Постанова № 29731589, 04.03.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2a-0770/2776/12

Ряд стат. звіту № 9

Код - 04

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2013 р. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання - Шмідзен І.Ю.

за участю представників

позивача: Данканич О.В. (довіреність від 05.02.2013р. № 07-25/3)

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної фінансової інспекції в Закарпатській області до Державного підприємства "Перечинське лісове господарство" про зобов'язання виконати вимогу від 21.02.2012 року № 07-07-14/1484, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 4 березня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 5 березня 2013 року.

Державна фінансова інспекція в Закарпатській області (далі - позивач, Держфінінспекція в Закарпатській області) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою (а.с.2-9) до Державного підприємства "Перечинське лісове господарство" (далі - відповідач, ДП "Перечинське лісове господарство"), яким просить зобов'язати ДП "Перечинське лісове господарство" в особі директора Бокшан Ю.Ю. виконати вимогу від 21.02.2012 року № 07-07-14/1484 щодо усунення фінансових порушень, виявлених ревізією, на загальну суму 49287,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що проведеною Держфінінспекцією в Закарпатській області ревізією фінансово-господарської діяльності ДП "Перечинське лісове господарство" за період 2009-2010 рр. та січень-листопад 2011 року виявлено ряд порушень законодавства, про що складено акт від 09.02.2012 року № 07-07/07. З метою забезпечення усунення виявлених порушень та у відповідності до ст.ст. 10,15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», 21.02.2012 року в.о. начальника Держфінінспекції в Закарпатській області прийнято Вимогу про усунення порушень та недоліків виявлених ревізією, вимога директору ДП "Перечинське лісове господарство" Бокшан Ю.Ю. та вказаною вимогою зобов'язано відповідача усунути фінансові порушення, виявлені проведеною ревізією. Вимога Держфінінспекції в Закарпатській області є законною, законні вимоги є обов'язковими для виконання, в той-же час, вимога відповідачем не виконана, у зв'язку з чим ДФІ в Закарпатській області звертається до суду з позовом про зобов'язання виконати вимогу щодо усунення виявлених ревізією фінансових порушень.

Заявою в межах справи (заява Держфінінспекції в Закарпатській області від 04.10.2012 року № 07-25-4-17/7668, а.с.101-102), якою позивачем фактично зменшено позовні вимоги, оскільки, директором ДП "Перечинське лісове господарство" Бокшан Ю.Ю. виконана частина позовних вимог на загальну суму 24122,00 грн., про що свідчить доповідна записка заступника начальника відділу інспектування в АПК та сфері використання природних ресурсів від 02.10.2012 року, копія якої приєднана до матеріалів справи, та просить суд зобов'язати директора ДП "Перечинське лісове господарство" Бокшан Ю.Ю. виконати вимогу від 21.02.2012 року № 07-07-14/1484 в частині відшкодування у повному обсязі витрат фінансових ресурсів на суму 25165,00 грн. в частині закупівлі сувенірних товарів по завищеним цінам.

В судовому засіданні 04.03.2013 року представник позивача уточнив позовні вимоги, просить зобов'язати ДП "Перечинське лісове господарство" виконати вимогу від 21.02.2012 року № 07-07-14/1484 в частині відшкодування у повному обсязі витрат фінансових ресурсів на суму 25165,00 грн. в частині закупівлі сувенірних товарів по завищеним цінам, уточнені позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та заяві про зменшення розміру позовних вимог, просить його задовольнити в повному обсязі.

Відповідач письмове заперечення проти позову з належними доказами не подав, явку представника в судові засідання не забезпечив та не повідомив суд про причини не прибуття, хоча повідомлявся належним чином про відкриття провадження в адміністративній справі, про дату, час і місце розгляду даної справи, та відповідно до ч.4 ст.128 КАС України - справу розглянуто за відсутності представника відповідача, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного:

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, Держфінінспекцією в Закарпатській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДП "Перечинське лісове господарство" за період 2009-2010 рр. та січень-листопад 2011 року, про що складено акт від 09.02.2012 року № 07-07/07 (а.с.11-70).

Листом Держфінінспекції в Закарпатській області від 21.02.2012 року за № 07-07-6-14/1484 (а.с.71-74) директору ДП "Перечинське лісове господарство" Бокшан Ю.Ю. направлено вимогу про усунення порушень, виявлених ревізією, в тому числі пунктів вимоги, оскарження яких є предметом даного адміністративного позову, а саме: в зобов'язанні відобразити в обліку дебіторську заборгованість по ТОВ "О.П.С" на різницю у вартості символіки в сумі 25165,00 грн.; провести претензійно-позовну роботу з ТОВ "О.П.С" щодо повернення коштів, зайво сплачених за символіку внаслідок завищення цін, в сумі 25165,00 грн.; стягнути з осіб, винних у придбанні символіки за завищеними цінами у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю.

