Постанова № 29730619, 20.09.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

20.09.2012 р. Справа № 2а-3380/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І. А. за участю секретаря судового засідання Калінічевої М. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Дункан-Ойл",

до1) Державної Податкової Служби у Миколаївській області, 2) Баштанської міжрайонної Державної податкової інспекції Миколаївської обл. ДПС (Новобузьке Відділення),

провизнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення від 07.06.2012р. № 0000001225, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Дункан-Ойл» (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової служби у Миколаївській області (далі - відповідач 1) з вимогами про визнання дій щодо призначення та проведення фактичної перевірки господарської одиниці позивача - АЗС, що розташована за адресою вул. Кірова, 222, с. Возсіятське, Єланецький район, Миколаївська область неправомірними та до Баштанської МДПІ (відповідач 2) з вимогами про скасування податкового рішення повідомлення № 0000001225 від 07.06.2012 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що підстав для призначення та проведення фактичної перевірки у ДПС у Миколаївської області не було, оскільки ніякої інформації від державних органів про можливі порушення платником податків податкового законодавства не існувало, а у Наказі та направлені на перевірку зазначено як формальна підстава проведення фактичної перевірки п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України (далі - ПК України). А відтак призначення та проведення цієї фактичної перевірки, а саме видання наказу, направлення та проведення перевірки здійснено, на думку позивача, незаконно. Позивач просить суд, за вищевикладених підстав, визнати дії ДПС у Миколаївської області по призначенню та проведенню фактичної перевірки протиправними.

Крім того, за результатами проведеної фактичної перевірки працівниками ДПС у Миколаївській області складено Акт перевірки, де визначено як порушення податкового законодавства порушення установленого порядку ведення обліку товарних запасів. До такого висновку перевіряючі дійшли через те, що під час перевірки на АЗС був відсутній другий примірник звіту форми № 17-НП. На підставі ату перевірки Баштанською МДПІ винесено податкове рішення-повідомлення, яким до позивача застосовані штрафні фінансові санкції у сумі 186638,64 грн. за порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі по тексту Закон № 265/95-ВР).

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги щодо скасування повідомлення-рішення, зазначає, що порушень з боку підприємства п. 12 ст. 3 ЗУ № 265/95-ВР не було. Ніяких зауважень та виявлених порушень щодо роботи підприємства з РРО не виявлено. При проведенні перевірки перевіряючі не знімали залишків нафтопродуктів та не мали ніякий зауважень до ведення бухгалтерського обліку через РРО, окрім того на підприємстві існує Журнал обліку паливно-мастильних матеріалів, а відсутність другого примірника звіту форми № 17-НП не є підставою вважати відсутність ведення товарного обліку нафтопродуктів та реалізацію необлікованого товару. А відтак позивач вважає, що Відповідач 2 не міг застосовувати до підприємства штрафні фінансові санкції та просить суд скасувати податкове рішення повідомлення № 0000001225 від 07.06.2012 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представники відповідачів проти заявленого позову заперечували, надали до суду письмові заперечення та просили суд відмовити в задоволені заявлених позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Так 28.05.2012 року посадовими особами Державної податкової служби у Миколаївській області проведено фактичну перевірку господарської одиниці ТОВ «Дункан-Ойл», а саме АЗС, що розташована за адресою вул. Кірова, 222, с. Возсіятське, Єланецький район, Миколаївська область, з питань дотримання порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій тощо.

Перевірка проводилася на підставі Наказу, виданого ДПС у Миколаївській області № 273 від 18.05.2012 року та направлень на перевірку. При здійсненні фактичної перевірки перевіряючими були пред'явлені вищезазначені документи працівнику позивача, яка безпосередньо здійснює реалізацію нафтопродуктів через РРО. Підприємство допустило перевіряючих до проведення перевірки. Наказ на проведення перевірки не оскаржувався позивачем. Окрім того, в Наказі, відповідно до чинного законодавства, відображені підстави призначення перевірки, а саме п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України.

Суд критично оцінює позицію позивача щодо незазначення в Наказі причин виникнення необхідності в призначені фактичної перевірки, а саме: від кого та якого характеру надійшла інформація про можливі порушення позивачем податкового законодавства, оскільки Податковий Кодекс не вимагає від органів ДПІ ставити платника податків до відома від кого та яка саме інформація надійшла для того, щоб контролюючий орган мав право на призначення фактичної перевірки. А відтак суд дійшов висновку, що дії ДПС у Миколаївській області щодо призначення та проведення фактичної перевірки є законними, а позовні вимоги позивача в цій частині не належать задоволенню.

За результатам перевірки перевіряючими складено Акт перевірки № 0110/14/00/22/31257747 від 28.05.2012 року де відображено, що позивачем порушений порядок ведення обліку товарних запасів на загальну суму 93319,32 грн. (а.с.15-17) та відсутній другий примірник змінного звіту АЗС формою № 17 -НП.

