Постанова № 29731655, 22.02.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

22 лютого 2013 року (10 год. 10 хв.) Справа № 808/715/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання Кай К.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колективне підприємство «Коксохімтепломонтаж» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії.

22.01.2013 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колективне підприємство «Коксохімтепломонтаж» (далі - відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 2747,65 грн. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з серпня 2012 року по грудень 2012 року.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що за період з серпня 2012 по грудень 2012 включно сума належна до відшкодування відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених на пільгових умовах згідно з п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) колишньому працівнику відповідача ОСОБА_1 склала 2747,65 грн., яка не була сплачена відповідачем.

Ухвалою від 23.01.2013 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 05.02.2013.

У судове засідання, призначене на 05.02.2013, представники сторін, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не прибули.

05.02.2013 до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника, на позовних вимогах наполягає, зазначає, що сума заборгованості не погашена.

Через неприбуття у судове засідання представника відповідача судовий розгляд був відкладений на 14.02.2013.

У судове засідання 14.02.2013 представники сторін, повідомлених про дату час та місце судового засідання належним чином, не прибули.

12.02.2013 до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення судового розгляду через відсутність представника по справі.

14.02.2013 до суду надійшла заява позивача про розгляд справи за відсутності його представника, на задоволенні позову наполягає, сума боргу не змінилась.

Ухвалою від 14.02.2013 судовий розгляд було відкладено на 22.02.2013.

18.02.2013 від відповідача до суду надійшли письмові заперечення. Відповідач проти задоволення позову заперечив, зазначив, що розрахунки пенсії ОСОБА_1 проводилися невірно, йому було помилково зараховано 10 років пільгового стажу замість стажу 5 років 11 місяців 4 дні, а отже відповідач не мав права отримувати пільгову пенсію за списком №1, також, було завищено процентну ставку підприємства у виплаті пенсії. Після призначення пенсії за списком №2 перерахунок виплачених та нарахованих за попередні роки сум проведений не був, пільговий стаж пенсіонера за списком №2 складав 4 роки 1 місяць 19 днів, але певний час нарахування проводилися за стажем 10 років 6 місяців. Після того як вищевказані помилки були виправлені, перерахунок також не був проведений, сума заборгованості не була зменшена.

У судове засідання 22.02.2013 представник відповідача, повідомлений про дату час та місце судового засідання належним чином, не прибув.

За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі повторного неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з п. «б» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Як встановлено з матеріалів справи, колишньому працівнику відповідача ОСОБА_1 була призначена та виплачується пенсія за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією розпорядження та довідкою відповідача.

Відповідно до п. 2 прикінцевих положень Закону № 1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Підпунктом 2.1.1 п. 2.1 Інструкції встановлено, що платниками страхових внесків є підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно з п. 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону № 1058-IV в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень цього Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджується наявність у відповідача зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій вищезазначеному пенсіонеру за період з серпня 2012 року по грудень 2012 року включно в сумі 2747,65 грн., яке не було ним виконано.

Зазначені розрахунки складені з дотриманням позивачем всіх необхідних вимог Інструкції. Розмір сум відшкодування фактичних витрат на витрату та доставку пенсій по кожному з вищезазначених пенсіонерів визначено позивачем з дотриманням вимог Закону № 1058-IV та Інструкції.

Одержання вказаних розрахунків відповідачем не заперечується.

Крім того, судом досліджено довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, видана відповідачем вищезазначеному пенсіонеру, який працював на роботах за Списком №1 та за Списком №2.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача, викладені у письмових запереченнях, оскільки як наявний стаж роботи ОСОБА_1, так і сума заборгованості відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджуються наявними в матеріалах справи розрахунками та довідками.

Разом з цим, відповідач, заперечуючи проти позову не надав до суду будь-яких документів, які б свідчили про невірність нарахування пенсії ОСОБА_1

На момент набрання чинності Законом №1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б» ст. 13 Закону №1788-ХІІ були врегульовані Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР), відповідно до п.п. 1, 2 ст. 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно ж з абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону №400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону №1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону №1788-ХІІ.

Відповідно до ст. 3 Закону №400/97-ВР збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.

Абзацем 3 пункту 1 статті 4 Закону №400/97-ВР визначено, що на обов'язкове державне пенсійне страхування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, встановлюються ставки збору в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відтак, відповідач зобов'язаний відшкодовувати позивачу фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону №1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону №1788-ХІІ.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівник якої вийшов на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій у повному розмірі. Тому, заборгованість у сумі 2747,65 грн. за період з серпня 2012 року по грудень 2012 року, яка обліковується за відповідачем перед органом Пенсійного фонду України, підлягає стягненню.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Оскільки матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 112, 136, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колективне підприємство «Коксохімтепломонтаж» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Колективне підприємство «Коксохімтепломонтаж» (місцезнаходження: 69008, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 01414643) на користь Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя (місцезнаходження: 69067, м. Запоріжжя, вул. Союзна, 32, код ЄДРПОУ 20508427, р/р 25603301001077 у Запорізькому обласному управлінні ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах по Списку №2 за період з серпня по грудень 2012 року у розмірі 2747,65 грн. (дві тисячі сімсот сорок сім гривень 65 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль