Рішення № 29712366, 26.02.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.13 Справа№ 5015/5501/12

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідне виробниче підприємство «Екологія», м.Львів

до відповідача: Бориславської центральної міської лікарні, м.Борислав

про: стягнення 5950,28грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Якімець Б.Ю.

Представники:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідне виробниче підприємство «Екологія», м.Львів звернулось з позовом до Бориславської центральної міської лікарні, м.Борислав про стягнення 5950,28грн., з яких 5180,34грн. основного боргу, 51,80грн. індексу інфляції, 200,11грн. 3% річних та 518,03грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 28.12.2012р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.01.2013 року. Ухвалою суду від 23.01.2012р. розгляд справи відкладено на 13.02.2013р. з підстав, зазначених у ній. Ухвалою суду від 13.02.2013р. розгляд справи відкладено на 26.02.2013р. для надання сторонам можливості подати витребувані судом докази та забезпечити явку повноважних представників у судовому засіданні.

Сторони явки повноважних представників в судове засідання 26.02.2013р. повторно не забезпечили, поважності причин суду не повідомили, хоча про час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, у відповідності до вимог ст.ст.64, 87 ГПК України. Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Представник позивача 30.01.2013р. подав клопотання (вх. №2642/13 від 30.01.2013р.), в якому просить залишити позовну заяву без розгляду.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р., а саме п.4.8, визначено, що залишення позову без розгляду – це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду у зв’язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Ухвалою суду від 13.02.2013р., суд вказане клопотання відхилив як необґрунтоване, позивачем не вказано з посиланням на який пункт ст.81 ГПК України суд міг би винести ухвалу про залишення позову без розгляду.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв’язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідне виробниче підприємство «Екологія» (позивач по справі, виконавець за договором) та Бориславською центральною міською лікарнею (відповідач по справі, замовник за договором) укладено договір №08/06Р від 02.09.2011р. на виконання разових робіт.

Відповідно до п.1.1 договору, виконавець зобов’язався виконати роботи, а саме – поточний ремонт медичного обладнання: флюорографа 12ФК7 зав. №440, 1993р.в., а замовник – прийняти та оплатити вартість виконаних робіт.

На виконання умов договору позивачем проведено ремонт медичного обладнання, що підтверджується підписаним сторонами приймально-здавальним актом від 02.09.2011р., в якому зазначено, що замовник не має претензій та зауважень щодо обсягів та якості робіт, виконаних виконавцем у відповідності до кошторису №08/06Р. Цей кошторис є додатком до вказаного договору, вартість виконаних за ним робіт склала 5180,34грн., що відповідає вартості робіт, встановлених в п.2.1 договору.

Згідно з п.п.4.1, 4.3 договору, замовник зобов’язаний своєчасно оплатити виконавцеві вартість виконаних робіт, використаних матеріалів (запчастин) згідно з приймально-здавальним актом. Замовник зобов’язаний повністю оплатити повну вартість виконаних робіт протягом дев’яти днів з моменту підписання приймально-здавального акту.

Однак, відповідачем оплату за роботи, виконані за договором, не проведено у встановлений строк, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 5180,34грн.

Відповідно до п.5.1 договору, яким встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати виконаних робіт (наданих послуг) замовник сплачує на користь виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки або штраф у розмірі десяти відсотків від суми простроченого платежу за вибором виконавця, позивач просить стягнути з відповідача 518,03грн. штрафу, а також, згідно зі ст.625 ЦК України, 51,80грн. індексу інфляції та 200,11грн. 3% річних.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Як передбачено ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ст.193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст.230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно ч.2 ст.343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований поданими доказами, відповідачем не спростований та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ст.48 ГПК України, витрати за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». У Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26), в якому встановлюється порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо (ч.2 ст.30). При встановлені розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини, а гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.3 ст.30). Закон не містить іншого порядку визначення розміру коштів за послуги адвоката.

Внаслідок невиконання боржником грошового зобов’язання позивач був вимушений звернутись за правовою допомогою до адвоката. Таким чином, укладення з адвокатом договору про надання юридичних послуг було зумовлене неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за укладеним договором.

З аналізу договору №21-12/12 від 21.12.2012р. випливає, що надання юридичної (правової) допомоги та її об’єм безпосередньо пов’язані із даною справою і її розглядом в господарському суді. Надання послуг адвоката підтверджується долученими при супровідному листі (вх. №1906/13 від 23.01.2013р.) актом про надання правової допомоги від 23.01.2013р. та платіжним дорученням №365 від 22.01.2013р., яким дані послуги оплачені позивачем в повному обсязі в розмірі 595,00грн.

Спір виник та розглядається з вини відповідача, а тому судові витрати слід покласти на нього, згідно норм ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Бориславської центральної міської лікарні (Львівська обл., м.Борислав, вул.Весняна, буд.34, код ЄДРПОУ 20763591) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідне виробниче підприємство «Екологія» (м.Львів, вул.Антоновича, буд.128, код ЄДРПОУ32800226) 5180,34грн. основного боргу, 51,80грн. індексу інфляції, 200,11грн. 3% річних та 518,03грн. штрафу, 1609,50грн. судового збору та 595,00грн. оплати послуг адвоката.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 04.03.2013р.

Суддя Щигельська О.І.

Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.