рядка 16.3 загальної декларації на суму 26756 грн., ТОВ сформовано податковий кредит з сум податку на додану вартість, які не приймають участі у здійсненні експортних операцій з поставки насіння гарбузового врожаю 2011 року, позивачем сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ листопада місяця 2011 року скороченої декларації. Це порушення призвело до завищення бюджетного відшкодування за грудень 2011 року на суму 12948 грн., за січень 2012 року на суму 216 грн.

Висновки перевірки зафіксовано в акті № 11/22/33582550 від 27.07.12, який підписаний позивачем із запереченнями. За результатами вказаної перевірки податковим органом були прийняті податкові повідомлення - рішення від 09 серпня 2012 року:

- № 0000092301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 227127 грн. та застосування 113563 грн. штрафу,

- № 0000082301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 39176 та застосування 19588 грн. штрафних санкцій,

- № 0000102301 про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на суму 13164 грн. за деклараціями листопада 2011 року, грудня 2012 року, які є предметом спору.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

МДПІ вказує на протиправний характер угод та про те, що ці угоди не створюють для позивача будь-яких наслідків, в тому числі і податкових, пов'язаних з укладанням та виконанням угод. МДПІ визнає нікчемними угоди на підставі статей 203,215, 216, 228 ЦК України як такі, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемними правочпп). У цьому разі визнання такою правочину недійсним судом не вимагається. Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочини, укладені позивачем, не відносяться до таких, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо. Разом з тим, акти перевірок контрагентів позивача не тільки не містять посилань на вищезазначені обставини, а й не доводить умислу посадових осіб ТОВ УГСП "Афіни" на порушення публічного порядку, не пояснюють, в чому саме таке порушення полягає. Відповідач, зробивши висновок у акті перевірки про нікчемність правочинів, міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами чи відповідними судовими рішеннями. Положеннями законодавства, яке регламентує права органів державної податкової служби, вбачається, що податковим органам, відповідно до покладених на них функцій та повноважень, не надано прав щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність, або недійсність правочинів, укладених суб'єктами господарювання. Тому правочини між позивачем та його постачальниками є оспорюваними, тобто, є правомірними, поки їх недійсність не буде встановлена судом.

МДПІ не довела суду, що сторони уклали формальні договори, на виконання яких склали формальні документи, що фактичного виконання договорів не відбулось. Сам факт сплати позивачем коштів за товари, факт подальшого використання товарів, вже є ознакою того, що правочини не є фіктивними, оскільки за фіктивними правочинами не відбуваються ніякі дії зі сторони учасників правочину.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", діючого на час вчинення господарських операцій, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Підпунктом 7.4.5 вказаного пункту забороняється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) - чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Аналогічні правила формування податкового кредиту визначені ст. 198 ПКУ, відповідно до якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів та послуг. Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

ДПІ в акті перевірки не посилається на невідповідність вимогам законодавства податкових накладних, за якими позивач формував податковий кредит, не вказує на неправильність складання позивачем податкових декларацій, а також не посилається на відсутність фактичної сплати позивачем у складі ціни товарів сум ПДВ, які увійшли до задекларованого позивачем податкового кредиту.

Відсутність юридичних осіб-контрагентів позивача за місцем реєстрації в період, наступний за періодом здійснення правочинів, не є достатньою підставою для відмови у праві на податковий кредит, до того ж невідомі причини відсутності підприємства за юридичною адресою. У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальник був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї. Докази, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний про порушення податкового законодавства його постачальниками, в матеріалах справи відсутні.

Встановивши факт придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей, робіт, податкова інспекція помилково дійшла висновку про відсутність у позивача підстав для формування податкового кредиту за податковими накладними, отриманими від ТОВ "Агроінженерінг", ТОВ "Бизнес Юниверсум", ТОВ "Тредікроун", ПП "Інвестюгагротранс", ПП "Алексгрупп", ПВКФ "Аверс", ТОВ "Союз Орхідея", ФОП ОСОБА_8, ТОВ "Дніпротрактор", ФОП ОСОБА_9, МП ПФ "Еридон", ТОВ ВКФ "Ріф", оскільки, на момент здійснення господарських операцій із позивачем, постачальники позивача були зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, як платники податку на додану вартість та мали право у відповідності до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР видавати податкові накладні.

Відсутність товарно-транспортних накладних не спростовує факт придбання товарів, за поясненнями представників позивача товарно-матеріальні цінності мали невеликий об'єм, транспортувались власним (легковим та вантажним) транспортом позивача, що підтверджується наданими суду копіями шляхових листів.

Списання запасних частин та палива оформлено актами списання, які надавались при перевірці, та які на думку податкової інспекції складені неналежним чином. Разом з тим, ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні податковою інспекцією не доведено, що при списанні ТМЦ та складанні актів списання позивач порушив будь-які нормативні акти.

Що стосуться інших обставин, як-то, визнання банкрутом постачальника ТОВ "Бизнес Юниверсум" через тривалий час після здійснення господарських операцій, суд вважає, що це ніяким чином не свідчить про нікчемніть правочинів. Факт припинення та відсутність за юридичною особою ТОВ "Бизнес Юниверсум" у листопаді 2011 року не є свідченням фіктивності придбання 4 борон в серпні 2010 року, крім того, борони зареєстровані належним чином, що підтверджено наданими суду свідоцтвами.

З ПП "Агросталкер" позивач мав правовідносини в квітні 2011 року, а запис про відсутність даного підприємства за юридичною адресою внесено до ЄДР 02.08.11, отже дана обставина не може свідчити про нікчемність правочину.

Відсутність ТОВ "Тредікроун" за юридичною адресою також було виявлено в серпні 2011 року значно пізніше, ніж здійснення господарських операцій з позивачем. Пояснення директора ТОВ "Тредікроун" ОСОБА_7 суду не надано, а крім того, письмове пояснення не може бути беззаперечним доказом порушення позивачем податкового законодавства, оскільки при наданні такого пояснення ОСОБА_7 не попереджався за відповідальність за завідомо неправдиві свідчення. Невідомо, у зв'язку з якою справою, оперативно-розшуковою чи кримінальною були відібрані пояснення та були вони одержані з додержанням вимог діючого законодавства чи ні. Згідно з п. 3 ст. 70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Доводи відповідача про те, що директор ТОВ "Алекс Групп" ОСОБА_6 не мав бухгалтерського досвіду, ніяким чином не впливають на законність правочинів, оскільки дана особа не заперечує факт господарських операцій з позивачем, оформлення податкових накладних, задекларувало в податковій звітності дані господарські операції.

МДПІ не доведено, а судом не встановлено що постачальники позивача є підприємствами з ознаками фіктивності, які не декларують проведених фінансово-господарських операцій та не сплачують податки, спеціально створені для реалізації схем мінімізації податків, легалізації контрабандного або неврахованого товару.

Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Законодавством України не передбачено обов'язок суб'єкта господарювання здійснювати контроль за дотриманням закону іншими платниками податків.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, твердження ДПІ про нікчемність та безтоварність господарських операцій позивача із вищенаведеним підприємством та наведені доводи в акті перевірки стосовно заниження податку на додану вартість є безпідставними і такими, що не підтверджені належними доказами.

Посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних на підтвердження факту поставки товару до покупця не є беззаперечною умовою для того, щоб визначати незаконність віднесення суб'єктом господарювання до податкового кредиту сплаченого ПДВ у витратах з придбання товару. Договір поставки або купівлі-продажу товару не є договором про перевезення вантажу, у зв'язку з чим його виконання не обов'язково має бути підтверджене товарно-транспортними накладними. Відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 товарно-транспортні накладні є єдиним юридичним документом обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для проведення розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що зокрема регламентує взаємовідносини перевізника і замовника як учасників транспортного процесу, тобто в даному випадку дані відносини стосувались лише перевізника та позивача. Таким чином, для проведення податкового обліку купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей товарно-транспортні накладні не є обов'язковими, оскільки не мають силу бухгалтерського документа. В бухгалтерському обліку позивача відображені рух активів, податкова інспекція не заперечує наявності у позивача власного транспорту, водіїв для перевезення придбаних товарів, наявності приміщень для зберігання товарів.

За таких обставин, наведені в акті перевірки обставини діяльності постачальника позивача не можуть бути причинами для відмови в податковому кредиті. З'ясовані обставини господарської діяльності позивача не дають підстав вважати, що головною метою позивача було одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди, за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

Крім того, суд приймає до уваги, позивач є сільськогосподарським підприємством, і в 2010 році не мав податкового зобов'язання в розумінні Закону України "Про порядок погашення зобов'язання платників перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ, оскільки не сплачує суму позитивної різниці між зобов'язаннями та кредитом за спеціальною декларацією до бюджету, а використовує на власні виробничі потреби. Податкова інспекція проігнорувала такий статус позивача як платника спеціального режиму ПДВ, що означає звільнення сільськогосподарського підприємства від обов'язків сплати цього податку до бюджету, сума податку, отримана сільськогосподарським підприємством, повністю залишається у власності сільськогосподарського підприємства, не підлягає сплаті (стягненню) до бюджету в межах норм цього Закону та використовується для відшкодування сум податків на додану вартість, сплачених (нарахованих) таким сільськогосподарським підприємством на ціну виробничих факторів, а також для інших цілей. В 2010 році діяли норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", які не передбачали відповідальності за таке порушення, як заниження позитивного значенні різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту в спецдекларації (скороченій). Фактично відповідач притягнув позивача до відповідальності за правопорушення, які на час їх вчинення не вважалися такими та не були карані. Правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке було чинним на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи. При цьому слід ураховувати, що відповідно до частини другої статті 58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Це підтверджується тією обставиною, що в акті перевірки податкова інспекція не зазначає який саме нормативний акт кваліфікує дії позивача як порушника податкового законодавства. Фактично податкова інспекція розповсюдила дію норм ПКУ на період до набрання ним чинності, що є неправомірним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 09.08.12 № 0000092301 про збільшення податкового зобов'язання з ПДВ по скороченим деклараціям на 227127 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 113563 грн. є неправомірним та підлягає скасуванню.

Що стосується збільшення суми грошового зобов'язання по ПДВ по загальним деклараціям вересня, грудня 2010 року, грудня 2011 року на 39176 грн. та застосування 19588 грн. штрафу податковим повідомленням-рішенням № 0000082301 від 09.08.12, то суд не виявив порушень податкового законодавства зі сторони МДПІ при формуванні та прийнятті даного рішення.

При перевірці МДПІ було виявлено надання позивачем в оренду сільгосптехніки та нежитлових приміщень товариству з обмеженою відповідальністю "Алеф ЛТД", суму ПДВ позивачем включено до розділу "податкові зобов'язання" спеціальних декларацій вересня 2010 року 6101 грн., грудня 2010 року - 5884 грн. На думку відповідача, з якою суд погоджується, ПДВ з даних операцій повинно бути включеним до загальних декларацій з ПДВ, оскільки операції не пов'язані з сільськогосподарською діяльністю. У зв'язку з чим податкові зобов'язання в загальних деклараціях вересня, грудня 2010 року є заниженими на суми відповідно 6101 грн. та 5884 грн.

Згідно п. 8-1.2 статті 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Згідно статті 8-1.15 ст. 8-1 Закону про ПДВ, для цілей цієї статті - виробничі фактори, це в тому числі послуги, супутні поставці сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку, зокрема надання послуг іншим сільськогосподарським підприємствам з використання сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг). Та обставина, що ТОВ "Алеф ЛТД", якому позивач здавав в оренду приміщення та техніку, є платником фіксованого податку та перебуває на спеціальному режимі оподаткування ПДВ, не спростовує суть операції передачі в оренду приміщення та техніки і не свідчить про те, що дана операція є сільськогосподарською або супутньою поставці сільськогосподарського товару (послуг). Діяльність по наданню в оренду сільськогосподарського інвентарю, складських приміщень та сільськогосподарської техніки нічим по суті не відрізняється від надання в оренду іншого майна, тому оподаткування таких операцій не має особливостей, виходячи з цього суми податкового зобов'язання з ПДВ були неправомірно включені до скорочених декларацій з ПДВ за вересень 2010 року - грудень 2010 року.

Включення сум ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Дружба", а саме суми податкових зобов'язань з ПДВ за договором суборенди земельних ділянок до загальної декларації з ПДВ (при наданні в суборенду земельних ділянок позивачем товариству "Дружба") та включення сум податкового кредиту з ПДВ по договору про отримання в суборенду земельних ділянок від ТОВ "Дружба" до загальної декларації з ПДВ було також здійснено всупереч приписам ст. 8-1 Закону про ПДВ, тому що вказані фінансово-господарські операції мали предмет - земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які використовувались для виробництва сільськогосподарської продукції, а не з іншою метою, тому податкова інспекція правомірно вважала, що ці операції були здійснені в рамках ведення основної діяльності позивача.

Стосовно правомірності зменшення сум бюджетного відшкодування за податковим повідомленням-рішенням № 0000102301 від 09.02.12 суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги про скасування даного рішення з наступних підстав.

Відповідно до приписів п. 200.1 - 200.4. ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг.

Згідно статті 209 п. 209.2 ПКУ згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів , за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків у порядку затвердженому КМУ.

