Ухвала суду № 29735078, 04.03.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2506/10293/2012 Провадження № 22-ц/795/349/2013 Головуючий у I інстанції -Коверзнев В.О. Доповідач - Шемець Н. В.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2013 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіШемець Н.В.,суддів:Позігуна М.І., Губар В.С.,при секретарі:Рудик І.І.,за участю:позивача ОСОБА_5, її представника ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 07 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_11 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про усунення перешкод в користуванні майном, -

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 просять скасувати рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 07 грудня 2012 року.

Оскаржуваним рішенням суду позов задоволено частково; усунуто перешкоди в користуванні майном ОСОБА_5 та ОСОБА_11 шляхом зобов'язання відповідачів звільнити шафу (комору) площею 1,8 кв.м, позначену літ. „II" на плані квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_5 та ОСОБА_11 на праві спільної часткової власності, а також коридор (літ. „I"), що перебуває у спільному користуванні сторін, від їхніх особистих речей; у задоволенні решти вимог відмовлено; вирішено питання про судові витрати.

Апелянти зазначають, що згідно плану будови будинку АДРЕСА_1 в цілому спірна шафа (комора) значиться під номером 6-2, а це означає, що до приватизації вона була в користуванні наймачів квартири №6. До складу квартири №5 комора не входила, оскільки вона є допоміжним приміщенням і має знаходитися у спільній власності співвласників квартири.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірна шафа є власністю позивачів, відповідачі без згоди позивачів розмістили в ній свої речі, чим створюють позивачам перешкоди в користуванні належною їм власністю. Крім того, відповідачі зберігають у коридорі (літ.I) пл.5,5 кв.м., що перебуває в загальному користуванні сторін, належні їм речі, що створює позивачам незручності в користуванні квартирою у разі виникнення потреби входу до квартири або виходу з неї, тому зобов"язав відповідачів звільнити коридор від їхніх особистих речей.

Такий висновок суду грунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам закону.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні - ч.1 ст.321 ЦК України.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном - ст.391 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що позивачам ОСОБА_11 та ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 в цілому, що підтверджується свідоцтвом від 25 травня 2000 року (а.с.5).

Згідно технічного паспорту на зазначену квартиру, вона складається з: кімнати (літ.5-1) площею 12,1 кв.м, кухні (літ.5-2) площею 6,3 кв.м, коридору (літ.5-3) площею 1,9 кв.м, вбудованої шафи (літ. II) площею 1,8 кв.м; коридор (літ. „I") - 5,5 знаходиться в спільному користуванні (а.с.3-4).

Тобто, спірна шафа (літ. II) площею 1,8 кв.м належить на праві власності ОСОБА_5 та ОСОБА_11

ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на праві спільної часткової власності належить приміщення квартири спільного заселення по АДРЕСА_1 - в рівних частинах 2/5 частин кв.6, що складаються з кімнати пл.18,7 кв.м., службові приміщення знаходяться в спільному користуванні; зазначене підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 08 квітня 1999 року (а.с.27 зворот).

Згідно технічного плану вказаної квартири, вона складається з кімнати жилою площею 18,7 кв.м, кухні площею 12,4 кв.м, службові приміщення знаходяться в спільному користуванні (а.с.24-26).

Доводи апелянтів на те, що згідно вимог законодавства шафа(комора) є допоміжним приміщенням і має знаходитись у спільній власності співвласників, за наявності у позивачів чинних свідоцтва про право власності на житло та технічної документації, які підтверджують належність шафи( комори) саме їм, не можуть бути правовою підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Оскільки при розгляді справи знайшов підтвердження факт користування відповідачами спірною шафою, яка знаходиться у власності позивачів, та перешкод у користуванні коридором, який перебуває у загальному користуванні сторін, та відповідачами не надано доказів на спростування встановлених обставин справи, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, обгрунтованим, постановленим з додержанням норм матеріального та процесуального права, і підстави для його скасування відсутні.

Оскільки апелянтами не сплачений в належному розмірі судовий збір за апеляційний розгляд справи, належить стягнути з кожного з відповідачів по 4 грн. 16 коп. судового збору.

Заявлена позивачем ОСОБА_5 в запереченні на апеляційну скаргу вимога про стягнення з відповідачів по 200грн. з кожного у відшкодування витрат, пов"язаних з розглядом справи, а саме 800 грн. за надану правову допомогу, не може бути задоволена, враховуючи, що договором про надання правової допомоги від 11 лютого 2013 року (а.с.51) ОСОБА_5 зобов"язувалась сплатити адвокату гонорар в розмірі 800 грн. після набрання рішенням по справі законної сили, тобто, на час апеляційного розгляду справи витрати нею не понесені, крім того, належний фінансовий документ про таку оплату нею суду не представлений.

Керуючись п/п. 2, 8 п.1 ч.2 ст.4 Закону України „Про судовий збір", ст.ст.88, 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 07 грудня 2012 року - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_7, ОСОБА_8,

ОСОБА_9, ОСОБА_10 за апеляційний розгляд справи по 4 грн. 16 коп. з кожного на розрахунковий рахунок: 31210206780002, отримувач УК у м.Чернігові / м.Чернігів/ 22030001, код ЄДРПОУ 38054398, банк одержувача: ГУДКУ у Чернігівській області, МФО:853592.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: