Ухвала суду № 29722691, 19.02.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11379/12/0170/25

19.02.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мунтян О.І.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Сухобрус О.М.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристична фірма "Тревел-3"- Андруцький Олексій Миколайович, довіреність № б/н від 10.10.12

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кононова Ю. С. ) від 16.11.12 по справі № 2а-11379/12/0170/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристична фірма "Тревел-3" (вул. Київська, 46, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95017)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.11.2012 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристична фірма "Тревел-3"до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено. Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення - рішення, винесені 05.10.2012 року ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС:

- № 0004252204, яким ТОВ «Туристична фірма «Тревел-3» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 22297 гривень

- № 0004242204, яким ТОВ «Туристична фірма «Тревел-3» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 24236,25 гривень, з яких 19389 гривень - основний платіж та 4847,25 гривень - штрафні санкції.

Не погодившись з постановою суду, представник відповідача звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, у позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим ДПС у період з 14.09.12р. по 20.09.2012 року була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Туристична фірма «Тревел-3» з питань взаємовідносин з ПП «Ньютехнолоджи» за серпень 2011 року, за результатами якої було складено акт № 6060/22-3/34836097 від 26.09.2012 року (а.с. 47-60).

В ході проведення цієї перевірки було встановлено порушення ТОВ «Туристична фірма «Тревел-3»

- п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 22297 гривень, у тому числі за 3-й квартал 2011 року у сумі 22297 гривень;

- п.п. 14.1.181, п.п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.14, п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у серпні 2011 року на загальну суму 19389 гривень.

В ході проведення перевірки було встановлено завищення у 3 кварталі 2011 року витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з питань взаємовідносин з ПП «Ньютехнолоджи» на загальну суму 96945 гривень.

Це порушення було встановлено з акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Ньютехнолоджи» щодо перевірки правових відносин з ТОВ «Мегаком-плюс» за серпень 2011 року, в ході якої було встановлено, що ПП «Ньютехнолоджи» декларувало у податковій звітності господарські операції щодо придбання товарів (стретч - карт) у підприємства ТОВ «Мегаком-Плюс» та продажу покупцям, які фактично не відбувались, у зв'язку з тим, що первинні документи для перевірки не представлено.

Таким чином, перевіркою було встановлено, що операції з приймання - передачі товару не проводились, та як наслідок у ході перевірки не виявлено факту передачі товару від продавця до покупця, у зв'язку з його відсутністю.

Також, згідно даних АІС «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» було встановлено, що сума ПДВ згідно виписаних ПП «Ньютехнолоджи» податкових накладних на загальну суму ПДВ 19389 гривень була включена ТОВ «Туристична фірма «Тревел-3» до складу податкового кредиту.

Разом з тим, актом перевірки ПП «Ньютехнолоджи» було встановлено розбіжність між ТОВ «Мегаком-Плюс» та ПП «Ньютехнолоджи» на суму 545456,03 гривень, яка виникла внаслідок того, що ТОВ «Мегаком-Плюс» було анульоване як платник на додану вартість 20.07.2011 року та на даний час не є платником ПДВ.

Встановивши ці обставини, ДПІ у м. Сімферополі дійшла висновку про порушення ТОВ «Туристична фірма «Тревел-3»

- п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 22297 гривень, у тому числі за 3-й квартал 2011 року у сумі 22297 гривень;

- п. 14.1.181, п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.14, п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у серпні 2011 року на загальну суму 19389 гривень.

На підставі цих висновків акту, Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим були винесені податкові повідомлення - рішення:

- № 0004252204 від 05.10.2012 року, яким ТОВ «Туристична фірма «Тревел-3» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 22297 гривень;

- № 0004242204 від 05.10.2012 року, яким ТОВ «Туристична фірма «Тревел-3» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 24236,25 гривень, з яких 19389 гривень - основний платіж та 4847,25 гривень - штрафні санкції (а.с. 8).

Таким чином, як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту та заниження податку на прибуток приватних підприємств є його формування за рахунок угод з контрагентом, господарська діяльність якого на думку податкового органу має ознаки нікчемності.

Приватне підприємство «Ньютехнолоджи» є платником податку на додану вартість, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 100271137 від 23.02.2010 року (а.с. 104).

27.04.2011 року між ПП «Ньютехнолоджи» (Виконавець) та ТОВ «Туристична фірма «Тревел-3» (Замовник) було укладено договір на надання послуг № 18, предметом якого є надання платних послуг Виконавцем за безготівковий розрахунок щодо оформлення, повернення та доставки залізничних квитків (а.с. 78-80).

На виконання цього договору, 30.08.2011 року ТОВ «Тревел-3» було перераховано на користь ПП «Ньютехнолоджи» грошові кошти в сумі 12744 гривень, в тому числі ПДВ - 2124 гривень (а.с. 86).

30.08.2011 року ПП «Ньютехнолоджи» була виписана позивачеві податкова накладна № 355 на загальну суму 12744 гривень, в тому числі ПДВ - 2124 гривень (а.с. 69).

31.08.2011 року між ТОВ «Туристична фірма «Тревел-3» та ПП «Ньютехнолоджи» було підписано акт № ОУ-0000842 здачі - приймання робіт (надання послуг) щодо бронювання, придбання та доставки залізничних квитків на загальну суму 12744 гривень, в тому числі ПДВ - 2124 гривень (а.с. 70).

Також, 28 квітня 2011 року між ПП «Ньютехнолоджи» (Виконавець) та ТОВ «Туристична фірма «Тревел-3» було укладено договір № 17/Е на екскурсійне обслуговування, відповідно до умов якого Виконавець зобов'язався розробити екскурсійно - туристичні маршрути; надати вичерпну інформацію щодо запропонованих екскурсійних маршрутів; забезпечити робоче місце організатора екскурсій необхідним рекламно - інформаційним матеріалом; екскурсійне обслуговування проводити на підставі планів проведення екскурсій та заявок, узгоджених з адміністрацією Замовника; забезпечити екскурсійні групи екскурсоводами; нести повну відповідальність перед екскурсантами; обов'язкове наявність ліцензії та надання законодавчих документів, необхідних для здійснення даного виду діяльності; при зміні реквізитів та ліцензії негайно повідомляти та надавати копії Замовникові; в кінці кожного місяця надавати Замовнику акт виконаних робіт. Замовник в свою чергу зобов'язався надати виконавцеві заявку на проведення екскурсій та оплатити замовлення Виконавця не пізніше 5-ти діб з початку проведення заходу (а.с. 75-77).

На виконання укладеного між сторонами Договору № 17/Е від 28.04.2011 року, 29.08.2011 року ТОВ «Туристична фірма «Тревел-3» було перераховано на користь ПП «Ньютехнолоджи» грошові кошти в сумі 72020 гривень, в тому числі ПДВ - 12003,33 гривень (платіжне доручення № 176 від 29.08.2011 року), а також 30.08.2011 року перераховано 31570 гривень, в тому числі ПДВ - 5261,67 гривень (платіжне доручення № 181 від 30.08.2011 року) (а.с. 84, 85).

29.08.2011 року ПП «Ньютехнолоджи» була виписана позивачеві податкова накладна № 333 на загальну суму 72020 гривень, в тому числі ПДВ - 12033,33 гривень (а.с. 72).

30.08.2011 року ПП «Ньютехнолоджи» була виписана позивачеві податкова накладна № 354 на загальну суму 31570 гривень, в тому числі ПДВ - 5261,67 гривень (а.с. 73).

31.08.2011 року між ПП «Ньютехнолоджи» та ТОВ «Туристична фірма «Тревел-3» було підписано акт надання туристичних послуг щодо організації екскурсійного обслуговування № 841 на загальну суму 74730 гривень, в тому числі ПДВ 12455 гривень (а.с. 74).

30.09.2011 року між сторонами було підписано акт надання туристичних послуг щодо організації екскурсійного обслуговування № 164 на загальну суму 28860 гривень, у тому числі ПДВ - 4810 гривень (а.с. 92).

14.09.2011 року ТОВ «Туристична фірма «Тревел-3» була подана до ДПІ у м. Сімферополі податкова декларація з ПДВ за серпень 2011 року, згідно Додатку 5 до якої позивачем було віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 19389 гривень, сформованого на підставі його взаємовідносин з ПП «Ньютехнолоджи» (рядок 5, 6) (а.с. 95-98).

Як на момент укладення позивачем договору з ПП «Ньютехнолоджи», так і на цей час, це підприємство зареєстроване в якості платника податку на додану вартість.

Відповідач вважає зазначені господарські відносини між підприємствами нікчемними, оскільки ПП «Ньютехнолоджи» в серпні 2011 року мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Мегаком-плюс», свідоцтво платника ПДВ якого анульоване 20.07.2011 року та їх відносини мали безтоварний характер.

