Рішення № 297189, 21.11.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.11.06 р. Справа № 40/242

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Пальчак О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Деанте-Україна” м. Хмельницький

до відповідача суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Маріуполь

про стягнення 30999 грн. 23 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача Семків В.Я. - юрисконсульт

від відповідача ОСОБА_1 - суб'єкт підприємницької діяльності

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

З урахуванням складності справи та витребування важливих доказів, про існування яких суд дізнався вже під час процесу, строк вирішення спору було продовжено за приписами частини третьої ст. 69 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлені вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 28780 грн. 74 коп. згідно договору купівлі-продажу НОМЕР_1.

До прийняття рішення по справі позивач згідно ст. 22 збільшив розмір позовних вимог та намагається стягнути з відповідача борг в сумі 28780 грн. 74 коп., пеню в сумі 301 грн. 02 коп., інфляційні в сумі 1515 грн. 00 коп., три проценти річних в сумі 393 грн. 47 коп.

Відповідач надав суду відзив, в якому просить застосувати строк позовної давності щодо стягнення боргу в сумі 24524 грн. 44 коп., а за накладною НОМЕР_2. усно повідомив суд про те, що строк позовної давності позивачем не пропущений.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що на виконання п. 1.1 укладеного між сторонами договору НОМЕР_1. позивач здійснив постачання товару на адресу відповідача на загальну суму 65512 грн. 90 коп.

Факт постачання товару підтверджується видатковими накладними за період з 26.12.02р. по 16.07.03р.

Згідно п. 4.2 укладеного між сторонами договору оплата товару здійснюється на умовах товарного кредиту строком на 30 днів з дня надходження товару.

Відповідач свої зобов'язання не виконав, товар отримав на загальну суму 65512 грн. 90 коп., однак оплату здійснив частково, внаслідок чого за ним утворився борг в сумі 28780 грн. 74 коп., який позивач намагається стягнути.

Відповідно до п. 6.1 договору в разі порушення строків оплати за товар, вказаних у п. 4.2 договору, відповідач повинен сплатити пеню у розмірі 0,1% від суми несплати за кожен календарний день прострочення.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивачем пред'явлені вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 301 грн. 02 коп. за період з 16.08.03р. по 15.02.04р., інфляційні в сумі 1515 грн. 00 коп. з вересня 2003 року по серпень 2006р., три проценти річних в сумі 393 грн. 47 коп. за період з 16.08.03р. по 13.09.06р. згідно видаткової накладної НОМЕР_2.

Відповідачем заявлено клопотання про застосування строку позовної давності згідно ст. 257 ЦК України.

Слід звернути увагу на те, що коли суд на підставі досліджених у судовому засіданні доказів установить, що право позивача на захист якого він просить відповідачем не порушено, приймається рішення про відмову у задоволенні позову саме з цих підстав, а не через пропуск строку позовної давності.

Якщо буде встановлено, що право позивача порушено і строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд на підставі ст. 257 ЦК України приймає рішення, яким відмовляє в позові у зв'язку із закінченням строку позовної давності. А при визнанні причин пропуску цього строку поважною порушене право має бути захищене.

З введенням нового ЦК України 2003р. суд може застосувати строк позовної давності тільки за заявою сторони у спорі (частина 4 ст. 267 ЦК України). Така заява стане підставою для відмови у позові, коли суд не визнає причину пропуску строку поважною. По старому ЦК України 1963р. суд був зобов'язаний застосувати строк позовної давності незалежно від заяв сторін.

Відповідач згідно банківської виписки від 21.02.03р. перерахував позивачеві грошові кошти в рахунок погашення боргу, який виник на підставі договору НОМЕР_1.

Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Однак позивач звернувся з позовом до суду лише 27.07.06р., внаслідок чого строк позовної давності на стягнення боргу в сумі 24524 грн. 44 коп. згідно накладних за період з 26.12.02р. по 03.06.03р. позивачем пропущений.

Таким чином, у задоволенні позову щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 24524 грн. 44 коп. слід відмовити у зв'язку із пропуском строку позовної давності.

Згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

За своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки і сторони досягли його умов щодо предмету, ціни, строку його дії, тому в розумінні п. 2 ст. 180 ГК України він вважається укладеним, а саме, подія та прагнення сторін на його укладення відбулися.

Незалежно від того, що у ЦК України договору поставки присвячено лише одна стаття (ст. 712), до нього застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, коли інше не встановлено договором, законом або витикає із характеру правовідносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно п. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Господарське зобов'язання повинно виконуватися належним чином за договором, законом або за звичаями ділового обігу та припинятися за приписами ст.ст. 193, 203 ГК України.

За такими обставинами, позов щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 4256 грн. 67 коп. на підставі видаткової накладної НОМЕР_2. обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання зобов'язань, позов щодо стягнення з відповідача пені в сумі 301 грн. 02 коп. за період з 16.08.03р. по 15.02.04р., інфляційних в сумі 1515 грн. 00 коп. з вересня 2003 року по серпень 2006р., трьох процентів річних в сумі 393 грн. 47 коп. за період з 16.08.03р. по 13.09.06р. згідно видаткової накладної НОМЕР_2. також обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Витрати по держмиту, забезпечення судового процесу та послуги адвоката покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог за приписами частини п'ятої ст. 49 ГПК України.

У зв'язку з тим, що у судовому засіданні за згодою сторін було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення згідно частини третьої ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого згідно статті 84 ГПК України.

На підставі викладеного керуючись ч. 2 ст. 9, ст. ст. 257, 264, 267, ч. 2 ст. 712 ЦК України 2003 року, ст. ст. 193, 202, 264, 265 ГК України, ст. ст., 22, 44, 49, 82, 84, частиною третьою ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ід.код НОМЕР_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь:

- товариства з обмеженою відповідальністю “Деанте-Україна”, 29016, м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 13, ід. код 31412631, р/р 26007325474001 в ХФ КБ „Приватбанк”, код банку 315405, борг в сумі 4256 грн. 67 коп., пеню в сумі 301 грн. 02 коп., інфляційні в сумі 1515 грн. 00 коп., три проценти річних в сумі 393 грн. 47 коп., витрати по держмиту в сумі 68 грн. 11 коп., витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 24 грн. 61 коп., послуги адвоката в сумі 246 грн. 54 коп., видавши наказ.

3.У задоволенні позову щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 24524 грн. 44 коп. відмовити.

4.Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення оформленого у відповідності до вимог ст.84 ГПК України: 27.11.06р.

Суддя Підченко Ю.О.