Постанова № 29724218, 27.02.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2013 року Справа № 2а/1270/5009/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Колесніковій Я.А.,

за участю представників

позивача: Нечай О.В. (довіреність № 863/135 від 02.01.2013),

відповідача: Ганишнюка Є.В. (довіреність № 145/0/12-13/10/10-013

від 04.01.2013),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002478013 від 06.04.2012, -

ВСТАНОВИВ:

27 червня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002478013 від 06.04.2012.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Луганськтепловоз» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за грудень 2011 року та січень 2012 року, за результатами якої складено акт № 2/15-00/05763797 від 28.03.2012 та винесено податкове повідомлення-рішення № 0002478013 від 06.04.2012.

Позивач не згоден з податковим повідомленням-рішенням № 0002478013 від 06.04.2012, з огляду на те, що зазначені в акті перевірки підприємства, у яких ПАТ «Луганськтепловоз» придбавало продукцію, в період, що перевірявся, їх статутні документи, свідоцтва про державну реєстрацію, первинні й інші документи не були у судовому порядку визнані недійсними. Дані підприємства були зареєстровані на офіційному сайті ДПС України без зазначення яких-небудь порушень. Від ТОВ «Оріал», ПП «ВКФ «Укрпромснаб» та ТОВ «Стілл-Імпекс» надійшов товар, необхідний пакет первинних документів для відображення даних господарських операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

Доказом товарності проведених господарських операцій свідчать первинні документи про отримання товару, його оприбуткування на склад. Оскільки придбана металопродукція використовувалася для виготовлення продукції основного виду діяльності компанії, була зроблена її видача зі складу в основні робочі цехи підприємства, що підтверджено відповідними комплектувальними відомостями на одержання матеріалів. Операції по оприбуткуванню металопродукції на склад підприємства, її передавання у цехи компанії та списання на виготовлену продукцію проводилися на підставі первинних документів, які відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» і були відображені у бухгалтерському обліку підприємства.

Відтак, позивач вважає, що з його боку відсутні будь-які порушення Податкового кодексу України.

Всі первинні бухгалтерські документи, які підтверджують реальність одержання товарів від ТОВ «Оріал», ПП «ВКФ «Укрпромснаб» та ТОВ «Стілл-Імпекс» і використання їх у виробництві тепловозів були надані під час перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську.

На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 02 липня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом та її призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.237-241 том 1), у яких зазначив таке.

Проведеною перевіркою позивача встановлено порушення п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.4 ст.200 ПК України, у зв'язку з чим платником податків завищено розмір від'ємного значення та, як наслідок, завищено суму бюджетного відшкодування за грудень 2011 року у розмірі 115748,00 грн., за січень 2012 року у розмірі 6230,00 грн. по операціях з ТОВ «Оріал», ПП «ВКФ «Укрпромснаб» та ТОВ «Стілл-Імпекс».

Наслідком діяльності цих суб'єктів господарювання було переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу інших контрагентів, у зв'язку з чим операції з купівлі-продажу, документально оформлені за участю цих підприємств не створювали підстав щодо формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ.

Таких висновків СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську дійшла з огляду на акти від 11.11.2011 № 1798/236-36917523 «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Оріал»; від 04.03.2011 № 72/23-34202109 «Про результати невиїзної документальної перевірки ПП «ВКФ «Укрпромснаб»; від 13.04.2011 № 515/16-34202109 «Про проведення невиїзної документальної (камеральної) перевірки ПП «ВКФ «Укрпромснаб»; від 20.05.2011 № 1558/23-610/32688548 «Про результати перевірки ТОВ «Стілл-Імпекс», у яких зазначено таке:

- ТОВ «Оріал» відсутній за місцезнаходженням, що свідчить про те, що підприємство за місцем своєї реєстрації не могло здійснювати фінансово-господарську діяльність, здійснювати дії спрямовані на встановлення, зміну або припинення правовідносин та здійснювати фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань. Таким чином господарські операції між ТОВ «Оріал» та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів та транспортних засобів;

- у ПП «ВКФ «Укрпромснаб» з моменту реєстрації відсутня необхідна матеріальна база для виконання підприємницької діяльності, підприємство за місцем реєстрації не знаходиться, формування податкового кредиту здійснено за рахунок СГД у ланцюгу постачання яких є підприємства з незадовільними станами, надання послуг не підтверджено. В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів, інформації від ВПМ Ленінської МДПІ у м. Луганську та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- ТОВ «Стілл-Імпекс» має в першому ланцюгу постачання у січні 2011 року основного постачальника ТОВ «Укрпромтехснаб», якого було визнано банкрутом та знято з обліку у ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровськ. ТОВ «Стілл-Імпекс» має питому вагу постачальників, які визнані банкрутами, ставиться під сумнів фактичне надходження сплаченого податку на додану вартість до Державного бюджету України, яке є необхідною умовою для отримання підприємством суми бюджетного відшкодування.

Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні, викладеним у запереченнях проти позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз» (далі - ПАТ «Луганськтепловоз»), ідентифікаційний код 05763797, як юридична особа зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 18.06.2003, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 749508 (а.с.103 том 1).

ПАТ «Луганськтепловоз» перебуває на податковому обліку у відповідача з 09.07.1993 за № 5584/15, що підтверджено довідкою про взяття на облік платника податків від 28.04.2011 № 69/29-011 (а.с.101 том 1).

Позивач, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01.06.2011 № 100337613, виданого Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську), індивідуальний податковий номер - 057637912013, зареєстрований платником ПДВ (а.с.102 том 1).

У період з 01.03.2012 по 22.03.2012 співробітниками СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську на підставі п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Луганськтепловоз» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за грудень 2011 року, за січень 2012 року, за результатами якої складено акт № 2/15-00/05763797 від 28.03.2012 (а.с.79-95 том 1).

Згідно висновків акта № 2/15-00/05763797 від 28.03.2012, перевіркою встановлено такі порушення:

- ПАТ «Луганськтепловоз» в порушення п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України завищило податковий кредит з ПДВ у листопаді 2011 року на суму 121978,00 грн., що призвело до порушення п.200.1, п.200.3 в частині завищення від'ємного значення за листопад 2011 року на суму 121978,00 грн.;

- в порушення п.200.4 ст.200 ПК України ПАТ «Луганськтепловоз» у декларації за грудень 2011 року завищено суму бюджетного відшкодування, заявленої у декларації за грудень 2011 року у розмірі 115748,00 грн.;

- перевіркою підтверджено відображене ПАТ «Луганськтепловоз» у декларації за грудень 2011 року суму бюджетного відшкодування у розмірі 23296040,00 грн.;

- у зв'язку з неотриманням матеріалів зустрічних звірок по ланцюгу постачання від органів ДПС, не можливо підтвердити відображену ПАТ «Луганськтепловоз» у декларації за грудень 2011 року суму бюджетного відшкодування в розмірі 1583415,00 грн. Зазначена сума буде підтверджена після отримання вищезазначених матеріалів;

- в порушення п.200.4 ст.200 ПК України ПАТ «Луганськтепловоз» завищено суму бюджетного відшкодування, заявленої у декларації за січень 2012 року у розмірі 6230,00 грн.;

- перевіркою підтверджено відображене ПАТ «Луганськтепловоз» у декларації за січень 2012 року суму бюджетного відшкодування у розмірі 15993435,00 грн.;

- у зв'язку з неотриманням матеріалів зустрічних звірок по ланцюгу постачання від органів ДПС, не можливо підтвердити відображену ПАТ «Луганськтепловоз» у декларації за січень 2012 року суму бюджетного відшкодування в розмірі 175820,00 грн. Зазначена сума буде підтверджена після отримання вищезазначених матеріалів;

- перевіркою підтверджено відображене ПАТ «Луганськтепловоз» від'ємне значення за січень 2012 року в сумі 10723705,00 грн.

Дослідженням акта перевірки встановлено, що податковим органом зроблено висновок про завищення ПАТ «Луганськтепловоз» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по операціях з ТОВ «Оріал», ПП «ВКФ «Укрпромснаб» та ТОВ «Стілл-Імпекс» у розмірі 121978,00 грн., у тому числі: по декларації за грудень 2011 року у сумі 115748,00 грн., по декларації за січень 2012 року у сумі 6230,00 грн., у зв'язку із завищенням від'ємного значення суми податку на додану вартість по операціях з ТОВ «Оріал», ПП «ВКФ «Укрпромснаб» та ТОВ «Стілл-Імпекс» у розмірі 121978,00 грн. по декларації за листопад 2011 року, яка зарахована до складу податкового кредиту наступних звітних (податкових) періодів.

На підставі акта перевірки № 2/15-00/05763797 від 28.03.2012 СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську згідно з п.54.3 ст.54, п. 58.1 ст.58, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України за порушення п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3 ст.200 ПК України винесено податкове повідомлення-рішення від 06.04.2012 № 0002488013, яким ПАТ «Луганськтепловоз» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 121978,00 грн. по декларації за листопад 2011 року (а.с.41 том 2).