В обґрунтування цих доводів відповідач посилається на акт документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Ньютехнолоджи» щодо перевірки правових відносин з платником податків ТОВ «Мегаком-плюс» за серпень 2011 року № 1168/23-4/36951648 від 31.10.2011 року, яким встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість та встановлено порушення п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого ПП «Ньютехнолоджи» завищений податковий кредит з ПДВ на суму 545456,03 гривень та завищені податкові зобов'язання з ПДВ на суму 558368,72 гривень (а.с. 31-37).

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Статтею 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно із п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивачем при проведенні перевірки була надана вся необхідна первинна документація, яка підтверджує факт здійснення підприємством господарських операцій з придбання у ПП «Ньютехнолоджи» та оплати послуг за договорами від 27 та 28 квітня 2011 року, використання цих послуг в господарській діяльності підприємства та відповідно правомірність віднесення витрат по придбанню цих послуг до валових підтверджується даними журналу - ордеру та Відомості по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за 2011 рік (а.с. 94).

Стосовно неправомірного формування, на думку податкової інспекції податкового кредиту за рахунок взаємовідносин з ПП «Ньютехнолоджи» судом першої інстанції встановлено наступне.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст. 198 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разу здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно із п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів\ послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11. ст. 201 цього Кодексу).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів \ послуг (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом 11 цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Проте, відповідачем не було надано ніяких доказів, які б свідчили про наявність розбіжностей між даними позивача та його контрагента та доказів повідомлення позивача платника податків про виявлення таких розбіжностей, у випадку їх наявності.

Згідно із п. 201.7 ст.201 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів \ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.. 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарів \ послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та \ або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Правові засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Отже, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які фіксують та підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Таким чином, аналізуючи зміст наведених норм права, колегія суддів погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що правові наслідки у вигляді виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту виникають у разі наявності сукупності обставин та підстав, за якими Податковий Кодекс України пов'язує можливість формування відповідних сум податкового кредиту та які є передумовою його формування.

Такими обставинами є: наявність у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного здійснення оподатковуваних операцій; придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності; наявність розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та видана після її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, крім випадків, передбачених п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, які не передбачають такої реєстрації.

Згідно з ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодуванні

Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. За частиною другою цієї статті правочин, що порушує публічний порядок, є нікчемним.

При цьому, згідно постанови Пленуму Верховного суду від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Будь-яких невідповідностей виписаних контрагентом позивача накладних вимогам, встановленим ст. 201 ПК України, представником відповідача в акті перевірки не викладено.

Наведені в податкових накладних дані повністю відповідають даним, що зазначені в інших первинних документах, що підтверджують факт надання послуг. Відповідачем також не надано доказів та доводів щодо підписання первинних та податкових документів не уповноваженими особами. Контрагент позивача - ПП «Ньютехнолоджи»» продовжує перебувати зареєстрованим в реєстрі платників ПДВ, ніякої інформації, яка б могла свідчити про порушення ним податкової дисципліни судом не встановлено.

Крім того, згідно із п.п. 36.1, 36.5 ст. 36; п. 38.1 ст. 38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України, обчислення, декларування та \ або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Більш того, підставою для висновку податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту були результати перевірки його контрагента ПП «Ньютехнолоджи», якою було встановлено розбіжність між податковим кредитом та податковими зобов'язаннями з ТОВ «Мегаком - Плюс» внаслідок прийняття 20.07.2011 року рішення про анулювання реєстрації останнього як платника на додану вартість.

Однак, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим віл 04.10.2011 року, яка набрала законної сили, рішення ДПІ у м. Сімферополі про анулювання реєстрації ТОВ «Мегаком-Плюс» як платника податку на додану вартість було визнано протиправним та скасоване (а.с. 61-68). Також по цій справі було винесено ухвалу від 18.08.2011 року про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим щодо анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Мегаком Плюс», яка підлягає негайному виконанню (а.с. 67-68).

Отже, посилання відповідача на формування ПП «Ньютехнолоджи» в серпні 2011 року податкового кредиту на підставі податкових накладних, які були виписані не платником податку на додану вартість також є необґрунтованими.

Отже, враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивач в даному випадку здійснював податковий облік та формував податковий кредит в серпні 2011 року відповідно до вимог чинного законодавства, а тому висновки податкової інспекції щодо неправомірного внесення ним до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 19389 гривень, що призвело до винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення є протиправними.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Туристична фірма «Тревел-3» є обґрунтованими та винесені на підставі акту перевірки від 26.09.2012 року податкові повідомлення - рішення від 05.10.2012 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, ст.ст. 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.11.12р. по справі № 2а-11379/12/0170/25 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.11.12р. по справі № 2а-11379/12/0170/25 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 лютого 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.І. Мунтян