Даною вимогою зазначено про обов'язковість її виконання, та запропоновано подати письмову інформацію про вжиті заходи та виконання вимог Держфінінспекції в Закарпатській області в строк до 15.03.2012 року.

У зв'язку з невиконанням відповідачем вимоги Держфінінспекції в Закарпатській області від 21.02.2012 року за № 07-07-6-14/1484, позивач звернувся до суду з позовом (в уточненому (зменшеному предметі позову), яким просить зобов'язати відповідача виконати вимогу Держфінінспекції в Закарпатській області в відшкодування втрат фінансових ресурсів в частині закупівлі сувенірних товарів по завищеним цінам у розмірі 25165,00 грн.

Статус державної фінансової інспекції в Україні, її функції та правові основи діяльності визначено Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.2003 року № 2939 (назва згідно Закону України від 16.10.2012 року № 5463 - VI, станом на час проведення перевірки та винесення вимоги - Закон України "Про державну контрольно - ревізійну службу в Україні", надалі по тексту в редакції Закону станом на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон 2939). Статтею 3 Закону 2939 встановлено, що державна фінансова інспекція у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента та Кабінету Міністрів України.

Головним завданням державної фінансової інспекції є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували в період, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків та запобігання їм у подальшому (ч.1 ст. 2 Закону 2939).

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування (ч.2 ст. 2 Закону 2939), інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

ДП "Перечинське лісове господарство" зареєстроване Перечинською районною державною адміністрацією Закарпатської області 27.12.1995 року та являється юридичною особою. Держфінінспекцією в Закарпатській області проведено інспектування у формі ревізії, результати якої викладено в акті від 09.02.2012 року № 07-07/07, та згідно якого виявлено факти порушення законодавства.

Відповідно до п.10 ст.10 Закону 2939 органу державного фінансового контролю надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Наказом Головного Контрольно - ревізійного управління України від 03.03.2008 року за № 113 затверджено Методичні рекомендації щодо реалізації матеріалів ревізій по окремих видах порушень, та пунктами 2.1.1., 3.1.1, 3.2.1, 3.3.1 передбачено право органів ДКРС звернення до суду з позовною заявою в інтересах держави, у відповідності до п.10 ст. 10 Закону 2939, як заходи з реалізації матеріалів ревізії.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, зокрема, актом Держфінінспекції в Закарпатській області від 09 лютого 2012 року за № 07-07/07, ревізією виявлено ряд порушень, які полягають у наступному (в частині, що стосується предмету спору):

Ревізією обгрунтованості придбання запасів встановлено, що між ДП "Перечинське лісове господарство" (Покупець) в особі директора Бокшана Ю.Ю. і Товариством з обмеженою відповідальністю "О.П.С." (Постачальник) в особі директора Целуєва С.С., 20 травня 2011 року укладено Договір на поставку товару, предметом якого є те, що Постачальник проводить продаж і доставку символіки у відповідності до замовлення Покупця, а Покупець оплачує товар, який придбаває.

Договором обумовлено, що номенклатура, кількість і ціна кожної одиниці товару попередньо погоджується сторонами і встановлюється в рахунку-фактурі Постачальника на кожну одиницю товару.

Договором не обумовлена загальна сума договору, лише зазначено, що вартість товару, ПДВ вказуються в рахунку-фактурі. Договором обумовлено 100% передоплата товару, а також, що товар постачається на протязі 3-х місяців з моменту отримання грошей на рахунок Постачальника.

Тобто, ревізією дотримання вимог законодавства при укладенні вказаного договору встановлено, що в порушення ст. 180 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-ІV, в договорі відсутні істотні умови господарських договорів, такі як найменування (номенклатура, асортимент), кількість товару, вимоги щодо його якості, та ціна господарського договору.

Згідно рахунку-фактури № ОПС-004397 від 22 квітня 2011 року, в якому значиться, що ТОВ "О.П.С." на умовах попередньої оплати постачає ДП "Перечинське лісове господарство" наступний товар: сувенір "Герб малий" 22 штуки по ціні 780,83 грн. на суму 17178,26 грн.; сувенір "Герб лісу" 24 штуки по ціні 780,83 грн. на суму 18739,92 грн.; сувенір "Фото Президента" (24*18) 25 штук по ціні 125,00 грн. на суму 3125,00 грн.; сувенір "Фото Президента" (50*37) 16 штук по ціні 291,67 грн. на суму 4666,72 грн., загальна кількість товару 87 штук на суму 43731,00 грн., що разом з ПДВ в сумі 8721,00грн. становить 52452,00 грн.

Згідно видаткових накладних № ОПС-009593 від 14 липня 2011 року та № ОПС-012524 від 15 вересня 2011 року, в яких значиться, що ДП "Перечинське лісове господарство" отримано від ТОВ "О.П.С." товар, вказаний у рахунку - фактурі № ОПС-004397 від 22 квітня 2011 року.

