Рішення № 29712451, 27.02.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" лютого 2013 р. Справа № 12/122-12/2

за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі:

1) Києво - Святошинської районної ради Київської області, м. Київ,

2) Києво - Святошинського виробничого управління житлово - комунального господарства, м. Боярка,

до відповідача Бузівської сільської ради Києво - Святошинського району Київської області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1) комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації" Києво - Святошинської районної ради Київської області, с. Софіївська Борщагівка,

2) мале промислово - будівельне підприємство "Грань", м. Вишневе,

про визнання права власності

Суддя О.В. Конюх

за участю представників учасників судового процесу:

від прокуратури: Лугін А.Ю., посвідчення від 02.10.2012р. №007110;

від позивача 1: Трушківський Я. В., уповноважений, довіреність б/д, б/н;

від позивача 2: Нурищенко С.В., уповноважений, довіреність від 14.12.2012р. №384-12;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи 1: не з'явився;

від третьої особи 2: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ :

Заступник прокурора Київської області звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 09.11.2012р. № 05/1-1709 вих-12 в інтересах держави в особі Києво-Святошинської районної ради та Києво-Святошинського виробничого управління житлово-комунального господарства до Бузівської сільської ради, за участю третіх осіб: комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Києво-Святошинської районної ради Київської області та малого промислово-будівельного підприємства «Грань», в якому просить суд:

1) визнати за Києво-Святошинським виробничим управлінням житлово-комунального господарства, єдиним засновником якого є Києво-Святошинська районна рада, право власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані за адресою Київська обл., с. Бузова Києво-Святошинського району, вул. Садовського, 1-Б, а саме:

- готель з площами приміщень: основна частина - 752,2 кв.м., 2-й поверх - 867,7 кв.м., спортивна зала - 169,6 кв.м., прибудова - 18,9 кв.м., балкон - 19,8 кв.м.;

- каплицю площею 16,3 кв.м. з ганком площею 7,9 кв.м.;

- сцену площею 23,0 кв.м.; з танцювальним майданчиком площею 97,0 кв.м.;

- шість альтанок площею 12,4 кв.м. кожна;

- кафе з площами приміщень: на 1-му поверсі - 219,4 кв.м., мансардному поверсі 216,6 кв.м., тамбур - 8,2 кв.м., тераса - 41,2 кв.м., ганки площею 9,7 кв.м., 4,8 кв.м., 2,1 кв.м.;

- підвал площею 271,5 кв.м. з входом площею 10,9 кв.м.;

- баню з площами приміщень: на 1-му поверсі - 103,5 кв.м., мансарда - 74,1 кв.м., прибудова - 14,3 кв.м.;

- сторожку площею 9,2 кв.м. з ганком площею 2,6 кв.м.;

- шашличну площею 9,2 кв.м.

2) зареєструвати право власності за Києво-Святошинським виробничим управлінням житлово-комунального господарства на об'єкти нерухомості, що розташовані за адресою Київська обл., с. Бузова Києво-Святошинського району, вул. Садовського, 1-Б.

Позов обґрунтований тим, що Києво-Святошинське виробниче управління житлово-комунального господарства відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою є користувачем земельної ділянки площею 4,6436 га в

с. Бузова Києво-Святошинського району. На вказаній земельній ділянці без згоди землекористувача та без отримання дозвільних документів малим промислово-будівельним підприємством «Грань» здійснено будівництво об'єктів нерухомості. Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.10.2010р. відмовлено в задоволенні позову малого промислово-будівельного підприємства «Грань» про визнання права власності на спірне нерухоме майно. Рішенням господарського суду Київської області від 25.06.2012р. у справі № 4/042-12 зобов'язано мале промислово-будівельне підприємство «Грань» здійснити знесення самочинного будівництва. Станом на 18.09.2012р. право власності на вказане нерухоме майно не зареєстроване за жодною юридичною чи фізичною особою. Посилаючись на ст. 376 ЦК України, прокурор просить суд визнати право власності на самочинне будівництво за користувачем земельної ділянки.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, в усних поясненнях в судовому засіданні 04.01.2013р. представник відповідача проти задоволення позову не заперечував. Представник відповідача в судове засідання 27.02.2013р. не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить залучене до матеріалів справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Представник третьої особи 1 в судові засідання 19.12.2012р., 04.01.2013р., 29.01.2013р., 13.02.2013р. та 27.02.2013р., не з'явився, письмових пояснень або заперечень проти позову суду не подав. Залучене до матеріалів справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення свідчить про те, що третя особа 1 була належним чином завчасно повідомлена про дату, час та місце проведення судових засідань.

