Ухвала суду № 29727410, 31.01.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2013 р.

справа № 2а-4590/10/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Дурасової Ю.В.

при секретарі судового засідання: Стельмашовій Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року по справі за позовом Казенного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя, з урахуванням уточнених позовних вимог, про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, визнання вимоги про зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2010р.

Позовні вимоги обгрунтовані незгодою з рішенням відповідача прийнятого за результатами перевірки щодо заниження валових доходів у 4 кварталі 2008р. оскільки не відбулось визнання заборгованості в порядку досудового врегулювання спору так і судовому порядку по взаємовідносинам з ТОВ «СНН», а також позивачем не було завищено валових расходів на поліпшення невиробничіх фондів структурного підрозділу ДОТ «Сокіл», оскільки такий підроздів надає платні послуги та отримує дохід від діяльності.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010р. у задоволенні позову відмоівлено.

Позивачем на вказане рішення суду була подана апеляційна скарга, в якій просили скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Скарга обгрунтована тим, що судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням норм матеріального права.

У судовому засіданні представник позивача скаргу підтримав, просив її задоволнити з підстав в ній викладених.

Представник відповідача щодо апеляційної скарги заперечив, у її задоволенні просив відмовити.

Заслухавши представників сторін, суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідачем було проведено планову виїзну перевірку КП «ЗТМК» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 30 червня 2009 року, за результатами якої складено Акт від 20.11.2009р. №174/08-08/00194731.

Перевіркою встановлено порушення п. 3.1 ст. 3, п. п. 4.1.6 п.4.1 ст. 4, п. 5.1, п. п. 5.2.1 п.5.2, п. п. 5.3.3 п.5.3 ст.3, п. п 7.8.3 п.7.8 ст. 7, п. п. 8.1.4 п.8.1, п. п 8.7.1 п.8.7 ст. 8, п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Так перевіркою встановлено, що позивачем в порушення пп. 12.1.5, п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включено до складу валового доходу суму непогашеної заборгованості у розмірі 5005729, 31 грн. визнаної у порядку досудового врегулювання спорів в 4 кварталі 2008 року; в порушення п. п 5.3.3 п.5.3 ст. 5, п. п. 8.1.4 п.8.1, п.п.8.7.1 п.8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підприємством віднесено до складу валових витрат, витрати на поліпшення невиробничих фондів структурного підрозділу «Дитячий оздоровчий табір «Сокіл» разом з ПДВ на загальну суму 118806, 00 грн., які на підприємстві в податковому обліку не обліковуються та не амортизуються; а також в порушення п 1.32 ст. 1, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством у 1 кварталі 2009 року, 1 півріччі 2009 року безпідставно віднесено до складу валових витрат, витрати на виготовлення продукції, яка в подальшому реалізовувалась покупцям за цінами, нижчими її повної собівартості у розмірі 35818323, 00 грн., що для цілей оподаткування відповідно до вказаного Закону не може бути визнано як господарська діяльність.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0000400808/0 від 03 грудня 2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання по податку на прибуток підприємств у розмірі 1076218, 70 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 763728, 00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 312490, 70 грн.

Позивач вказане рішення оскаржував в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги, ДПА у Запорізькій області прийнято рішення №1511/10/25-020 від 09 квітня 2010 року яким скарга КП "ЗТМК" задоволена частково податкове повідомлення-рішення №0000400808/0 від 03 грудня 2009 року скасовано частині зменшення валового доходу за І квартал 2009 року на 10187, 00 грн. і збільшення валового доходу за 2008 рік на загальну суму 10187, 00 грн., та зменшення валових витрат у 2008 році на загальну суму 8898, 00 грн. і відповідного збільшення на вказану суму у І кварталі 2009 року та у зазначеній частині штрафні санкції. В інші частині рішення залишено без змін та прийнято нове податкове повідомлення-рішення №000040080812 від 12 квітня 2010 року.

За результатами розгляду скарги, ДПА України прийнято рішення №5977/6/25-0115 від 23 червня 10 року, яким скарга КП «ЗТМК» задоволена частково - скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ №0000400808/0 від 03 грудня 2009 року в частині збільшення перевіркою валового доходу підприємства на 168895, 00 грн. В інші частині рішення залишено без змін та прийнято податкове повідомлення-рішення №0000400808/3 від 25 червня 2010 року на суму 1065215, 90, у тому числі за основним платежем на суму 757033, 75 грн. та штрафних санкцій на суму 308182, 15 грн.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог прийшов до висновку, що висновки перевірки є обґрунтованими та відповідно донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Колегія суду погоджується з доводами суду першої інстанції з наступних підстав.

Щодо встановленого порушення позивачем пп. 12.1.5, п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - не включення до складу валового доходу суму непогашеної заборгованості у розмірі 5005729, 31 грн. визнаної у порядку досудового врегулювання спорів в 4 кварталі 2008 року.

Судом вствновлено та матеріалами справи підтверджено, що між позивачем (замовником) та ТОВ «СНН» (виконавець) 12 січня 2005 року був укладений договір про надання юридичних послуг №51. За вказаним договором сторонами оформлено два акти виконаних робіт від 05 червня 2006 року та від 01 серпня 2007 року:

- акт виконаних робіт від 05 червня 2006 року містить відомості про надані послуги ТОВ «СНН» на користь КП «ЗТМК» за період з 12 січня 2005 року по 05 червня 2006 року, вартість цих послуг становить 300 000,0 грн.

- акт виконаних робіт від 01 серпня 2007 року містить ті самі відомості про послуги, що надавались ТОВ «СНН» у період з 25 серпня 2005 року по 25 липня 2007 року вартість послуг - 3 628 831,88 грн., в т.ч. ПДВ - 604 805,31 грн.

Також, між позивачем (замовник) та ТОВ «СНН» (виконавець) 10 січня 2005 року був укладений договір про надання юридичних послуг №52. За вказаним договором сторонами оформлено два акти виконаних робіт від 05 червня 2006 року та від 01 серпня 2007 року:

- акт виконаних робіт від 05 червня 2006 року містить відомості про надані послуги ТОВ «СНН» на користь КП «ЗТМК» за період з 10 січня 2005 року по 05 червня 2006 року, вартість цих послуг становить 300 000,0грн.

- акт виконаних робіт від 01 серпня 2007 року містить ті самі відомості про послуги, що надавались ТОВ «СНН» у період з 25 серпня 2005 року по 25 липня 2007 року вартість послуг - 3 497 472,43 грн., в т.ч. ПДВ - 582 912,07 грн.

В акті виконаних робіт ТОВ „СНН" від 01 серпня 2007 року до договорів про надання юридичних послуг № 51, № 52 зазначено, що Виконавець надав а Замовник прийняв документи щодо виконання Договору.

За даними оборотно - сальдової відомості по рахунку 685.5 «Розрахунки з іншими кредиторами» заборгованість за договорами з ТОВ «СНН» станом на 01 січня 2008 року складає - 6 323 674,31 грн.

За період з 01 січня 2008 року по 30 червня 2009 року КП «ЗТМК» проводить розрахунки за договорами № 51,52 з ТОВ «СНН» на загальну суму - 1 317 945,0 грн.

Станом на 30 червня 2009 року кредиторська заборгованість по розрахункам КП «ЗТМК» за договорами з ТОВ «СНН» склала 5 005 729,31 грн., в т.ч. по договорах:

за договором №51 від 12 січня 2005 року - 2 540 191,88 грн.;

за договором №52 від 10.01.05 року - 2 465 537,43 грн.

Відповідно до протоколу наради було розглянуто питання щодо прийняття результатів послуг, наданих ТОВ «СНН» на виконання Договорів про надання юридичних послуг, погодження розміру гонорару та підписання Акту виконаних робіт. Зокрема, в протоколі запропоновано підписати Акти приймання виконаних робіт за договорами від №51, №52 без зауважень. ТОВ «СНН» надані послуги у відповідності до умов, передбачених договорами №№51,52, з дотриманням інтересів КП «ЗТМК», наслідком мають збереження активів, надання послуг засвідчується наданими документами, вартість послуг обґрунтована виконаними юридичними діями, досягнутим результатом та відповідає домовленості, узгодженої в зазначених договорах. Акти приймання виконаних робіт підписані без зауважень.

ТОВ «СНН» керівнику «ЗТМК» було направлено лист – вимогу від 18.09.2008р. №18-09/5 та №18-09/6 про сплату заборгованості за договором № 51 в сумі 2 540 191.88 грн. та про сплату заборгованості за договором №52 в сумі 2 465 537,43 грн., відповідно.

Листом №12-05/4 від 12 травня 2009 року ТОВ «СНН» керівнику КП «ЗТМК» направило претензію про сплату заборгованості за договором №51 в сумі 2 540 191,88 грн. та про сплату заборгованості за договором №52 в сумі 2 465 537,43 грн.

Позивач не погоджується з доводами перевіряючих, оскільки вважають, що лист-вимога 2008р. не є претензією.

Проте претензійні листи — це обґрунтування вимоги до поста чальника чи покупця, які виникли внаслідок порушення догові рних зобов'язань

Відповідно до частини 3 статті 6 статті ГПК України претензія повинна містити:

а) повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та підприємства, організації, яким претензія пред'являється; дата пред'явлення і номер претензії;

б) обставини, на підставі яких пред'явлено претензію; докази, що підтверджують ці обставини; посилання на відповідні нормативні акти;

в) вимоги заявника;

г) сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії;

д) перелік документів, що додаються до претензії, а також інших доказів.

Важливим фактором при пред'явленні претензії є вказівка на обставини, на підставі яких пред'явлено претензію. Якщо претензія підлягає грошовій оцінці, в ній обов'язково повинна бути зазначена сума претензії та розрахунок суми. Саме для претензій, які підлягають грошовій оцінці, важливим є зазначення платіжних реквізитів заявника, що надає йому можливість без будь-яких ускладнень отримати належні йому грошові кошти в разі визнання претензії контрагентом.

Отже всі необхідні умови щодо складання претензії містить лист-вимога ТОВ «СНН» керівнику «ЗТМК» від 18.09.2008р. №18-09/5 та №18-09/6.

Згідно п.п. 12.1.5. п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини) визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на якій припадає перша з події:

або 90-ї календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією.

або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Строки, визначені абзацом «а» цього пункту, поширюються також на випадки, коли покупець не надав відповідь на претензію, надіслану продавцем, у строки визначені господарсько-процесуальним законодавством.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 вказаного Закону зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Таким чином колегія суду погоджується з висновками відповідача щодо встановленого порушення, а доводи позивача такими, що не спростовують такі висновки.

Щодо встановленого відповідачем порушення п. п 5.3.3 п.5.3 ст. 5, п. п. 8.1.4 п.8.1, п.п.8.7.1 п.8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» -підприємством віднесено до складу валових витрат, витрати на поліпшення невиробничих фондів структурного підрозділу «Дитячий оздоровчий табір «Сокіл» разом з ПДВ на загальну суму 118806, 00 грн., які на підприємстві в податковому обліку не обліковуються та не амортизуються.

Так відповідно перевірки за результатами перевірки структурного підрозділу КП «ЗТМК» «Дитячий оздоровчий табір «Сокіл», яку було проведено ДПІ у м. Євпаторії та оформлено актом перевірки від 21 жовтня 2009 року № 2057/23-2 встановлено, що протягом 2008 року структурним підрозділом КП «ЗТМК» «ДОТ «Сокіл» здійснювалось поліпшення основних фондів згідно відповідних договорів та актів виконаних робіт.

В розрахунок ліміту витрат на поліпшення основних фондів у розмірі 10% на 2008 рік та на 2009 рік невиробничі фонди підприємством не включались, так як вони в податковому обліку не обліковуються та не амортизуються.

Відповідно до підпункту 5.3.3, пункту 5.3 статті 5 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валових витрат витрати на: сплату податку на додану вартість, включеного до ціни товарів(робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання.

Згідно підпункту 8.1.4 пункту 8.1. статті 8 цього Закону не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування: витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів.

Таким чином колегія суду погоджується з висновками відповідача щодо встановленого порушення, а доводи позивача такими, що не спростовують такі висновки.

Щодо встановленого порушення п 1.32 ст. 1, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством у 1 кварталі 2009 року, 1 півріччі 2009 року безпідставно віднесено до складу валових витрат, витрати на виготовлення продукції, яка в подальшому реалізовувалась покупцям за цінами, нижчими її повної собівартості, то це порушення не мало вплив на визначення зобов’язання в оскарженому податковому-повідомлення рішення, про що зазначив представник відповідача в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції та на що не заперечив представник позивача та це порушення розглядалось у іншій справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, а відтак, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року по справі за позовом Казенного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Повний текст рішення виготовлено 01 березня 2013року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Ю.В. Дурасова