Оскільки позивач перебуває на обліку Баштанської МДПІ, відповідачем 2 за результатами перевірки винесено податкове рішення-повідомлення № 0000001225 від 07.06.2012 року та позивачеві визначено штрафні фінансові санкції у сумі 186638,64 грн. (а. с.14).

Податкове рішення-повідомлення винесено Баштанською МДПІ за порушення суб'єктом господарювання положень п. 12 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР, а саме: відсутність ведення у встановленому законодавством порядку, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснення продажу не облікованого товару.

При прийняті податкового рішення-повідомлення відповідач 2 застосував положення ст. 20 Закону України № 265/95-ВР, яке передбачає, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи та доказів, добутих в ході судового засідання, позивачем здійснювався облік товарних запасів, але мало місце порушення форми ведення звітності змінного звіту форми № 17-НП. Журнал обліку товарних запасів, наданий позивачем в судовому засіданні, містить всі графи та інформацію що й звіт форми № 17-НП.

Застосування санкцій передбачених положеннями ст. 20 Закону України № 265/95-ВР можливо за умови реалізації суб'єктом господарювання товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

За таких обставин суд приходить висновку, що органом ДПІ помилково ототожнюються поняття необлікованого товару та товару, що облікований з порушенням порядку (форми) обліку, у даному випадку мало місце порушення назви звіту, де відображений облік товару.

Представники відповідачів не заперечували в судовому засіданні, що облік товару що реалізовувався на АЗС був, але порушення порядку обліку товарних запасів полягало лише у відсутності другого примірника змінного звіту форми № 17-НП.

В судовому засіданні встановлено та не заперечувалось відповідачами, що за місцем реалізації товару позивачем здійснювався облік товару в «Журналі обліку», зміст якого повністю відповідає звіту форми № 17-НП.

У зв'язку з цим суд не приймає до уваги письмове пояснення головного бухгалтера ТОВ «Дункан-Ойл» Арутюнян Н. В., яке представник відповідача 2 надав в судове засідання, про те що вона не може надати звіт форми № 17-НП.

Судом встановлено, що облік товарних запасів позивач веде в окремому журналі, який містить ту ж саму інформацію, що і звіт за формою № 17-НП і саме той факт, що перевіряючі змогли встановити види і кількість нафтопродуктів, наявних на АЗС під час перевірки, без проведення інвентаризації, свідчить про те, що позивачем облік товарних запасів ведеться, але ним порушена форма такого обліку - замість звітів за формою № 17-НП, позивач заносить дані до журналу обліку.

Крім того слід зазначити, що при здійсненні фактичної перевірки, перевіряючими не було здійснено інвентаризації ПММ, що у даному випадку є єдиним способом визначення кількості необлікованого товару, а відтак й суму штрафних фінансових санкцій, відповідно до вимог ст. 20 Закону України № 265/95-ВР

Відповідно до положень інструкції № 69 від 11.08.1994 року, що затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 26.08.1994 року від «По проведенню інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків» п. 1 визначено, що інвентаризація проводиться з метою підтвердження правильності та достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності. На підставі вищевикладеного, з урахуванням фактичних обставин справи, що мали місце, суд приходить висновку, що під час проведення фактичної перевірки перевіряючі були зобов'язані провести інвентаризацію товарних запасів ПММ на АЗС з метою повного, всебічного та якісного з'ясування наявності облікованого або необлікованого товару на реалізації.

Проведеною перевіркою не встановлено факту здійснення реалізації необлікованого товару, а встановлений факт порушення порядку ведення бухгалтерського обліку товарних запасів, що належать реалізації.

Законом України від 16.07.1999 року №996-ХІ «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» на відповідних осіб покладена відповідальність за своєчасність і правильність складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку; а також відповідальність за організацію бухгалтерського обліку, забезпечення фіксації фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності.

Кодексом України про адміністративні правопорушення, за відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку передбачена відповідальність, за ст.164-2. КАпП України.

При виявлені порушення ведення бухгалтерського обліку органом ДПІС не було складено адміністративного протоколу та направлено протокол до суду на відповідальних за це осіб за порушення порядку ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не довели суду своєї позиції щодо правомірності застосування штрафних фінансових санкції передбачених ст. 20 Закону України № 265/95-ВР.

На підставі вищевикладеного, суд приходить висновку, що позовні вимоги щодо скасування податкового рішення-повідомлення належить задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 94 ч. 3 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000001225 від 07.06.2012 року Баштанської міжрайонної Державної податкової інспекції Миколаївської області ДПС (Новобузьке Відділення) про нарахування штрафних (фінансових) санкцій товариству з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Дункан-Ойл".

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Відшкодувати частково судові витати в сумі 1834,20 гривень, сплачені згідно квитанції від 02.06.2012 року № 15994470 з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків Баштанської міжрайонної Державної податкової інспекції Миколаївської обл. ДПС (Новобузьке Відділення) (код ЄДРПОУ 37893858) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Дункан-Ойл" (код ЄДРПОУ 31257747).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя І. А. Устинов

Постанова оформлена у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України та підписана суддею 24.09.2012 року.