Постанова № 29728210, 26.02.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2013 р. Справа № 805/943/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волгіної Н.П.,

розглянувши в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області, звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою (з урахуванням уточнених позовних вимог) про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 1339,20 грн на користь Управлінням Пенсійного фонду України в м. Дзержинську, обґрунтовуючи позовні вимоги наступним.

Відповідно п. 3 ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) страхові внески до Пенсійного фонду України є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Невиконання цього обов'язку платниками страхових внесків приводить до неповного формування бюджету Пенсійного фонду України, і як наслідок, до несвоєчасних виплат пенсій пенсіонерам, що є порушенням ст. 46 Конституції України, яка гарантує право громадянам на забезпечення у разі старості, втрати працездатності, втрати годувальника та в інших випадках передбачених законодавством.

Сплата страхових внесків здійснюється у строки, визначені ч. 6 ст. 20 Закону, а саме - щоквартально, протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу: за липень - вересень 2010 року до 20 жовтня 2010 року, за жовтень-грудень 2011 року - до 20 січня 2011 року.

ФОП ОСОБА_1 10.10.2011 року було направлено рекомендованим листом з повідомленням вимогу про сплату боргу № Ф-341 на суму 1339,20 грн. Станом на 01.01.2013 року борг по страховим внесках в сумі 1339,20 грн залишається не сплаченим.

Несвоєчасне надходження платежів до Пенсійного фонду України спричиняє вагому шкоду інтересам держави України, ускладнює своєчасну виплату пенсій громадянам.

Представник Управління Пенсійного фонду у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду 11.02.2013 року надійшло клопотання позивача про розгляд справи у письмовому провадженні (а.с. 22).

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомлені.

Згідно ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Оскільки визначене ч. 1 ст. 2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, то з огляду на приписи ст. 41, ч. 6 ст. 128 КАС України суд, зібравши докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, приходить до висновку, що справа може бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

За Преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Ст. 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Таким чином, позивач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством, відносно платників страхових внесків.

До 01.01.2011 року в Україні порядок нарахування та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування регулювався Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 18 зазначеного Закону страхові внески до ПФУ є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Невиконання цього обов'язку платниками страхових внесків приводить до неповного формування коштів Пенсійного фонду України, і як наслідок, до несвоєчасних виплат пенсій пенсіонерам, що є порушенням ст. 46 Конституції України.

Згідно з ч. 4 ст. 20 цього Закону сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів ПФУ, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду.

Частиною 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до пп. 4 п. 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до ПФУ, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрований виконавчим комітетом Дзержинської міської ради Донецької області, місце проживання: 85200, Донецька область, м. Дзержинськ, вул. Волинська, буд. 20 (а.с. 9-11, 12-13). Перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області, реєстраційний номер 4801 (а.с. 8).

Відповідачем надавався звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік, але нарахована сума внесків в повному обсязі і в установлений законом термін сплачена не була. Як вбачається із звіту, поданого відповідачем до ПФУ, встановлений розмір страхових внесків за 2010 рік склав 2170,80 грн, фактично сплачено 831,60 грн страхових внесків (а.с 6-7).

Сума, яка визначена в розрахунках суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відповідачем сплачена частково в сумі 831,60 грн, що підтверджується карткою особового рахунку. З урахуванням сплаченої суми, заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків складає 1339,20 грн (а.с. 4-5).

Відповідно до п.п 2.1.3. п. 2.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року (далі - Інструкція), платниками страхових внесків є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок).

Згідно з п.п. 5.3.4. Інструкції страхові внески платниками податків, які обрали особливий спосіб оподаткування, сплачується ними за себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, до 20 числа поточного місяця за попередній у фіксованому розмірі.

Ч. 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Так, згідно із ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку. Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган ПФУ протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.

Узгодження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається територіальним органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.

У разі узгодження страхувальником вимоги про сплату недоїмки з територіальним органом ПФУ цей орган зобов'язаний у строк, визначений для розгляду заяви страхувальника про узгодження вимоги, надіслати йому узгоджену вимогу про сплату недоїмки, а страхувальник зобов'язаний сплатити узгоджену суму недоїмки протягом 10 робочих днів після отримання узгодженої вимоги.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган ПФУ також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу ПФУ з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

3 01.01.2011 набрав чинності Закон України від 08.07.2010 № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Відповідно до абз.6 п.7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вказаних вище норм Закону позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу від 10.10.2011 року № Ф 341 про сплату заборгованості в розмірі 1339,20 грн, яка була повернута з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 14-16).

Таким чином, внаслідок порушення відповідачем норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» порушуються інтереси держави, встановлений порядок надходження і зарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що ускладнює виконання Пенсійним фондом України одного з завдань - забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заявлених вимог Управлінням Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у сумі 1339,20 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст. 2, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 112, ст. 122-154, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області заборгованості по сплаті страхових внесків в розмірі 1339 (одну тисячу триста тридцять дев'ять) гривень 20 копійок.

Постанова прийнята 26 лютого 2013 року, її вступна та резолютивна частина складені та підписані в той же день.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складений 1 березня 2013 року.

Суддя Волгіна Н.П.