На підставі акта перевірки № 2/15-00/05763797 від 28.03.2012 СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську згідно з п.54.3 ст.54, п. 58.1 ст.58, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України за порушення п.200.4 ст.200 ПК України винесено податкове повідомлення-рішення № 0002478013 від 06.04.2012, яким ПАТ «Луганськтепловоз» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 121978,00 грн., у тому числі: по декларації за грудень 2011 року у сумі 115748,00 грн., по декларації за січень 2012 року у сумі 6230,00 грн.; та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 60989,00 грн., у тому числі: по декларації за грудень 2011 року у сумі 57874,00 грн., по декларації за січень 2012 року у сумі 3115,00 грн. (а.с.78 том 1).

У судовому засіданні судом з'ясовано, що між сторонами виник спір щодо реальності здійснення господарських операцій ПАТ «Луганськтепловоз» з ТОВ «Оріал», ПП «ВКФ «Укрпромснаб» та ТОВ «Стілл-Імпекс», обґрунтованості заявленої суми бюджетного відшкодування у деклараціях з ПДВ за грудень 2011 року, січень 2012 року по вказаних операціях.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із ст.198 ПК України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено ст.200 ПК України.

Згідно ст.200 ПК України:

- сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1);

- при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2);

- при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3);

- якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200,4);

- за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України (пункт 200.11).

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з п.201.6 ст.201 ПК України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК України).

Згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Судом встановлено, що по операціях ПАТ «Луганськтепловоз» з ТОВ «Оріал», ПП «ВКФ «Укрпромснаб» та ТОВ «Стілл-Імпекс» у позивача в листопаді 2011 року виникло від'ємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 121978,00 грн., яка зарахована до складу податкового кредиту наступних звітних (податкових) періодів та заявлена до бюджетного відшкодування, а саме: у грудні 2011 року у сумі 115748,00 грн., у січні 2012 року - 6230,00 грн.

Як вже вищезазначено, податковим повідомленням-рішенням від 06.04.2012 № 0002488013 ПАТ «Луганськтепловоз» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 121978,00 грн. по декларації за листопад 2011 року (а.с.41 том 2).

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 06.04.2012 № 0002488013, ПАТ «Луганськтепловоз» звернулося до Луганського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.04.2012 № 0002488013 (а.с.33-40 том 2).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року у справі № 2а/1270/5010/2012 (а.с.49-53 том 2), залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.11.2012 (а.с.56-64 том 2), позовні вимоги ПАТ «Луганськтепловоз» до СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.04.2012 № 0002488013 задоволені. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.04.2012 № 0002488013 СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 121978,00 грн.

Дослідженням зазначених судових рішень з'ясовано, що судами встановлено реальність господарських операцій ПАТ «Луганськтепловоз» з ТОВ «Оріал», ПП «ВКФ «Укрпромснаб» та ТОВ «Стілл-Імпекс», а також підтверджено існування від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 121978,00 грн. по декларації за листопад 2011 року, яка була зарахована ПАТ «Луганськтепловоз» до складу податкового кредиту наступних звітних (податкових) періодів, та заявлена до бюджетного відшкодування у грудні 2011 року у сумі 115748,00 грн., у січні 2012 року у сумі 6230,00 грн.

У відповідності до ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно із ч.1 ст.254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження (ч.3 ст.254 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає звільненими від доказування обставини реальності господарських операцій ПАТ «Луганськтепловоз» з ТОВ «Оріал», ПП «ВКФ «Укрпромснаб» та ТОВ «Стілл-Імпекс», а також існування від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 121978,00 грн. по декларації за листопад 2011 року, яка була зарахована ПАТ «Луганськтепловоз» до складу податкового кредиту наступних звітних (податкових) періодів, та заявлена до бюджетного відшкодування у грудні 2011 року у сумі 115748,00 грн., у січні 2012 року у сумі 6230,00 грн.

