Постанова № 29720536, 20.02.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2013 року місто Київ № 2а-530/12/1070

10.05

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого -судді Шевченко А.В., при секретарі судового засідання Коваленко О.О., за участю представників

позивача:- Спорий І.Г.,відповідача:- Норець В.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Новопак СВ» доМиронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової службипровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Новопак СВ»з адміністративним позовом до Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.11.2011 року № 0005441500.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правомірно врахував збитки 2010 року у складі валових витрат ІІ кварталу 2011 року та, як наслідок, включив від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток, яке є результатом розрахунку за підсумками І кварталу 2011 року (з урахуванням збитків 2010 року), до складу валових витрат ІІ кварталу 2011 року, в той час як Кагарлицька ОДПІ невірно тлумачить пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, а отже відсутні підстави для визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств.

В призначений день та час у судове засідання з'явився представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов, просив суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новопак СВ»є юридичною особою, що зареєстрована 31.01.2007 року Кагарлицькою районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на обліку у Кагарлицькій об'єднаній державній податковій інспекції Київської області з 06.02.2007 року за № 545.

Судом встановлено, що 21.10.2011 року працівниками Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Новопак СВ»за ІІ квартал 2011 року, за результатами якої складено акт від 21.10.2011 року № 364/15-00/33065515.

Перевіркою встановлено, що позивачем при заповненні податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року до складу витрат включено від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року у розмірі 10 486 810, 00 гривень, чим порушено пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, відповідно до якого до складу витрат другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до першого кварталу 2011 року з 2010 року.

За результатами камеральної перевірки Кагарлицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області прийняті податкове повідомлення-рішення від 01.11.2011 року № 0005431500, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств у розмірі 10 486 810, 00 гривень та податкове повідомлення-рішення від 01.11.2011 року № 0005441500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем по податку на прибуток підприємств за основним платежем -456 344, 00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями -1, 00 гривень.

Податкове повідомленням-рішенням від 01.11.2011 року № 0005431500, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 10 486 810, 00 гривень було предметом розгляду в адміністративній справі № 2а-529/12/1070.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2012 року в адміністративній справі № 2а-529/12/1070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новопак СВ»до Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.11.2011 року № 0005431500, адміністративний позов було задоволено, а податкове повідомлення-рішення Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області від 01.11.2011 року № 0005431500 визнано протиправним та скасовано.

Вищевказану постанову Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2012 року в адміністративній справі № 2а-529/12/1070, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013 року -залишено без змін.

Суд при розгляді адміністративної справи № 2а-529/12/1070, скасовуючи податкове повідомлення-рішення від 01.11.2011 року № 0005431500, що і підтримано позицією апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивач правомірно врахував збитки 2010 року у складі валових витрат ІІ кварталу 2011 року та, як наслідок, включив від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток, яке є результатом розрахунку за підсумками І кварталу 2011 року (із врахуванням збитків 2010 року), до складу валових витрат ІІ кварталу 2011 року. Отже, у позивача відсутні порушення норм пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України та, відповідно, відсутній факт завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у ІІ кварталі 2011 року у розмірі 10 486 810, 00 гривень, а тому податкове повідомлення-рішення від 01.11.2011 року № 0005431500 визнано протиправним та скасовано.

Досліджуючи економічне обґрунтування валових витрат 2010 року, які у подальшому були включені у від'ємне (увійшли до від'ємного) значення об'єкта оподаткування у І кварталі 2011 року, яке, у свою чергу, було включено позивачем до складу витрат ІІ кварталу 2011 року, суд враховує додаткові пояснення позивача та акт планової виїзної перевірки ТОВ «Новопак СВ»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 30.06.2010 від 13.12.2010 № 346/23-1/33065515.

Перевіркою встановлено, що за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року ТОВ «Новопак СВ»задекларувало валові витрати у розмірі 37 794 118, 00 гривень.

Також, з вищезазначеного акта перевірки вбачається, що у період з 2007 року по 2008 рік позивач уклав з нерезидентом INTERNATIONAL ALLIGANCE GROUP LIMITED (Британські Віргінські острови) кредитні договори, які зареєстровані Головним управлінням Національного банку по місту Києву і Київській області: від 14.03.2007 року № 1, відповідно до умов якого загальна сума договору 3 000 000 доларів США, процентна ставка -10 відсотків, строк погашення -31.05.2012 року (реєстраційне свідоцтво від 26.04.2007 року № 6886); від 03.07.2008 року № 2, відповідно до умов якого загальна сума договору 350 000 доларів США, процентна ставка -10 відсотків, строк погашення -31.12.2009 року (реєстраційне свідоцтво від 31.07.2008 року № 9628). Додатком до реєстраційного свідоцтва № 9628 від 31.07.2008 року № 1 від 19.01.2010 року внесено зміни до реєстраційного свідоцтва та відповідні рядки, а саме: строк погашення -31.12.2011 року, процентна ставка -11 відсотків.

За період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року за 2009 рік та за І півріччя 2010 по кредитному договору від 14.03.2007 року № 1 по даній угоді були нараховані відсотки: за ІІ квартал 2009 року -643 924, 15 гривень, за ІІІ квартал 2009 року -682 550, 76 гривень, за ІV квартал 2009 року -680 420, 45 гривень, І квартал 2010 року -662 856, 04 гривень, ІІ квартал 2010 року -667 808, 11 гривень.

За період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року за 2009 рік та за І півріччя 2010 року по кредитному договору від 03.07.2008 року № 2 по даній угоді були нараховані відсотки: за ІІ квартал 2009 року -66 748, 47 гривень, за ІІІ квартал 2009 року -70 441, 70 гривень, за ІV квартал 2009 року -70 494, 79 гривень, І квартал 2010 року -75 674, 27 гривень, ІІ квартал 2010 року - 76 067, 75 гривень.

Нараховані відсотки у сумі 3 696 986, 49 гривень по вищезазначених угодах включались до складу валових витрат (рядок 4.11 Декларації) у сумі, що становить 85 відсотків від їх вартості, а саме -3 142 437, 00 гривень.

Суд звертає увагу, що проведеною перевіркою відображеного показника за період із 01.04.2009 року по 30.06.2010 року в сумі 3 142 437,00 гривень на підставі первинних фінансово-бухгалтерських документів не встановлено заниження або завищення задекларованих ТОВ «Новопак СВ»показників у рядку 04.11 декларацій «85 % витрат від вартості товарів (робіт, послуг), придбаних у офшорних нерезидентів».

Крім того, внаслідок перерахунку балансової вартості заборгованості по основній сумі боргу фінансових кредитів та сумі процентів, нарахованих на основну суму фінансових кредитів, виражених в іноземній валюті на суму 10 018 959, 71 гривень відповідно до договорів у тому числі, укладених між позивачем та INTERNATIONAL ALLIGANCE GROUP LIMITED (від 14.03.2007 року № 1 та від 03.07.2008 року № 2), позивач отримав збиток, який відобразив у (рядку 04.13 декларацій) «Інші витрати».

Проведеною перевіркою відображеного показника за період із 01.04.2009 року по 30.06.2010 в сумі 10 628 499, 00 гривень на підставі первинних фінансово-бухгалтерських документів не встановлено заниження або завищення задекларованих ТОВ «Новопак СВ»показників у рядку 04.11 декларацій «Інші витрати».

Відповідач щодо правильності формування витрат за попередні періоди не заперечував.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно даних декларації з податку на прибуток позивача за результатами ІІ кварталу 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування (рядок «07») склало: 10 486 810, 00 гривень, в тому числі від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року (рядок «06.6»декларації) становить 12 470 914, 00 гривень.

Згідно даних декларації І кварталу 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування (рядок «08»графа) складає 12 470 914, 00 гривень, в тому числі збитки минулих періодів (рядок «04.9») 12 528 412, 00 гривень. Тому, виходячи з даних декларації за І квартал 2011 року від'ємне значення об'єкту оподаткування становить 20 528 570, 00 гривень та яке підлягає включенню до витрат ІІ кварталу 2011 року.

Враховуючи пояснення сторін, суд зазначає, що спір між сторонами виник у зв'язку з відображенням позивачем у податковій звітності за ІІ квартал 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток з урахуванням суми такого від'ємного значення попереднього 2010 року, що, на думку податкового органу не узгоджується з нормами Податкового кодексу України, оскільки зміст пункту 150.1 статті 159 Податкового кодексу України при формуванні від'ємного значення об'єкту оподаткування в результатах наступних податкових періодів дозволяє включати до нього лише значення (результати) І кварталу 2011 року.

Відповідач не заперечував щодо порядку формування суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за результатами діяльності у 2010 році у розмірі 12 528 412, 00 гривень та щодо відображення даного показника у декларації за І квартал 2011 року. Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що він не погоджується лише з тим, що від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року відображено у ІІ кварталі 2011 року, яке разом з результатами діяльності у ІІ кварталі 2011 року становить 10 486 810, 00 гривень.

Слід зазначити, що відповідачем невірно зменшувалися суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 51 521 448, 00 гривень, виходячи з наступного.

У рядку «08»податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року, позивачем задеклароване від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі 51 521 448, 00 гривень та у рядку «04.9»в сумі 64 070 047, 00 гривень. Зазначене від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року увійшло до І кварталу 2011 року відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».

Водночас, твердження відповідача суперечать нормам чинного законодавства України з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Керуючись наведеною нормою, до 01.04.2011 року при врахуванні від'ємного значення об'єкта оподаткування позивач керувався статтею 6 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з пунктом 6.1 якої, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми вищевказаного пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Тобто, розраховане за підсумками 2010 року від'ємне значення об'єкта оподаткування включалося згідно з вимогами Закону, до витрат І кварталу 2011 року та враховувалось при розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками цього кварталу.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодах з 01.04.2011 року встановлений статтею 150 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України, пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Вищевказана норма передбачає включення до витрат ІІ кварталу 2011 року суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за підсумками І кварталу 2011 року відповідно до вимог законодавства.

Абзац 3 пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України передбачає, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Вищевказана норма передбачає порядок обрахування у 2011 році від'ємного значення оподаткування наростаючим підсумком без встановлення жодних особливостей щодо методології його розрахунку за підсумками І кварталу 2011 року.

Натомість, податковим органом не врахованого того, що в періоді до 01.04.2011 року положення Податкового кодексу України не діяли, однак діяв Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відтак, позивач, здійснюючи свою господарську діяльність, розраховуючи та декларуючи від'ємне значення об'єкта оподаткування, мав керуватися положеннями саме вказаного Закону, що, як встановлено судом, і зроблено останнім.

Законодавством чітко закріплена можливість врахування в складі валових витрат І кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010 року, а також подальше включення всього без виключення від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за підсумками І кварталу 2011 року до повного його погашення у витрати ІІ кварталу 2011 року, ІІ-ІІІ кварталу 2011 року та його значення у рядку «06.6»податкової декларації з податку на прибуток.

Згідно декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року у складі витрат рядок «04»(сума -19 856 339, 00 гривень) позивачем зазначено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (рядок «06.6») у сумі 12 470 914, 00 гривень, що відповідає даним рядка «08»декларації за І квартал 2011 року (об'єкт оподаткування), як це і передбачено пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних законодавчих норм, порядок формування витрат у 2011 році з введенням в дію розділу ІІІ Податкового кодексу України залишився таким, як і порядок, що визначений Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств». Жодною з вищенаведених норм не встановлено, що об'єкт оподаткування платника податку за підсумками ІІ-ІІІ кварталів 2011 року обраховується з виключенням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік.

Фактично дані декларації на прибуток за ІІ квартал 2011 року, в якій включені збитки 2010 року, правильні.

Слід зазначити, що ТОВ «Новопак СВ»є виробничим підприємством, тобто є національним виробником. Підприємство позивача виробляє одноразову упаковку із полістирольного листа. Підприємство створене у 2007 році та почало свою виробничу діяльність в середині 2008 року. При цьому, початок фактичної діяльності підприємства співпало з початком світової фінансової кризи, що в свою чергу загальмувало процес виходу на заплановані фінансові показники. Виробничий процес передбачає необхідність витрачання значних коштів на придбання і модернізацію виробничих потужностей для чого залучаються кредитні кошти. Варто відмітити, що значною складовою витрат підприємства є витрати на придбання і доставку імпортованої сировини, основними складовими якої є полістирол та газ -пропілен.

Отже, сума збитків минулих років позивачем сформована за рахунок обліку наступних операцій.

У 2007 році позивачем було отримано кредит від нерезидента у сумі 3 000 000, 00 доларів США за курсом НБУ -5, 05 гривень та у серпні 2008 року у сумі 350 000, 00 доларів США за курсом НБУ -4, 845 гривень. В результаті зміни валютного курсу у 2009 році було здійснено переоцінку заборгованості по кредитним договорам та віднесено до інших витрат підприємства у рядку 04.13 «Інші витрати»декларації з податку на прибуток (підпункт 7.3.3 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»). Наслідок знецінення гривні по відношенню до іноземної валюти відповідно до правил податкового обліку виник збиток, отриманий внаслідок перерахунку балансової вартості заборгованості по основній сумі боргу фінансових кредитів та сумі процентів, нарахованих на таку основну суму фінансових кредитів, виражених в іноземній валюті на суму 10 018 959, 71 гривень:

- нарахування відсотків за користування кредитами -3 518 423, 99 гривень;

- придбання товарів і послуг, пов'язаних із придбанням сировини -16 256 288, 00 гривень.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позивач правомірно сформував від'ємне значення об'єкту оподаткування за ІІ квартал 2011 року, а саме включив до складу витрат цих періодів від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року, який в свою чергу було сформовано за підсумками 2010 року, як це і передбачено чинним законодавством України.

Оскільки, суд дійшов висновку, що податковим органом неправомірно визначено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування, а податкове повідомлення-рішення Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області від 01.11.2011 року № 0005431500 визнано протиправним та скасовано, відповідно до постанови Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2012 року (яка набрала законної сили 22.01.2012 року), визначене у порядку підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України грошове зобов'язання за платежем по податку на прибуток підприємств за основним платежем -456 344, 00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями -1, 00 гривень як наслідок також є протиправним.

Тобто, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, висновки викладені в акті перевірки призводять до звуження прав платника податку на прибуток, відтак податкове повідомлення-рішення від 01.11.2011 року № 0005441500 є протиправним та підлягає скасуванню.

В силу пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач не надав суду обґрунтованих доказів та підстав, якими керувався під час винесення спірного рішення.

Суд, заслухавши думку сторін, всебічно та об'єктивно дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 -163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області від 01.11.2011 року № 0005441500.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новопак СВ» понесені ним судові витрати в сумі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Шевченко А.В.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 25 лютого 2013 р.