Рішення № 29721260, 26.02.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" лютого 2013 р.Справа № 5017/3583/2012

Позивач: Державна інноваційна фінансово-кредитна установа в особі Одеського регіонального відділення

Відповідачі: Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції;

Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області;

За участю прокуратури м. Одеси

Про стягнення збитків

Суддя Рога Н.В.

Представники:

Від позивача: Парух О.А. - довіреність №304 від 28.10.2011р.

Від відповідача ДВС: Георгієв В.І. - згідно довіреності №1623 від 29.01.2013р.

Від відповідача Казначейство: Масалов П.В. - згідно довіреності №16-08/4-121 від 04.01.2013р.

Від прокуратури: Доброжан Н.І. - згідно посвідчення.

Суть спору: Позивач - Державна інноваційна фінансово-кредитна установа в особі Одеського регіонального відділення (далі - Установа), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (далі - Перший Суворовський відділ ДВС Одеського МУЮ) та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (далі-Казначейство) про стягнення 395 479 грн. 66 коп. з Державного бюджету в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області в рахунок погашення відшкодування шкоди завданої Першим Суворовським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач - Казначейство проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач - Перший Суворовський відділ ДВС Одеського МУЮ проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Листом, що надійшов до суду 31.01.2013р., у справу вступив прокурор міста Одеси.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, суд встановив:

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2000р. №654 утворено на базі Державного інноваційного фонду та його регіональних відділень , що ліквідуються, Українську державну інноваційну компанію як небанківську фінансово-кредитну установу . Компанія є правонаступником майнових прав і обов'язків, утому числі за договорами інноваційних позик , Державного інноваційного фонду та його регіональних відділень. Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2007р. №1007 перейменовано Українську державну інноваційну компанію в Державну інноваційну фінансово-кредитну установу.

На виконанні Першого Суворовського відділу ДВС Одеського МУЮ знаходилося зведене виконавче провадження №В 9/13 щодо стягнення з ТОВ «Синтез» на користь Української державної інноваційної компанії 4 980 000 грн. та заборгованості по заробітній платі.

22 листопада 2005р. майно боржника було продано на прилюдних торгах торгівельною організацією «Укрспецюст» за 1 300 000 грн. Винагорода за надані послуги з реалізації арештованого майна становила 12% тобто 156 000 грн. Залишок становив 1 144 000 грн. Зазначені кошти надійшли на депозитний рахунок Першого Суворовського відділу ДВС Одеського МУЮ 14.12.2005р. Але, на рахунок Української державної інноваційної компанії кошти перераховані не були, так як ухвалою Суворовського районного суду від 07.02.2006р. по справі №2-1872/06 було заборонено Першому Суворовському відділу ДВС перераховувати грошові кошти, які отримані від реалізації заставленого майна ТОВ «Синтез». Листами від 02.10.2008р., 10..10.2008р., 25.11.2008р. Перший Суворовський відділ ДВС повідомив Одеське регіональне відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи про те, що залишок коштів від реалізації арештованого майна ТОВ «Синтез» на депозитному рахунку відділу складає 333 030 грн. 73 коп., що пояснюється перерахуванням коштів невстановленими особами іншим особам, які не є стягувачем у виконавчому провадженні. Після вирішення спору по справі №2-1872/06 Суворовський районний суд скасував заходи забезпечення позову ухвалою від 12.06.2009р., яка залишена без змін ухвалою апеляційний суд Одеської області. 13.01.2009р. Державна інноваційна фінансово-кредитна установа звернулася до Першого Суворовського відділу ДВС з заявою про перерахування грошових коштів, які отримані від реалізації заставленого майна ТОВ «Синтез».

24 грудня 2009р. Державна інноваційна фінансово-кредитна установа отримала від Першого Суворовського відділу ДВС 333 030 грн. 73 коп. У подальшому Першим Суворовським відділом ДВС було перераховано на рахунок Державної інноваційної фінансово-кредитної установи : 01.07.2010р. - 53 611 грн. 35 коп., 12.07.2010р. - 293 143 грн. 44 коп. Таким чином, за розрахунком позивача, залишок коштів, які повинен був перерахувати Перший Суворовський відділ ДВС на рахунок позивача складає 395 143 грн. 66 коп.

Позивач у справі зазначає, що відповідно до листів Першого Суворовського відділу ДВС від 27.01.2012р. №1511, Головного управління юстиції в Одеській області від 26.06.2012р. №09.2-3365 , вироку по кримінальній справі №1527/1-987/11, грошові кошти з депозитного рахунку відділу ДВС особам , які не є стягувачами у виконавчому провадженні незаконно були перераховані Рожко Т.Г., яка працювала бухгалтером відділу. За таких обставин, відповідно до ч.1 ст.1172 Цивільного кодексу України Перший Суворовський відділ ДВС повинен відшкодувати шкоду завдану його працівником під час виконання ним своїх службових обов'язків.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до ст. 56 Конституції України встановлює, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Позивач також зазначив, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 43 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку , відкритого у національному Банку України. Таким чином, при розгляді позовів про відшкодування шкоди, заподіяної діями (бездіяльністю) органів державної виконавчої служби, співвідповідачами є відповідні органи Державної казначейської служби, до компетенції яких належить казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути на його користь 395 479 грн. 66 коп. з Державного бюджету в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області в рахунок погашення відшкодування шкоди завданої Першим Суворовським відділом ДВС.

Відповідач - Перший Суворовський відділ ДВС Одеського МУЮ проти позову заперечує, посилаючись на те, що дійсно, колишнім спеціалістом відділу Рожко Т.Г. було незаконно перераховано кошти особам, які не є стягувачами у виконавчому провадженні , у зв'язку з чим було порушено кримінальну справу. На даний час на вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 22.11.2012р. по кримінальній справі засудженою Рожко Т.Г. подано апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону України „Про виконавче провадження" збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом. У зв'язку з тим, що бухгалтер відділу (провідний спеціаліст) не є державним виконавцем, Перший Суворовський відділ ДВС вважає позов необґрунтованим та безпідставним.

Крім того, відповідач вважає, що дана справа не підлягає розгляду у господарських судах України, а має бути розглянута в порядку адміністративного судочинства, так як, на думку відповідача, предметом спору є дія суб'єкта публічно-правових відносин - відділу ДВС ( а саме - його службової особи Рожко Т.Г.), яка порушила права та інтереси Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Одеського регіонального відділення.

Відповідач - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області проти позову заперечує, посилаючись на те, що органи Державної казначейської служби здійснюють лише обслуговування Державного бюджету, але вони не займаються фінансуванням державних органів. У даному випадку, за твердженням позивача, матеріальну шкоду заподіяно незаконними діями працівника Першого Суворовського відділу ДВС, у зв'язку з чим, на думку відповідача, шкода повинна відшкодовуватися за рахунок коштів відділу, тобто , за рахунок бюджету , передбаченого для цього органу, а останній зобов'язаний вжити всіх заходів щодо забезпечення відповідних асигнувань.

Відповідач також зазначив, що у даній справі правовідносини виникли між позивачем та Першим Суворовським відділом ДВС, у зв'язку з чим, посилаючись на ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, позивач наголошує, що саме відділ повинен відшкодувати шкоду , завдану його працівником під час виконання ним своїх службових обов'язків.

За таких обставин, відповідач вважає, що Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області безпідставно залучено позивачем до участі у справі у якості відповідача і не має правових підстав для стягнення з Державного бюджету в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області в рахунок погашення відшкодування шкоди завданої Першим Суворовським відділом ДВС 395 479 грн. 66 коп.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Відповідач у справі - Перший Суворовський відділ ДВС Одеського МУЮ у якості однієї з підстав відмови у позові послався на підсудність даної справи адміністративним судам України, адже, вважає, що відділ у спірних правовідносинах здійснював владні управлінські функції на основі законодавства. На думку суду, таке посилання відповідача є хибним , адже, по-перше, підсудність справи адміністративним судам України не є підставою для відмови у позову, а може бути підставою для припинення провадження у справі. По -друге, у даній справі Відділ ДВС не виступає як суб'єкт власних повноважень, і даний спір не є публічно-правовим, адже виник з конкретних правовідносин між позивачем та Першим Суворовським відділом ДВС щодо відшкодування шкоди.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно ст. 16 цього ж Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно ст.. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні Першого Суворовського відділу ДВС Одеського МУЮ знаходилося зведене виконавче провадження №В 9/13 щодо стягнення з ТОВ «Синтез» на користь Української державної інноваційної компанії 4 980 000 грн. 22 листопада 2005р. майно боржника - ТОВ „Синтез" було продано на прилюдних торгах торгівельною організацією «Укрспецюст» за 1 300 000 грн. Винагорода за надані послуги з реалізації арештованого майна становила 12% , тобто 156 000 грн. Залишок становив 1 144 000 грн. Зазначені кошти надійшли на депозитний рахунок Першого Суворовського відділу ДВС Одеського МУЮ 14.12.2005р. 24 грудня 2009р. Державна інноваційна фінансово-кредитна установа отримала від Першого Суворовського відділу ДВС 333 030 грн. 73 коп. У подальшому Першим Суворовським відділом ДВС було перераховано на рахунок Державної інноваційної фінансово-кредитної установи: 01.07.2010р. - 53 611 грн. 35 коп., 12.07.2010р. - 293 143 грн. 44 коп. Таким чином, залишок коштів, які повинен був перерахувати Перший Суворовський відділ ДВС на рахунок позивача складає 395 479 грн. 66 коп. Відповідач у справі - Перший Суворовський відділ ДВС проти розміру не перерахованої суми заперечень до суду не надав.

Згідно пояснень Першого Суворовського відділу ДВС Одеського МУЮ не перерахування коштів відбулося з вини службової особи відділу - бухгалтера (провідного спеціаліста) Рожко Т.Г., яка перераховувала кошти з депозитного рахунку відділу особам, які не є стягувачами у виконавчому провадженні. За наявним у матеріалах справи вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 22.11.2012р. у справі №1527/1-987/11 Рожко Т.Г. в судовому засіданні свою вину у здійсненні злочинів, передбачених ст.ст. 191 ч. 5, 366 ч. 1 Кримінального кодексу України визнала повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

За таких обставин, правомірним є заявлення Державною інноваційною фінансово-кредитною установою в особі Одеського регіонального відділення позову до Першого Суворовського відділу ДВС Одеського МУЮ щодо стягнення шкоди у сумі 395 479 грн. 66 коп., адже наявна шкода, причинний зв'язок між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою, наявна вина особи, що спричинила шкоду.

На думку суду, позовна заява Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Одеського регіонального відділення є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.

Слід зауважити, що відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» у разі встановлення в діях посадової, службової особи державного органу складу злочину за обвинувальним вироком суду щодо неї, який набрав законної сили, державні органи в установленому законодавством порядку реалізують право зворотної вимоги (регресу) до такої особи щодо відшкодування збитків, завданих державному бюджету, у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інше не встановлено законодавством.

Що стосується вимоги, заявленої позивачем до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, то з цього приводу слід зазначити, що, на думку суду, Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області не є належним відповідачем у даній справі, адже, у даній справі правовідносини виникли між позивачем та Першим Суворовським відділом ДВС, матеріальну шкоду позивачу заподіяно незаконними діями працівника Першого Суворовського відділу ДВС.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів , боржником за якими є державний орган , здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу , а в разі відсутності у такого державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів , передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Отже, Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, у випадку набрання рішенням суду законної сили, буде лише здійснювати виконання рішення суду про стягнення шкоди з Першого Суворовського відділу ДВС Одеського МУЮ. За таких обставин, Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області від відповідальності слід звільнити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ст. 32 цього ж Кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані , на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача відповідно до ст.44,ст.49 ГПК України .

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Одеського регіонального відділення задовольнити.

2. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок коштів Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (м. Одеса, вул. Перша Сортувальна, 36-Г, код ЄДРПОУ 35048879) на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Одеського регіонального відділення (м. Одеса, вул. Базарна, 1, код ЄДРПОУ 25831699, р/р 26503010114708 у філії АТ «Укрексімбанк» м. Одеса, МФО 328618) шкоду у сумі 395 479 грн. 66 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 7 909 грн. 60 коп.

3. Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області від відповідальності звільнити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04 березня 2013р.

Суддя Рога Н. В.