Таким чином визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.04.2012 № 0002488013 про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 121978,00 грн. по декларації за листопад 2011 року обумовлює необхідність визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002478013 від 06.04.2012 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 121978,00 грн.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що незважаючи на визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.04.2012 № 0002488013 про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 121978,00 грн. у судовому порядку, позивачем документально підтверджено реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Оріал», ПП «ВКФ «Укрпромснаб» та ТОВ «Стілл-Імпекс», а також правомірність заявлених сум до бюджетного відшкодування у грудні 2011 року та січні 2012 року по вказаних операціях. Так, позивачем до матеріалів справи приєднано: копії угод, укладених між ПАТ «Луганськтепловоз» з ТОВ «Оріал», ПП «ВКФ «Укрпромснаб» та ТОВ «Стілл-Імпекс», податкових та видаткових накладних, рахунків-фактур, подорожних листів, платіжних доручень, якими сплачено за отриманий товар. Товар від ТОВ «Оріал», ПП «ВКФ «Укрпромснаб» та ТОВ «Стілл-Імпекс» надійшов на склад ПАТ «Луганськтепловоз», що підтверджено прибутковими ордерами.

Позивачем документально підтверджено відображення господарських операцій з ТОВ «Оріал», ПП «ВКФ «Укрпромснаб» та ТОВ «Стілл-Імпекс» у бухгалтерському та податковому обліках ПАТ «Луганськтепловоз», а також подальше використання товарів, отриманих від підприємств-контрагентів у господарській діяльності підприємства.

Крім того, суд вважає за потрібне зауважити, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську зроблено висновок про порушення позивачем положень Податкового кодексу України тільки на підставі актів перевірок контрагентів позивача - ТОВ «Оріал», ПП «ВКФ «Укрпромснаб», у яких зазначено про порушення цими підприємствами податкового законодавства, та відомостей з Системи автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України - ТОВ «Стілл-Імпекс».

Разом з тим, суд вважає, що посилання відповідача на наявність порушень податкового законодавства з боку контрагентів ПАТ «Луганськтепловоз» - ТОВ «Оріал», ПП «ВКФ «Укрпромснаб» та ТОВ «Стілл-Імпекс», як на доказ наявності порушень податкового законодавства позивачем, є безпідставними, оскільки порушення податкового законодавства з боку контрагентів платника податків не може автоматично свідчити про наявність порушень податкового законодавства саме з боку позивача без підтвердження належними та допустимими доказами, а отже не може тягнути за собою настання негативних наслідків для нього.

Суд вважає за потрібне зазначити, що ПАТ «Луганськтепловоз» на час здійснення господарських операцій не мав обов'язків та повноважень здійснювати контроль за дотриманням його контрагентами - ТОВ «Оріал», ПП «ВКФ «Укрпромснаб» та ТОВ «Стілл-Імпекс», які на час здійснення господарських операцій були зареєстровані у встановленому законом порядку як юридичні особи та зареєстровані платниками податку на додану вартість, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність вказаних суб'єктів господарювання.

Відповідачем суду не надано доказів на підтвердження факту узгодженості дій позивача з його контрагентами з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями виконавця робіт, чи сприяння ухиленню ТОВ «Оріал», ПП «ВКФ «Укрпромснаб» та ТОВ «Стілл-Імпекс» від виконання їх податкових зобов'язань.

Суд зауважує, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Порушення норм податкового законодавства контрагентом позивача має породжувати негативні наслідки саме для цього підприємства і не може впливати на права позивача на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та включення витрат за цими операціями до складу валових витрат підприємства.

Зазначене узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Позиція про те, що невиконання контрагентом свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи висловлена Верховним Судом України в постанові суду від 31 січня 2011 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ВІК» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, суд вважає, що висновки СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську документально спростовані позивачем, оскільки ПАТ «Луганськтепловоз» у судове засідання та до перевірки було надано належним чином оформлену первинну документацію, на підставі якої позивачем було сформовано податковий кредит, визначено від'ємне значення, та заявлено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у грудні 2011 року та січні 2012 року, та яка, на думку суду, у повній мірі підтверджує реальність господарських відносин між ПАТ «Луганськтепловоз» з ТОВ «Оріал», ПП «ВКФ «Укрпромснаб» та ТОВ «Стілл-Імпекс».

Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

З урахуванням вищевикладеного, з огляду на реальний характер всіх операцій з придбання товарів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, суд прийшов до висновку, що у податкового органу відсутні підстави для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002478013 від 06.04.2012 визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 27 лютого 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 04 березня 2013 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002478013 від 06.04.2012, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби № 0002478013 від 06.04.2012, яким публічному акціонерному товариству «Луганськтепловоз» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 121978,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 60989,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» (місцезнаходження: 91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе, 107, ідентифікаційний код 05763797) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2178,19 грн. (дві тисячі сто сімдесят вісім гривень дев'ятнадцять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 04 березня 2013 року.

Суддя К.О. Пляшкова