Пунктом 209.4 ст. 209 Податкового кодексу України передбачено, що при вивезенні сільськогосподарських товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту сільськогосподарське підприємство - виробник таких товарів (послуг) має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів (послуг), вартість яких включається до виробничих факторів. Таке відшкодування здійснюється в загальному порядку (який визначений статтею 200 ПКУ).

Відповідно до вантажно-митних декларацій - обсяг експортних операцій позивача з реалізації продукції власного виробництва (насіння гарбузове врожаю 2011 року), що оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ, у листопаді 2011 року склав 319380 грн., по контракту від 19.10.11 з нерезидентом. Дана сума експортної операції була відображена ТОВ УГПС "Афіни" у рядку 2.1 скороченої декларації з ПДВ за листопад 2011 року.

Згідно Порядку заповнення декларації по податку на додану вартість (п. 4.5) у рядку 16.3 відображаються суми податку на додану вартість, включені до податкового кредиту за операціями сільськогосподарських підприємств із вивезення сільськогосподарської продукції у митному режимі експорту. Значення цього рядка переноситься з рядка 12.3 декларації (скороченої) (розділу II декларації).

В розділі II скороченої декларації з ПДВ "Податковий кредит" відповідно до підпункту 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 розділу V Кодексу відображаються: а) товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також необоротні активи, які придбаваються з метою використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

Сільськогосподарське підприємство в місяці, в якому відбулись експортні операції з реалізації сільгосппродукції власного виробництва, здійснює коригування зі знаком (-) податкового кредиту, сплаченого у зв'язку із придбанням виробничих факторів в звітному податковому періоді.

Податковою інспекцією виявлено завищення задекларованих показників в рядку 12.3 скороченої декларації з ПДВ за листопад 2011 року, ТОВ УГСП "Афіни" відображено коригування податкового кредиту в бік зменшення на суму ПДВ 26756 грн. "коригування для податкового кредиту по постачанню сільськогосподарської продукції у митному режимі експорту" (яке переноситься до р. 16.3 декларації загальної). Натомість, в акті перевірки вказано, що головним економістом ТОВ УГСП "Афіни" ОСОБА_10 не надано розрахунків, накладних, податкових накладних, актів виконаних робіт, послуг, які б підтверджували суму, відображену в колонці Б рядка 12.3 декларації за операціями із ввезення насіння гарбузового продовольчого врожаю 2011 року у митному режимі, у сумі 319380 грн. (рядок 2.1 декларації скороченої). Згідно пояснень головного економіста ТОВ УГСП "Афіни" суми податку на додану вартість у розмірі 26756 грн. було пропорційно-частково віднесено до рядка 12.3. Позивач не надав суду доказів обґрунтування відображеної в рядку 12.3 суми.

ДПІ встановлено, що підприємством у листопаді 2011 року по рядку 12 (23.3) декларації було віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з операцій з придбання матеріалів, запчастин, міндобрив, ПММ, послуг по постачанню електроенергії, послуг на подачу води на митній території України, які не приймали участі у вирощувані та збору насіння продовольче гарбузового врожаю 2011 року. Відповідно до приписів п.п. 209.15.1 п.209.15 ст.209, 201.1 ст.201, п.198.4, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 п. 198.1, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України :

- "товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також необоротні активи , які придбаваються (споруджуються з метою використання у виробництві сільськогосподарської продукції. У разі якщо товари/послуги, необоротні активи виготовлені та/або придбані) використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів/послуг, а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів/послуг, необоротних активів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях. Вказаний розподіл відбувається у тому періоді, у якому здійснилось відповідне виготовлення та/або придбання",

- "... податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з..... придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, придбанням основних фондів, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків". Виходячи з вищевказаного, ТОВ УГСП "Афіни" сформовано податковий кредит сум податку на додану вартість, які не приймають участі у здійсненні експортної операції з поставки насіння продовольче гарбузове-врожаю 2011 року, а саме підприємством сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ листопада місяця 2011 року скороченої декларації з придбання по таким постачальникам та за товари, роботи, послуги, які не приймають участі у вирощувані та збору насіння продовольчого гарбузового врожаю 2011 року. У зв'язку з чим, перевіркою встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядках 12.3 Декларації скороченої на суму 26756грн.

Суд задовольняє позов частково, скасуванню підлягає податкове повідомлення-рішення № 0000092301 від 09.08.12, в задоволенні решти позовних вимог відмовляється.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Задовольнити частково позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю українсько - грецьке сільськогосподарське підприємство "Афіни".

Скасувати податкове повідомлення - рішення Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби від 09.08.12 № 0000092301.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20 лютого 2013 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.1