ДП "Перечинське лісове господарство" перераховано ТОВ "О.П.С." 52452,00 грн. платіжними дорученнями: № 499 від 25.05.1011 року на суму 3000,00 грн.; № 636 від 08.07.2011 року на суму 10000,00 грн.; № 673 від 20.07.2011 року на суму 7000,00 грн.; № 697 від 26.07.2011 року на суму 32452,00 грн., тобто оплата проведена згідно виставленого рахунку-фактури в повному обсязі.

Проведеним порівнянням вартості придбаної продукції із ринковими цінами Висновку № 10350/11-16/10366/11-14 комплексного експертного товарознавчо-хімічного дослідження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 28 вересня 2011 року встановлено, що різниця у вартості закупленої сувенірної продукції складає 25165,00 грн.

Так, згідно вказаного Висновку, ринкова вартість сувенірної продукції станом на вересень 2011 року з урахуванням ПДВ становила: сувенір "Фото Президента" (22*29) - 56,50 грн.; сувенір "Фото Президента" (42*56) - 179,50 грн.; сувенір "Герб лісу" - 500,00 грн.; сувенір "Герб малий" - 500,00 грн., тобто різниця між вартістю придбання символіки та ринковою вартістю, вказаною у Висновку в розрізі портретів та гербів становила: сувенір "Фото Президента" (24*18) - 2335,00 грн. (150,0 грн. - 56,60грн.) *25 шт.); сувенір "Фото Президента" (50*37) - 2728,00 грн. (350,0 грн. -179,50 грн.)*16 шт.); сувенір "Герб лісу" -10488,00 грн. (937,00 грн. -500,00 грн.)*24 шт.); сувенір "Герб малий" - 9614,00 грн. (937,00 грн. - 500,00 грн.)*22 шт.). Загальна різниця у вартості закупівлі сувенірної продукції у ТОВ "О.П.С." складає 25165,00 грн., чим відповідно до висновку аудиторської фірми "Хорта" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, завдано матеріальної шкоди (збитків) ДП "Перечинське лісове господарство" на відповідну суму.

Аудиторською фірмою ТОВ "Хорта" зроблено висновок щодо завданих збитків підприємству на лист Департаменту контррозвідувального захисту економіки держави Служби безпеки України від 15.11.2011 року № 8/3/2-11037 щодо висловлення думки незалежного аудитора стосовно суми нанесених збитків.

Згідно Висновку аудиторської фірми ТОВ "Хорта" думка незалежного аудитора ґрунтується на економічному аналізі вимог чинного законодавства, що регламентують проведення закупівлі товарно-матеріальних цінностей за державні кошти.

У висновку аудиторської фірми ТОВ "Хорта" зазначено, що відповідно до ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Згідно ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості (ч.5 ст.180 Господарського кодексу України). Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається у договорі у гривнях (ч.2 ст. 189 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, зокрема, п.1.2 договору, укладеного із ТОВ "О.П.С.", номенклатура, кількість та ціна кожної одиниці товару попередньо узгоджуються сторонами та встановлюються у рахунку-фактурі постачальника. Для цілей вказаних договорів рахунок-фактура розглядається як специфікація та з моменту його належного оформлення є невід'ємною частиною договорів (п. 1.3 договорів).

Однак, рахунок-фактура не може слугувати специфікацією до укладеного договору, з огляду на те, що складається (виписується) тільки однією стороною та за своєю суттю є одностороннім правочином. Згідно ч.3 ст. 203 Цивільного кодексу України односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила, тобто, виключно для постачальника.

Відповідно до листа Міністерства фінансів України від 30.05.2011 року № 31-08410-07-27/13794, рахунок-фактура за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документу, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на здійснення господарської операції, а носить інформативний характер.

Крім того, у договорі відсутні умови щодо доставки (отримання) придбаної сувенірної продукції, не визначено яким транспортом та за чий рахунок буде здійснюватися доставка та не зазначено, чи входить вартість доставки в ціну товару.

Що стосується збитків, внаслідок виконання укладених договорів на придбання сувенірної продукції за завищеними цінами, у Висновку аудиторської фірми "Хорта" зазначено наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч.4 ст. 632 Цивільного кодексу України, якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно Висновку № 10350/11-16/10366/11-14 комплексного експертного товарознавчо-хімічного дослідження Київського науково-дослідного інституту з питання порівняння вартості придбаної сувенірної продукції із ринковими цінами встановлено факт придбання державним підприємством сувенірної продукції за завищеними цінами у порівнянні зі звичайними цінами на аналогічний товар.

Беручи до уваги, що укладений договір на придбання сувенірної продукції суперечить вимогам Господарського та Цивільного кодексу України, відсутні документи щодо транспортування (доставки) придбаної продукції, ціна придбання значно перевищує звичайну ціну, Аудиторською фірмою "Хорта" зроблено висновок, підприємству завдано збитки на суму завищення цін.

Порушення допущено директором ДП "Перечинське лісове господарство" Бокшан Ю.Ю., який в письмовому поясненні з вказаного питання вказав, що закуплені сувеніри придбано відповідно до укладеного договору. Враховуючи, що в Закарпатській області аналогічної продукції не було, закупівля проведена у ТОВ "О.П.С". оцінку вартості продукції в зв'язку з фінансовим станом підприємство не має можливості.

Ревізією з питання правильності відображення придбаних сувенірів - Гербу малого, Гербу лісу, Фото Президента встановлено, що в порушення п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV, п. 4, п. 5.2 П(С)БО 7 "Основні засоби", п. 4, п. 6 П(С)БО 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 року за № 751/4044, Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, оприбуткування придбаного товару в липні та вересні 2011 року відображено в складі запасів за дебетом рахунку 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети".

В бухгалтерському обліку операції з оприбуткування закупленого товару відображені в липні та вересні в журнал-ордері 6 "Журнал-ордер за розрахунками з вітчизняними постачальниками" за дебетом рахунку 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" і кредитом субрахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками".

Порушення допущено колишнім головним бухгалтером ОСОБА_7, яка в письмовому поясненні вказала, що по ДП "Перечинське лісове господарство" було закуплено у ТОВ "О.П.С" символіка - сувеніри Герб малий, Герб лісу, Фото Президента, і було помилково оприбутковано на рахунок 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети", але в грудні 2011 року було відкориговано і суму віднесено на субрахунок 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи".

Порушення щодо списання вартості малоцінних необоротних матеріальних активів на витрати при передачі їх в експлуатацію допущено колишнім головним бухгалтером ОСОБА_7 і бухгалтерами лісництв: ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які в письмових поясненнях вказали, що вартість закупленої у ТОВ "О.П.С." символіки помилково у жовтні 2011 року списана на витрати, у грудні 2011 року було проведено коригування і суму віднесено на рахунок 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи".

Відповідно до п.7 ст.10 Закону 2939, державній контрольно-ревізійній службі, в тому числі контрольно-ревізійним управлінням в областях, надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, а при невиконанні вимог - звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів (п.10 ст.10 Закону 2939).

Вимога Держфінінспекції Закарпатській області від 21.02.2012 року за № 07-07-6-14/1484 відповідачем не виконана, виявлені ревізією порушення законодавства відповідачем усунуто не в повному обсязі, вказана вимога є законною (не скасована та не оскаржена відповідачем ні в порядку, передбаченому ст. 13 Закону 2939, ні в судовому порядку) та є обов'язковою для виконання.

За наведених обставин, вимоги позову Держфінінспекції Закарпатській області до ДП "Перечинське лісове господарство" про зобов'язання виконати вимогу Держфінінспекції Закарпатській області щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства підлягає до задоволення, у відповідності до вимог п.10 ст.10 закону 2939 та слід зобов'язати ДП "Перечинське лісове господарство" виконати вимогу Держфінінспекції в Закарпатській області від 21.02.2012 року № 07-07-14/1484 в частині щодо відшкодування коштів, зайво сплачених за символіку внаслідок завищення цін, в сумі 25165,00 грн. (пункт 5 вимоги).

Згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Позивачем доведено правомірність звернення до суду з позовом, доведено правомірність вимог щодо усунення виявлених ревізією фінансових порушень, вимоги позову є обгрунтованими, підтверджені матеріалами справи та ґрунтуються на вимогах закону, відповідачем не спростовані (заперечення проти позову відповідач суду не надав) та підлягають до задоволення.

У відповідності до ч. ч. 2, 4 ст. 94 КАС України, судові витрати у справі не стягуються.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної фінансової інспекції в Закарпатській області до Державного підприємства "Перечинське лісове господарство" про зобов'язання виконати вимогу від 21.02.2012 року № 07-07-14/1484 в уточненому (зменшеному) предметі позову - задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Державне підприємство "Перечинське лісове господарство" (Закарпатська область, м. Перечин, вул. Будівельників, 7 код 22114603) виконати вимогу Державної фінансової інспекції в Закарпатській області від 21.02.2012 року № 07-07-14/1484 в частині:

- відобразити в обліку дебіторську заборгованість по ТОВ "О.П.С" на різницю у вартості символіки в сумі 25165,00 грн.;

- провести претензійно-позовну роботу з ТОВ "О.П.С" щодо повернення коштів, зайво сплачених за символіку внаслідок завищення цін, в сумі 25165,00 грн.;

- стягнути з осіб, винних у придбанні символіки за завищеними цінами у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю.

3. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя С. І. Рейті