Постанова № 29712447, 06.02.2012, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/11329/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2012 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКовальчук О.К. при секретарі Бесарабі І.А. за участі:представника позивача ОСОБА_3 представника відповідача Коротинської А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому , головного державного податкового інспектора відділу організації перевірок підприємств стратегічних галузей економіки управління податкового контролю юридичних осіб Кулай Юлії Олександрівни про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить визнати протиправними дії відповідача 2 при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Розквіття» а також при складанні акту №4513/23-5/35125743 від 17.06.2011 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Розквіття» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року щодо визначення сум податкових зобов»язань з податку на прибуток та податку на додану вартість; визнання недійсними господарських угод, які, на думку відповідача, містять ознаки фіктивності та нікчемності, позбавлення позивача права брати участь у процесі прийняття рішень - ненадання повідомлення про місце й час проведення перевірки та надати в повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки, та заперечення щодо складання акту перевірки, позбавлення права позивача на ознайомлення з актом перевірки та ненадання йому інформативних додатків до акту та зобов»язати відповідача 2 за результатами перевірки на підставі акту перевірки №4513/23-5/35125743 від 17.06.2011 року винести податкове повідомлення-рішення або скласти довідку про відсутність порушень вимог податкового законодавства при здійснені господарської діяльності ПП «Розквіття».

Вважає, що позапланова перевірка ПП «Розквіття», оформлена актом №4513/23-5/35125743 від 17.06.2011 року, поведена з порушенням вимог ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п.79.2 Податкового кодексу України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», без повідомлення позивача (директора ПП «Розквіття») про її проведення, без вручення наказу та направлення на перевірку та дослідження наявних у платника податків первинних документів, які відображають здійснені ним господарські операції. Вказує, що висновки відповідача щодо нікчемності укладених підприємством договорів суперечать ст.ст. 203, 204 і 215, ч.ч.1, ст.216, 228 Цивільного кодексу України та сформульовані поза межами компетенції відповідача, а висновки щодо безтоварності господарських операцій базуються на припущеннях перевіряючого.

Зазначає, що акт перевірки №4513/23-5/35125743 від 17.06.2011 року є джерелом встановлення фактичних даних у кримінальній справі по обвинуваченню позивача у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.28, ч.3 ст.212, ч.2 ст.205, ч.2 ст.366 КК України і тримання його під вартою з 11 лютого 2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та підтвердив обставини, на які посилається у позовній заяві, просить суд задовольнити позовні вимоги, в повному обсязі.

Представники відповідача проти позову заперечили, вважають позовні вимоги безпідставними. Вказують, що документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Розквіття» проведена відповідачем з дотриманням вимог ст.78 Податкового кодексу України на виконання постанови начальника слідчого відділу податкової міліції ДПІ у м. Хмельницькому від 10.05.2011 року «Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Розквіття», а висновки щодо заниження зазначеним підприємством податку на прибуток та податку на додану вартість і порушення ним ч.5 ст.203, ч.ч.1, 2 ст.215 і ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, укладених ПП «Розквіття» з ПП.ОСОБА_7, ПП «Мастер Продаж» і «Фірма «Сприяння», які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, сформовані у зв»язку з відсутністю у ПП «Розквіття» та вказаних контрагентів будь-яких первинних документів та податкових накладних, які фіксують та підтверджують фактичне здійснення цих операцій. Зазначають, що наказ та повідомлення про перевірку, а також акт перевірки, надсилались ПП «Розквіття» за юридичною адресою, зазначеною в Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з урахуванням викладеного нижче.

Суд встановив, що у червні 2011 року відповідно до пп.78.1.11 п.78.2 ст.78 Податкового кодексу України на виконання постанови начальника слідчого відділу податкової міліції ДПІ у м. Хмельницькому від 10.05.2011 року «Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Розквіття» на підставі наказу №3315 від 09.06.2011 року та повідомлення № 000002 від 09.06.2011 року працівником ДПІ у м.Хмельницькому Кулай Ю.О. проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «Розквіття» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, результати якої оформлені актом №4513/23-5/35125743 від 17.06.2011 року.

