Рішення № 2971938, 27.01.2009, Черняхівський районний суд Житомирської області

Справа №2-39

2009 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2009 року смт.Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді: Моніча Б.С.

при секретарі: Юрченко Т.Р.

з участю представника позивача: ОСОБА_1

відповідачки: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Черняхові справу за позовом Черняхівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю та

за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства міністерства оборони України (далі якщо не вказано інше – ІНФОРМАЦІЯ_2 та до Черняхівського районного центру зайнятості (далі якщо не вказано інше – Черняхівський РЦЗ) про зміну запису про звільнення та про поновлення в статусі безробітної, –

ВСТАНОВИВ:

Черняхівський РЦЗ звернувся до суду із позовом, в якому вказав, що з ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 перебувала на обліку в Черняхівському РЦЗ як безробітна. При отриманні статусу безробітної їй було повідомлено про зобов’язання своєчасно подавати до РЦЗ відомості про обставини, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. В своїй заяві вона вказала, що не працює та пенсію не отримує.

За вказаний період нею отримано 6449,58 грн. державної допомоги по безробіттю. В результаті звірки з базою даних Державної податкової адміністрації та перевірки встановлено, що на дату отримання статусу безробітної остання працювала в ІНФОРМАЦІЯ_2 З тих підстав, що ОСОБА_2 отримала статус безробітної обманним шляхом РЦЗ просив стягнути з неї всю суму незаконно виплаченої допомоги по безробіттю.

Також вказував, що ОСОБА_2 визнавала суму заборгованості і навіть частково сплатила її в сумі 1550 грн., а в подальшому відмовилась її погашати.

ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом до Черняхівського РЦЗ та до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому вказала, що з ІНФОРМАЦІЯ_3 в складі бригади мешканців смт.Черняхів працювала ІНФОРМАЦІЯ_14 у ІНФОРМАЦІЯ_2 Під час роботи вона захворіла і подала бригадиру заяву про звільнення з ІНФОРМАЦІЯ_4 Повернувшись в смт.Черняхів, вона ІНФОРМАЦІЯ_5 подала заяву про взяття її на облік як безробітної, що теж доводить вказані нею обставини. Про те, що фактично була звільнена з роботи з ІНФОРМАЦІЯ_6 вона дізналася після отримання позовної заяви та доданих до неї документів. З цих підстав просила зобов’язати ІНФОРМАЦІЯ_2 змінити дату звільнення на ІНФОРМАЦІЯ_7 , а Черняхівський РЦЗ поновити її в статусі безробітної з ІНФОРМАЦІЯ_8

В судовому засіданні представник Черняхівського РЦЗ пред’явлений ними позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у ньому, проти задоволення позову ОСОБА_2 заперечував, вважаючи його безпідставним.

ОСОБА_2 проти заявленого до неї позову заперечувала, просила в його задоволенні відмовити, а її позов задовольнити з підстав, викладених в ньому.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_2 до суду не з’явився та подав заяву про розгляд справи без його участі. В письмовому запереченні проти позову ОСОБА_2 зазначав, що її звільнення відбулося згідно поданої нею заяви у вказану в ній дату. Також послався на пропуск позивачкою строку для звернення до суду і з цих підстав просив відмовити в задоволенні її позову.

Заслухавши пояснення сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши та з’ясувавши на умовах змагальності всі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, та ті письмові докази, що були подані ними до суду, суд приходить до висновку, що пред’явлений ОСОБА_2 позов задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.

При розгляді даної справи суд у відповідності до положень ст.ст.27, 31, 57-60, 130-131 та інших норм ЦПК України роз’яснював сторонам їх процесуальні права та обов’язки, звертав увагу на порядок та строки подання до суду доказів у справі, необхідності представленні певних доказів в оригіналах, а також на те, що розгляд справи відбувається на умовах змагальності і диспозитивності. Крім того, в попередньому судовому засіданні, з метою виключення при розгляді справи з’ясування судом юридичних фактів, про які сторонам не було відомо, суд у відповідності до п.3 ч.6 ст.130 ЦПК України визначив юридичні факти, які необхідно встановити для вирішення спору.

Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60, ч.3 ст.27 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази мають бути надані або про них має бути повідомлено суд до або під час попереднього судового засідання.

Статтею 213 ЦПК України визначено, що законним і обґрунтованим є рішення суду, яке ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 38 КЗпП визначено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. З досліджених в судовому засіданні заяви ОСОБА_2 (а.с.54), копії сторінок книги наказів по підприємству (а.с.55) вбачається, що вона просила звільнити її з роботи саме з ІНФОРМАЦІЯ_6 . Наказом НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_2 , маляра 5 розряду 2-ї дільниці, звільнено з роботи ІНФОРМАЦІЯ_6 на підставі ст.38 КЗпП України./span>

За таких обставин звільнення ОСОБА_2 відбулося згідно вимог чинного законодавства. Доводи ОСОБА_2 цього факту не спростовують, оскільки вона могла не виходити на роботу з 08.11.06 і як наслідок не отримувати за це заробітну плату, яка згідно чинного вимог законодавства виплачується працівнику лише за виконану роботу (ст.ст.1, 2, 3, 30 Закону України «Про оплату праці», ст.ст.57, 94-95, 97 КЗпП України).

ОСОБА_2 заперечувала в судовому засіданні факт написання нею вищезазначеної заяви про звільнення, посилаючись, що вона підроблена, однак на пропозицію суду призначити відповідну почеркознавчу експертизу вона відмовилася, мотивуючи це відсутністю коштів. Дану відмову від проведення експертизи суд розцінює згідно ч.1 ст.146 ЦПК України не на користь ОСОБА_2 ., оскільки суд роз’яснював їй, що в разі задоволення позову судові витрати будуть присуджені на її користь з відповідачів.

Відповідно до вимог ст.ст.256-257 ЦК України особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу у трирічний термін, який починає перебіг згідно ст.261 ЦК України від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (позовна давність). Частиною 4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові.

Згідно ч.1 ст.258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність. Статтею 233 КЗпП України визначено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Оскільки ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом у справі про звільнення строк позовної давності для неї має відраховуватися з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Жодного доказу про вручення їй цих документів до суду не представлено, в трудовій книжці ОСОБА_2 взагалі не міститься запису про роботу на ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.23-26). З цих підстав суд не може застосувати до її позовних вимог строки позовної давності.

За наведених вище обставин суд погоджується, що станом на 21.11.06 були відсутні правові підстави для взяття ОСОБА_2 на облік як безробітної, передбачені ст.2 Закону України «Про зайнятість населення» від ІНФОРМАЦІЯ_10 НОМЕР_2 п.п.1, 3, 4 ст.22, п.1 ст.23 Закону України «Про загальнообов’язкове страхування на випадок безробіття» та п.2.1 «Порядку надання допомоги по безробіттю, в тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності». Правомірним було і припинення виплати цієї допомоги згідно наказу НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_11 на підставі п.8 ч.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов’язкове страхування на випадок безробіття» (а.с.3). Ці обставини встановлені й відповідною перевіркою Черняхівського РЦЗ (а.с.10-13, 53-55).

Сторонами не оспорювалося, що за час перебування на обліку ОСОБА_2 отримала допомогу по безробіттю в сумі 6449,58 грн., це підтверджено й відповідними документами (а.с.4-6, 9).

З заяви ОСОБА_2 про надання статусу безробітного вбачається, що вона повідомляла РЦЗ, що не зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності,трудовою діяльністю не займається та пенсію не отримує (а.с.7). З її заяв від ІНФОРМАЦІЯ_12 слідує, що вона визнавала суму заборгованості і погоджувалася її погасити згідно графіку (а.с.8).

Статтею 26 Закону України « Про загальнообов’язкове страхування на випадок безробіття» визначено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи всі обставини справи (відсутність запису в трудовій книжці ОСОБА_2 про час її роботи на ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутність доказів ознайомлення її з відповідними наказами), суд приходить до висновку про те, що подання нею неправдивих відомостей вчинено не умисно і не внаслідок зловживання своїми правами чи обов’язками, а через власну неуважність (необережна форма вини). З цих підстав суд вважає за можливе зменшити розмір відшкодування.

Крім того, згідно ч.4 ст.1194 ЦК України pan >суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища. З поданих ОСОБА_2 довідок вбачається, що її щомісячні пенсія становить 616,39 грн., а заробітна плата її чоловіка близько 630 грн. (а.с.560-57). Цими документами наявно доводиться, що її матеріальне становище є незадовільним.

Враховуючи всі вищенаведені обставини й те, що фактично ОСОБА_2 незаконно перебувала в статусі безробітної з 21.11.06 по ІНФОРМАЦІЯ_6 , за листопад 2006 року їй було виплачено (143,15+15,94=159,09 грн.), на час розгляду справи вона добровільно сплатила 1550 грн., суд приходить до висновку про можливість стягнення з неї 500 грн. на відшкодування завданої Черняхівському РЦЗ шкоди, вважаючи, що саме ця сума буде достатньою для компенсації завданих збитків і її стягнення відповідатиме вимогам розумності, справедливості та законності.

Судові витрати суд стягує з ОСОБА_2 пропорційно до задоволених вимог (51 грн. судового збору з позову Черняхівського РЦЗ, 17 грн. судового збору з позову ОСОБА_2 та 30 грн. витрат на ІТЗРС по всіх позовних вимогах).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 10, 11, 60, 212-216 ЦПК України, ст.ст.1, 2, 3, 30 Закону України «Про оплату праці», ст.ст.38, 57, 94-95, 97, 233 КЗпП України, ст.ст.256-258, 261, 267, 1166, 1194 ЦК України, наведеними в рішенні іншими нормами законодавства України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов Черняхівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 р.н., прож. по АДРЕСА_1 , на користь Черняхівського районного центру зайнятості 500 грн. незаконно виплаченої допомоги по безробіттю на р/р 37179300900604, код 13573482, МФО 811039 ГУДК у Житомирській обл.

В решті позову Черняхівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 – відмовити за необґрунтованістю.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про зміну дати її звільнення з ІНФОРМАЦІЯ_6 на ІНФОРМАЦІЯ_7 та до Черняхівського районного центру зайнятості про поновлення її в статусі безробітної з 21.11.06 – відмовити за необґрунтованістю, недоведеністю позовних вимог.

Стягнути з відповідачки ОСОБА_2 68 грн. судового збору в дохід держави та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн. на р/р 31211259700604, отримувач УДК у Черняхівському районі, код 2206244, МФО 811039, банк отримувача ГУ ДКУ у Житомирській області.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Житомирської області через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.

При відсутності заяви та апеляції рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий – суддя: (підпис) Б.С.Моніч

Копія вірно:

Суддя: