Рішення № 29725030, 26.02.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №2-148/13

(№2609/26040/12)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва

у складі суду: головуючого судді Оксюти Т.Г.

при секретарі Прохоровій К.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Страхова компанія «ВУСО», ВАТ «НАСК «Оранта», ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про встановлення ступеню вини, стягнення страхового відшкодування та матеріального збитку, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2012 року позивач звернувся з позовом до відповідачів та просив визначити ступінь вини ОСОБА_2 у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталась 26.02.2012 року в м. Києві на вул. Гетьмана 1, в розмірі 50 %.

Визначити ступінь вини ОСОБА_3 у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталась 26.02.2012 року в м. Києві на вул. Гетьмана 1, в розмірі 50 %.

Стягнути з ПАТ «СК «ВУСО» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування, в розмірі 19925,37 грн.

Стягнути з ВАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування, в розмірі 19925,37 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 пропорційно витрати на правову допомогу, в розмірі 4000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 пропорційно витрати понесені на проведення автотоварознавчого дослідження (експертизи) КТЗ, в розмірі 700,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 пропорційно витрати понесені на оплату судового збору, в розмірі 445,51 грн.

В ході розгляду справи позивач зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з ПАТ «СК «ВУСО» та ВАТ «НАСК «Оранта» на свою користь матеріальну шкоду в сумі 9640,37 грн. з кожного.

Решту позовних вимог, в розмірі 4000,00 грн., 700,00 грн. та судовий збір, які заявлені пропорційно до ОСОБА_2 і ОСОБА_3, позивач залишив без змін.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 26.02.2013 року було прийнято від ОСОБА_1 відмову від позовних вимог до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення з них 4000,00 грн. витрат на правову допомогу, 700,00 грн. витрат на проведення авто товарознавчого дослідження та 445,51 грн. витрат на оплату судового збору.

Провадження по справі в цій частині закрито.

В решті вимог до ПАТ «СК «ВУСО», ВАТ «НАСК «Оранта» розгляд справи продовжено.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що 26.02.2012 року о 19.30 год., по вул. Гетьмана, 1 в м. Києві, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «SSANG YONG REXTON», д.н. НОМЕР_7, під керуванням водія ОСОБА_3, «DACIA LOGAN 90L», д.н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, «RENAULT KANGOO», д.н. НОМЕР_3, під керуванням позивача ОСОБА_1 та «HYUNDAI TUCSON», д.н. НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_4

Постановами Солом'янського районного суду м. Києва від 28.03.2012 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було визнано винними у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнено до адміністративної відповідальності.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/6341546 від 26.07.2011 року в ПАТ «СК «ВУСО».

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/5225891 від 20.06.2011 року у ВАТ «НАСК «Оранта».

29.03.2012 року та 02.04.2012 року позивачем на підставі даної події було подано заяви до ПАТ «СК «ВУСО» та ВАТ «НАСК «Оранта» про настання страхового випадку, і виплату страхового відшкодування із зазначенням реквізитів для її виплати.

Однак, листом №09-02-09/11323 від 08.05.2012 року ВАТ « НАСК «Оранта» повідомила позивача, що страхове відшкодування за даною подією, яка має ознаки страхового випадку не може бути сплачено, до моменту визначення судом ступеню вини та розміру відповідальності ОСОБА_3

З огляду на викладене вище, позивач вважає, що вина ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в настанні дорожньо-транспортної пригоди є однаковою, оскільки було порушено один і той же пункт ПДР України, а від так, ступінь вини слід визначити в розмірі 50% кожного.

Крім того, відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «RENAULT KANGOO», д.н. НОМЕР_3 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди №С12-554 від 05.10.2012 року встановлено, що ринкова вартість наданого для дослідження автомобіля на момент пошкодження складає 39850,74 грн. та дорівнює вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Розмір відновлювального ремонту транспортного засобу «RENAULT KANGOO», д.н. НОМЕР_3, який розрахований даним звітом №С12-554 від 05.10.2012 року, склав 42692,87 грн.

Відповідно до ст. 30.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Однак, позивач не згоден з визнанням транспортного засобу «RENAULT KANGOO», д.н. НОМЕР_3 фізично знищеним.

24.12.2012 року позивачем було замовлено у Експертній компанії «Укравтоекспертиза» визначення вартості транспортного засобу «RENAULT KANGOO», д.н. НОМЕР_3, у пошкодженому стані.

Відповідно до довідки №33 від 19.01.2013 року, складеної Експертною компанією «Укравтоекспертиза», вартість транспортного засобу в пошкодженому стані «RENAULT KANGOO», д.н. НОМЕР_3, становить 20570,00 грн.

Відповідно до ст. 30.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП складає 19280,74 грн. (39 850,74 грн. (ринкова вартість автомобіля до ДТП) - 20570,00 грн. (ринкова вартість пошкодженого автомобіля) = 19 280,74 грн.

Отже, 9640,37 грн. - 50% різниці між вартістю транспортного засобу до та після ДТП - сума, яка повинна бути стягнута з ПАТ «СК «ВУСО» та ВАТ «НАСК «Оранта», як розміри страхового відшкодування.

На підставі вищевикладеного просив позов задовольнити.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник ПАТ «СК «ВУСО» в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Представник ВАТ «НАСК «Оранта» в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином про причини неявки суду не повідомив.

Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників відповідачів ПАТ «СК «ВУСО» та ВАТ «НАСК «Оранта».

Крім того, в ході розгляду справи представники ПАТ «СК «ВУСО» та ВАТ «НАСК «Оранта» надали пояснення в яких проти задоволення позову не заперечували.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечували.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник в судове засідання не з'явились, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Вислухавши думку позивача та його представника, відповідача ОСОБА_2 та його представника, врахувавши пояснення представників відповідачів ПАТ «СК «ВУСО» та ВАТ «НАСК «Оранта», дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Встановлено, що 26.02.2012 року о 19.30 год., по вул. Гетьмана, 1 в м. Києві, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «SSANG YONG REXTON», д.н. НОМЕР_7, під керуванням водія ОСОБА_3, «DACIA LOGAN 90L», д.н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, «RENAULT KANGOO», д.н. НОМЕР_3, під керуванням позивача ОСОБА_1 та «HYUNDAI TUCSON», д.н. НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_4

Постановами Солом'янського районного суду м. Києва від 28.03.2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було визнано винними у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнено до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справ, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчиненні цією особою.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вочевидь не відповідали вимогам ПДР України, а тому вони, як особи, що керували автомобілями «DACIA LOGAN 90L», д.н. НОМЕР_2 та «SSANG YONG REXTON», д.н. НОМЕР_7, внаслідок чого позивач поніс значні матеріальні збитки, є єдиними винними особами дії яких призвели до ДТП.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/6341546 від 26.07.2011 року у ПАТ «СК «ВУСО».

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент ДТП була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/5225891 від 20.06.2011 року у ВАТ «НАСК «Оранта».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком - є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Встановлено, що 29.03.2012 року та 02.04.2012 року позивачем на підставі даної події та у відповідності до ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» було подано заяви до ПАТ «СК «ВУСО» та ВАТ «НАСК «Оранта» про настання страхового випадку і виплату страхового відшкодування із зазначенням реквізитів для її виплати.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Умовами ч. 1 ст. 36 цього ж закону передбачено, що рішення про здійснення страхового відшкодування приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування розглядався в судовому порядку.

Положеннями ч. 2 ст. 36 закону на страховика покладено обов'язок протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Однак, листом №09-02-09/11323 від 08.05.2012 року ВАТ « НАСК «Оранта» повідомила позивача, що страхове відшкодування за даною подією, яка має ознаки страхового випадку не може бути сплачено, до моменту визначення судом ступеню вини та розміру відповідальності ОСОБА_3

Позивач просив визначити ступінь вини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталась 26.02.2012 року в м. Києві на вул. Гетьмана 1, в розмірі 50 % кожного, на що слід зазначити наступне.

