Рішення № 29734901, 26.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 5011-13/18854-2012 26.02.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група

«Агро-альянс», м. Полтава

До Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД»,

м. Київ

Про стягнення 242 336,21 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

Від позивача Лур'є А.І. - директор, Карпінський П.С. - адвокат

Від відповідача Дрига О.В. - пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 242 336,21 грн. заборгованості, трьох відсотків річних та пені за Договором поставки № П-0110/3/13 від 17.07.2012р., посилаючись на порушення відповідачем, як покупцем, умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2012р. порушено провадження у справі № 5011-13/18854-2012 та розгляд справи призначено на 24.01.2013р.

23.01.2013р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника.

24.01.2013р. на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи витребувані ухвалою суду від 26.12.2012р., а також в порядку статті 22 ГПК України, позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача 250 041,11 грн. заборгованості, трьох відсотків річних, пені, судові витрати та витрати на правову допомогу адвоката.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2013р. розгляд справи було відкладено на 05.02.2013р., у зв'язку з неявкою представників відповідача.

05.02.2013р. через канцелярію суду позивачем було подано клопотання, в якому останній просив долучити до матеріалів справи копію нового діючого договору поставки № 0110/3/13 від 17.07.2012р., укладеного між сторонами із зазначеними умовами в п.п. 1.2, 2.3, цього Договору поставки сої в кількості 60 т. на суму 240 660 грн. через ПрАТ Полтавське ХПП (Сагайдацька дільниця).

Також, через канцелярію суду відповідачем були подані документи витребувані ухвалою суду від 26.12.2012р. та клопотання про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судовому засіданні 05.02.2013р. представником відповідача був наданий відзив на позовну заяву в якому останній позов не визнає посилаючись на те, що позивачем не було надано документів зазначених у п. 2.5. Договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2013р. розгляд справи було відкладено на 20.02.2013р. для надання додаткових доказів по справі.

13.02.2013р. на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зміну підстав позову та збільшення позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача 253 862,61 грн. заборгованості, трьох відсотків річних, пені, судові витрати та витрати на правову допомогу адвоката.

Щодо змін підстав позову позивач зазначає, що при направленні позовної заяви до суду, позивач в обґрунтування підстав позову помилково посилався на анульований (недійсний) Договір поставки № П-0110/3/13 від 17.07.2012р., в п.п. 1.2, 2.3 якого передбачалось постачання зерна сої в кількості 59,280 т. на суму 237 772,08 грн. через ПрАТ Полтавське ХПП (Миргородську дільницю), а вірним є новий Договір поставки за таким же номером № П-0110/3/13 від 17.07.2012р., однак в п.п. 1.2, 2.3 нового діючого Договору вже було вказано зобов'язання на поставку 60 т. сої на суму 240 660 грн. через ПрАТ Полтавське ХПП (Сагайдацька дільниця).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2013р. було продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів, відповідно до ст. 69 ГПК України за клопотанням сторін, та оголошено перерву до 26.02.2013р.

26.02.2013р. через канцелярію суду відповідачем було подане доповнення до відзиву з урахуванням заяви про зміну підстав позову та збільшення позовних вимог, де зазначено, що ряд документів наданих позивачем не мають відношення до предмету позову та Договору.

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача, проти задоволення позовних вимог заперечував, та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні 26.02.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст.ст. 4-4, 81-1 ГПК України, здійснювалась фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів та складались формуляри (протоколи) судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.07.2012р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № П-0110/3/13, відповідно до п.1.2 якого позивач, як постачальник, зобов'язується поставити , а відповідач, як покупець, прийняти та оплатити сою, українського походження, урожаю 2011р., в кількості 60 т. на суму 240 660 грн.

Пунктом 2.3 Договору сторони передбачили, що постачання сої буде здійснюватись через ПрАТ Полтавське ХПП (Сагайдацька дільниця).

Відповідно до п. 3.1 Договору, оплата товару здійснюється покупцем у грошовій формі впродовж 3-х банківських днів після надання постачальником покупцю документів, зазначених у п. 2.5. цього Договору.

Судом було встановлено, що Договір поставки № П-0105/3/13 укладеного сторонами 11.07.2012р., виконувався опосередковано через Договір поставки № П-0110/3/13 від 17.07.2012р.

На виконання умов Договору, позивачем було поставлено, а відповідачем отримано, що також не заперечується останнім, сою в кількості 59,280 т. на суму 237 772,08 грн., що підтверджується наступними документами: накладна № 2 від 20.07.2012р. на суму - 237 772,08 грн., згідно якої позивач відвантажив, а відповідач отримав 59,280 т. сої; довіреність № 334 від 11.07.2012р. видана відповідачем Канюку Олександру Вікторовичу на отримання від позивача сої по Договору; актом здачі-прийняття робіт № СЕ-12-00204 від 20.07.2012р. згідно якого ТОВ «Миргородський елеватор» переоформило 59,280 т. сої від позивача та видало складську квитанцію на це зерно відповідачу; товарно-транспортною накладною № 0000854 від 19.07.2012р.; товарно-транспортною накладною № 0000855 від 19.07.2012р., згідно яких 19.07.2012р. позивач відправив вантаж - сою на Сагайдацьку дільницю ПрАТ Полтавського ХПП; складською квитанцією на зерно сою № 966 від 20.07.2012р., згідно якої ТОВ «Миргородський елеватор» прийняв на зберігання від відповідача зерно сою, урожаю 2011р., вагою 59,280 т., яке відповідає ДСТУ 4964-2008 та якість зерна підтверджено карткою аналізу № 191 від 20.07.2012р., виданою ТОВ «Миргородський елеватор» - відповідачу та переоформлено від позивача; податковою накладною № 2 від 20.07.2012р.; рахунком № 2 від 20.07.2012р.; Договором поставки № П-0110/3/13 від 17.07.2012р.; свідоцтвом платника ПДВ - позивача № 100314928.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи та приймаються судом, як належні докази, що підтверджують виконання позивачем договірних зобов'язань.

Таким чином, позивач виконав вимоги п. 2.5. Договору, а тому, у відповідача виник обов'язок оплатити отриманий товар, відповідно до вимог п. 3.1. Договору.

Відповідач умови Договору належним чином не виконав, своєчасно за отриманий товар не розрахувався.

Позивачем було направлено претензію від 03.08.2012р. вих. № 3 з вимогою погасити заборгованість.

Проте, вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар складає - 237 772,08 грн.

Відповідно до ч 1. ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 173 ГК України суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Пунктом 4.2 Договору сторони передбачили, що за прострочення оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом заходів відповідальності. Позивач нараховує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що складає 11 413,05 грн.

Також, на суму боргу позивач нараховує три відсотка річних у розмірі - 4 677,48 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, визнає вимоги позивача про стягнення пені та 3% обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 20 000 грн. витрат за послуги адвоката, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката а інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

22.01.2013р. між позивачем, як довірителем та адвокатом Карпінським Павлом Станіславовичем, як виконавцем, була укладена угода про надання юридичної допомоги.

Відповідно до п. 2.1. Угоди виконавець прийняв на себе зобов'язання по наданню юридичних послуг, а саме - представляти інтереси товариства в Господарському суді міста Києва у справі № 5011-13/18854-2012.

Відповідно до п. 4.1 даної угоди, оплата послуг виконавця по угоді складає 20 000 грн.

Повноваження Карпінського Павла Станіславовича, як адвоката, підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 1123, видане на підставі рішення Полтавської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 23.12.2011р. № 33 та довіреністю на ведення справи у суді від 22.01.2013р. скріпленою печаткою та підписом позивача.

На виконання умов вищезгаданої угоди позивачем була здійснена оплата у сумі 20 000 грн., що підтверджується квитанцією № 1 від 22.01.2013р.

Суд, дослідивши вищевказані документи, вважає, вимоги позивача щодо стягнення витрат на оплату адвокатських послуг обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язанні з розглядом справи, зокрема, сплати судового збору, то зазначені витрати відшкодовують за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 549, 625, 712 ЦК України, ст. 173, 230 ГК України, ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» (03680, м. Київ, вул. Димитрова, буд. 5, код ЄДРПОУ 31454383) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Агро-альянс» (36020, м. Полтава, вул. Фрунзе, буд. 27/24, кв. 38, код ЄДРПОУ 37439816), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 237 772 (двісті тридцять сім тисяч сімсот сімдесят дві) грн. 08 коп. - основного боргу, 11 413 (одинадцять тисяч чотириста тринадцять) грн. 05 коп. - пені, 4 677 (чотири тисячі шістсот сімдесят сім) грн. 48 коп. - 3% річних, 20 000 (двадцять тисяч) грн. - витрат на адвокатські послуги та 5 077 (п'ять тисяч сімдесят сім) грн. 25 коп. - витрати по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10- денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 05 березня 2013 року.

Суддя І.Д. Курдельчук