Представники третьої особи 2 письмового відзиву на позов не подали, в усних поясненнях проти позову заперечували. Представник третьої особи 2 в судове засідання 27.02.2013р. не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до пункту 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи обмежений статтею 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що відповідач та треті особи належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду, та те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого йому ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов заступника прокурора Київської області, м. Київ (далі по тексту - прокурор) в інтересах держави в особі Києво-Святошинської районної ради, м. Київ (далі по тексту Києво-Святошинська райрада) та Києво-Святошинського виробничого управління житлово-комунального господарства, м. Боярка (далі по тексту Києво-Святошинське ВУЖКГ) до Бузівської сільської ради, с. Бузова Києво-Святошинського району (далі по тексту Бузівська сільрада), за участю третіх осіб: комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Києво-Святошинської районної ради Київської області, с. Софіївська Борщагівка (далі по тексту - Києво-Святошинське БТІ) та малого промислово-будівельного підприємства «Грань», м. Вишневе (дали по тексту - МПБП «Грань») вислухавши пояснення представників учасників провадження, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до свідоцтва про право власності від 11.03.1999р. № 91 в комунальній власності територіальних громад Києво-Святошинського району в особі Києво-Святошинської районної ради перебував оздоровчій табір в с. Бузова, розташований на земельній ділянці площею 4,6436 га, наданій для обслуговування дитячого табору відпочинку «Корчагінець» Києво-Святошинському ВУЖКГ відповідно до державного акту на право постійного користування землею І-КВ № 002929 від 25.11.2002р.

Як вбачається з копії Статуту, Києво-Святошинське ВУЖКГ є комунальним підприємством, заснованим на відокремленій частині майна територіальних громад Києво-Святошинського району, що є комунальною власністю і закріплюється за підприємством на праві господарського відання.

Як встановлено Київським міжобласним апеляційним господарським судом під час розгляду справи № 10/280-08/19 (постанова від 21.10.2010р.), між Києво-Святошинським ВУЖКГ (орендодавець) на МПБП «Грань» (орендар) 08.04.2000р. був укладений договір оренди майна з правом викупу, згідно умов якого орендар прийняв в тимчасове користування піонерський табір «Корчагінець», розташований в с. Бузова Києво-Святошинського району. МПБП «Грань» без відповідних дозволів та погоджень здійснено будівництво спортивно-оздоровчого комплексу «Смерекова Хата» на земельній ділянці площею 4,6436 га, наданій для обслуговування дитячого табору відпочинку «Корчагінець» Києво-Святошинському ВУЖКГ, в тому числі: готель з площами приміщень: основна частина - 752,2 кв.м., 2-й поверх - 867,7 кв.м., спортивна зала - 169,6 кв.м., прибудова - 18,9 кв.м., балкон - 19,8 кв.м.; каплиця площею 16,3 кв.м. з ганком площею 7,9 кв.м.; сцена площею 23,0 кв.м.; з танцювальним майданчиком площею 97,0 кв.м.; шість альтанок площею 12,4 кв.м. кожна; кафе з площами приміщень: на 1-му поверсі - 219,4 кв.м., мансардному поверсі 216,6 кв.м., тамбур - 8,2 кв.м., тераса - 41,2 кв.м., ганки площею 9,7 кв.м., 4,8 кв.м., 2,1 кв.м.; підвал площею 271,5 кв.м. з входом площею 10,9 кв.м.; баня з площами приміщень: на 1-му поверсі - 103,5 кв.м., мансарда - 74,1 кв.м., прибудова - 14,3 кв.м.; сторожка площею 9,2 кв.м. з ганком площею 2,6 кв.м.; шашлична площею 9,2 кв.м.

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду у справі

№ 10/280-08/19 від 21.10.2010р. зазначений об'єкт нерухомості визнано самочинним будівництвом та скасовано рішення господарського суду Київської області від 17.06.2010р. про визнання права власності на зазначений об'єкт нерухомості - спортивно-оздоровчий комплекс «Смерекова Хата» - за МПБП «Грань». Зазначена постанова набрала законної сили.

Відповідно до ч. 7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову.

Рішенням господарського суду Київської області від 25.06.2012р. у справі № 4/042-12, яке станом на 27.02.2013р. в апеляційному або касаційному порядку не оскаржено та набрало законної сили, зобов'язано МПБП «Грань» знести за власний рахунок самочинно збудований спортивно-оздоровчий комплекс "Смерекова хата", що знаходиться за адресою: вул. Садовського, 1б, с. Бузова Києво-Святошинського району Київської області.

Пункт 1 частини 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що право власності на нерухоме майно що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Як вбачається з інформаційної довідки з Реєстру прав власності на самочинно збудоване нерухоме майно від 18.09.2012р. № 3674, виданої Києво-Святошинським БТІ, станом на 17.09.2012р. право власності на спортивно-оздоровчий комплекс «Смерекова Хата» за адресою с. Бузова, вул. Садовського, буд. 1б або інші речові права за жодною особою не зареєстровані.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема підтверджується Актом обстеження від 09.01.2013р., складеного комісійно та затвердженого Бузівською сільрадою, та не заперечується представниками учасників провадження, станом на 27.02.2013р. рішення господарського суду Київської області від 25.06.2012р. у справі № 4/042-12 не виконано, нерухоме майно спортивно-оздоровчого комплексу «Смерекова Хата» фактично не знесено.

Відповідно до частини 1 ст. 92 ЗК України (в редакції від 20.12.2001р., чинній на момент видачі державного акту) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Відповідно до державного акту на право постійного користування землею І-КВ № 002929 від 25.11.2002р., користувачем земельної ділянки площею 4,6436 га, наданої для обслуговування дитячого табору відпочинку «Корчагінець» є позивач - Києво-Святошинське ВУЖКГ.

За таких обставин судом встановлено, що на земельній ділянці, користувачем якої згідно державного акту на право постійного користування землею І-КВ № 002929 від 25.11.2002р., є позивач - Києво-Святошинське ВУЖКГ, розташоване самочинно збудоване нерухоме майно спортивно-оздоровчого комплексу «Смерекова Хата», в тому числі: готель з площами приміщень: основна частина - 752,2 кв.м., 2-й поверх - 867,7 кв.м., спортивна зала - 169,6 кв.м., прибудова - 18,9 кв.м., балкон - 19,8 кв.м.; каплиця площею 16,3 кв.м. з ганком площею 7,9 кв.м.; сцена площею 23,0 кв.м.; з танцювальним майданчиком площею 97,0 кв.м.; шість альтанок площею 12,4 кв.м. кожна; кафе з площами приміщень: на 1-му поверсі - 219,4 кв.м., мансардному поверсі 216,6 кв.м., тамбур - 8,2 кв.м., тераса - 41,2 кв.м., ганки площею 9,7 кв.м., 4,8 кв.м., 2,1 кв.м.; підвал площею 271,5 кв.м. з входом площею 10,9 кв.м.; баня з площами приміщень: на 1-му поверсі - 103,5 кв.м., мансарда - 74,1 кв.м., прибудова - 14,3 кв.м.; сторожка площею 9,2 кв.м. з ганком площею 2,6 кв.м.; шашлична площею 9,2 кв.м., право власності або інше речове право на яке у визначеному законом порядку за жодною особою не зареєстровано.

Як вбачається із Звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкту «Спортивно-оздоровчий комплекс «Смерекова Хата», виконаного ТОВ «Діамант Проект» в особі відповідального виконавця Червінського В.М. (кваліфікаційний сертифікат інженера технічного нагляду серія ІТ № 004972), об'єкт технічного обстеження побудовано без істотних порушень будівельних норм і правил, встановлено його відповідність вимогам надійності і безпечної експлуатації і можливість його безпечної експлуатації.

Відповідно до частини 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини 1 та пункту 1 частини 2 ст. 16 ЦК України способом захисту права може бути в тому числі визнання права. Відповідно до частини 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

За таких обставин, враховуючи те, що право власності або інше речове право на спірне нерухоме майно у визначеному законом порядку за жодною особою не зареєстровано, відповідно відсутнє порушення прав інших осіб, позовна вимога прокурора про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за адресою с. Бузова, вул. Садовського, буд. 1б за землекористувачем - Києво-Святошинським ВУЖКГ є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги прокурора зареєструвати право власності на спірний об'єкт нерухомості за Києво-Святошинським ВУЖКГ суд зазначає наступне.

Прокурором взагалі не зазначено, до якої саме особи заявлено дану позовну вимогу і кого саме суд має зобов'язати зареєструвати право власності на нерухоме майно за Києво-Святошинським ВУЖКГ. Позов заявлено до єдиного відповідача - Бузівської сільської ради, яка станом на день розгляду справи не має повноважень реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Так, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших законодавчих актів України» від 11.02.2010р. № 1878-VІ викладено в новій редакції Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Крім того, 04.07.2012р. прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно» № 5037-VІ. Згідно із зазначеними законодавчими змінами систему органів державної реєстрації прав на нерухоме майно становлять центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав та структурні підрозділи територіальних органів Міністерства юстиції України, які забезпечують реалізацію його повноважень та є органами державної реєстрації прав (ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Зазначена позиція викладена також в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 29.12.2012р. № 01-06/1953/2012).

За таких обставин вимога про реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно заявлена до неналежного відповідача і задоволенню не підлягає.

Разом із тим, суд зазначає, що відповідно до пункту 5 частини 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення суду про визнання права власності на нерухоме майно, яке набрало законної сили, є підставою для реєстрації права власності компетентним органом в порядку, визначеному законом.

За таких обставин, повно та обґрунтовано дослідивши матеріали справи, суд задовольняє позов прокурора частково, приймає рішення про визнання права власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою Київська обл., с. Бузова, вул. Садовського 1-б за користувачем земельної ділянки, на якій це майно знаходиться - за Києво-Святошинським виробничим управлінням житлово-комунального господарства, та відповідно до ст. 49 ГПК України, покладає на відповідача судовий збір пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 ст. 4, ст. 6, пунктом 5 частини 1 ст. 19, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», частиною 1 ст. 15, частиною 1 та пунктом 1 частини 2 ст. 16, частинами 1, 2, 3, 5, 7 ст. 376 Цивільного кодексу України, ст.ст. 92, 125, 126 Земельного Кодексу України, статтями 32-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Києво-Святошинської районної ради та Києво-Святошинського виробничого управління житлово-комунального господарства задовольнити частково.

2. Визнати за Києво-Святошинським виробничим управлінням житлово-комунального господарства (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Матросова, 11, код ЄДРПОУ 03346584) право власності на нерухома майно, що розташоване за адресою: 08120, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Бузова, вул. Садовського 1-б, а саме:

- готель з площами приміщень: основна частина - 752,2 кв.м., 2-й поверх - 867,7 кв.м., спортивна зала - 169,6 кв.м., прибудова - 18,9 кв.м., балкон - 19,8 кв.м.;

- каплицю площею 16,3 кв.м. з ганком площею 7,9 кв.м.;

- сцену площею 23,0 кв.м.; з танцювальним майданчиком площею 97,0 кв.м.;

- шість альтанок площею 12,4 кв.м. кожна;

- кафе з площами приміщень: на 1-му поверсі - 219,4 кв.м., мансардному поверсі 216,6 кв.м., тамбур - 8,2 кв.м., тераса - 41,2 кв.м., ганки площею 9,7 кв.м., 4,8 кв.м., 2,1 кв.м.;

- підвал площею 271,5 кв.м. з входом площею 10,9 кв.м.;

- баню з площами приміщень: на 1-му поверсі - 103,5 кв.м., мансарда - 74,1 кв.м., прибудова - 14,3 кв.м.;

- сторожку площею 9,2 кв.м. з ганком площею 2,6 кв.м.;

- шашличну площею 9,2 кв.м.

3. Стягнути з Бузівської сільської ради (08120, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Бузова, вул. Київська, 46, код ЄДРПОУ 04358483)

на користь державного бюджету України (отримувач: ГУ ДКСУ у Київській області, код ЄДРПОУ: 37955989, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, рахунок: 31214206783001, МФО: 821018) 536,50 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень п'ятдесят копійок) судового сбору.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя Конюх О.В.

Повний текст підписано 04.03.2013р.