Судом достовірно встановлено, що винуватцями дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 26.02.2012 року, внаслідок порушення п.п. 12.1 та 13.1 ПДР України, є ОСОБА_2, який керував автомобілем «DACIA LOGAN 90L», д.н. НОМЕР_2 та ОСОБА_3, яка керувала автомобілем «SSANG YONG REXTON», д.н. НОМЕР_7.

Згідно п. 12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно п. 13.1 ПДР України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Згідно ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утримання бійцівських порід тощо , що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

На підставі вищевикладеного, а також згідно постанов Солом'янського районного суду м. Києва від 28.03.2012 року, вина ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в настанні дорожньо-транспортної пригоди є однаковою, оскільки було порушено один і той же пункт ПДР України, а тому суд приходить до висновку, що ступінь вини слід визначити як у ОСОБА_2 - 50% так і у ОСОБА_3 - 50%.

Позивач також просив стягнути з ПАТ «СК «ВУСО» та ВАТ «НАСК «Оранта» на свою користь матеріальну шкоду в сумі 9640,37 грн. з кожного, на що слід зазначити наступне.

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, складеного ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт» від 05.10.2012 року, вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу завданого власнику автомобіля «RENAULT KANGOO», д.н. НОМЕР_3 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, визначений за витратним підходом та складає 42692,87 грн.

Ринкова вартість колісного транспортного засобу «RENAULT KANGOO», д.н. НОМЕР_3, визначена за порівняльним підходом може складати 39850,74 грн.

На підставі виконаних досліджень та рекомендацій, зроблений висновок, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу «RENAULT KANGOO», д.н. НОМЕР_3 станом на 05.10.2012 року складає 39850,74 грн.

Згідно до ст. 30.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Проте, позивач не погоджується з визнанням транспортного засобу «RENAULT KANGOO», д.н. НОМЕР_3 фізично знищеним.

Так, ст. 30.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди

24.12.2012 року позивачем було замовлено у Експертній компанії «Укравтоекспертиза» визначення вартості транспортного засобу «RENAULT KANGOO», д.н. НОМЕР_3, у пошкодженому стані.

Відповідно до довідки №33 від 19.01.2013 року, складеної Експертною компанією «Укравтоекспертиза», вартість транспортного засобу в пошкодженому стані «RENAULT KANGOO», д.н. НОМЕР_3, становить 20570,00 грн.

Таким чином, різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП складає 19280,74 грн. (39 850,74 грн. (ринкова вартість автомобіля до ДТП) - 20570,00 грн. (ринкова вартість пошкодженого автомобіля) = 19 280,74 грн.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана, також, із пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Згідно п. 3 ч. 1. ст. 988 ЦК України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно із ч. 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Суд, прийшовши до висновку про визначення ступеню вини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у ДТП, що сталася 26.02.2012 року в м. Києві по вул. Гетьмана, 1 в розмірі 50% кожного та враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність останніх на момент ДТП була застрахована у ПАТ «СК «ВУСО» та ВАТ «НАСК «Оранта», приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з ПАТ «СК «ВУСО» та ВАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 страхового відшкодування в сумі 9640,37 грн. з кожного.

Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.

Згідно ч.4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивач довів ті обставини на які посилався як на підставу своїх позовних вимог.

Керуючись ст. 20, п. 3 ч. 1 Закону України «Про страхування», ст.ст. 6, 22, 28, 30, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 988, 990, 1187, 1188 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 27-30, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ПАТ «Страхова компанія «ВУСО», ВАТ «НАСК «Оранта», ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про встановлення ступеню вини, стягнення страхового відшкодування та матеріального збитку задовольнити.

Визначити ступінь вини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у ДТП, що сталася 26.02.2012 року в м. Києві, вул. Гетьмана, 1 в розмірі 50% кожного.

Стягнути з ПАТ «Страхова компанія «ВУСО», код ЄДРПОУ 31650052, місцезнаходження якого за адресою: м. Донецьк, вул. Постишева, 60 поверх 7 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_8, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 страхове відшкодування в сумі 9640,37 грн.

Стягнути з ВАТ «НАСК «Оранта», код ЄДРПОУ 00034186, місцезнаходження якого за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 75 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_8, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 страхове відшкодування в сумі 9640,37 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва через Солом'янський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня наступного після його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя