Ухвала суду № 29721343, 06.02.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2013 р.

справа № 0870/3411/2012

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Коршуна А.О.

суддів: Панченко О.М. Чередниченко В.Є.

при секретарі судового засідання: Мамалат І.Л.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду

від 04.07.2012р. у справі №0870/3411/12

за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Запоріжжя»

до:

про:

Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИЛА:

12.04.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Запоріжжя» (далі – ТОВ «Інтер-Запоріжжя») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі – ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000362302 від 22.02.2012р. / а.с. 3-7 том 1/.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.04.2012р. відкрито провадження в адміністративній справі №0870/3411/12 за вищезазначеним адміністративним позовом та справу призначено до судового розгляду / а.с. 1 том 1/.

Позивач посилаючись у позовній заяві, з урахуванням уточнень (доповнень) до адміністративного позову / а.с. 91-92 том 1/, на те, що в результаті проведеної податковим органом – відповідачем у справі, документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питання достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – ПДВ) на рахунок платника у банку за червень 2011р., яка виникла за рахунок від’ємного значення ПДВ, що декларувалось за травень 2011р., податковим органом було зроблено висновок про те, що правочини між позивачем та його контрагентами щодо постачання товару не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, не мають економічної ділової мети, а лише намір отримати бюджетне відшкодування у спосіб, якій суперечить вимогам чинного законодавства, що свідчить про наявність ознак нікчемності у цих правочинах, а тому позивачем безпідставно віднесено до суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за червень 2011р., ПДВ у розмірі 2342359 грн., як не пов’язаний з веденням господарської діяльності, що призвело до завищенням суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2011р., у зв’язку з чим відповідачем у справі за результатами перевірки 22.02.2012р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000362302, яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування з ПДВ позивачем за червень 2011р. на 2342359 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) – 1 грн., позивач вважає, що висновки відповідача у ході перевірки та прийняте за результатами перевірки податкове повідомлення рішення суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки податковим органом вже було проведено перевірку та підтверджено правомірність нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2011р. у розмірі 2342359 грн., тому у податкового органу були відсутні підстави для проведення перевірки, під час проведення перевірки позивачем у справі було надано усі первинні документи на підставі яких ним здійснювався фінансовий облік та формувалась податкова звітність і які підтверджують правомірність визначення позивачем сум бюджетного відшкодування ПДВ з деклараціях за травень та червень 2011р., тому позивач вважає, що прийняте відповідачем за результатами перевірки рішення є безпідставним та ґрунтується лише на припущеннях відповідача і просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0000362302 від 22.02.2012р..

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.07.2012р. у справі №0870/3411/12 адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя №0000362302 від 22.02.2012р. (суддя Конишева О.В. ) / а.с. 190-192 том 2/.

Відповідач – не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 195 том 2/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 04.07.2012р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Позивач, у письмових запереченнях на апеляційну скаргу / а.с. 202-207 том 2/, посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було з’ясовано усі фактичні обставини справи, які мають значення для її вирішення по постановлено обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства, просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 04.07.2012р. у даній справі залишити без змін.

Перевіривши у судовому засіданні доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Позивач у справі – ТОВ «Інтер-Запоріжжя», зареєстровано як юридична особа 06.08.1997р. виконавчим комітетом Запорізької області, та як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя / а.с. 66-67 том 1/.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем у справі на підставі наказу №1443 від 27.09.2011р. / а.с. 9 том 1/ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Інтер-Запоріжжя» з питання достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість) на рахунок платника у банку за червень 2011р., яке виникла за рахунок від’ємного значення ПДВ, що декларувалось за травень 2011р.

За результатами перевірки відповідачем у справі було складено акт №223/23-2/24912705 від 30.09.2011р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Інтер-Запоріжжя» з питання достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – ПДВ) на рахунок платника у банку за червень 2011р., яка виникла за рахунок від’ємного значення ПДВ, що декларувалось за травень 2011р., копія якого була надіслана на адресу позивача / а.с. 25-40 том 1/.

Після отримання вищезазначеного акту перевірки ТОВ «Інтер-Запоріжжя» було надано відповідачу заперечення на акт перевірки №223/23-2/24912705 від 30.09.2011р. / а.с. 58-60 том 1/.

Як вбачається з наданої суду ксерокопії наказу ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя №1443 від 27.09.2011р. / а.с. 9 том 1/ цим наказом було заплановано проведення виїзної позапланової перевірки ТОВ «Інтер-Запоріжжя» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку за червень 2011р., яке виникло за рахунок від’ємного значення у травні 2011р., та підставою для проведення такої перевірки зазначено п. 78.1.3 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

У подальшому, позивачем у справі було отримано акт №234/23-2/24912705 від 14.10.2011р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Інтер-Запоріжжя» з питання достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2011р., яка виникла за рахунок від’ємного значення ПДВ, що декларувалось за травень 2011р. / а.с. 42-57 том 1/, при цьому у супровідному листі до цього акту податковим органом було зазначено, що акт №223/23-2/24912705 від 30.09.2011р. було надіслано на адресу позивача помилково / а.с. 41/, при цьому необхідно зазначити, що відповідачем у справі не було надано позивачу будь-яких документів щодо результатів розгляду його заперечень на акт перевірки №223/23-2/24912705 від 30.09.2011р. у формі висновку який складається у довільній формі, як це передбачено п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового законодавства, який затверджено наказом ДПА України №984 від 22.12.2010р.

Отже вищенаведені обставини свідчать про те, що відповідачем у справі було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача у справі, тоді як наказом №1443 від 27.09.2011р. / а.с. 9 том 1/ зобов’язано провести виїзної позапланову перевірку.

Відповідно до пп. 78.1.3 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, на підставі якого податковим органом призначено проведення виїзної позапланової перевірки наказом №1443 від 27.09.2011р. / а.с. 9 том 1/, документальна позапланова перевірка здійснюється у разі якщо платником податків подано органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби.

Крім цього, судом під час розгляду даної адміністративної справи встановлено, що відповідачем у справі було раніше проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Інтер-Запоріжжя» з питання достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість) на рахунок платника у банку за червень 2011р., яка виникла за рахунок від’ємного значення ПДВ, що декларувалось за травень 2011р. за результатами якої складено довідку №537/23-2/24912705 від 16.09.2011р. / а.с. 11-23 том 1/.

З наданої суду ксерокопії довідки №537/23-2/24912705 від 16.09.2011р. / а.с. 11-23 том 1/ вбачається, що податковим органом за результатами перевірки підтверджено відображене платником податків ТОВ «Інтер-Запоріжжя» у декларації за травень 2011р. бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 2342359 грн. та від’ємне значення у сумі 1290161 грн.

Після проведення цієї перевірки позивачем у справі будь-які уточнюючі розрахунки з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби, не надавались, і відповідачем у справі під час розгляду даної справи не було надано суду будь-яких доказів на спростування цих обставин.

Враховуючи вищенаведені обставини, які були встановлені судом під час розгляду даної справи та підтверджені належними письмовими доказами, та приймаючи до уваги положення пп. 78.1.3 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України колегія суддів вважає, що у відповідача у справі були відсутні будь-які визначені чинним законодавством підстави для проведення документальної позапланової перевірки позивача з питання достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість) на рахунок платника у банку за червень 2011р., яка виникла за рахунок від’ємного значення ПДВ, що декларувалось за травень 2011р..

Як вбачається з акту перевірки акт №234/23-2/24912705 від 14.10.2011р. / а.с. 42-57 том 1/ висновок про завищення заявленої за червень 2011р. суми бюджетного відшкодування ПДВ на суму 2342359 грн. податковим органом зроблено на підставі того, що господарські взаємовідносини позивача з його контрагентами ТОВ «АФ «Дніпропетровська», ТОВ «Українське зерно», ТОВ «Куйбишевська птахофабрика», ТОВ «Марганецька птахофабрика» не підтверджуються документально, оскільки відповіді на запити про проведення зустрічних перевірок з цими підприємствами не було отримано, що робить неможливим підтвердити факт сплати ПДВ по всьому ланцюгу постачання до виробника товарів (послуг), які були придбані позивачем у контрагентів постачальників, та крім цього під час проведення перевірки позивачем не було надано товарно-транспортні накладні, які підтверджують факт поставки товару від контрагентів-постачальників.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі з приводу правомірності віднесення тих чи інших сум податку до складу податкового кредиту, порядок та правила формування податкового кредиту, врегульовано нормами Податкового кодексу України.

Аналіз положень пп. 14.118, п. 14.1 ст. 14, п. 201.10 ст. 201, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України дає можливість зробити висновок про те, що підставою для нарахування сум податку до складу податкового кредиту, є податкова накладна, яка видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг) і саме податкова-накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем товару ПДВ у ціні товару, і лише придбання товару, який не використовується в господарській діяльності покупця, відсутність податкової накладної, або складання податкової накладної особою, яка не є платником ПДВ, позбавляють платника податку-покупця на включення цих сум до податкового кредиту відповідного звітного періоду.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що протягом перевіряємого періоду позивач у справі мав господарські відносини з ТОВ «АФ «Дніпропетровська», ТОВ «Українське зерно», ТОВ «Куйбишевська птахофабрика», ТОВ «Марганецька птахофабрика» з приводу придбання позивачем товарів на підставі належним чином укладених договорів поставки / а.с. 93-108 том 1/, при цьому позивачем та його контрагентами зобов’язання за цими угодами були виконані, а саме позивачем сплачено вартість отриманого товару, та отримано товар, який у подальшому згідно до укладених позивачем зовнішньоекономічних контрактів / а.с. 109-156 том 1/ відповідно до умов доставки РСА зі складів фабрики виробника - ТОВ «АФ «Дніпропетровська», ТОВ «Куйбишевська птахофабрика», ТОВ «Марганецька птахофабрика», ТОВ «Українське зерно», відвантажувався вказаним покупцем перевізникам / а.с. 158-250 том 1, а.с. 1-181 том 2/, і саме такі умови контракту та умови доставки РСА виключать можливість видачі товарно-транспортних накладних на товар придбаний позивачем у його контрагентів ТОВ «АФ «Дніпропетровська», ТОВ «Українське зерно», ТОВ «Куйбишевська птахофабрика», ТОВ «Марганецька птахофабрика».

При цьому необхідно зазначити, що під час проведення перевірки позивачем у справі були надані податковому органу усі первинні документи: а саме – договори постачання, видаткові накладні, податкові накладні, акти виконаних робі, банківські документи на підтвердження факту оплати позивачем вартості товару, на підставі яких позивачем здійснювався фінансовий облік вищезазначених господарських операцій та формувався податковий кредит перевіряємого періоду, зазначені обставини зазначені у акті перевірки акті №234/23-2/24912705 від 14.10.2011р. / а.с. 42-57 том 1/ та не заперечувались відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що враховуючи положення п.п.200.1-200.4 ст. 200 Податкового кодексу України відповідно до яких бюджетному відшкодуванню підлягає частини податку, яка сплачена платником податку, що придбав товари (послуги) їх постачальником, але жодна норма Податкового кодексу України не передбачає обов’язку або права суб’єкта господарювання, платника податку, вимагати від контрагентів (постачальників) будь-яких відомостей щодо достовірності його державної реєстрації, реєстрації платником податків, ведення податкового обліку, відомостей щодо подання ним звітності, та відомостей щодо своєчасності розрахунків суб’єктом господарювання –постачальником з бюджетом, як і не передбачено відповідальності платника податків за несвоєчасність сплати його контрагентом - постачальником до бюджету передбачених чинним законодавством податків та зборів.

Крім цього колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідачем у справі, який є органом державної виконавчої влади та у спірних правовідносинах виступає у якості суб’єкта владних повноважень, в порушення вимог ст. 71 КАС України не було надано суду будь-яких належних письмових доказів стосовно направлення ним запитів щодо проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача та запитів щодо отримання результатів проведених перевірок контрагентів позивача у справі.

Отже вищенаведені обставини свідчать про те, що відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи не було доведено що правочини між позивачем та його контрагентами щодо постачання товару не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, не мають економічної ділової мети, а лише мають намір отримати бюджетне відшкодування у спосіб, якій суперечить вимогам чинного законодавства, що свідчить про наявність ознак нікчемності у цих правочинах, тому колегія суддів враховуючи обставини, які були встановлені судом під час розгляду справи та підтверджені належними письмовими доказами, які були досліджені судом у судовому засідання під час розгляду даної справи, та приймаючи до уваги норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, вважає, що відповідачем у справі зроблено безпідставний висновок про завищення позивачем бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2011р. на суму 2342359 грн. і суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що заявлені позивачем позовні вимоги є обґрунтованими, а прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №0000362302 від 22.02.2012р. є безпідставне, а тому суд постановив правильне рішення про задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 04.07.2012р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки відповідачем доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки фактичних обставин справи, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, і не можуть бути підставою для скасування постанови суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04.07.2012р. у справі №0870/3411/12 – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено – 14.02.2013р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко