Рішення № 29721161, 21.02.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.02.13р. Справа № 39/5005/5672/2012За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК", м. Запоріжжя

до Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ

про скасування рішення про стягнення недорахованої електричної енергії, викладене в протоколі № 239 від 13.06.2012р.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Раздобаров П.В., довір. б/н від 06.06.12р.;

від відповідача: Шевченко С.А., довір. № 452/1010 від 13.07.12р.;

Михеєва Н.В., довір. № 377/1010 від 27.06.12р.

Суть спору:

В липні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МІК" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (далі - відповідач), у якому просить визнати недійсним рішення відповідача про донарахування позивачу недорахованої електроенергії в сумі 17 528,26 грн., оформлене протоколом засідання комісії по розгляду акту про порушення споживачем правил користування електричною енергією № 239 від 13.06.2012р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.12р. позов у даній справі задоволено в повному обсязі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.10.12р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.12р. залишено без змін.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи рішення ПАТ "ЕК"Дніпрообленерго", яке оформлене протоколом №239 від 13.06.2012 року, про застосування до позивача оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування вартості недоврахованої електроенергії у сумі 17 528,26 грн., господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування до позивача оперативно-господарської санкції. При цьому, мотивуючи безпідставність прийняття відповідачем спірного рішення, суди послались на те, що акт про порушення Правил КЕЕ, на підставі якого було прийнято рішення, мав би бути скасованим відповідачем внаслідок визнання недійсним попереднього рішення ПАТ "ЕК"Дніпрообленерго", оформленого протоколом №156 від 03.08.2011 року на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2011 року справі №37/5005/13550/2011.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.11.12р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.12р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.08.12р. скасовано, справу №39/5005/5672/2012 передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Зазначена постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що ч.9 п.6.42 Правил КЕЕ передбачає скасування акту про порушення споживачем Правил КЕЕ, у разі задоволення судом скарги споживача про скасування рішення про застосування оперативно-господарської санкції та встановлення обставин, які б спростовували відомості, які містяться в цьому акті (недоведеності вчинення правопорушення, тощо), або відхилення акту, як доказу виявленого правопорушення (зокрема, порушення процедури складання акту, тощо).

Вказана норма Правил КЕЕ передбачає скасування акту про порушення споживачем Правил КЕЕ, у разі задоволення судом скарги споживача про скасування рішення про застосування оперативно-господарської санкції та встановлення обставин, які б спростовували відомості, які містяться в цьому акті (недоведеності вчинення правопорушення, тощо), або відхилення акту, як доказу виявленого правопорушення (зокрема, порушення процедури складання акту, тощо).

Предметом розгляду таких позовів є не саме рішення комісії, як акту, а рішення про застосування до відповідача відповідальності у вигляді сплати нарахованих сум і, скасовуючи таке рішення, суд встановлює неправомірність застосування цього виду господарської відповідальності (відсутність вчинення правопорушення, невірність застосування Методики, недійсність акту про порушення Правил КЕЕ у разі відсутності підписів на ньому, тощо).

Водночас, дійшовши висновку про скасування спірного рішення відповідача у даній справі, господарський суд та суд апеляційної інстанції усунулися від встановлення обставин щодо правомірності застосування цим рішенням до позивача санкції у вигляді донарахування 17 528,26 грн. вартості електроенергії, пославшись лише на рішення господарського суду у справі №37/5005/13550/2011, в якій факт вчинення позивачем правопорушення не спростований.

Відповідно до п.3.1.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду справу № 39/5005/5672/2012 передано на розгляд судді Суховарова А.В.

Ухвалою господарського суду від 28.11.12 р. справу №39/5005/5672/2012 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Позивач вмотивовує свої вимоги тим, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі № 37/5005/13550/2011, задоволено позовні вимоги про скасування рішення відповідача (протокол № 156 від 03.08.2011), складеного за результатами розгляду акту про порушення правил користування електричною енергією № Б000685 від 07.07.2010 року, однак відповідач в порушення вимог абз. 9 п. 6. 42 Правил користування електричною енергією, який передбачає необхідність скасування такого акту у разі задоволення судом скарги споживача, повторно розглянув акт № Б000685 від 07.07.2010 року, та прийняв оскаржуване рішення про донарахування суми 17528,26 грн.

В судовому засіданні представник позивача звертає увагу на те, що відповідачем неправильно визначено період за який проводиться нарахування не облікованої електроенергії з огляду на проведення представниками енергопостачальної організації контрольного огляду спірної точки обліку, про що складено Акт контрольного огляду від 21.06.2010 р., і саме з цієї дати відповідач має право проводити нарахування. Окрім того, в письмових поясненнях вказує на те, що схема підключення, зазначена в спірному акті, не дає змоги встановити наявність безоблікового підключення та технологічну можливість використовувати розетку, також відповідачем належним чином не визначено найменший переріз дроту, яким виконувалось підключення, невірно визначений максимальний струм, який може протікати по дротам самовільного підключення.

Відповідач, посилаючись на постанову ВГСУ від 14.11.12 р., вказує на безпідставність позовних вимог та правильність нарахування обсягу електричної енергії згідно розрахунку по акту №Б 000685 від 07.07.2012р., так як він відповідає нарахуванню кількості недорахованої електроенергії по п.2.9 формули 2.6, 2.7 «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України 04.05.06р. за №562.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 07.02.13р. по 11.02.13р., згідно ст. 77 ГПК України.

Ухвалою господарського суду від 23.01.13р. строк розгляду спору за клопотанням відповідача продовжено на 15-ть днів.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

Згідно ст. 1 Закону України "Про електроенергетику" (далі - Закон) електрична енергія є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу, а ст. 26 Закону передбачає, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та ПКЕЕ згідно із законодавством України.

02.10.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії № 480 (далі - Договір).

Предметом Договору є умови та порядок постачання електричної енергії відповідачем і проведення перевірок її належного споживання, та оплата спожитої електричної енергії позивачем, а у всіх питаннях неврегульованих даною угодою, сторони по справі керуються положеннями чинного законодавства, зокрема, Законом України "Про електроенергетику" та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), затвердженими НКРЕ.

Відповідно до п.4.2.3 Договору споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розрахованої відповідно до Методики, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій або бездіяльності споживача:

- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, пошкодження та (або) зняття пломб з засобів обліку;

- споживання електроенергії поза засобами обліку;

- інших умов, визначених Методикою.

07.07.2010 року при проведені працівниками відповідача планової перевірки дотримання ПКЕЕ в присутності представника споживача за адресою: м. Марганець, вул. Пушкіна, 2а -швейна фабрика, було виявлено порушення приписів п.п. 3.34, 6.40 ПКЕЕ, а саме: самовільне підключення струмоприймачі до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку електричної мережі. Самовільне підключення виконано дротом ПВ 4 мм (мідь) від верхньої клеми фази „А" до плавкого запобіжника на 10-А з метою без облікового споживання. При проведені технічної перевірки зразковим лічильником PSW 2.3 + № 33831 виявлено похибку засобу обліку - 34% що виникла з причини відсутності струму у вторинному ланцюзі трансформатору струму фази „В", знеструмлення однієї фази в наслідок відсутності контакту, що зафіксовано в акті № Б 000685.

На підставі названого вище акту про порушення, комісією відповідача прийнято рішення, яке оформлено протоколом №156 від 03.08.11р., та з врахуванням положень п. 2.6 та формули 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією (далі - Методика), відповідачем був проведений розрахунок суми вартості не облікованої електроенергії за період з 07.07.07р. по 07.07.10р., розмір якої складає - 44 660,65 грн.

Користуючись своїм правом, передбаченим абз.5 п.6.42 Правил користування електричною енергією, позивач оскаржив рішення комісії відповідача №156 від 03.08.11р. в суді. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі № 37/5005/13550/2011, яке набрало законної сили, вимоги позивача було задоволено, рішення комісії відповідача № 156 від 03.08.2011 року скасовано.

13.06.2012 року комісія відповідача повторно розглянула акт про порушення № Б000685 від 07.07.10р., та прийняла рішення про нарахування позивачу вартості недорахованої електричної енергії у сумі 17 528, 26 грн., яке оформлене протоколом №239 від 13.06.12р.

Скасування рішення про стягнення недорахованої електричної енергії у сумі 17 528, 26 грн., викладене в протоколі №239 від 13.06.2012р. і є предметом спору у даній справі. Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову з огляду на наступне.

За змістом ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у ст. 16 Цивільного кодексу України.

Одним із таких способів, як вказано у пункті 10 ч. 1 названої вище статті, є визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частина 2 ст.20 Господарського кодексу України серед актів, визнання незаконними яких передбачено ст.16 Цивільного кодексу України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача. Тобто за змістом вказаної норми господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.

Відповідно до статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 1 статті 236 Господарського кодексу України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Згідно з ч. 2 вищезазначеної статті перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про нарахування споживачу (позивачу у справі) суми 17 528, 26 грн. вартості не облікованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні ч. 2 ст. 20 ГК України.

Згідно з частиною 2 статті 237 цього Кодексу порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Пункт 6.40 ПКЕЕ, встановлює підстави для визначення розміру не облікованої електричної енергії у випадку виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів.

Відповідно до пункту 6.41 ПКЕЕ, на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків, які розраховуються відповідно до Методики.

Згідно п.1.1 акту про порушення Б№000685 від 07.07.10р. при проведенні перевірки представники відповідача використовували переносний еталонний лічильник PWS 2.3+ та штангенциркуль ШЦ-1.

Доводи позивача з приводу періоду за який необхідно проводити нарахування не облікованої електроенергії, а саме з дати складання Акту контрольного огляду від 21.06.2010 р., судом відхиляються з наступних підстав.

Приписами п.п.7 п.2.1 «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України 04.05.06р. за №562 (далі - Методика), встановлено, що Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та зокрема в разі виявлення порушення ПКЕЕ - підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку.

Пунктом 2.9 Методики передбачено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1 цієї Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W, кВт.год), доб.с.п. розраховується за формулою 2.7 Методики:

Wдоб.с.п. = Pс.п. · tвик.с.п.

Кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою 2.6 Методики:

Д пер. = Д пор. + Д усун.

де: Д пор. - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6-ти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення, а у разі якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, Д пор. визначається виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об'єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки.

Контрольний огляд засобу обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів самовільних підключень (абз.38 п.1.2 ПКЕЕ).

Відповідно до абз.68 п.1.2 ПКЕЕ, прихована електропроводка - електрична проводка, яка приєднана до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку, яку представник постачальника без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів, під час попереднього контрольного огляду засобу обліку або технічної перевірки не мав можливості виявити.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність" засіб вимірювальної техніки - це технічний засіб, який застосовується під час вимірювань і має нормовані метрологічні характеристики.

Згідно письмових пояснень присутнього при проведенні перевірки та складанню акта про порушення Б№000685 від 07.07.10р. провідного інженера інспектора ВТА Шевченко С.А., правопорушення було виявлено наступними діями: представники відповідача вимкнули ввідний автоматичний до обліковий автомат і при цьому працювало освітлення розетка була під напругою 220В. Напруга була виміряна зразковим лічильником PSW 2.3 + № 33831, держпровірка 4 кв.2009 р.

Як вбачається з розрахунку кількості недорахованої електроенергії, здійсненого відповідачем, розрахунок здійснено саме за формулою, яка передбачена п. 2.9 Методики, тобто за підключення до електричної мережі, що є власністю енергопостачальника поза розрахунковим засобом обліку за період з 07.07.09 р. по 07.07.10 р., оскільки таке порушення не можливо було виявити при контрольному огляді без використання спеціальних технічних засобів.

Зі змісту положень п.2.6 Методики вбачається, що сила струму, визначена виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 Правил улаштування електроустановок. Поперечна площа перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення, визначається на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології.

Дослідивши акт виміру зразка дроту від 03.08.11р. та дані таблиці 1.3.4 Правил улаштування електроустановок, суд дійшов висновку, що відповідачем вірно визначено максимальний струм, який може протікати по дротам самовільного підключення, а відтак твердження позивача у цій частині також відхиляються судом.

Посилання позивача на те, що схема підключення, зазначена в спірному акті, не дає змоги встановити наявність безоблікового підключення та технологічну можливість використовувати розетку не є підставою для задоволення позовних вимог, оскільки безобліковість підключення зафіксована працівниками відповідача за допомогою спеціальних технічних засобів.

В силу положень ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов'язаний враховувати вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, які є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Враховуючи правову позицію викладену в постанові ВГСУ від 14.11.12 р. в даній справі та положення ст. 11112 ГПК України, інші доводи позивача викладені у позовній заяві та письмових поясненнях судом не приймаються з огляду на їх безпідставність.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу положень ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Викладене є підставою для відмови в позові.

Разом з тим, до матеріалів справи представником відповідача долучено документи, які свідчать про зміну назви підприємства відповідача на Публічне акціонерне товариство „ДТЕК „Дніпрообленерго", в зв'язку із чим, суд вважає за необхідне на підставі ст. 25 ГПК України здійснити заміну відповідача на його правонаступника Публічне акціонерне товариство „ДТЕК „Дніпрообленерго".

Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати по справі, у разі відмови в позові, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 34, 43, 45, 49, 66-67, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Здійснити заміну відповідача Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго" на його правонаступника Публічне акціонерне товариство „ДТЕК „Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, 22; ЄДРПОУ 23359034).

В задоволені позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров