Рішення № 29735308, 28.02.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 лютого 2013 року Справа № 913/34/13-г

Провадження №10/913/34/13-г

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця",

м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхаус", м. Луганськ

про стягнення 21885 грн. 00 коп.

Суддя Мінська Т.М.

представники сторін:

від позивача - Портний М.І., - юрисконсульт комерційного відділу відокремленого структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" ДП "Придніпровська залізниця", довіреність № 29 від 01.01.2013;

від відповідача - Решетов Б.П., довіреність № 31 від 01.01.2013.

Відповідно до вимог ст. 77 ГПК України у засіданні суду було оголошено перерву з 21.02.2013 по 28.02.2013.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу за невірно зазначену у залізничній накладній № 53616132 (вагон №66381039) маси вантажу у розмірі 21885 грн. 00 коп.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

17.06.2012 зі станції Красний Луч Донецької залізниці ТОВ "Верхаус" здійснило відправлення вагону № 66381039 з вантажем дрібниця коксова, вантаж маркований вапном, завантаження нижче бортів у вологому стані навалом згідно накладної № 53616132 (а.с. 9) на станцію Нікополь Придніпровської залізниці, одержувач вантажу - ПАТ "Нікопольський ЗФ".

Провізна плата за вказаний вагон - 4377 грн. Маса вантажу визначена відправником шляхом зважування на 150 тонних вагонних вагах. Правильність внесених у накладну відомостей підтверджено посадовою особою відправника.

При прибутті вагону на станцію Нікополь Придніпровської залізниці, на підставі ст. 52 Статуту залізницею проведено перевірку маси вантажу шляхом зважування на 100 т тензометричних вагах вантажоодержувача, перевірених органами Держстандарту, та складено комерційний акт АА № 042208/156 від 20.06.2012 (а.с. 11). В комерційному акті в розділі Д зазначено, що виявлено менше проти документа на 2450 кг. дрібниці коксової, яка у вагоні вміститися не могла (закреслено слово «могла»). У документі - дрібниця коксова, завантажена нижче бортів, вантаж у вологому стані. У дійсності навантаження нижче бортів на 20 см., вантаж розміщений рівномірно, маркований, маркування не порушено. Вагон бездверний, люка були закриті, течі і слідів втрати вантажу не було. Результати перевірки (розділи Б.В): згідно накладної маса вантажу визначена відправником становить - брутто - не зазначено, тара - 22200 кг з документа, нетто - 52250 кг, фактично виявилось - брутто - 72000 кг, тара - 22200 кг з документа, нетто - 49800 кг, що менше проти відомостей зазначених у накладній на 2450 кг. Перевірку маси вантажу проводили прийомоздавальник Мацан, заст. ДС Гулега, вантажодержувач Кірсанова. Комерційний акт підписаний: заст. ДС Гулега, прийомоздавальник Мацан, начальник вантажного району.

Результати зважування внесені в Книгу зважування вантажів на вагонних вагах станції ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» форми ГУ -36 (а.с. 14-15).

Відповідач проти позову заперечує з підстав наведених у відзиві на позов від 01.02.2013 та просить відмовити у його задоволенні посилаючись на те, що вантаж у вагоні 66381039 - дрібниця коксова - відправлявся зі станції Красний Луч Донецької залізниці 17.06.2012 у вологому стані, що зазначено у накладній та комерційному акті. У комерційному акті від 20.06.2012 АА №042208/156, складеному позивачем, про вологість вантажу на момент переваження нічого не зазначено, що засвідчує, що на момент переваження вантаж втратив свою вологість, отже зниження маси вантажу відбулось внаслідок природних причин втрати вологості в результаті висихання вантажу.

На момент завантаження вантажовідправник визначив масу вантажу на 150-тонних вагових вагах, про що зазначено у накладній №53616132 та комерційному акті. Переваження Позивачем на станції призначення здійснювалось на 100-тонних тензометричних вагах, про що зазначено у комерційному акті. Зазначене свідчіть про порушення Позивачем п.22 Правил видачі вантажів, а саме перевірки маси вантажу не тим способом, що при відвантаженні.

Згідно п.8 Правил складання актів, комерційні акти складаються без будь-яких виправлень, що порушено Позивачем, а саме у розділі "Д" мається виправлення. Також є порушення у графі "Підписи", що посвідчує, що комерційний акт від 20.06.2012 АА №042208/156, а саме графа Підписи: начальник станції містить напис «заст. ДС», з якого неможливо визначити чи є ця посадова особа повноважною підписувати комерційний акт. Отже, на думку Відповідача комерційний акт складений з порушенням вимог Правил складання актів.

