Постанова № 29724228, 07.02.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 лютого 2013 року 14:10 № 826/760/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Розсошко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-3" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень

Публічне акціонерне товариство "Трест "Київміськбуд-3" ( далі Позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби (далі Відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0004682202, 0004692202, 0001081705 від 04 вересня 2012 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм податкового законодавства України, були прийняті протиправні податкові повідомлення-рішення, якими позивачу неправомірно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств та податку з доходів фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати і застосовані штрафні (фінансові) санкції, що призвело до порушення його прав та законних інтересів.

Відповідач проти позову заперечував, вважаючи оскаржувані рішення законними та обґрунтованими, винесеними на підставі та на виконання норм податкового законодавства за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Відповідно до направлення від 18.06.2012 №№ 570/22-2, 571/22-2, 572/17-5, 573/22-2, 574/22-6 працівниками Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби, проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.03.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.03.2012р. Перевірка проводилась з 18.06.2012 р. по 30.07.2012 р. Термін проведення перевірки продовжувався з 17.07.2012 по 30.07.2012 на підставі наказу ДПІ у Соломянському районі м.Києва ДПС від 17.07.2012 №1058.

За результатами перевірки складено Акт № 5237/22-2/04012678 від 06.08.20112 про результати планової виїзної перевірки ПАТ »Трест» Київміськбуд-3» код 04012678 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 31.03.2012 валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.03.2012.

Перевіркою встановлено порушення позивачем :

- пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України;

-пп. 4.2.12, п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-IV (із змінами та доповненнями).

- пп. 168.2.19 п. 168.1. ст. 168 Податкового кодексу України.

- пп. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України.

- пп. 198.3, 198.6 ст. 198, пп. 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України.

- п. 3.2 п. 3 «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» (Ф. № 1ДФ) № 1020 від 24.12.2010 р. (зі змінами та доповненнями) в частині не включення у податковий розрахунок у I-IV кв. 2011р. всіх виплат особам - не працівникам підприємства.

Позивач оскаржив в адміністративному порядку висновки викладені в Акті № 5237/22-2/04012678 від 06 серпня 2012 року до відповідача. Проте заперечення позивача на Акт № 5237/22-2/04012678 було залишено без задоволення.

04.09.2012 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Р»:

- № 0004682202, яким згідно з підпунктом 3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення вимог п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (із змінами і доповненнями) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток (код платежу 11021000), та визначено суму до сплати у розмірі 1 337 108,00 грн., з яких сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 1 337 108,00 грн. та 0 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0004692202, яким згідно з підпунктом 3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України (із змінами і доповненнями) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість (код платежу 14010100), та визначено суму до сплати у розмірі 1 320 164,00 грн., з яких сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 1 159 542,00 грн. та 160 622,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

- № 0001081705, яким згідно з підпунктом 3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення вимог пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164, пп. а) п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, п. 3.2 п. 3 «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом ДПА України № 1020 від 24.12.2010 р., збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати 11010101, та визначено суму до сплати у розмірі 3 579,31 грн., з якої 414,65 грн. за основним платежем та 3 164,66 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в порядку процедури адміністративного оскарження до ДПС у м. Києві.

Під час процедури адміністративного оскарження Рішенням ДПС у м. Києві від 19.11.2012 р. № 7653/10/12-114 скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001081705 від 04.09.2012 р. в частині грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2 585 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 27 коп. за штрафними санкціями, інші податкові повідомлення-рішення від 04.09.2012 р. за № 0004662202 та № 0004692202 залишено без змін.

ПАТ «Трест Київміськбуд-3» повторно оскаржило податкові повідомлення-рішення, звернувшись до ДПС України, яка своїм рішенням від 24.12.2012 р. № 7653/10/12-114 залишила без змін повідомлення-рішення від 04.09.2012 р. за № 0004662202 та № 0004692202 з урахуванням рішення, прийнятого ДПС у м. Києві за розглядом первинної скарги, а повторну скаргу без задоволення.

Оцінюючі правомірність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, при цьому перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно;6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунку платника податку.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції на момент існування спірних правовідносин), не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Виходячи із системного аналізу норм Податкового кодексу України, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість», для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, на переконання суду, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається із матеріалів справи ПАТ «Трест Київміськбуд-3» було укладено договори на виконання будівельних робіт із: ТОВ БК «БМР-Сервіс»: від 10.06.2010 р. № 113, від 10.01.2011 р. № 41; ТОВ ІПБК «Новітні технології»: від 30.03.2010 р. № 79, від 17.01.2011 р. № 42; ТОВ «Спецвіконбуд»: від 08.11.2010 р. № 204.

Укладеними договорами передбачалося виконання контрагентами позивача субпідрядних загально-будівельних робіт на об'єктах, визначених кожним із договорів. Вказані договори підписані обома сторонами та скріплені печатками.

Із пояснень представника позивача встановлено та не заперечувалось представником відповідача, що характер діяльності, яка провадиться позивачем потребує виконання субпідрядних робіт, а тому договори укладалися позивачем з метою здійснення господарської діяльності.

Здійснення господарських операцій між ПАТ «Трест «Київміськбуд-3» та ТОВ «ІПБК «Новітні технології» підтверджується наступними документами: договором № 79 від 30.03.2010; договором № 42 від 17.01.2011; додатковою угодою № 1/160 від 28.03.2011 до договору № 42 від 17.01.2011; додатковою угодою № 2/187 від 17.06.2011 до договору № 42 від 17.01.2011; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за період з 01 по 13 липня 2011; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за період з 14 по 29 липня 2011; довідкою про вартість виконаних підрядних робіт / та витрати/ за липень 2011; довідкою про вартість виконаних підрядних робіт /та витрати/ за липень 2011; актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2011 року; актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2011 року; актом приймання виконаних будівельних робіт в період з 01 по 13 липня 2011; актом приймання виконаних будівельних робіт за період з 14 по 29 липня 2011; виписками по особовому рахунку позивача за 15.07.2011, 18.07.2011, 27.07.2011, 29.07.2011, 06.10.2011, 07.10.2011, 10.10.2011 щодо розрахунків із ТОВ «ІПБК «Новітні технології».

Здійснення господарських операцій між ПАТ «Трест «Київміськбуд-3» та ТОВ «БК «БМР-сервіс» підтверджується наступними документами: договором № 113 від 10.06.2010; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за період з 1 по 13 липня 2011; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за період з 14 по 29 липня 2011; актом приймання виконаних будівельних робіт за період з 1 по 13 липня 2011; актом приймання виконаних будівельних робіт за період з 14 по 29 липня 2011; договором № 41 від 10.01.2011; додатковою угодою № 1/161 від 29.03.2011 до договору № 41 від 10.01.2011; додатковою угодою № 2/195 від 27.06.2011 до договору № 41 від 10.01.2011; довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2011; актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2011; довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2011; актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2011.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем були подані суду всі необхідні господарські, цивільно-правові та первинні бухгалтерські документи щодо фактичного здійснення підрядних будівельних робіт, зокрема , й довідки про вартість виконаних робіт форми КБ -3 та акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ - 2в, типові форми яких визначені наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 № 237/5 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві», а також, договори на виконання будівельних робіт, виписки із банку та платіжні доручення.

В ході судового розгляду справи позивачем подано податкові накладні, які містять усі необхідні реквізити, передбачені чинним законодавством, а також платіжні доручення на оплату за виконанні роботи, з відміткою про проведення платежів банком, а отже підтверджують реальність оформлених такими документами господарських операцій.

Крім того, судом встановлено, що фактичне здійснення господарської діяльності між ПАТ «Трест «Київміськбуд-3» та ТОВ БК «БМР-Сервіс» і ТОВ ІПБК «Новітні технології» вже було предметом розгляду в судах адміністративної юрисдикції.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2012 року у справі № 2а-18322/11/2670, яку залишено в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2012 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 вересня 2012 року (справа № К/9991/28883/12), скасовано податкові повідомлення-рішення № 0001934230 та № 0001944230 від 29 листопада 2011 року, прийняті Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків у м. Києві.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі акту Спеціалізованої ДПІ у м. Києві по роботі з ВПП у м. Києві від 14.11.2011 р. № 1019/42-30/04012678 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ БК «БМР-Сервіс», ТОВ ІПБК «Новітні технології» за період з 01.01.2010 р. по 30.06.2011 р.

При розгляді справи № 2а-18322/11/2670 судами вже було встановлено, що ТОВ «БК «БМР-Сервіс» було зареєстровано як юридичну особу 10.12.2007 Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією, воно мало ліцензію Міністерства регіонального розвитку та будівництва України серії АВ № 490674 на будівельну діяльність строком дії з 22.12.2009 р по 22.12.2012, яку здійснювало згідно з переліком робіт провадження господарської діяльності, що викладений у додатку до ліцензії АВ № 490674. Також, відповідно до копії свідоцтва № 100242669 серії НБ № 452139 (копія якого приєднана до матеріалів справи) ТОВ БК «БМР-Сервіс» було платником податку на додану вартість з 01.09.2009 р. ТОВ «ІПБК «Новітні технології» було зареєстровано як юридичну особу Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією, воно мало ліцензію Міністерства регіонального розвитку та будівництва України серії АВ № 512075 на будівельну діяльність строком дії з 22.01.2010 р по 22.01.2013, яку здійснювало згідно з переліком робіт провадження господарської діяльності, що викладений у додатку до ліцензії АВ № 512075. Відповідно до копії свідоцтва № 100242668 серії НБ № 452147 (копія якого приєднана до матеріалів справи) ТОВ ІПБК «Новітні технології» було платником податку на додану вартість з 01.09.2009 р.