За наслідками перевірки відповідач прийшов до ряду висновків про порушення ПП «Розквіття» вимог законодавства, а саме:

п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 та пп.11.2.1 п.11.2, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР (надалі - Закон №334/94-ВР), який діяв на час існування спірних відносин, та безпідставне включенням до валових витрат витрат по операціях з придбання кондитерських виробів від ПП ОСОБА_7, ПП «Мастер Продаж» і ТОВ «Фірма «Сприяння», які фактично не здійснювались;

п.1.4 ст.1, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.3.1 п.7.3, пп. 7.4.1 і пп.7.4.5 п. 7.4 і пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР із наступними змінами і доповненнями (надалі - Закону № 168), який діяв на час існування спірних відносин, та безпідставне включення до податкового кредиту відповідних звітних періодів податку на додану вартість по зазначених вище операціях, не підтверджених податковими накладними;

ч.5 ст.203, ч.ч.1, 2 ст.215 і ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, укладених ПП «Розквіття» з ПП.ОСОБА_7, ПП «Мастер Продаж» і ТОВ «Фірма «Сприяння» на придбання та продаж товарно-матеріальних цінностей.

За даними перевірки порушення ПП «Розквіття» Закону №334/94-ВР та Закону № 168 призвело до заниження податку на прибуток у періоді, що перевірявся, на 1250425,0 грн. і податку на додану вартість на 986388,0 грн.

Порядок формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ визначаються Законом №334/94-ВР і Законом №168/97-ВР відповідно.

В силу пп.5.2.1 п.5.2 ст.2 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з підпунктом 11.2.1. п.11.2 ст.11 Закону №334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається одна з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку їх результатів.

З урахуванням положень п.5.1 і 5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону №334/94-ВР невід'ємною ознакою правомірності віднесення будь-яких витрат до складу валових витрат є зв'язок цих витрат з її господарською діяльністю.

За змістом п.1.32. Закону №334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Частиною 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV зі змінами та доповненнями передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Суд встановив, що ПП «Розквіття» відображало у складі валових витрат відповідних звітних періодів витрати на оплату вартості кондитерських виробів, придбаних від ПП ОСОБА_7, ПП «Мастер Продаж» і ТОВ «Фірма «Сприяння».

Перевіркою з»ясовано, що зазначені витрати ПП «Розквіття» не підтверджені жодними первинними документами, які фіксують факт передачі товару від продавців до ПП «Розквіття», його оприбуткування в бухгалтерському та складському обліку та використання в господарській діяльності ПП «Розквіття» з метою отримання прибутку.

Первинні документи по зазначених операціях не надані також під час судового розгляду справи представником позивача, який судовому засіданні надавав суперечливі, не підтверджені жодними доказами, пояснення щодо існування зазначених первинних документів (згоріли, перебувають в матеріалах кримінальної справи, перебувають у позивача, тощо).

Викликана в якості свідка головний бухгалтер ПП «Розквіття» Кас»янова С.В. в судове засідання не з»явилась та не надала пояснень щодо місцезнаходження документів.

В той же час, суд позбавлений можливості витребувати первинні документи від ПП «Мастер Продаж» і ТОВ «Фірма «Сприяння», у зв»язку з відсутністю зазначених господарюючих суб»єктів за місцезнаходженням, що підтверджується Витягами з Єдиного державного реєстру. Відсутність у ПП ОСОБА_7, на розрахунковий рахунок якого ПП «Розквіття» також перераховувало кошти за кондитерські вироби, будь-яких первинних документів, встановлена постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.04.2011 року по справі №2-а-2270/2241/11 за позовом ПП ОСОБА_7 до ДПІ у м. Хмельницькому про скасування податкових повідомлень-рішень, яка набрала законної сили.

Згідно з частиною четвертою пп.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В силу ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України" питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи), відповідно до законодавства та установчих документів (ч. 2 ст. 8 даного Закону). Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, реєстрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, відповідно до законодавства та установчих документів (ч. 3 ст. 8 вказаного Закону).

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення господарських операцій з придбання кондитерських виробів від ПП ОСОБА_7, ПП «Мастер Продаж» і ТОВ «Фірма «Сприяння» у первинних документах несе позивач, як засновник та директор ПП «Розквіття».

Відтак, з урахуванням пп.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР зважаючи на відсутність первинних документів, які фіксують фактичне здійснення операцій купівлі-продажу, витрати ПП «Розквіття» на придбання кондитерських виробів від ПП ОСОБА_7, ПП «Мастер Продаж» і ТОВ «Фірма «Сприяння» безпідставно віднесені до валових витрат, що призвело до заниження податку на прибуток на 1250425,0 грн..

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону №168/97-ВР встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

В силу пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

За змістом пп. 7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця (п.п. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР).

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

З урахуванням зазначених вище положень Закону №168/97-ВР право на нарахування податкового кредиту виникає у покупця товару за умови отримання від його постачальника належним чином оформленої податкової накладної, яка підтверджує факт поставки товару.

Підпунктом 7.4.5 п.7.5. ст.7 вказаного Закону заборонено включати до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Перевіркою встановлено відсутність податкових накладних на суму ПДВ 986388,0 грн. В судовому засіданні позивачем також не надано податкові накладні, оформлені ПП ОСОБА_7, ПП «Мастер Продаж» і ТОВ «Фірма «Сприяння», які слугували підставою для формування податкового кредиту в загальній в сумі 986388,0 грн. по операціях з придбання від цих контрагентів кондитерських виробів. Зазначене свідчить про те, що суми сплаченого ПП «Розквіття» податку на додану вартість в сумі 986388,0 грн. не підтверджені податковими накладними, які є єдиною підставою формування податкового кредиту з ПДВ.

Таким чином, суд вважає правомірними висновки відповідача щодо безпідставного формування ПП «Розквіття» валових витрат та податкового кредиту по операціях з придбання від ПП ОСОБА_7, ПП «Мастер Продаж» і ТОВ «Фірма «Сприяння» кондитерських виробів, які фактично не здійснювались, та відповідно, заниження у періоді, що перевірявся, податку на прибуток на 1250425,0 грн. і податку на додану вартість на 986388,0 грн.

Суд не бере до уваги Висновок № 2 від 07.10.2011 спеціаліста в галузі бухгалтерського обліку ОСОБА_8, як такий що базується не на дослідженні первинних документів позивач, відображених в бухгалтерському обліку ПП «Розквіття», а на вивченні тексту акту перевірки та цитуванні положень діючого цивільного та податкового законодавства та правовій оцінці висновків відповідача. Суд вважає, що Висновок № 2 від 07.10.2011 року не відповідає вимогам щодо належності та допустимості доказів в адміністративній справі.

Досліджуючи правомірність висновків відповідача щодо порушення ПП «Розквіття» ч.5 ст.203, ч.ч.1, 2 ст.215 і ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, укладених ПП «Розквіття» з ПП.ОСОБА_7, ПП «Мастер Продаж» і ТОВ «Фірма «Сприяння» на придбання та продаж товарно-матеріальних цінностей, суд враховує наведене нижче.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Підставою недійсності правочину (ст. 215 ЦК України) є недодержання в момент вчинення правочину у стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

За змістом ч. 2 ст.180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов. Частиною 3 вказаної норми встановлено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Ані під час розслідування кримінальної справи, ані під час перевірки, ані в процесі судового розгляду справи позивачем та його представником не надано письмові договори купівлі-продажу (поставки) кондитерських виробів від ПП «Розквіття» з ПП.ОСОБА_7, ПП «Мастер Продаж» і ТОВ «Фірма «Сприяння», або інші письмові документи, які підтверджують досягнення домовленості між ними щодо предмету, ціни та строку дії договору.

В той же час, суд враховує, що висновки відповідача щодо порушення ПП «Розквіття» ч.5 ст.203, ч.ч.1, 2 ст.215 і ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, укладених з ПП.ОСОБА_7, ПП «Мастер Продаж» і ТОВ «Фірма «Сприяння» на придбання та продаж товарно-матеріальних цінностей, не мали для позивача негативних наслідків, відтак відсутнє порушення законних прав позивача, які підлягають судовому захисту в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В силу ч. 1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За змістом ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Законодавством передбачений захист прав, свобод та інтересів осіб, як такий, що передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

За таких обставин відновленню підлягають лише ті права, порушення яких встановлено під час судового розгляду справи і не стосуються дій відповідачів у майбутньому.

Суд встановив, що одними з підстав для винесення постанови заступника начальника ВПМ - начальника СВ ПМ ДПІ у м. Хмельницькому Балана А.П. від 29.06.2011 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_5 за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.28, ч.3 ст.212, ч.2 ст.205, ч.2 ст.366 КК України, є висновки відповідача щодо заниження ПП «Розквіття» у періоді, що перевірявся, податку на прибуток на 1250425,0 грн. і податку на додану вартість на 986388,0 грн. по операціях з придбання від ПП ОСОБА_7, ПП «Мастер Продаж» і ТОВ «Фірма «Сприяння» кондитерських виробів, що фактично не здійснювались і не мали реальних наслідків, які суд вважає правомірними та обґрунтованими, а не висновки про порушення ПП «Розквіття» ч.5 ст.203, ч.ч.1, 2 ст.215 і ст.216 ЦК України.

Досліджуючи правомірність дій відповідача щодо призначення та проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Розквіття», суд встановив наведене нижче.

Документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «Розквіття», призначена постановою начальника слідчого відділу податкової міліції ДПІ у м. Хмельницькому від 10.05.2011 року в межах розслідування кримінальної справи №41/0257 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні фіктивного підприємництва, ухиленні від сплати податків та службового підроблення та проведена на підставі наказу №3315 від 09.06.2011 року та повідомлення № 000002 від 09.06.2011 року.

В силу ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" до завдань органів державної податкової служби, належить, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, встановлених законодавством.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

За змістом пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби документальних позапланових невиїзних перевірок встановлені статтями 78 - 79 Податкового кодексу України.

Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться у межах порушеної кримінальної справи (п.78.2 ст.78 Податкового кодексу).

В силу підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, отримання постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до абзацу 5 ст.114 КПК України постанови слідчого, винесені відповідно до закону у кримінальній справі, яка перебуває у його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами організаціями, посадовими особами і громадянами.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки, передбачені ст.79 Податкового кодексу України.

Пунктом 79.1 ст.79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п.79.2 ст.79 Кодексу).

В силу п.79.3 ст.79 Податкового кодексу України присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Суд встановив, що наказ та повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки після спроби відповідачів щодо вручення їх ПП «Розквіття» з дотриманням вимог п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України та встановлення відсутності зазначеного підприємства за місцезнаходженням (акт від 09.06.2011 року №450/23-3/35125743), надіслані відповідачем за єдиною відомою йому адресою - за юридичною адресою ПП «Розквіття», вказаною в ЄДР.

Таким чином, відповідач дотримався порядку призначення позапланової невиїзної перевірки ПП «Розквіття» на підставі 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та приступив до її проведення після надіслання копії наказу та повідомлення.

При цьому, суд відхиляє, як необґрунтовані, доводи представника позивача щодо відсутності у відповідача права на проведення перевірки у зв»язку з неврученням зазначених документів позивачеві (директору ПП «Розквіття»), який перебуває під вартою та утримується в слідчому ізоляторі, оскільки окрім директора, уповноваженою особою ПП «Розквіття» є головний бухгалтер Кас»янова С.В., наказ про звільнення якої з займаної посади позивачем не наданий.

За змістом п.78.7 ст.78 Податкового кодексу України перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлені статтями 83, 85 цього Кодексу.

Відповідно до п.85.9 п.85 Податкового кодексу України у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Суд встановив, що документальна невиїзна позапланова перевірка ПП «Розквіття» проводилась на підставі вилучених у контрагентів ПП «Розквіття» первинних документів, які перебувають в матеріалах кримінальної справи. Ані під час проведення перевірки, ані в процесі судового розгляду справи позивач не надав жодного первинного документу, в тому числі по відносинах із ПП ОСОБА_7, ПП «Мастер Продаж» і ТОВ «Фірма «Сприяння» щодо придбання - продажу кондитерських виробів, а також доказів знищення зазначених документів.

За змістом п. 86.1 ст.86 Податкового кодексу України акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Суд встановив, що у зв»язку з відсутністю посадових осіб ПП «Розквіття» за місцезнаходженням, що підтверджується актом від 27.07.2011 року №600/23-5/35125743 «Про неможливість вручення матеріалів перевірки ПП «Розквіття» акт перевірки №4513/23-5/35125743 від 17.06.2011 року надісланий зазначеному підприємству за юридичною адресою рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, позовні вимоги щодо зобов»язання відповідача прийняти за наслідками перевірки податкове повідомлення-рішення є безпідставними.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Досліджені в судовому засіданні докази в сукупності з відсутністю доказів щодо фактичного здійснення господарських операцій з придбання ПП «Розквіття» від ПП ОСОБА_7, ПП «Мастер Продаж» і ТОВ «Фірма «Сприяння» кондитерських виробів та їх зв'язку з господарською діяльністю ПП «Розквіття» свідчать про правомірність висновків відповідача щодо заниження цим підприємством податку на прибуток на 1250425,0 грн. і податку на додану вартість на 986388,0 грн., а також правомірність дій відповідача щодо призначення, проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Розквіття» та оформлення її результатів. Тому позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення.

Керуючись Податковим кодексом України, законами України «Про податок на додану вартість» , «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.ст. 11, ст. 99, 100, 158 - 163, 167, 186, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову ОСОБА_5 до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому та головного державного податкового інспектора відділу організації перевірок підприємств стратегічних галузей економіки управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Хмельницькому Кулай Юлії Олександрівни про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 10 лютого 2012 року

Суддя/підпис/О.К. Ковальчук"Згідно з оригіналом" Суддя О.К. Ковальчук