У разі винесення рішення про стягнення штрафу Відповідач заявив клопотання про зменшення його розміру, з урахуванням відсутності збитків у Позивача, втрату вантажем своєї маси внаслідок природних причин - втрати вологості, та того, що згідно наданої Позивачем виписки з книги переваження вартість 2450 кг дрібниці коксової, складає недостачу лише у розмірі 1960 грн.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими з огляду на наступне:

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт", законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

А відповідно до статті 5 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998. N 457, до компетенції Міністерства транспорту України віднесено затвердження нормативних документів на підставі цього Статуту, які є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 6 Статуту залізниць визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Відповідно до ст. 23 Статуту залізниць Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній - основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.

На станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу вантажу у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача (с. 52 Статуту залізниць).

А статтею 122 Статуту залізниць установлено відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.

Частиною першою статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами. Аналогічну норму містить стаття 129 Статуту залізниць, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у транспортних документах.

Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року N 334, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за N 567/6855.

Згідно п.2 Правила складання актів Комерційні акти складаються для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.

Комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акта видається одержувачу на його вимогу (п. 8 Правил).

У комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться (п. 9 Правил).

Комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці (п. 10 Правил).

Суд не приймає до уваги доводи Відповідача, що зниження маси вантажу відбулось внаслідок природних причин втрати вологості в результаті висихання вантажу, оскільки природні властивості вантажу, враховані відповідно до пункту 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 862/5083, якими встановлено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах щодо вантажів, зданих до перевезення у вологому стані. Норми недостачі маси вантажів розраховуються від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки. Отже, встановлена норма природної втрати вантажу у вологому стані в вагоні №66381039 становить -нетто - 52250 кг х 2% = 1045 кг, а фактично різниця становить 2450 кг., тобто понад встановлену норму.

Доводи Відповідача про визначення маси вантажу Позивачем здійснено іншим способом ніж при відправленні вантажу спростовуються наступним: Згідно п. 5 Правил приймання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644, загальна маса вантажу визначається зважуванням або іншим способом. Маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити в накладній. Так, маса вантажу визначалась відправником (Відповідачем) шляхом зважування, маса вантажу при перевірці залізницею також визначалась зважуванням, тобто тим же способом (різні межі допустимих навантажень ваг не є іншим способом визначення маси вантажу).

Доводи Відповідача, що комерційний акт від 20.06.2012 АА №042208/156, від імені начальника станції підписаний посадовою особою, неповноважною підписувати комерційний акт, спростовуються наданими суду Позивачем посадовими і робочими інструкціями.

Щодо виправлення в тексті комерційного акту в розділі Д, де зазначено, що виявлено менше проти документа на 2450 кг. дрібниці коксової, яка у вагоні вміститися не могла (закреслено слово «могла»), то дійсно таке порушення допущено, але ця умова не впливає на наявність обставин, зазначених в цьому акті (Якби 2450 кг. дрібниці коксової могло вміститися в вагоні це не означало б правильність визначення маси вантажу). Крім того, факт неправильного зазначення маси вантажу у залізничній накладній № 53616132 (вагон №66381039) підтверджено і іншим документом - витягом з Книги зважування вантажів на вагонних вагах станції ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» форми ГУ -36 (а.с. 14-15).

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, Відповідачем не спростовано факт неправильного зазначення маси вантажу у залізничній накладній № 53616132 (вагон №66381039).

Відповідальність вантажовідправника за вказані дії передбачена згідно статей 118, 122 Статуту залізниць України у вигляді штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, який за даним позовом складає 4377 грн. х 5 = 21885 грн.

За таких обставин факт неправильного зазначення відповідачем відомостей у накладній підтверджено матеріалами справи, тому позивачем правомірно нараховано і визначено штраф 21885 грн. Позовні вимоги, підтверджуються матеріалами справи та відповідають вимогам законодавства, тому визнаються обґрунтованими в повному обсязі.

Клопотання Відповідача про зменшення розміру штрафу відхиляється з огляду на таке: Згідно частини 3 статті 551 ЦК України передбачено можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, та наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Також, пунктом 1 статті 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 статті 83 ГПК України надає господарському суду право, ухвалюючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Наявність обставин, які мають значення для вирішення питання про зменшення розміру штрафу, доводиться в загальному порядку відповідно до вимог ст. 33 ГПК України. Відповідач не довів наявність таких обставин. Один лише факт відсутності збитків Позивача не є достатньою підставою зменшення розміру штрафу.

Позовні вимоги, підтверджуються матеріалами справи та відповідають вимогам законодавства, тому підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1609 грн. 50 коп. покладаються на відповідача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного і, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхаус", м. Луганськ, вул. Цимлянская, 5, ідентифікаційний код 37851537 на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ідентифікаційний код 01073828 штраф в сумі 21885 грн. 00 коп., витрати на сплату судового збору в сумі 1609 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено і підписано 05.03.2013.

Суддя Т.М.Мінська