Постанова № 29722396, 06.02.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2013 р. Справа № 805/389/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецькій окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучко В.М., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по податку на додану вартість у розмірі 152 113,81 грн. (у тому числі: за основним платежем 120 950,06 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 31 163,75 грн.), -

В С Т А Н О В И В:

Мар'їнська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби (далі - Мар'їнська ОДПІ, позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою про стягнення заборгованості по податку на додану вартість у розмірі 152 113,81 грн. з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, відповідач).

У відповідності до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має податкову заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 152 113,81 грн., яка виникла у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженої суми грошового зобов'язання згідно податковому повідомленню-рішенню від 20.09.2012 року № 0001181740/0/9586. Приймаючи до уваги факт несплати відповідачем суми заборгованості у строки, встановлені чинним законодавством України, позивач просить стягнути наведену суму у судовому порядку.

До Донецького окружного адміністративного суду 28.01.2013 року відповідач надіслав заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі.

Водночас, відповідач просить суд встановити у судовому рішенні по даній справі наступний порядок його виконання - шляхом стягнення суми податкового боргу протягом п'яти років по 2 535,23 грн. щомісяця в період з лютого 2013 року по січень 2018 року.

До зазначеної заяви відповідач надав графік погашення податкового боргу узгодженого з позивачем.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Вугледарської міської ради 29.03.2002 року, про що зроблено запис 29.03.2002 року у журналі обліку реєстраційних справ за № 05275768ФО010212, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: 85670, АДРЕСА_1. Відповідно до Довідки про взяття на облік платника податків від 27.12.2010 року № 129/28-014-20 ФОП ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Вугледарі з 03.10.2002 року за № 70-2002. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.2011 року № 981 ДПІ у м. Вугледарі реорганізовано до складу Мар'їнської ОДПІ.

1. Щодо стягнення суми податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 152 113,81 грн.

Судом встановлено, що за результатами акту перевірки від 10.09.2012 року № 511/17-0/НОМЕР_1, проведену Мар'їнською ОДПІ, встановлено порушення абз. шостого пп. 7.2.6 п. 7.2 , пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 187.1 ст. 187 ст. 187, абз «б» п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України у зв'язку з чим позивачем збільшено відповідачу грошове зобов'язання по податку на додану вартість на 155 818,75 грн. (у т.ч. за основним платежем - 124 655,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 31 163,75 грн.), про що прийняте податкове повідомлення-рішення від 20.09.2012 року № 0001181740/0/9586.

Зазначене податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржено, при цьому, як слідує з заяви відповідача від 28.01.2013 року наведену суму підтверджує та не заперечує проти неї.

З матеріалів справи суд встановив, що відповідач частково сплатив податкове зобов'язання з податку на додану вартість по податковому повідомленню-рішенню від 20.09.2012 року № 0001181740/0/9586 в сумі 3 704,94 грн.

Таким чином, станом на день розгляду даної справи заборгованість відповідача становить у розмірі 152 113,81 грн. (55 818,75 грн. - 3 704,94 грн.).

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Приписами статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначені зобов'язання платників податків, один з яких зобов'язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Права органів державної податкової служби в частині здійснення податкового контролю як перевірки платників податків визначені приписами ст. 75 Податкового кодексу України, а саме: органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Так, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно зі ст. 86 результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

За результатами встановлених в ході проведення документальної перевірки порушень податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Згідно з пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Податковим кодексом України (далі - ПКУ) встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання ( пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, узгоджена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 152 113,81 грн., що не сплачена відповідачем в установлені строки є податковим боргом.

Приписами Податкового кодексу України встановлені обов'язки платників податків, такі як, виконання законних вимог контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів.

Наведені розрахунки податкового боргу відповідають положенням законодавства, фактичним обставинам справи та відповідачем не спростовані.

Згідно зі п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до приписів статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Беручи до уваги до уваги те, що позовні вимоги про стягнення податкового боргу відповідач визнав в повному обсязі у судовому засіданні, підстави для неприйняття якої у суду відсутні, але станом на день розгляду цього спору сума боргу у розмірі 152 113,81 грн. відповідачем не сплачена, суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

2. Відносно встановлення судом порядку виконання судового рішення - шляхом стягнення суми податкового боргу протягом п'яти років.

За приписами ч. 1 ст. 257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Як слідує з заяви відповідача, виконання судового рішення ускладнюється у зв'язку з тим, що доходи, які отримуються від здійснення підприємницької діяльності не дозволяють на даний час сплатити одним платежем суму податкового боргу у розмірі 152 113,81 грн. Так, є обов'язки перед найманими робітниками щодо сплати ним заробітної плати у розмірі не менш законодавчо встановленої, обов'язки перед бюджетом щодо сплати внесків до пенсійного фонду тощо. Крім того, значні витрати потребують транспортні засоби, які використовуються у своїй діяльності відповідачем, при цьому, на весь транспорт виконавчою службою у м. Вугледарі на підставі рішення суду накладено арешт. Отже це виключає можливість вільного розпорядження майном. Відповідач також просить суд взяти до уваги, що один виховує неповнолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зазначене підтверджується документами, наданими відповідачем до матеріалів справи разом з заявою про розстрочення виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Із наведеної норми слідує, що необхідною умовою для надання розстрочення виконання рішення суду є наявність виняткових обставин, що унеможливлюють виконання рішення, або роблять його неможливим.

З урахуванням наведених доводів та наданих відповідачем документів суд вважає, що фінансовий стан ФОП ОСОБА_1 не дозволяє на теперішній час виконати рішення суду в повному обсязі.

Виходячи з наведеного, суд вважає необхідним встановити наступний порядок виконання судового рішення - шляхом розстрочення його виконання строком на 5 років, що у значній мірі дозволить відповідачу вирішити питання з поліпшення фінансового стану та погашенню заборгованості, а саме: щомісячно в період з лютого 2013 року по грудень 2017 року рівними платежами по 2 535,23 грн.; у січні 2018 року - 2 535,24 грн.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по податку на додану вартість у розмірі 152 113,81 грн. (у тому числі: за основним платежем 120 950,06 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 31 163,75 грн.) - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків, обслуговуючих фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: 85670, АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету м. Вугледару на розрахунковий рахунок № 31117029700087, Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, ОКПО 38028736, МФО 834016, податковий борг з податку на додану вартість в сумі 152 113,81 грн. (сто п'ятдесят дві тисячі сто тринадцять грн. 81 коп.) згідно податковому повідомленню-рішенню № 0001181740/0/9586 від 20.09.2012 року.

Встановити наступний порядок виконання судового рішення шляхом стягнення суми податкового боргу протягом п'яти років наступним чином:

- щомісячно в період з лютого 2013 року по грудень 2017 року рівними платежами по 2 535,23 грн.;

- у січні 2018 року в сумі 2 535,24 грн.

Постанову виготовлено у нарадчій кімнаті 6 лютого 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Чучко В.М.