Витребування позивачем у ТОВ "БК "БМР-Сервіс"та ТОВ "ІПБК "Новітні технології"при укладенні договорів установчих документів та документів, що засвідчують їх державну реєстрацію та реєстрацію у податкових органах, відомостей щодо керівників цих підприємств, а також копій ліцензій на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, є достатнім проявом розумності та обачливості позивача при виборі контрагентів.

При розгляді справи не було встановлено ознак фіктивності діяльності ТОВ БК «БМР-Сервіс» і ТОВ ІПБК «Новітні технології», та було зроблено висновок про відсутність підстав для визнання укладених між позивачем та ТОВ БК «БМР-Сервіс» і ТОВ ІПБК «Новітні технології» договорів нікчемними.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи преюдиціальне значення вищенаведених судових рішень, якими встановлені факти здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ БК «БМР-Сервіс» і ТОВ ІПБК «Новітні технології», суд вважає, що такі факти та обставини не потребують повторного доказування при розгляді цієї справи, тому суд посилається на зазначені факти та обставини, як на встановлені судом при розгляді іншої адміністративної справи.

Факти та обставини, встановлені судовими рішеннями в адміністративній справі № 2а-18322/11/2670, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді цієї справи, тому доводи позивача щодо реальності здійснених операцій ПАТ «Трест «Київміськбуд-3» із ТОВ БК «БМР-Сервіс» та ТОВ ІПБК «Новітні технології» вважаються обґрунтованими.

Що стосується посилання представника відповідача на показання допитаних свідків у кримінальній справі, а саме: ОСОБА_1 від 14.12.2010 р., який перебував на посаді директора ТОВ БК «БМР-Сервіс», та ОСОБА_2 від 22.12.2009 р., який перебував на посаді директора ТОВ ІПБК «Новітні технології» як на обставини, які вказують на нікчемність укладених між позивачем та ТОВ БК «БМР-Сервіс» і ТОВ ІПБК «Новітні технології» договорів, то зазначені показання також були дослідженими в процесі розгляду справи № 2а-18322/11/2670 не є новим доказом, яким спростовуються встановлені раніше обставини.

Будь-яких доказів про завершення розслідування кримінальної справи, складання обвинувального висновку та перевірку судом слідчої версії суду не надано.

Здійснення господарських операцій між ПАТ «Трест «Київміськбуд-3» та ТОВ «Спецвікон» підтверджується наступними документами: договором від 08.11.2010 р. № 204; додатковою угодою № 1/84 від 18.04.2011 до договору № 204 від 08.11.2010; додатком № 1 (специфікацію виробів) до додаткової угоди № 1/84 від 18.04.2011 до договору № 204 від 08.11.2010; додатковою угодою № 2/85 від 21.04.2011 до договору № 204 від 08.11.2010; додатковою угодою № 3/94 від 25.04.2011 до договору № 204 від 08.11.2010; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт / та витрати / № 3 за травень 2011 (ф. КБ-3); актом № 3 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2011 (ф. КБ-2в); виписками по особовому рахунку позивача за 21.12.2010, 22.12.2010, 10.05.2011, 30.05.2011, 06.05.2011 щодо розрахунків із ТОВ «Спецвікнобуд»; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт / та витрати/ №3 за травень (ф. КБ-3); актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2011 (ф. КБ-2в); підсумковою відомістю ресурсів (витрати - по факту); актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2011; підсумковою відомістю ресурсів (витрати - по факту).

У своїх запереченнях відповідач посилається на неможливість здійснення господарських операцій між ПАТ «Трест «Київміськбуд-3» та ТОВ «Спецвікон», з огляду на те, що контрагентом ТОВ «Спецвікон» за травень місяць 2011 року було ТОВ «Ріп», яке підпадає під ознаки фіктивності.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Керуючись вищезазначеним, суд зазначає, що відповідач невірно ставить правомірність віднесення витрат на придбання робіт позивачем у ТОВ «Спецвікон» у залежність від господарських операцій такого контрагента з іншими суб'єктами господарювання, оскільки таке законом не передбачено.

Крім того, суд вказує на тому, що відповідачем не було надано доказів того, що в діях ТОВ «Спецвікон» були виявлені податкові правопорушення. Як випливає зі змісту наданих пояснень представником відповідача податкова перевірка діяльності ТОВ «Спецвікон» не проводилася, а у відповідача відсутні підтвердження виявлених у ТОВ «Спецвікон» порушень вимог податкового законодавства.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року №1112/11/13-10, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображені в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Слушність наведеного висновку підтверджується правозастосовчою практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009 року у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява № 3991/03). Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009р. у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява № 3991/03), у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Рішення Європейського суду з прав людини згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» мають в Україні значення джерела права. Більше того, частина 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає врахування практики Європейського суду з прав людини при вирішенні справ.

Вказаний висновок також підтверджується правозастосовчою практикою Верховного суду України (постанова від 09.09.2008 року у справі № 21-500во08, постанова від 01.06.2010 року у справі № 21-573во10), врахування яких при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст. ст. 8, 244-2 КАС України.

Що стосується позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001081705 від 04.09.2012 р. суд, дослідивши матеріалами справи та заслухавши пояснення представників сторін, доходить висновку про неможливість задоволення позовних вимог позивача у частині скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському рішенні м. Києва ДПС № 0001081705 від 04.09.2012 р., виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи 19.09.2012 р. за вих. № 3/135-2 ПАТ «Трест «Київміськбуд - 3» подано скаргу на податкові повідомлення-рішення від 04.09.2012 р. за № 0004682202, № 0004692202 та № 0001081705 Державної податкової інспекції в Солом'янському районі м. Києва ДПС до Державної податкової служби у м. Києві.

19.11.2012 р. за вих. № 7653/10/12-114 Державною податковою службою у м. Києві винесено рішення про результати розгляду первинної скарги, яким скаргу ПАТ «Трест «Київміськбуд - 3» задоволено частково.

В рішенні Державної податкової служби у м. Києві від 19.11.2012 р. № 7653/10/12-114 визначено, що сума грошового зобов'язання ПАТ «Трест «Київміськбуд - 3» по податку з доходів фізичних осіб становить 994,04 грн. (основний платіж - 414,65 грн., штрафні санкції - 579,38 грн. (2010 рік - 47,60 грн. (190,38 грн.*25%), 1 півріччя 2011 року - 1 грн.; 2 півріччя 2011 року - 20.80 грн. (83,19 грн.*25%); за порушення п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу - 510 грн.) визначена в податковому повідомленні - рішенні від 04.09.12 № 0001081705 відповідає вимогам чинного законодавства, а сума штрафних санкцій в розмірі 2585,27 грн. підлягає скасуванню.

Таким чином, рішенням Державної податкової служби у м. Києві від 19.11.2012 р. № 7653/10/12-114 скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001081705 від 04.09.2012 р. в частині грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2 585 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 27 коп. за штрафними санкціями, інші податкові повідомлення-рішення від 04.09.2012 р. за № 0004662202 та № 0004692202 залишено без змін.

04 лютого 2013 року ДПІ у Солом'янському рішенні м. Києва ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000111705, яким враховано рішення Державної податкової служби у м. Києві від 19.11.2012 р. № 7653/10/12-114, та визначено суму грошового зобов'язання ПАТ «Трест «Київміськбуд-3» у розмірі 994,04 грн., з них за основним платежем 414,65 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 579,39 грн.

Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 № 1236 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 20 грудня 2012 р. за № 2135/22447.

Відповідно до пп. 5.1.2 п. 5.1 розділу 5 зазначеного Порядку податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо орган державної податкової служби зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 5.3 розділу 5 Порядку у випадках, визначених підпунктами 5.1.2 і 5.1.4 пункту 5.1 цього розділу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання.

Керуючись вищенаведеним, суд доходить висновку про неможливість задоволення позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0001081705 від 04.09.2012 р., оскільки таке рішення вже є відкликаним та не має юридичної сили. Тому вимоги позивача щодо його скасування не підлягають задоволенню.

Крім того, судом встановлено, що позивачем не надано до матеріалів справи документів, які би спростовували висновки відповідача з приводу допущених ПАТ «Трест «Київміськбуд-3» порушень вимог, передбачених пп. 4.2.12 п. 4.2 ст. 4, пп. «а» п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV (зі змінами та доповненнями) та пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164, пп. а) п. 176.2 ст. 176 розділу IV Податкового кодексу України.

Також в судовому засіданні представник позивача погодився із вказаними порушеннями, визначеними у податковому повідомленні-рішенні ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 04 лютого 2013 року № 0000111705, та вказав, що ПАТ «Трест «Київміськбуд-3» сплатить суму грошового зобов'язання у розмірі 994,04 грн.

З огляду на що суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача у частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0001081705 від 04.09.2012 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-3» задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 04 вересня 2012 року №№ 0004682202 та 0004692202.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати в сумі 2294,00 грн. присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-3» за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій